Приглашаем на первый за время большой войны Банковский форум

Билеты
Держава залишається найбільшим власником підприємств, у держбанків зростає частка поганих кредитів

Держава залишається найбільшим власником підприємств, у держбанків зростає частка поганих кредитів

Четверг, 8 июня 2023, 20:40 -
getty images
Підрив Каховської ГЕС, "Укроборонпром" ремонтуватиме танки в Чехії, "Укрзалізниця" отримає ще один грант: головні події у житті держкомпаній 3 – 8 червня.

Корпоративне управління держпідприємств

ВАКС втретє відхилив клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування у справі Коболєва. 5 червня 2023 року юридична компанія "Міллер", яка представляє інтереси екс керівника "Нафтогазу" Андрія Коболєва, повідомила, що Вищий антикорупційний суд (ВАКС) не задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) про продовження досудового розслідування у справі щодо премій Коболєва.

Як повідомили у "Міллер", у своєму клопотанні сторона обвинувачення просила продовжити строк досудового розслідування ще на шість місяців для проведення слідчих дій.

Раніше ми повідомляли, що ВАКС повторно розгляне клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування у справі Коболєва.

Також ми повідомляли, що ВАКС відхилив попереднє клопотання НАБУ про продовження досудового розслідування.

Реклама:

Невдовзі після ухвали про відмову в задоволенні клопотання НАБУ Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила, що досудове розслідування завершено, а його матеріали доступні підозрюваному [Коболєву – SOE Weekly] та його захисту (читайте один із наших попередніх дайджестів).

Як ми писали раніше, 19 січня 2023 року НАБУ та САП повідомили Коболєву про підозру у привласненні (незаконному нарахуванні собі) у 2018 році понад 229 млн грн, які були частиною премій, виділених команді "Нафтогазу" у травні 2018 року за історичну перемогу компанії над російським "Газпромом" у Стокгольмському арбітражному суді.

Більш детальну інформацію про справу Коболєва можна знайти у наших попередніх дайджестах.

Держава володіє 3 256 держпідприємствами на центральному рівні. Станом на 1 січня 2023 року українська держава володіла 3 256 державними компаніями. Це з'ясувала команда SOE Weekly, проаналізувавши оновлений Єдиний реєстр об'єктів державної власності.

За даними цього ж реєстру, станом на 1 січня 2022 року налічувалося 3 378 держпідприємств. Це означає, що протягом 2022 року їхня кількість зменшилася на 122 ДП, або на 3,6% від загального портфеля державних підприємств. [Звертаємо увагу, що ця кількість не включає щонайменше 14 000 підприємств, що належать місцевим органам влади, щодо яких немає достовірної статистики. – SOE Weekly].

Команда SOE Weekly проаналізувала перелік держпідприємств за назвами компаній. Виходячи з назв, щонайменше 2 384 (73%) з 3 256 підприємств зареєстровані як державні унітарні підприємства.

Звертаємо увагу, що Фонд державного майна України (ФДМУ), який веде Єдиний реєстр, опублікував лише назви держпідприємств у списку 2023 року, на відміну від даних, оприлюднених за 2022 рік, які також включали таку інформацію, як організаційно-правова форма, код ЄДРПОУ, місцезнаходження, суб'єкт управління, основний вид господарської діяльності, фінансові показники та юридичний статус.

Обмеження опублікованих даних може бути пов'язане з міркуваннями безпеки у воєнний час, особливо коли йдеться про розкриття конкретних місць розташування держпідприємств. Однак інші показники, які не містять конфіденційної інформації, можуть бути опубліковані для забезпечення громадського контролю за діяльністю держпідприємств.

Нестандартні організаційно-правові форми для держпідприємств, такі як державне унітарне підприємство, не відповідають Принципам ОЕСР з корпоративного управління державних підприємств. Зазначимо, що 12 січня 2023 року було прийнято за основу законопроєкт № 6013. Зокрема, він має на меті сприяти перетворенню державних унітарних підприємств у стандартні правові форми, такі як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

Законопроєкт встановлює семирічний термін для корпоратизації всіх держпідприємств.

Раніше ми повідомляли, що 14 березня 2023 року Кабінет Міністрів затвердив свій План пріоритетних дій на 2023 рік. План передбачає подальше реформування держпідприємств, зокрема скорочення їхньої кількості шляхом приватизації, ліквідації та реорганізації. План дій уряду та Єдиний реєстр ФДМУ не містять планів щодо подальшої приватизації, ліквідації чи збереження у державній власності конкретних держпідприємств.

Члени команди SOE Weekly Андрій Бойцун та Дмитро Яблоновський є авторами розділу "Приватизація та корпоративне управління держпідприємств" у звіті "Економічні пріоритети для повоєнної України", підготовленого CASE (Польща) та CASE Україна. У звіті наголошується на необхідності затвердження на парламентському рівні оновленої політики державної власності, яка б чітко окреслювала обґрунтування збереження державної власності на підприємства.

Бойцун та Яблоновський підкреслюють, що вкрай важливо завершити тріаж (сортування) державних підприємств, розподіливши їх на ті, що підлягають приватизації, ліквідації або збереженню у власності держави, саме на основі оновленої політики державної власності. Наразі не існує законодавчих ініціатив щодо запровадження державної політики власності або публічної інформації щодо тріажу.

Банки

Частка непрацюючих кредитів у держбанках зросла до 53%. Національний банк України повідомив, що станом на 1 травня 2023 року непрацюючі кредити (NPL) у державних банках становили 53% від їхнього загального кредитного портфеля. Зазначимо, що частка непрацюючих кредитів у приватних банках становила 22%.

[Станом на 1 лютого 2022 року частка NPL у держбанках становила 46%. Вона зросла до 53% станом на 1 травня 2023 року на тлі російського вторгнення. Однак частка NPL у "ПриватБанку" за той самий період знизилася на 1 відсотковий пункт – з 68% до 67%. В інших держбанках – включно з "Укрексімбанком", "Ощадбанком" та "Укргазбанком" – частка непрацюючих кредитів різко зросла більш ніж на 15 відсоткових пунктів, сягнувши 43% із початкових 27%.

Збільшення частки NPL у держбанках, крім "ПриватБанку", насамперед пояснюється зростанням частки NPL в іноземній валюті, яка зросла на 24 відсоткові пункти – з 23% до 47%. Таке зростання, ймовірно, пов'язане зі значною девальвацією гривні по відношенню до долара США: офіційний обмінний курс змінився з 28,4 грн/дол. у лютому 2022 року до 36,6 грн/дол. у травні 2023 року.

Ця розбіжність також може бути пов'язана з тим, що "ПриватБанк" після націоналізації зосередився на роздрібному банківському обслуговуванні, яке менше постраждало від повномасштабної агресії Росії, тоді як інші банки мали значні кредитні портфелі в корпоративному сегменті, у тому числі кредити держпідприємствам. [Зауважимо, що для перевірки цієї гіпотези нам потрібні додаткові дані. – SOE Weekly.]

[Зауважимо також, що слід очікувати подальшого зростання частки непрацюючих кредитів у держбанках після націоналізації "Сенс Банку" (раніше "Альфа-Банку"). – SOE Weekly].

Енергосектор

"Укргідроенерго" заявило про руйнування Каховської ГЕС, яку підірвали російські війська. 6 червня 2023 року "Укргідроенерго" повідомило, що Каховська гідроелектростанція (Каховська ГЕС) повністю зруйнована і не підлягає відновленню після того, як росіяни влаштували потужний вибух у машинному залі. [Каховською ГЕС володіє державне "Укргідроенерго". – SOE Weekly.]

Згідно з повідомленням Міністерства енергетики від 6 червня, підтоплення, що сталося внаслідок цього, загрожувало затопленням енергетичних об'єктів у Херсонській області, в тому числі Херсонської ТЕЦ.

Підрив Каховської ГЕС може мати негативні наслідки для роботи найбільшої в Європі атомної електростанції Запорізької АЕС, яка наразі перебуває під російською окупацією. Вода з Каховського водосховища необхідна для забезпечення Запорізької АЕС водою для охолодження конденсаторів турбін і систем безпеки, пояснила "ЕП".

6 червня Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що його експерти "уважно стежать за ситуацією" і що "безпосереднього ризику для ядерної безпеки" на Запорізькій АЕС після руйнування Каховської ГЕС немає.

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що за нинішніх темпів зниження рівня Каховського водосховища води для живлення конденсаторів турбін і систем безпеки на Запорізькій АЕС вистачить на кілька днів, але існують альтернативні джерела води, яких може вистачити на місяці, якщо вони не будуть зруйновані.

В "Енергоатомі" також заявили, що ситуація на Запорізькій АЕС залишається під контролем. [Запорізькою АЕС володіє державний "Енергоатом". – SOE Weekly].

Сама Каховська ГЕС повністю зруйнована. Гендиректор "Укргідроенерго" Ігор Сирота заявив, що єдиний варіант побудувати на її місці новий об'єкт з нуля. За його словами, після деокупації українських територій "Укргідроенерго" побудує нову електростанцію. На це піде щонайменше п'ять років, додав Сирота.

Він також зазначив, що Каховське водосховище буде заповнене у найкоротші терміни після деокупації.

Будівництво нової ГЕС може коштувати близько 1 млрд дол., повідомили у Мінекономіки.

За попередніми оцінками Міндовкілля та Державної екологічної інспекції, водним ресурсам завдано збитків на суму, еквівалентну 2 млрд грн, і ця сума буде лише зростати.

Наслідки вибуху також можуть мати негативний вплив на сільське господарство в південних регіонах України. За даними Міністерства аграрної політики, внаслідок розливу води було затоплено близько 10 тис. гектарів сільськогосподарських угідь на правому березі Херсонської області. На (нині окупованому) лівому березі ця площа в кілька разів більша.

Це також завдасть шкоди екології регіону, а влада змушена евакуювати людей із затоплених районів.

Проблеми з водопостачанням спостерігалися в деяких містах Дніпропетровської області.

Також можливі проблеми з безпекою для здоров'я. За даними Міністерства охорони здоров'я, вода в затоплених районах незабаром може стати непридатною для використання.

7 червня 2023 року Міністерство енергетики повідомило, що унаслідок підриву і спричиненого ним затоплення 20 тис. споживачів у Херсонській області залишилися без електроенергії було підтоплено 129 трансформаторних підстанцій у Херсонській області та дві сонячні електростанції у Миколаївській області.

За повідомленням "Укренерго", компанія спільно з "Укргідроенерго" опрацьовує сценарії збалансування енергосистеми України після втрати електростанції. Режим роботи гідроелектростанцій змінюється для зменшення обсягу води, що надходить до Каховського водосховища, щоб зменшити затоплення.

Наразі виробництво електроенергії є достатнім для забезпечення потреб споживачів, додали в "Укренерго".

Кабмін визначив, скільки газу має бути в сховищах до початку опалювального сезону. 22 травня 2023 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що до початку наступного опалювального сезону [зазвичай це середина жовтня – SOE Weekly] Україна повинна мати у своїх сховищах понад 14 млрд кубометрів газу.

За словами Шмигаля, Україна прагне мінімізувати імпорт газу за рахунок збільшення внутрішнього видобутку.

[За даними "Нафтогазу", протягом попереднього опалювального сезону, з 7 жовтня 2022 року до середини квітня 2023 року, зі сховищ було відібрано 5,6 млрд кубометрів газу. У квітні 2023 року оператор газосховищ "Укртрансгаз", компанія групи "Нафтогаз", розпочав закачування газу до підземних сховищ.

За даними Міністерства енергетики, станом на ранок 7 червня запаси газу перевищили 9,7 млрд кубометрів. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли про відставку попереднього голови правління "Нафтогазу" Юрія Вітренка.

За даними "Економічної правди" ("ЕП"), Вітренко подав у відставку через розбіжності у поглядах та напруженість у відносинах з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем, зокрема щодо пріоритетів реформування "Нафтогазу", вимоги Кабміну відкласти виплати за єврооблігаціями, що призвело до дефолту "Нафтогазу", а також щодо обсягів газу, необхідних для проходження зими 2022-2023 років.

"ЕП" писала, що конфлікт між Шмигалем і Вітренком виник на тлі розбіжностей щодо обсягу газу, необхідного в підземних сховищах до початку опалювального сезону.

У червні 2022 року Кабінет міністрів доручив "Нафтогазу" накопичити 19 млрд кубометрів до початку опалювального сезону, тоді як Вітренко наполягав, що для проходження зими достатньо 15 млрд.

Станом на 20 жовтня 2022 року запаси в сховищах становили близько 14,2 млрд, додала "ЕП".

Оборона

"Укроборонпром" та чеська компанія VOP CZ спільно ремонтуватимуть українські танки Т-64. 6 червня 2023 року "Укроборонпром" повідомив, що підписав контракт з чеською державною оборонною компанією VOP CZ на спільний ремонт танків Т-64 для Сил безпеки та оборони України.

За словами компанії, ремонт буде здійснюватися в Новому Їчині під технічним контролем фахівців "Укроборонпрому".

Співробітники VOP CZ вже відвідали підприємства "Укроборонпрому" з метою налагодження співпраці, повідомили в "Укроборонпромі".

За словами гендиректора "Укроборонпрому" Юрія Гусєва, це частина угоди про створення спільного оборонного кластеру з Чехією, яку "Укроборонпром" та Міжурядова агенція оборонної співпраці (AMOS) підписали у листопаді 2022 року.

Співпраця передбачає виробництво військової техніки, збільшення виробництва боєприпасів різних калібрів (як на існуючих потужностях, так і на новостворених у безпечних місцях), розвиток сервісних хабів для обслуговування та ремонту техніки, а також співпрацю у сфері високих технологій, включаючи створення спільних дослідницьких центрів.

[VOP CZ підприємство, що повністю належить Міністерству оборони Чеської Республіки. Спеціалізується на військових технологіях, машинобудуванні та розробках.

Згідно з інформацією на сайті компанії, вона є провідним чеським виробником і постачальником послуг з ремонту, модернізації та обслуговування у сфері оборони і безпеки.

Компанія має власний центр розробок з конкурентоспроможними проектами, які використовуються чеськими збройними силами, підрозділами безпеки та цивільним сектором. – SOE Weekly.]

Раніше ми повідомляли, що "Укроборонпром" підписав угоду з німецькою компанією Rheinmetall, одним зі світових лідерів оборонної промисловості, про створення спільного підприємства, яке ремонтуватиме танки в Україні.

Крім цього ми писали, що "Укроборонпром" оголосив про початок виробництва 120-мм мін спільно з країною-членом НАТО, назва якої не розголошується. За словами компанії, 120-мм міна є першим продуктом, який буде вироблено Україною спільно із країною-членом НАТО. Нещодавно "Укроборонпром" підписав контракт з Міноборони України на постачання цих боєприпасів.

Також ми повідомляли, що "Укроборонпром" розпочав виробництво 125-мм снарядів для танків спільно з країною-членом НАТО. Перша партія 125-мм снарядів для танків Т-64, Т-72 і Т-80, які стоять на озброєнні ЗСУ, вже поставлена, повідомив "Укроборонпром".

Згодом ми також писали, що 22 березня 2023 року "Укроборонпром" повідомив, що відправив ЗСУ першу партію вітчизняних 122-мм снарядів, які були виготовлені за кордоном.

Інфраструктура

"Укрзалізниця" отримає грант від ЄІБ на 6,7 млн євро. 2 червня 2023 року "Укрзалізниця" повідомила, що підписала з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) грантову угоду на суму 6,7 млн євро для підтримки діяльності компанії під час повномасштабної війни Росії проти України.

Цей грант ЄС спочатку був призначений для модернізації та електрифікації частини української залізничної системи. За словами "Укрзалізниці", з початком війни потреби змінилися. За рішенням Європейської Комісії, початковий грант було перепрофільовано та направлено на термінову надзвичайну підтримку "Укрзалізниці" для забезпечення безперебійної роботи залізниці та задоволення нагальних потреб пасажирів і гуманітарної допомоги, пояснили в компанії.

Раніше ми писали, що "Укрзалізниця" отримає грант від Світового банку на суму 25 млн дол.

Також ми повідомляли, що Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть 200 млн євро [очевидно, у вигляді кредиту – SOE Weekly] на відновлення української залізниці.

Перед цим ми писали, що у 2022 році "Укрзалізниця" зазнала збитків у розмірі 10,8 млрд грн. Збиток від пасажирських перевезень склав 13,3 млрд грн [що означає, що інші сегменти компанії, такі як вантажні перевезення, вочевидь, отримали прибуток у 2,5 млрд грн – SOE Weekly].

Також "Укрзалізниця" очікує у 2023 році збиток у 20,2 млрд грн через велике соціальне навантаження та обмеження на вантажні перевезення.

Крім цього, ми писали, що після повномасштабного вторгнення Росії український уряд поклав на "Укрзалізницю" нові обов'язки. Ми також детально розповідали про фінансову підтримку, яку уряд, "Укргазбанк" та міжнародні партнери надали "Укрзалізниці" протягом 2022 року.

Конфіскація активів держави-агресора, націоналізація та арешт активів

Верховна Рада прийняла закон, який дозволяє націоналізувати "Сенс Банк", що належить підсанкційним олігархам Міхаїлу Фрідману та Петру Авену. 29 травня 2023 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №9107-1 (в цілому), який дозволяє Національному банку України (НБУ) націоналізувати банки власників, що перебувають під санкціями. Зокрема, це стосується останнього пов’язаного з Росією "Сенс Банку"в Україні (який до 1 грудня 2022 року працював під назвою "Альфа-Банк").

Як зазначає "ЕП", після початку повномасштабної війни західні банки відмовлялись перераховувати кошти на рахунки компаній в "Альфа-Банку" через загрозу санкцій, хоча український "Альфа-Банк" ніколи не був в санкційних списках.

Ставлення влади до банку також змінилося за час війни. Ще рік тому існував консенсус щодо збереження статус-кво стосовно "Альфа-Банку" до закінчення війни. Однак восени 2022 року найвищі посадові особи показали політичну волю до націоналізації активів російських олігархів в Україні, додає "ЕП".

Співвласник банку Міхаїл Фрідман всіляко цьому опирався. Він намагався домовитися про вливання в банк 1 млрд дол., щоб зберегти цей актив. Однак переговори про докапіталізацію не увінчалися успіхом, пише видання.

Остаточно закон набуде чинності після того, як його підпише президент. Після цього НБУ буде зобов'язаний вивести "Сенс Банк" з ринку і почати його націоналізацію. До цього процесу будуть залучені НБУ, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), Кабмін, Мінфін та Національний депозитарій України (НДУ), пояснила "ЕП".

"ЕП" зазначила, що клієнти "Сенс Банку" не повинні постраждати від такої націоналізації.

"Сенс Банк" стане п'ятим банком, що перебуває у власності держави (після "ПриватБанку", "Ощадбанку", "Укрексімбанку" та "Укргазбанку"). Після його націоналізації частка держави в активах української банківської системи зросте з 53,15% до 56,64%.

За даними "ЕП", "Сенс Банк" є десятим за розміром банком в країні з активами 97,65 млрд грн. До початку повномасштабної війни активи банку перевищували 120 млрд грн., але з того часу вони поступово зменшуються.

Банк має великий портфель корпоративних кредитів на суму 27,63 млрд грн. Фізичні особи винні банку 11,72 млрд грн.

Публікацію підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту "Supporting Ukraine in rebuilding and recovery", який реалізує Інститут KSE (контракт NI/2022/424-502 від 14 листопада 2022 року).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

 

Реклама: