Экология на кону: как власть и олигархи ведут войну за окружающую среду

Экология на кону: как власть и олигархи ведут войну за окружающую среду

Решение экологических проблем откладывается на неопределенный срок –депутаты не приняли законы по защите окружающей среды. Кто из "агентов" олигархов блокирует инициативы и чьи интересы они защищают? (укр)
Четверг, 10 июня 2021, 08:30 -
ua.depositphotos.com

В останні місяці зусилля влади сконцентровані навколо двох важливих тем: боротьба проти олігархів та екологічні питання. Окремі законодавчі ініціативи дозволяють одним пострілом убити відразу двох зайців.

Наприклад, "антиахметівський" законопроєкт пропонує суттєво збільшити екологічний податок. Якщо документ ухвалять, то для підприємств, які викидають вуглець, ставка податку зросте втричі, а їх власникам, серед яких найбільш заможні українці, доведеться сплачувати додаткові мільярди гривень.

Це не єдине питання, яке турбує представників великого бізнесу. У лютому 2021 року в парламенті зареєстрували ще два законопроєкти, які можуть погіршити життя власників найбільших підприємств-забруднювачів довкілля.

Перший змусить олігархів модернізувати свої заводи, а другий розв'яже руки Держекоінспекції. Вона постійно скаржиться, що їх працівників не допускають до перевірок підприємств, які найбільше забруднюють довкілля.

Власники великих фінансово-промислових груп виступають проти таких ініціатив та руками підконтрольних депутатів успішно блокують їх у парламенті. Про це вже відкрито говорять в оточенні президента Володимира Зеленського.

Хто очолює список найбільших підприємств-забруднювачів, які зміни пропонує влада та чому агенти олігархів противляться "екологізації"?

Екологічні ініціативи

Влада взялася за екологію. У лютому до Верховної Ради внесли два законопроєкти, які мають вирішити проблему забруднення довкілля в Україні. Депутати розглянули обидва документи, проте голосів для їх ухвалення не вистачило. Обидва акти відправили на повторне перше читання.

Перший проєкт, "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності", депутати провалили двічі: у середині лютого та наприкінці травня.

Акт імплементує директиву ЄС про промислові викиди, запровадження якої передбачене угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Здавалося б, цей пункт вдасться виконати без проблем, однак втрутився "внутрішній фактор".

За словами співрозмовника ЕП в парламенті, відмовитися від підтримки закону депутатів змушують лобісти великих енергетичних та металургійних бізнесів. Його власниками переважно є найбільш заможні українці.

Чому олігархи пручаються? Законопроєкт, як вказують його розробники, має докорінно змінити екологічну ситуацію. Він передбачає три революційні речі.

По-перше, стане обов'язковим отримання інтегрованого довкільного дозволу. Це єдиний документ замість теперішніх кількох, що встановлює конкретні екологічні нормативи для підприємств. Зокрема – рівень гранично прийнятних викидів в атмосферу, умови водокористування, заходи з управління відходами.

Процедура отримання документа стане публічною. За задумом розробників, це унеможливить кулуарні домовленості бізнесу з чиновниками і дозволить моніторити викиди у воду, ґрунти й атмосферу, а також шумові забруднення.

Інтегрований дозвіл повинні отримати енергетичні та хімічні підприємства, компанії з переробки мінеральної сировини та управління відходами.

По-друге, ці підприємства мусять провести модернізацію відповідно до єдиних для країн ЄС найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).

Це сприятиме зниженню шкідливих викидів на 25%, вважають автори документа. За оцінкою президента Володимира Зеленського, для модернізації вітчизняної промисловості знадобиться 10-12 років.

По-третє, запроваджується "моніторинг на трубі" 24/7, коли дані про викиди в повітря стануть доступними для всіх у режимі реального часу.

"Ухвалення законопроєкту імплементує важливі екологічні норми, без яких Україна не зможе стати членом ЄС і виконання яких мала почати ще у 2018 році", – стверджує голова громадської організації Save Dnipro Ірина Черниш.

Другий законопроєкт, "Про державний екологічний контроль", покликаний вирішити одну з ключовихпроблем Державної екологічної інспекції – збільшити розмір штрафів за недопущення контролерів на об'єкти інспекції.

Наразі штраф за це становить 760 грн. Якщо документ ухвалять, то залежно від ступеня екологічного ризику підприємства – низький, середній та високий – сума зросте до 600 тис грн, 1,2 млн грн та 1,8 млн грн відповідно.

Ще одна суттєва зміна – усунення дублювання повноважень Держекоінспекції та інших органів – Держрибагентства, Держгеокадастру та Держгеонадр.

"Зараз на один і той же об'єкт можуть вийти кілька контролерів, не координуючи свої дії один з одним. Тобто певні повноваження дублюються", – пояснив голова Держекоінспекції Андрій Мальований.

Крім того, у проєкті прописано статус інспекторів, категорії зарплат, створення інформаційно-аналітичної системи "Кабінет екологічного інспектора".

"За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожні 15 хвилин в Україні помирають п'ять людей через поганий стан довкілля, сім стають на облік як смертельно хворі через забруднення питної води, ґрунтів та повітря.

Щороку 23% смертей дорослих та 26% смертей дітей віком до п'яти років можна було б уникнути, якби були усунуті екологічні ризики", – зазначають автори акта.

Попри важливість законопроєктів для покращення екологічної ситуації, у такому вигляді вони мають мало шансів на проходження у Верховній Раді.

Ці акти не вписуються в інтереси представників великого бізнесу – від акціонерів найбільших металургійних та енергетичних компаній до власників цементних та аграрних бізнесів, які входять до сотні найбільших забруднювачів.

Хто забруднює природу

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, у 2017 році маса викидів шкідливих речовин в Україні становила 2,58 млн тонн, скидів – 997,3 млн тонн, утворених відходів – 366 млн тонн.

У березні 2021 року міністерство оприлюднило рейтинг основних підприємств-забруднювачів довкілля. Щоправда, дані охоплюють лише 2019 рік.

Рейтинг розділений на три категорії: забруднювачі повітря, води та заводи, які продукують найбільшу кількість промислових відходів. Близько половини підприємств з переліку розташовані у Дніпропетровській та Донецькій областях.

 

Більшість підприємств-забруднювачів довкілля належить Рінату Ахметову. Він володіє достатнім фінансовим та медійним ресурсом для блокування будь-яких ініціатив у парламенті, про що не раз говорили представники влади. Схоже, олігарх не гребує користуватися своїми можливостями.

 

Остання показова історія сталася 21 травня під час голосування за законопроєкт "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності".

Під час важливих голосувань депутати зникають

Надважливий для навколишнього середовища та виконання угоди з ЄС законопроєкт народні депутати включили в порядок денний п'ятниці. Це день, коли в народних обранців традиційно погано з дисципліною: вони або не відвідують засідання, або реєструються, проте не перебувають у залі.

Документ провалили і з другої спроби відправили на доопрацювання. Не вистачило 13 голосів. Показово, що жоден депутат не голосував "проти". Утримались від голосування 30 народних обранців, 57 – не голосували.

Хто допоміг провалити проєкт? Не дали голосів багато народних депутатів з групи Іллі Павлюка, яку в Офісі президента давно запідозрили в роботі на користь Ріната Ахметова. Також не голосували близькі до найбагатшого олігарха депутати Муса Магомедов, Вікторія Гриб та Дмитро Шпенов.

Не підтримала документ і велика частина "зрозумілої" для Ігоря Коломойського групи "За майбутнє". "Батьківщина" та ОПЗЖ, представлені в парламенті 69 депутатами, підтримали законопроєкт лише одним голосом.

"Цей законопроєкт надає Мінекології потужні повноваження для суб'єктивних висновків. Завтра можна буде закрити будь-яке підприємство, будь-яку електростанцію, будь-яке підприємство, яке платить податки", – аргументував "утримання" від голосування депутат від "Батьківщини" Олексій Кучеренко.

Після провалу проєкту голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія не стримав емоцій та звинуватив народних депутатів у "підігруванні олігархам".

"Скрізь агенти олігархів. Ми ухвалювали закон про екологію, щоб менше забруднювали навколишнє середовище. Як різко люди вийшли, перепрошую, в туалет! У момент голосування просто розчиняється велика кількість депутатів, і все провалюється. Як тільки зачепиш чиїсь інтереси", – обурювався Арахамія.

Законопроєкти справді зачіпають інтереси олігархів. Представники компаній-забруднювачів не приховують, що пропоновані ініціативи їх не влаштовують.

Знищення бізнесу чи небажання інвестувати в модернізацію

У пресслужбі компанії ДТЕК Ріната Ахметова відмовилися коментувати свій вплив на ухвалення рішень у парламенті, однак висловили невдоволення щодо поточних версій обох екологічних законопроєктів.

"Компанія не раз висловлювала позицію та дотримується її: у поточній версії законопроєкту "Про державний екологічний контроль" містяться неоднозначні положення, які ще більше зарегульовують природоохоронну галузь. Документ потребує суттєвого доопрацювання, щоб уникнути ризиків припинення діяльності підприємств різних галузей економіки", – заявили в ДТЕК.

У чинній редакції законопроєкту "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності", на думку представників ДТЕК, порушується баланс державних та приватних інтересів і закладаються широкі адміністративні повноваження державних органів.

"Найважливіше – передбачити реальні терміни проведення екомодернізації промисловості та енергетики, враховуючи стан підприємств цих секторів та готовності економіки в цілому", – відзначили в компанії.

Галузеві асоціації кажуть, що екологічна реформа "не повинна посилювати регуляторний тиск на бізнес та призводити до закриття підприємств".

Ще одна ключова теза профільних асоціацій та бізнесу – без дотацій за чотири роки адаптуватися до нових вимог неможливо. "Реалізація законопроєкту №4167 в повному обсязі буде коштувати 270 мільярдів гривень. Ця сума непідйомна для держави та бізнесу", – зазначив Магомедов.

При цьому міністр захисту довкілля Роман Абрамовський наголошує, що в проєктах враховані всі вимоги бізнесу. "Якщо ми схвалили рух до європейської інтеграції, навіть у Конституцію вписали цей намір, дуже незрозуміло звучать питання, чому ми маємо рухатися в унісон з Євросоюзом", – заявив міністр.

Голова парламентського комітету з питань енергетики Андрій Герус не вважає, що запропоновані нововведення вб'ють бізнес.

"Окрім того, що може не вистачати ресурсів, може бути й брак бажання витрачати будь-які ресурси на екологічну модернізацію. У будь-якому випадку компроміс шукати треба, але я часто спостерігаю, що є небажання великих забруднювачів суттєво інвестувати в модернізацію", – сказав Герус.

Є проблеми і з проходженням законопроєкту "Про державний екологічний контроль". За словами Андрія Мальованого, спротив при його ухваленні спостерігається з боку представників ДТЕК, Дарницької ТЕЦ та "Центренерго".

"Є лобістські групи, які не хочуть, щоб проєкт ухвалювався. Однак є політична воля і розуміння, що до екології треба "повернутися обличчям". Сподіваюся, що лобі поступиться. Ми будемо боротися за закон", – підсумував Мальований.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!