Аграрії, блокування кордону та брак міжнародної допомоги: чому росте курс долара

Аграрії, блокування кордону та брак міжнародної допомоги: чому росте курс долара

Що відбувається з гривнею через майже пів року після скасування фіксованого курсу?
Четвер, 7 березня 2024, 08:30 -
depositphotos.com

Наприкінці лютого офіційний курс долара в Україні побив історичний рекорд, сягнувши позначки 38,62 грн. Це стало можливим після того, як Нацбанк з жовтня відмовився від політики фіксованого курсу, яка тривала понад півтора року.

Зазвичай навесні українська валюта зміцнюється, проте зараз на її курс впливає не лише це. Війна, проблеми з отриманням грошей від міжнародних партнерів, блокада польсько-українського кордону загрожують порушити сезонне зміцнення гривні. Щоправда, переживати щодо різкої девальвації поки рано.

Бюджетне питання

Після початку великої війни головним джерелом іноземної валюти в українській економіці стали позики та гранти від міжнародних партнерів. За даними Мінфіну, у 2022-2023 роках Україна отримала 73,57 млрд дол фінансування, яке дозволило перекрити дефіцит бюджету та профінансувати всі невійськові видатки.

План на 2024 рік – отримати близько 37 млрд дол. Тобто середня щомісячна потреба України в зовнішніх коштах становить близько 3 млрд дол. Однак за перші два місяці 2024 року до бюджету надійшло лише близько 1,2 млрд дол міжнародного фінансування – від Японії та Норвегії.

Реклама:

Брак міжнародного фінансування має подвійний ефект на валютний ринок.

З одного боку, це призводить до швидшого скорочення золотовалютних резервів НБУ. Економіка працює та споживає імпортні товари, а для їх придбання компанії купують валюту, яку переважно продає Національний банк.

Менші обсяги резервів означають звуження можливостей центрального банку погашати потреби ринку у валюті і підтримувати стабільний курс. У підсумку учасники ринку починають очікувати девальвації гривні.

З іншого боку, менші обсяги надходжень до бюджету від міжнародних партнерів впливають на курс гривні позитивно. В умовах обмеженого ресурсу уряд увімкнув режим економії та фінансує лише пріоритетні видатки бюджету.

Від решти платежів доводиться відмовлятися. Наприклад, у держави виникла заборгованість за програмою пільгових кредитів бізнесу, а наприкінці лютого бюджет ледь встиг профінансувати відшкодування ПДВ експортерам.

Бюджетні видатки прямо впливають на валютний ринок: у місяці, коли їхній рівень високий, збільшується попит на іноземну валюту і курс зростає. Коли ж ці видатки скорочуються, то меншим стає і попит на валюту, що дозволяє гривні навіть зміцнюватися. Цю залежність підтверджують і в Нацбанку.

"У грудні попит на валюту збільшився через сезонні та психологічні чинники. Зокрема далося взнаки рекордне зростання бюджетних виплат наприкінці 2023 року, ефекти від якого тривали і в першій половині січня.

Натомість у міру вичерпання цих ефектів ми вчергове побачили розворот тенденції: із середини січня та в першій половині лютого структурна компонента чистого попиту суттєво зменшилася, тож гривня укріпилася", – повідомили там.

Наразі Україна не впевнена в отриманні значної частини міжнародної допомоги у 2024 році. Зокрема, досі не проголосований пакет підтримки від США, який передбачав виділення близько 8 млрд дол. Крім того, українська влада розраховувала на отримання від ЄС близько 18 млрд євро в межах програми Ukraine Facility, однак реальні надходження будуть на 2 млрд євро менші.

Зменшення обсягів міжнародної допомоги може підштовхнути Нацбанк до більшої девальвації гривні. Такий крок дозволить конвертувати ту міжнародну допомогу, яку вдасться отримати, за вищим курсом, фінансуючи таким чином більше бюджетних потреб. Крім того, зростуть надходження від митниці.

Альтернатива девальвації – "друк" гривні, який набагато небезпечніший для фінансової та курсової стабільності.

"І девальвація, і емісійне фінансування – значні чинники інфляції, тож навряд чи Нацбанк обирає між ними. Однак девальваційне фінансування дефіциту більш безпечне для НБУ, бо воно не суперечить нашим зобов’язанням перед МВФ", – каже керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Пора сіяти

До великої війни порядок денний для всієї економіки диктував аграрний сектор. Через те, що він посідав провідне місце в українському експорті, цикл аграрного виробництва впливав і на валютний курс.

Навесні аграрії збільшували обсяги продажу валюти, отриманої від експорту врожаю. Ці кошти вони вкладали в підготовку до польових робіт. Через це обсяги пропозиції на валютному ринку зростали і курс долара знижувався.

"Раніше зміцнення гривні починалося в лютому, у період сплати податків. Потім естафету підхоплювали аграрії", – нагадує аналітик групи ICU Тарас Котович.

Після початку великої війни сезонний чинник все ще впливає на валютний ринок. У 2023 році протягом весни та літа курс долара на готівковому ринку знизився майже до 36,6 грн, хоча офіційне значення було зафіксоване Нацбанком.

Водночас вплив сезонного фактора послаблює те, що значна частина проданої великими аграріями валюти повертається на валютний ринок для купівлі імпортного пального та добрив. Раніше обсяги імпорту таких товарів були меншими через наявні потужності всередині країни, додає Котович.

Заблокований кордон

Протести на кордоні з Польщею – ще один фактор впливу на валютний ринок.

"Блокування польсько-українського кордону впливає на обсяги експорту та імпорту (уповільнення логістики уповільнює грошові потоки). Це позначається на обсягах валюти, що торгується на валютному ринку", – каже керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.

Водночас після запуску морського коридору значення західного кордону для торгівлі знизилося. Напередодні міністр інфраструктури Олександр Кубраков повідомив, що через кордон з Польщею йдуть лише 5% українського експорту.

Набагато більше блокування кордону впливає на імпорт товарів в Україну. Іншими словами, блокада кордону грає на користь зміцнення гривні.

"Чистий ефект блокади для імпорту становитиме в першому кварталі близько 400 мільйонів доларів. Натомість втрати для експорту будуть повністю компенсовані переорієнтацією на інші логістичні шляхи", – підрахували в Нацбанку.

Що далі

Стратегія, яку застосовує Нацбанк після скасування режиму фіксованого курсу, приносить свої плоди. Щонайменше в тому, що чергові рекордні значення офіційного курсу долара вже не чинять психологічного тиску на ринок.

Після того, як 22 лютого офіційний курс долара поставив новий рекорд – 38,62 грн, готівковий валютний ринок на це майже не відреагував. Ба більше, за останні пʼять місяців, протягом яких в Україні діє політика керованої гнучкості, різниця між готівковим та безготівковим курсами скоротилася з 2 грн за дол до 20-30 коп.

 

Отже, ринкові фактори, які визначають курсоутворення на міжбанківському валютному ринку, дедалі більше впливають на те, за яким курсом валюту можуть купувати фізособи, хоча ще рік тому ці два сегменти були майже не пов’язані.

Ключовим фактором, який впливатиме на курс долара, є міжнародна допомога. У березні її обсяги можуть приємно здивувати. Зокрема, очікується надходження першого траншу на 4,5 млрд євро або близько 4,9 млрд дол у межах Ukraine Facility. Крім того, Україна очікує отримати транш від МВФ на 900 млн дол.

Отримання цих коштів допоможе зняти психологічний тиск на гривню, але і може збільшити попит на валюту через фінансування відкладених бюджетних видатків. Попри це, опитані ЕП аналітики не прогнозують різких стрибків курсу долара в березні, хоча в довгостроковій перспективі гривня поступово девальвуватиме.

Середньорічний курс долара, прогнозують у Concorde Capital, становитиме близько 39 грн, а наприкінці року долар може подорожчати до 40-41 грн.

Реклама: