Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
День рождения "зернового коридора" и день конца. Как Украина снова оказалась в морской блокаде и чем это грозит

День рождения "зернового коридора" и день конца. Как Украина снова оказалась в морской блокаде и чем это грозит

Почему мир стал менее чувствительным к проблемам Украины, грозит ли украинскому экспорту выход России из соглашения и как возить зерно по морю без него. (укр)
Вторник, 18 июля 2023, 12:00 -
getty images

Липень та серпень традиційно знаменують в Україні початок жнив. Відповідно, на внутрішньому ринку зростають обсяги зерна, яке потрібно експортувати, бо із забезпеченням власних потреб Україна проблем не має. Зазвичай у ці місяці трейдери активно нарощували експорт збіжжя, а частину залишали в сховищах, аби продати пізніше.

Рік тому український агросектор опинився в пастці: збережені на весну залишки не могли вивезти через російську агресію, а тут почалися нові жнива. У липні Україна мала понад 20 млн тонн непроекспортованого врожаю минулого сезону, а вивозити могла в кращому випадку 3 млн тонн на місяць.

Ситуацію врятувала "зернова ініціатива", яка попри песимістичні очікування запрацювала 1 серпня 2022 року. Відтоді морем поставили понад 30 млн тонн врожаю. Зараз після численних маніпуляцій РФ щодо нібито кінця "зернової ініціативи" росіяни вирішили викреслити себе з цієї угоди, але сюрпризом це не стало.

"Світ став менш чутливим до України"

"У США ми вже спостерігаємо стрибок цін на пшеницю", – заявив генсек ООН Антоніу Гутерріш у понеділок, засуджуючи рішення РФ зупинити свої безпекові гарантії для "зернової ініціативи". В ООН наголошують, що від українського збіжжя залежать тисячі людей у бідних країнах.

Реклама:

Через відсутність українського експорту ціни на пшеницю та кукурудзу у 2022 році підскочили на сотні доларів. Через це споживачі в країнах Африки та Азії не можли купувати збіжжя деінде.

Хоча після заяви росіян ціни на зерно у світі зросли на 3-4%, уже за кілька годин вони повернулися до відносно стабільних значень. Річ у тім, що за останні півтора року Росія наполегливо відбирала ключові українські ринки.

Російські експортери перехоплювали українські контракти, поки Чорне море було заблоковане. Навіть після початку роботи коридору Україна не змогла повернути всіх покупців, передусім, у Єгипті. Через простій суден в очікуванні на інспекцію в Стамбулі фрахтувальники розривали контракти, а покупці відмовлялися від вантажів.

"На світовому ринку вже нема такої великої реакції на заяву РФ про вихід із "зернової угоди", оскільки ми зменшуємо свою роль на ньому. У 2022 році ми виробили зерна на 30 мільйонів тонн менше. У 2023 році врожай буде під 60 мільйонів тонн, тобто набагато менше. Відповідно, і наша роль набагато менша, і чутливість до нас також набагато менша, ніж це було раніше", – пояснює засновник "Агроцентру" Київської школи економіки Олег Нів’євський.

До того ж завдяки іншим експортерам, наприклад Бразилії, у світі не очікують великого дефіциту зерна.

Раніше очільник МЗС Дмитро Кулеба називав причину, через яку РФ пішла на "зернову ініціативу": політична підтримка країн Африки. Замінивши українських постачальників на цьому ринку, агресор зробив так, аби ці країни меншою мірою залежали від продовольства з України.

 
Володимир Зеленський на зустірічі з африканськими журналістами 
фото офісу президента 

Нів’євський каже, що відсутність "зернової угоди" може позитивно вплинути на інвестиції в інші експортні шляхи. Досі, маючи варіант експорту морем, ринок стримано вкладав кошти в перевалку на залізниці. Тепер же його учасникам доведеться активніше працювати над забезпеченням альтернативних шляхів.

Краще, ніж торік

В Україні вже почалися жнива, у ході яких зібрали понад 2 млн тонн зерна. Збирання врожаю почалося і в Євросоюзі, тож західні порти будуть завантажені своїм зерном, а можливості для експорту українського будуть обмежені. Не дивно, що Росія вирішила вийти із "зернової угоди" саме зараз. Проте нинішня ситуація відрізняється від торішньої.

По-перше, через бої та окупацію частини територій урожай минулого сезону був значно меншим, ніж у 2021 році. Зараз на ринку лише 9 млн тонн перехідних залишків зерна. Місця для них достатньо. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, потужностей вистачає для зберігання 44 млн тонн збіжжя.

По-друге, потужності залізниці, автотранспорту та дунайських портів за рік суттєво зросли. Залізниця може возити понад 1 млн тонн зерна на місяць, автівки – понад 600 тис тонн. Дунайські порти експортують понад 2 млн тонн на місяць і можуть вийти на показник 3 млн тонн. За словами голови Української зернової асоціації Миколи Горбачова, Україна домовилася з Румунією про збільшення кількості лоцманів на каналі Суліна та цілодобову роботу із серпня.

Таким чином, якщо у 2022 році всіма трьома шляхами щомісяця вдавалося вивозити лише 2 млн тонн збіжжя, то зараз суходіл та Дунай можуть забезпечити експорт близько 5 млн тонн.

Паралельно Мінвідновлення домовляється з Єврокомісією та Румунією про рейдові перевалки в українських та румунських територіальних водах, де глибина дозволяє обробляти судна тоннажністю понад 100 тис тонн, додає Горбачов в інтерв’ю Latifundist.

Таким чином, у 2023 році Україна підійшла до морської блокади з кращими вихідними даними, ніж у 2022 році. Опитані ЕП експерти сходяться на тому, що катастрофи після припинення дії "зернової угоди" не станеться. Проте море залишається критично важливим для роботи вітчизняного ринку з двохх причин.

По-перше, ні залізниця, ні Дунай не можуть рівнятися з морем за обсягами перевезень. Наприклад, з порту Чорноморськ вийшло судно KYDONIA під грецьким прапором, яке доправить до Китаю майже 76 тис тонн кукурудзи. Тимчасом з порту Рені вийшло судно Blue Gate, яке завантажили на рекордні для порту 15 тис тонн. Тобто одне "морське" судно дорівнює п’ятьом "річковим".

По-друге, море – найдешевший транспортний шлях. Великі обсяги експорту дозволяють зменшити вартість логістики. Навіть з простоями в чергах у Босфорі море значно дешевше за Дунайські порти, а тим паче – за автотранспорт чи залізницю. Чим дорожча логістика, тим менше коштів отримують аграрії.

Через обмежену роботу морських портів Україна недоекспортувала 25 млн тонн продукції. Неможливість отримати прибутки від експорту негативно впливають на аграрний ринок, адже це означає відсутність коштів на добрива, насіння, обладнання та оплату праці в наступному сезоні. Без морського коридору фермери матимуть ще менше грошей. За словами Нів’євського, наступний маркетинговий рік може бути гіршим за цьогорічний.

Без Росії

Розмови про вільне судноплавство в Чорному морі точилися ще до відкриття "зернового коридору", та лише в останні місяці про це заговорили українські посадовці.

"Навіть без РФ треба робити все, щоб ми могли використовувати цей чорноморський коридор. Ми не боїмося. До нас звернулися компанії, які є власниками кораблів. Вони сказали, що готові. Якщо Україна відпустить, а Туреччина буде пропускати, то всі готові продовжувати постачання зерна", – заявив президент Володимир Зеленський.

Головна проблема в тому, що судно не зайде в українські порти без страхування. Досі зернова угода була єдиним міжнародним документом, який містив бодай якісь гарантії безпеки суден.

Горбачов каже, що морське судноплавство без гарантій Росії може бути реалістичним варіантом, якщо ЗСУ подбають про безпеку. Ідеться про ймовірні обстріли Росією суден, міни та ворожі обстріли українських морських портів.

"Страховики будуть зважувати ці ризики. Багато чого буде залежати не стільки від ООН, скільки від Туреччини та інших країн, зокрема Болгарії та Румунії, які є членами НАТО і які можуть під різними приводами забезпечити безпеку цього зернового коридору", – вважає очільник практики морського права в юридичній фірмі "АНК" Артем Волков.

На його думку, завдання Росією ракетних ударів по іноземних суднах малоймовірне. Проте агресор може стріляти ракетами по терміналах, де будуть стояти судна, або створювати мінну небезпеку.

Особливу роль Туреччини відзначають усі співрозмовники ЕП. Ця країна є членом НАТО і при цьому підтримує дипломатичні відносини з Україною та РФ. Вона також є одним з найбільших бенефіціарів роботи "зернової ініціативи": отримує портові збори від проходження суден через Босфор і спрямовує свій флот в українські морські порти.

Країни можуть створити альтернативні маршрути руху суден, аби вони йшли максимально близько до берега, як це було до великої війни, коли РФ почала "навчання" в Чорному та Азовському морях, і забезпечити супровід суден мінними тральщиками.

Тимчасом українська влада передбачила гарантійний фонд на 500 млн дол для власників суден на випадок отримання пошкоджень під час перебування в територіальних водах країни. За умови, що одне судно коштує 10-20 млн дол, каже Волков, такої суми має вистачити для покриття вартості 25-30 суден у випадку їх знищення.

Отже, морське судноплавство можливе без участі Росії за низки умов, досягнути яких буде непросто. Ідеться про політичну згоду країн-партнерів, зокрема Туреччини, та довіру страховиків до такої конфігурації безпекових гарантій.

Наразі Україна сподівається на продовження "зернової ініціативи", а президент Туреччини Реджеп Ердоган покладається на чергову спробу домовитися про це з росіянами.

Реклама:
Слушайте подкаст "Хроники экономики" на удобной платформе: