Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Меньше 40 уже не будет. Что происходит с курсом доллара?

Меньше 40 уже не будет. Что происходит с курсом доллара?

Что влияет на обесценивание гривни и каким может быть курс доллара к концу лета. (укр)
Четверг, 6 июня 2024, 13:07 -

Кінець травня запам'ятався знаковими подіями на валютному ринку. Для задоволення попиту на валюту в останній тиждень місяця Національний банк продав 1,09 млрд дол. Востаннє аналогічну суму з міжнародних резервів регулятор продавав на початку жовтня 2023 року, одразу після того, як скасував режим фіксованого курсу долара.

Попри рекордні обсяги валютних інтервенцій курс долара, здається, уже закріпився на рівні понад 40 грн. З початку 2024 року американська валюта подорожчала на 2,3 грн або на 6%.

Зростання курсу аналітики пов'язують з підвищеним попитом на іноземну валюту. На курс вплинули ситуація в енергосистемі та психологічні чинники.

У перші дні червня ситуацію на ринку вдалося стабілізувати, проте подальша девальвація гривні виглядає майже невідворотною. Питання лише в її темпах.

Реклама:

Дефіцит торгівлі проти міжнародної допомоги

З 2 жовтня 2023 року офіційний курс долара в Україні не фіксований. З того часу Нацбанк дозволяє впливати на нього ринковим чинникам. Це означає, що коли попит на валюту підвищується, то зростає і її вартість у гривнях.

 

З моменту скасування режиму фіксованого курсу офіційний долар подорожчав на 10%, зрісши з 36,56 грн до 40,3 грн. Така тенденція неминуча, адже економіка споживає в рази більше імпорту, ніж заробляє на експорті товарів та послуг.

У січні-квітні Україна імпортувала товарів та послуг на 29,8 млрд дол, а експорт становив лише 18 млрд дол. Від’ємне сальдо торгівлі за перші чотири місяці року сягнуло 11,76 млрд дол. У 2023 році цей показник становив 9,75 млрд дол.

 

У цих умовах тримати курсову стабільність вдається передусім завдяки міжнародній допомозі. У січні-травні країна отримала від партнерів таких кредитів і грантів на 11,8 млрд дол. Ними уряд фінансує всі невійськові видатки.

Фінансування від партнерів поповнює золото-валютні резерви. Продаючи цю валюту, Національний банк стримує девальвацію та мінімізовує різкі коливання курсу на ринку.

 

З початку 2024 року НБУ продав з резервів понад 11 млрд дол. При цьому завдяки надходженню валюти від партнерів обсяги цих резервів залишаються на доволі високому рівні – 42,4 млрд дол (початок травня).

Чому стрибнув курс

Наприкінці травня та на початку червня ситуація на валютному ринку загострилася. За даними НБУ, чистий попит (перевищення попиту над пропозицією) на валюту за безготівковими операціями банківських клієнтів виріс на 41%.

"В останній тиждень травня попит на валюту був на 45% вищий, ніж у перший. Такий високий попит не спостерігався з початку 2023 року", – каже головний експерт з макроекономічного аналізу "Райффайзен банку" Сергій Колодій.

Чинників, які створюють додатковий попит на валюту, кілька. Так, у травні Нацбанк запровадив один з найбільших пакетів валютних послаблень. Зокрема, регулятор дозволив бізнесу погасити проценти за його зовнішніми кредитами, зняв обмеження на імпорт послуг (лізинг, оренда) і дозволив виводити дивіденди від нових інвестицій.

Такі послаблення могли створити додатковий попит на валюту на ринку. У Нацбанку оцінювали, що заходи з валютної лібералізації у 2024 році "коштуватимуть" міжнародним резервам близько 5,5 млрд дол.

"Імовірно, валютна лібералізація впливає на попит на валюту, але оцінити його вплив важко. Скоріше за все, тиск цього чинника на ринок ще попереду", – вважає керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Зростання попиту на валюту серед бізнесу, який вирішив скористатися послабленнями, спостерігають і в НБУ. Водночас там додають, що цей чинник "не був визначальним для кон'юнктури валютного ринку".

Інша причина підвищення попиту на валюту – сезонна. Урожай 2023 року, який продавали аграрії, вичерпується. Відповідно обсяги експорту агропродукції скорочуються, через що зменшується приплив валюти в економіку.

Ба більше, навіть з надходженням такої валютної виручки могли виникнути проблеми на тлі нової хвилі девальвації гривні, вважає Паращій. "Скоріш за все, експортери затримували повернення валютної виручки в країну в очікуванні кращого курсу продажу валюти", – додає він.

Енергетичний терор Росії теж міг вплинути на ситуацію на валютному ринку. Зокрема, через знищення 9,2 ГВт генеруючих потужностей Україні необхідно нарощувати обсяги імпорту електроенергії. За даними НБУ, у січні-квітні на імпорт електрики з країн ЄС Україна витратила 75 млн дол (за весь 2023 рік – 155 млн дол).

"Такі обсяги відчутного впливу на ситуацію на валютному ринку не мали – сальдо зовнішніх операцій від торгівлі електроенергією становило менше 1% від чистого попиту на валютному ринку у квітні і менше 2% – за попередніми оцінками в травні", – зазначають в НБУ.

Відчутніше на ситуацію на валютному ринку могло вплинути збільшення обсягів імпорту енерготоварів (павербанків, генераторів, портативних ліхтариків). Із середини березня до кінця квітня попит на них виріс у девʼять разів.

Ще один важливий фактор – психологічний. На поведінку учасників ринку впливають вісті з фронту та енергосектору. Крім того, сама девальвація гривні могла спричинити підвищення попиту на валюту.

"Додатковими факторами підвищення попиту стали купівля валюти держкомпаніями та стандартна реакція ринку на девальвацію валюти, що полягає в одночасному розширенні попиту та звуженні пропозиції", – зазначає Колодій.

Що буде з курсом до кінця літа

Ситуація на валютному ринку й надалі перебуватиме під тиском низки ринкових та неринкових обставин.

"Подальші кроки з лібералізації ринку з боку регулятора, ситуація на енергетичному ринку України, притаманна для гривні сезонність та новини з фронту будуть основними факторами, які впливатимуть на валютний ринок цього літа", – вважає провідний експерт департаменту глобальних ринків "ОТП банку" Євген Міюц.

Дії Нацбанку відіграватимуть вирішальну роль. "Курс буде рухатися вслід за активністю НБУ та його обсягами продажу валюти на міжбанківському ринку. Нацбанк, скоріш за все, продовжуватиме поточну стратегію операцій на ринку", – зазначає керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.

Наразі подальша девальвація гривні виглядає майже невідворотною. Водночас вона відбуватиметься поступово, адже Нацбанк прагнутиме зберегти привабливість інструментів у гривні – депозитів та ОВДП.

Опитані ЕП аналітики очікують, що влітку курс становитиме 40-41 грн за дол. "За нашими оцінками, Нацбанк бачить середній річний курс долара в межах 40,2-40,5 гривні (попередній прогноз – 39 гривень). Тож він спокійно даватиме своєму прогнозу здійснитися з імовірною девальвацією гривні до 42 за долар до кінця 2024 року", – додає Паращій.

Реклама: