"Туда не ходите – там менты". Как бизнес работает в условиях тотального локдауна

"Туда не ходите – там менты". Как бизнес работает в условиях тотального локдауна

Четверг, 8 апреля 2021, 09:00 -
фото ZIK
Как во время локдауна в Киеве работают продавцы строительных материалов, рестораны и образовательные учреждения? ЭП проверила это на собственном опыте. (укр)

Великий бізнес швидко пристосовується до кризових умов. На відміну від малих та середніх підприємців, компанії, які формують цілі галузі, мають достатній запас стійкості, і не лише фінансової.

Україна вже рік живе в умовах карантину. Періодично забороняється робота закладів харчування, торговельно-розважальних центрів, непродовольчих магазинів та іншого бізнесу, у якому працюють мільйони українців.

Певні представники великого бізнесу із самого початку ігнорували обмеження. Поки дрібні підприємці на кілька місяців припиняли роботу, представники наближених до влади компаній продовжували заробляти.

Найбільш показовим був бізнес подружжя Герег мережа будівельних гіпермаркетів "Епіцентр". Магазини мережі прикидалися аптеками та АЗС, влаштовували "72-годину п'ятницю".

З 19 березня Київ віднесений до червоної зони адаптивного карантину, і працювати такі магазини, як "Епіцентр", повинні лише в режимі видачі онлайн-замовлень.

З 5 квітня міський голова Віталій Кличко взагалі запровадив посилені карантинні заходи, які стосуються обмеження перевезення громадян та закриття продовольчих ринків.

Як в умовах тотального локдауну виживають дрібні столичні підприємці, і на що йдуть представники великого бізнесу, щоб не зупиняти роботу?

Які обмеження діють у Києві з 19 березня

На території, яка рішенням Міністерства охорони здоров'я віднесена до червоної зони, забороняється:

✔ прийом відвідувачів у закладах громадського харчування;

✔ прийом відвідувачів у ТРЦ, розважальних закладах, закладах торгівлі та побутового обслуговування;

✔ прийом відвідувачів закладами культури (крім історико-культурних заповідників);

✔ проведення культурно-масових заходів;

✔ прийом відвідувачів у спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах;

✔ проведення всіх масових розважальних, спортивних, рекламних та інших заходів (крім офіційних спортивних заходів без участі глядачів);

✔ робота закладів громадського харчування в готелях з 23:00 до 06:00 (крім надання послуг харчування в номерах);

✔ діяльність непродовольчих ринків;

✔ відвідування закладів освіти (крім дошкільних, спеціальних закладів та учнів 1-4 класів);

✔ здійснення регулярних та нерегулярних транспортних перевезень пасажирів.

Дозволена торгівля, якщо 60% і більше торговельних площ призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв'язку, друкованими ЗМІ, ветеринарними препаратами, кормами, насінням та засобами захисту тварин.

Непродовольчі ринки

Зазвичай Шпалерний ринок на Великій Кільцевій дорозі зустрічає відвідувачів групою осіб з табличками-пропозиціями про надання ремонтних послуг. Лише пройшовши їх, можна було дістатися рядів з будівельними товарами. Так було раніше.

Уже третій тиждень на вході стоять продавці, які чи не кожного нового відвідувача зустрічають однією і тією ж фразою: "Що треба? Питай".

Усі контейнери зачинені через карантинні обмеження. Продавці запитують про потреби і пропонують товар з припаркованих уздовж узбіччя автомобілів. Якщо щось не вмістилося в "бусик", завжди є можливість зайти на територію ринку і взяти з контейнера, але не безкоштовно.

Охоронцю за кожен допуск до власного торговельного місця підприємці змушені платити по 30 грн. Податок "на охоронця" цілком логічно закладають у вартість товару, за який платить кінцевий споживач.

Поки один з продавців запитує в колег про потрібний товар, журналіст ЕП уточнює в одного з підприємців, коли нарешті запрацює ринок.

"Кажуть, що до Пасхи (Великдень припадає на 2 травня) і там ще два-три тижні. А коли точно ніхто не знає", без оптимізму відповідає чоловік.

Наступний підприємець, у якого "може бути" необхідний товар, неохоче йде на розмову і постійно озирається навколо. Показавши журналісту ЕП, де перебуває продавець, він різко відвертається.

"Туди не ходіть там мєнти", втручається літня жінка, вказуючи на групу осіб, що зібралися біля одного з контейнерів. З її слів, один з підприємців відкрив робоче місце, щоб дістати товар, за що одразу був покараний.

"Зранку "накрили" двох продавців з бусиків. За правилами, контролери мають штрафувати на 17 тисяч, але штрафи не виписують. Беруть "налічкою", за кілька хвилин пояснює підприємець, супроводжуючи журналіста ЕП до "неофіційного контейнера", розташованого за межами ринку.

Уточнюємо, скільки заплатили правоохоронцям, щоб ті не виписали штраф. "По-різному. Як домовляться", відповідає співрозмовник.

Оскільки підприємці змушені продавати будівельні матеріали підпільно, оглянути їх неможливо. Запитуємо в них, чи працює "Епіцентр", розташований через дорогу від Шпалерного ринку.

"Працює, але там черга. Треба зачекати хвилин 20, доки пустять всередину", з неприязню відповідає підприємець. Тож їдемо на протилежний бік Великої Кільцевої дороги.

Будівельний гіпермаркет

Хоча вся стоянка для автомобілів перед входом до будівельного гіпермаркету "Епіцентр" зайнята, стояти в черзі, а тим більше 20 хвилин, не довелося.

Перша і єдина візуальна відмінність порівняно з минулим візитом журналіста ЕП трьома днями раніше – зачинений підземний паркінг.

Працівники магазину на вході перевіряють температуру, радісно повідомляють результат і запрошують до зали, у якій, крім консультантів, прогулюються близько 50 покупців.

Усі ряди "Епіцентру" затягнуті стрічкою, яку клієнти легко обходять. Якщо потрібно консультанти проводять за неї і пропонують весь асортимент товарів.

"Їх (стрічки. ЕП) то знімають, то вішають, коли хтось нагряне. Ще 15 хвилин тому не було, а зараз знову є", з певною іронією повідомляє працівник магазину.

Вільний доступ лише до продуктів та рядів з побутовою хімією. Їх, як відомо, можна продавати легально. Звісно, якщо на них припадає 60% площі магазину.

Придбати в будівельному гіпермаркеті можна все. На трьох поверхах "Епіцентру" в момент візиту журналіста ЕП покупців не було хіба що у відділі меблів. Як і продавців.

Після години неквапливого вибору "заборонених" до продажу офлайн-товарів направляємося до каси для розрахунку.

З першої спроби зробити це не вдається. Чоловік перекриває підступи до кас візками і направляє відвідувачів до каси "через кілька рядів ліворуч". Про причини такої поведінки ніхто не хоче говорити, але за кілька хвилин каси відкриваються.

Після розрахунку (чек з датою, часом, найменуванням товарів та номером каси є в редакції) журналіста зустрічає охоронець і просить пройти за ним. Як виявиться до службового виходу.

"Так швидше, і людей біля центрального входу буде менше. Не впадатиме в очі", пояснює він і зачиняє двері.

Тимчасом біля центрального входу до магазину вишикувалася черга з п'яти людей, яких по одному пускали до приміщення. "Ми пускаємо лише для отримання товарів, замовлених онлайн", каже охоронець черговому відвідувачу.

Щоб переконатися, що робота цього "Епіцентру" не є винятком чи самодіяльністю його керівництва, прямуємо до іншого найближчого будівельного гіпермаркету.

Паркінг біля цього "Епіцентру" теж заставлений автомобілями. З протилежнго боку всі місця вільні не працює торговельний центр. Біля численних входів до останнього ліниво прогулюються охоронці.

Попереду журналіста ЕП з увімкненими "мигалками" їде наряд поліції. Можливо, хтось викликав правоохоронців, помітивши підозрілу активність у місці торгівлі непродовольчими товарами?

Ні. Повільно проїжджаючи повз вхід до гіпермаркету, з якого постійно виходять покупці, поліцейське авто не зупиняється і залишає територію.

Усередині "Епіцентру", як і в попередньому гіпермаркеті, неквапливо блукають покупці, працюють звичайні каси та каси самообслуговування.

Нічого, крім стрічок між торговельними рядами і масок на обличчях відвідувачів, не нагадує про те, що в країні вже рік вирує пандемія коронавірусу, а Київ уже третій тиждень у його епіцентрі.

Керівниця департаменту із зв'язків з громадськістю компанії "Епіцентр К" Юлія Чудновець на запитання про причини роботи магазинів під час локдауну не відповіла.

"У нас можуть бути окремі моменти по торгових центрах, потрібно розуміти, де є порушення, якщо вони дійсно є", повідомила вона, попросивши відеопідтвердження роботи магазинів.

Проте працює не лише "Епіцентр". Інша відома мережа гіпермаркетів – "Леруа Мерлен" – не відстає від конкурентів.

Хоча двері гіпермаркетів завішані застереженнями, що мережа працює лише як точка для самовивезення і видачі онлайн-замовлень, тут теж можна купити все необхідне, вільно просуваючись між рядами, перетягнутими стрічкою, або за допомогою продавців-консультантів. ЕП перевірила це на власному досвіді.

Єдина відмінність – для більшості товарів продавці роздруковують папірець, з яким покупець іде на касу і там сплачує. На годиннику була 21.30, працювала лише одна каса.

Ресторани

Офіційно в Києві виявляють близько 50 порушень роботи ресторанів в умовах карантину. Деякі з них столична Держспоживслужба взагалі зачиняє.

Увечері 6 квітня журналіст ЕП вирушив на пошуки "ресторанів з низьким рівнем соціальної відповідальності".

Усі паркомісця для автомобілів навпроти входу в бар на вулиці Шота Руставелі зайняті. Вхід до закладу – лише через задній двір.

"У нас не заброньовано, чи є у вас місця?" питає журналіст. Працівник обіцяє дізнатися і зникає. За кілька хвилин менеджерка запрошує всередину.

"Можна без маски", зустрічають у ресторані та пропонують обрати столик у напівпорожньому приміщенні.

У закладі все так, ніби київська влада і не вводила карантин: офіціанти ходять по залу, відвідувачі насолоджуються можливістю забути про заборони та загрозу коронавірусу.

Найцікавіше оплата, адже транзакцію можна відстежити. Через це розрахуватися в барі можна лише готівкою. Альтернативний варіант безготівковий переказ на картку офіціантки.

— А чого тільки готівкою?  питає журналіст.

— Зараз локдаун, нічого не повинно працювати, а по терміналу це можна відстежити", ділиться секретом успішного ресторанного бізнесу офіціантка.

На Шота Руставелі, схоже, справжня Мекка для ресторанів, які не хочуть втрачати прибутки.

У сусідній будівлі розташований інший ресторан, але таблички немає, двері та вікна завішені чорною тканиною. Секрет цього місця відкриває паркувальник: "Треба постукати, і для добрих людей двері відчиняють, або почекати, коли хтось вийде".

Порадою паркувальника журналіст ЕП скористався, але навіть за 20 хвилин з дверей, покритих чорною тканиною, ніхто не вийшов. Схоже, "секрет" працює не для всіх.

Поряд розташовані ще два заклади. З першого через чорний хід виходять люди. Намагаємося потрапити всередину.

— Не працюємо, локдаун", кажуть кілька чоловіків, що проводжали відвідувачів. Пробуємо офіційно забронювати столик, дзвонимо на номер, вказаний на сайті.

— Добрий вечір, можна до вас зайти? Ми бронювали столик.

— Извините, мы не работаем.

Діалог завершуються, а люди продовжують виходити із закладу і роз'їжджатися.

Більше пощастило з другим рестораном: двері не підсвічуються, немає ніякої активності, але чому б не спробувати?

— Добрий вечір, ми тут поруч гуляємо, якщо у вас є вільні столики, можна зайти?

— Так, звісно, зараз відкриємо.

Дуже просто, без смс та реєстрації, потрапляємо всередину. Тут менше людей, ніж у попередньому закладі, і можна подивитися матч півфіналу Ліги чемпіонів "Реал Мадрид – Ліверпуль".

Розрахунок – теж або готівкою, або переказом на картку. Її номер офіціантка знає напам'ять.

Дошкільні заклади освіти

Усі адаптуються до нових обмежень, у тому числі дитячі садки та школи, які київська влада наказала закрити з 5 квітня.

Якщо державні заклади освіти в Києві переважно не працюють, то приватні знаходять способи, як обійти заборону.

"Освітній процес зупинено. З 5 до 16 квітня надаються лише послуги з догляду за дитиною на час відсутності батьків", – таке попередження ЕП побачила на дверях одного з київських дитячих садків.

У такий же спосіб діють інші приватні дитячі садки, з якими зв'язувалася ЕП.

Замість висновку

Усі ці приклади свідчать, що бізнес не надто реагує на заборони. Для когось це питання виживання, для когось – лише втрачені прибутки.

Раніше голова Держспоживслужби Києва Олег Рубан попереджав столичних роботодавців про штрафи за порушення карантинних обмежень в офісах, які продовжують функціонувати.

"85% колективів працювали в повному обсязі, у приміщеннях не дотримуються дистанції та режиму носіння масок. Ми будемо штрафувати таких роботодавців мінімум на 34 тисячі гривень", – зазначив він.

Нацполіція регулярно звітує про виявлені випадки порушення бізнесом правил карантину, її працівники щодня складають кілька сотень протоколів. Штраф становить 34-170 тис грн.

"Щодня понад 1 200 рейдових груп перевіряють дотримання карантину суб'єктами господарювання, але не у всі місця встигаємо", – заявляв голова Національної поліції Ігор Клименко.

Проте підприємців це не зупиняє, усі втомилися від заборон.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!