Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Хлеб вместо металла: как Украина пытается удержаться на международных товарных рынках

Хлеб вместо металла: как Украина пытается удержаться на международных товарных рынках

Какие риски того, что охваченная войной страна не сможет реализовать свой экспортный потенциал?(укр)
Понедельник, 20 мая 2024, 08:45 -
getty images

Для забезпечення стабільної фінансової підтримки від Європейського Союзу Україна повинна виконати конкретний набір заходів та реформ, досягти певних показників та пройти оцінку партнерів. Виконання всіх зобов'язань сприятиме побудові інституційно міцної та стійкої економіки, що дозволить країні наблизитися до рівня соціально-економічного розвитку країн ЄС.

Одним із результатів виконання плану має стати збільшення експорту, що сприятиме економічному зростанню та повоєнному відновленню. Проте як реалізувати цей план? 

Підсумки торгівлі у 2023 році

У 2023 році на зовнішню торгівлю країни продовжували впливати воєнні фактори.

З одного боку, економіка потерпала від обстрілів об'єктів енергетичної і транспортної інфраструктури, відключень електроенергії. З іншого – загальносвітове уповільнення економіки, яке простежувалося і в ЄС, проявлялося в зменшенні попиту на українську продукцію.

Реклама:

З урахуванням обмежених можливостей України обирати експортні ринки блокада кордонів та обмеження поставок аграрної продукції європейськими країнами ще більше вибивали ґрунт з-під ніг вітчизняних експортерів.

 

У 2023 році негативне сальдо зовнішньої торгівлі зросло у 2,5 разу, сягнувши найбільшого рівня з початку російсько-української війни у 2014 році. До такого результату призвели зростання вартості імпорту та скорочення експорту.

Імпорт відновився майже до рівня 2021 року. Імовірно, його обсяги були б більшими, якби не блокада західного кордону польськими перевізниками. За оцінками НБУ, втрати імпорту лише за листопад 2023 року становили 500 млн дол. Ця сума еквівалентна вартості ввезених у 2023 році безпілотників.

У фізичному вимірі обсяг імпорту за 2023 рік становив 26,8 млн тонн, що на 29% менше, ніж у 2022 році, але у вартісному – зріс на 7% завдяки ввезенню дорожчих товарів: транспорту, електроніки, ліків та крові, харчових продуктів, а також нарощування закупівлі безпілотників, генераторів і труб.

Крім того, в рази виріс прихований імпорт. Це товари, про які Державна служба статистики та Державна митна служба не надають детальну інформацію.

 

Традиційно в структурі імпорту найбільшу частку займали нафта, нафтопродукти і газ. Головними їх постачальниками були Польща, Греція, Індія, Словаччина і Литва. Порівняно з 2022 роком, у вартісному вираженні імпорт пального впав на 39% завдяки здешевленню нафти та відмові від закупівель у країни-агресора.

Імпорт інших товарних груп зріс. Нарощування закупівель автомобілів, мобільної техніки, генераторів, акумуляторів, трансформаторів, вантажівок, тракторів, безпілотників пов'язане з воєнними діями. З одного боку, цей приріст відображає потреби ЗСУ, а з іншого – наслідки ракетних атак на енергооб'єкти.

Нарощування закупівель чорних металів та добрив пов'язане з падінням власного виробництва. Зокрема, окупація заводів у Маріуполі призвела до дефіциту окремих видів прокату, що змушує Україну купувати його в Туреччині та ЄС. У 2023 році Україна на 81% збільшила виробництво добрив, однак його обсяг майже вдвічі менший, ніж до великої війни, що генерує попит на імпорт.

За підсумками 2023 року фізичний обсяг продажів за кордон майже не змінився, однак доходи знизилися на 18%. Це пояснюється падінням цін на низку товарів, передусім на аграрну продукцію, а також зміною товарної структури експорту.

Наразі найбільшу частку в експорті має зерно – 23% (у 2021 році – 18% від загальної вартості експорту). Скорочення виручки від його продажу пов'язане здебільшого з падінням світових цін на кукурудзу, яка є головною статтею експорту. Хоча Україна наростила постачання за кордон пшениці, цього було недостатньо, аби компенсувати зниження доходів від експорту кукурудзи.

Скорочується й обсяг експорту насіння та плодів олійних культур (соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику). Водночас зростає продаж за кордон олії.

 

Дохід від експорту чорних металів та руд упав на 40% з трьох причин. По-перше, 2022 рік враховує повноцінні перші два місяці роботи підприємств. По-друге, у 2023 році компанії скоротити виробництво через відключення електроенергії. По-третє, бізнес почав відвантажувати продукцію морем ближче до кінця року.

Україна також скоротила постачання за кордон продукції з більшою доданою вартістю – електропроводки, кабелів та дрібної кухонної техніки на кшталт електрочайників, що пов'язано із скороченням імпорту електроніки Угорщиною.

У 2023 році 61% експортної виручки припав на продаж аграрної продукції. Друге місце залишилося за рудами, металами та виробами з них – 16% доходів. На третьому – машини, устаткування, техніка і транспортні засоби – 8%.

Порівняно з 2021 роком, структура експорту змінилася. Раніше сільське господарство і металургія мали подібні частки: 41% і 34% відповідно, а зараз частка продовольства в доходах майже вчетверо більша, ніж металів.

Причини зрозумілі: чимало підприємств окуповані або розташовані неподалік фронту, атаки росіянами інфраструктури призводили до зменшення виробництва, а логістичні труднощі та брак працівників не дозволяли нарощувати експорт.

Обсяги зовнішньої торгівлі послугами у 2023 році теж упали через одночасне скорочення імпорту та експорту. Разом з тим, з початку великої війни спостерігається нетиповий для України перекіс у бік імпорту послуг.

Переважання імпорту послуг над експортом сформувалося у 2022 році завдяки збільшенню витрат українців за кордоном, що пов'язано з виїздом біженців. Саме з їх витрат на придбання товарів та послуг у країнах-реципієнтах складаються обсяги імпорту послуг за статтею "подорожі". Хоча у 2023 році цей сегмент зменшився, він все одно займає 69% витрат українців на імпортні послуги.

 

До 2022 року українська ІТ-галузь стрімко розвивалася: її частка в структурі експорту послуг зросла з 2% у 2010 році до 44% у 2022 році. У 2023-му експорт ІТ-послуг уперше знизився через відключення електроенергії та обережне ставлення закордонних клієнтів до замовлення послуг в українських айтівців.

Обмежений оптимізм 2024-го

Початок 2024 року з погляду зовнішньої торгівлі вселяє обережний оптимізм. Після падіння обсягів експорту у 2023 році Україна демонструє різке відновлення показників. Ба більше, за оперативними даними Мінекономіки, у квітні країна вийшла на довоєнний рівень місячного експорту – 3,3 млрд дол (13 млн тонн).

 

Традиційно ключовими драйверами експорту є постачальники зерна (кукурудза, пшениця), а також залізної руди та чорних металів, які відновили експорт морем. Це важливо для повернення на ринки Близького Сходу, Америки та Азії. Водночас з провідної десятки товарних груп випав експорт техніки.

У сегменті металургійної продукції – залізної руди та стального прокату – можна очікувати зростання обсягів експорту завдяки роботі "морського коридору". Хоча є й обмеження: ослаблений попит у ЄС та Китаї, знижена економічна ефективність продажів через дорогу логістику та ризик скорочення обсягів виробництва.

У сегменті агропродукції очікування менш оптимістичні. У 2024 році обсяг урожаю може зменшитися через скорочення посівних площ деяких культур на фоні несприятливої цінової ситуації на міжнародному ринку та нижчу врожайність.

Це вплине на обсяги експорту у 2024-2025 маркетинговому році, які можуть упасти до 43,7 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн у 2023-2024 МР. Навіть у короткостроковій перспективі рекорд за обсягом експорту зерна у квітні 2024 року (перевищив довоєнний рівень) у травні повторити не вийде, оскільки доступні для продажу за кордон обсяги пшениці вже розпродані, а кукурудзи – законтрактовані.

Ризики 2024 року

Важливість відновлення експортної активності не викликає сумнівів.

З одного боку, експорт є джерелом валютних надходжень необхідних для підтримки курсу гривні, фінансування оборони та відбудови. З іншого – доступ до зовнішніх ринків дозволяє виробникам збільшувати завантаження потужностей, нарощувати обсяги випуску товарів і розширювати свій вплив у світі.

Однак в умовах геополітичного напруження та невизначеності, пов'язаних з війною, експортні можливості України мають серйозні виклики. Розширення зони бойових дій ставить під загрозу не лише фізичну інфраструктуру, а й функціонування експортних каналів та безпеку транспортних маршрутів.

Ці обставини разом з можливими економічними обмеженнями з-боку західних партнерів створюють невизначеність щодо майбутнього експортного потенціалу і вимагають ретельного аналізу ризиків та ухвалення стратегічних рішень.

Які ж ризики зростання експорту?

Ескалація та окупація нових територій. Хоча план Ukraine Facility розроблявся з припущенням, що війна завершиться до кінця 2024 року, Кремль нарощує військовий потенціал. Окупація Росією нових територій, зокрема захоплення Донецької області, може призвести до подальшої деградації промисловості. Наслідками стануть руйнування інфраструктури та міграція населення.

Обстріли інфраструктури. Атаки на об'єкти критичної інфраструктури, пошкодження енергетичних мереж можуть призвести до обмеження споживання електроенергії промисловими споживачами та повної зупинки виробництва. Атаки на транспортну інфраструктуру спричинять збої в поставках сировини та збільшення витрат на відновлення. Відповідно скоротяться й обсяги експорту.

Мобілізація, міграція населення за кордон. Нарощування обсягів і темпів мобілізації може поглибити дефіцит людського капіталу, зменшити продуктивність та зростання витрат на працю, що знизить експортну активність підприємств. Уже зараз великий бізнес стикається з обмеженнями в можливостях нарощувати виробництво через дефіцит робочої сили, тому залучає до роботи більше жінок.

Блокада західного кордону. Блокада кордону з країнами Євросоюзу призвела до скорочення експорту автомобільним транспортом та зменшення митних надходжень у державний бюджет. Відповідно, поновлення блокади може спричинити затримки в поставках продукції замовникам за кордоном, скорочення обсягів постачання та збільшення транспортних витрат.

Введення обмежень або скасування пільгових умов торгівліПризупинення дії всіх імпортних мит та заходів торговельного захисту Євросоюзом для України навесні 2022 року стало рятівним колом для вітчизняних експортерів. ЄС уже двічі продовжував дію пільгових умов торгівлі, востаннє – у березні 2024 року, але вже з умовами для захисту свого аграрного ринку.

Відмова від пільгових умов торгівлі або запровадження торговельних обмежень може скоротити обсяги експорту через обмеження доступу до ринків.

Закриття "тимчасового морського коридору". Це поверне українських експортерів до стану літа 2023 року, коли Росія вийшла із "зернової угоди", а альтернативний морський шлях іще не був забезпечений.

Хоча Україна розвивала інші транспортні маршрути (Дунаєм або через порти Румунії та Польщі), закриття "коридору" може призвести до значного збільшення термінів та витрат на доставку товарів, а також до переналаштування логістичних ланцюгів, які будуть менш ефективними. Експорт аграрної продукції, руд і чорних металів критично залежить від можливості транспортування морем.

Ослаблення світової економіки. Зниження попиту на товари з України через економічні труднощі в ЄС може зменшити обсяги експорту та скоротити обсяги виробництва. При можливості транспортувати товари морем цей ризик можна зменшити шляхом переорієнтації експорту на Близький Схід, Америку та Азію.

Вікторія Агапова, аналітикиня "Вокс Україна", докторка філософії з економіки

"Вокс Україна" створив цей матеріал як учасник мережі "Вікно відновлення". Усе про відновлення постраждалих регіонів – на єдиній платформі recovery.win.

Реклама: