Безголовый Приватбанк: что грозит банку без руководителя и как его назначить

Безголовый Приватбанк: что грозит банку без руководителя и как его назначить

Через три месяца Приватбанк должен возглавить новый глава правления, а конкурс на руководителя до сих пор заблокирован. Почему так произошло и как должен проходить такой отбор? (укр)
Среда, 28 апреля 2021, 09:30 -
ua.depositphotos.com

23 липня завершується шестимісячний строк повноважень тимчасово виконуючої обов'язки голови правління Приватбанку Ганни Самаріної.

Якщо до цього часу конкурс не звершиться, а кандидат не пройде погодження в Національному банку, то Приватбанк залишиться без голови.

Це означатиме не просто параліч операційного управління найбільшого банку країни, а й послаблення позицій установи у судових справах проти колишніх власників, адже не буде кому підписати довіреність на представлення інтересів банку в суді.

На початку квітня стало відомо, що Господарський суд Києва продовжує блокувати конкурс на обрання голови правління Приватбанку за клопотанням "Первинної профспілкової організації працівників Приватбанку". Остання вимагає скасувати проведення конкурсу, посилаючись на відсутність відкритості.

Зупинка конкурсів на обрання керівників є системною проблемою, яка регулярно дає про себе знати на держпідприємствах та в банках. Утім, блокування призначення керівника найбільшого банку країни може спричинити значно гірші наслідки.

Як повинні проходити конкурси на керівні посади важливих для країни підприємств та чому відкритість грає на руку тим, хто хоче їх зірвати?

Довідка. У грудні 2020 року Приватбанк підписав з міжнародною рекрутинговою компанією Egon Zehnder договір про пошук кандидатів на посаду голови правління банку. Наглядова рада установи вирішила, що конкурс на посаду буде закритим.

24 лютого 2021 року Господарський суд Києва за позовом "Первинної профспілкової організації працівників Приватбанку" заблокував конкурс. Останнє засідання суду, яке відбулося 22 квітня, закінчилося перенесенням розгляду справи на 22 травня.

Невизначеність навколо Приватбанку

Три місяці найбільшим банком України керує особа зі статусом "виконувач обов'язків". 23 січня 2021 року банк повідомив про закінчення контракту з головою правління Петром Крумханзлом, який очолював Приватбанк протягом останніх трьох років.

До призначення нового керівника його обов'язки виконує заступниця голови правління з питань фінансів Ганна Самаріна.

Через це виникла невизначеність щодо того, хто очолить Приватбанк, і це недобре.

Варто лише уявити: Tesla заявляє, що компанію очолює не Ілон Маск, а фінансовий директор. На появу такої інформації фондовий ринок зазвичай реагує різким падінням вартості акцій компанії, через що страждають власники бізнесу.

Акції Приватбанку не торгуються на біржі, але навіть у цих умовах українці як кінцеві власники банку повинні розуміти, що така невизначеність негативно впливає на найбільшу фінансову установу країни.

Якщо невідомо, хто та як керуватиме банком, то неможливо спрогнозувати і результати його роботи.

Що було в Приватбанку за Крумханзла

У випадку Приватбанку планка стоїть високо: результати роботи банку за три роки керівництва Петра Крумханзла більш ніж переконливі.

Установа постійно збільшувала клієнтську базу та закріпила за собою імідж найбільш прибуткового банку системи. Кількість клієнтів – фізичних осіб з 2018 року по 2021 рік зросла на 30% до 17,8 млн, юридичних осіб – на 66% до 823 тис.

За результатами 2020 року, банк, вірогідно, стане основним донором держбюджету серед усіх державних підприємств.

Протягом трьох років банк добре витримував тиск з боку силових органів, у керівництві закладу не було жодних скандалів. Не останню роль у цьому зіграла політична нейтральність Крумханзла.

 
Петр Крумханзл
джерело: biz.censor.net

Для порівняння: державний Укрексімбанк є найзбитковішим банком України, а його керівнику публічно телефонував президент Володимир Зеленський з рекомендацією реструктурувати певні кредити.

Громадськість очікує, що наглядова рада Приватбанку знайде на посаду керівника установи не гіршого кандидата, але поки суспільству пропонується лише невизначеність.

Прозорий конкурс: відкритий чи закритий

Закон вимагає від наглядової ради провести конкурс. Поширеним, але неправильним є уявлення про те, що такий конкурс повинен бути публічним. Саме до цього апелює "Первинна профспілкова організація працівників Приватбанку".

Відповідно до "Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств", найкращою практикою є призначення керівника держкомпанії наглядовою радою.

Це призначення повинно спиратися на критерії професіоналізму і відбуватися в результаті конкурсного та прозорого відбору. ОЕСР також рекомендує використовувати незалежних експертів з пошуку керівного персоналу для відбору кандидатів.

Проте в документі не йдеться про те, що конкурс повинен бути публічним чи відкритим для всіх охочих. Відкритий конкурс, навпаки, є ненормальною практикою. Прозорість не обов'язково передбачає публічність і для цього є вагомі причини.

Це схоже на пошуки професійного хірурга для проведення складної операції. Завдання тих, хто шукає, – обрати того, хто зрозуміло пояснить, яка операція потрібна пацієнтові, і вимагати від нього якісного результату.

У чому схожість? Хірург не впустить до операційної сторонніх і не транслюватиме операцію на YouTube.

Так само й держава як власник знаходить та призначає професійну наглядову раду, але не втручається в процеси, що відбуваються всередині цього органу.

Крумханзла незалежна наглядова рада знайшла, залучивши якісних рекрутерів. Пошук відбувався без відкритого конкурсу.

Відкритий конкурс: мінусів більше, ніж плюсів

На перший погляд, відкритий конкурс дозволяє збільшити кількість кандидатів та конкуренцію, але кількість не гарантує якості. Більше того, відкритість може затягнути або навіть зірвати проведення конкурсу.

Найбільш очевидний результат відкритого конкурсу – зайві витрати часу та людських ресурсів.

Замість концентрації на переговорах з кандидатами, які найкраще відповідають критеріям відбору, рекрутери та наглядова рада витрачатимуть час на аналіз та підготовку обґрунтованих відмов кандидатам, що не відповідають цим критеріям.

Що було б, якби київське "Динамо" оголосило відкритий конкурс з обрання тренера, дозволивши подаватися всім охочим? Хіба знає хтось краще за відданих уболівальників, як ліпше тренувати команду?

Напевно, значна їх частина вирішила б донести свої ідеї до власників клубу при проведенні конкурсу, але чи показало б "Динамо" гарний результат, якби замість Мірчі Луческу власники витратили сезон на перегляд тисяч таких резюме?

Після оголошення результатів відкритого конкурсу проблеми тривають: починається судовий спам з боку кандидатів, що програли.

Чимало вболівальників були б невдоволені призначенням Луческу, і вони подали б судові позови з вимогою скасувати результати конкурсу.

Скільки часу тривав би розгляд? Чи можна було б розраховувати на неупереджені рішення з боку нереформованої судової системи? Головне – хто тренував би "Динамо" в цей період?

У випадку з Приватбанком зрив конкурсу через кандидатський та судовий спам вигідний колишнім акціонерам, що ведуть судову війну з банком. У випадку проведення відкритого конкурсу такий спам організувати значно легше.

Так само набагато легше грати проти команди, у якої немає постійного тренера.

Чому публікація прізвищ шкодить конкурсу

Другою поширеною проблемою конкурсів на позиції керівників державних підприємств та банків, яка стала актуальною і для поточного конкурсу Приватбанку, є "злив" у відкритий доступ прізвищ кандидатур.

Наслідком цього є те, що частина професіоналів відмовляється від участі в конкурсі, а самі "зливи" негативно впливають на репутацію підприємств.

Яскравий приклад – конкурс на посаду голови правління Ощадбанку. Він то оголошувався, то припинявся. Щоразу в пресу "зливали" список претендентів. Результат – звуження кола учасників, жодного іноземця у фіналі та удар по репутації банку.

Публікація прізвищ кандидатів – неприйнятна річ принаймні з двох причин.

По-перше, потенційний роботодавець у процесі відбору повинен подбати про конфіденційність кандидатів. Мало хто, претендуючи на певну посаду, хотів би, щоб про це знав теперішній роботодавець.

По-друге, ця інформація чутлива для ринку: залежно від того, хто очолюватиме публічну компанію, інвестори та вкладники можуть вкладати або не вкладати в неї свої гроші.

Наприклад, власники київського "Динамо" почанають перемовини з найкращим тренером 2020 року Юргеном Клоппом, але хтось публікує цю інформацію.

Звісно, Клопп одразу припинив би такі перемовини, а Марсело Б'єлса чи Ханс-Діттер Флік, які і решта тренерів з гарною репутацією, після цієї історії відправляли б пропозиції "Динамо" в смітник.

Чому наступництво важливе

Хоча краще проводити закритий конкурс, це не означає, що про нього треба мовчати. Українці як кінцеві власники Приватбанку хочуть мати впевненість, що установу очолить професійна людина.

Наглядова рада вирішила не проводжувати контракт з Крумханзлом, бо має кращого кандидата, чи той звільнився сам? Якою б не була відповідь на це запитання, важливо мати гідну заміну.

Найкращі практики корпоративного управління для банків закріплені в методичних рекомендаціях НБУ. Одним із завдань наглядової ради вони визначають планування наступництва для виконавчого керівництва (правління банку).

Таке планування важливе для стабільної роботи установи і впевненості інвесторів та вкладників.

Гарним прикладом є зміна топменеджменту компанії Amazon, де Джефа Безоса замінив Енді Джессі. Останній працює у компанії понад 23 роки та очолює найбільш прибутковий бізнес компанії Amazon Web Services.

Якісна процедура та не менш якісна комунікація під час зміни CEO позитивно оцінені інвесторами.

Яка прозорість потрібна

Крім правильних внутрішніх процедур наступництва, для подолання негативних наслідків невизначеності необхідна якісна комунікація з боку наглядової ради. Хоча робити це можна було заздалегідь, зараз ця потреба ще більша.

Відсутність комунікації створює благодатний ґрунт для домислів, часто спровокованих навмисне. Це шкодить репутації та нормальній роботі банку.

Згідно з керівними принципами ОЕСР, правила висування та призначення керівника держкомпанії повинні бути прозорими.

Ця прозорість означає, що суспільство повинно знати правила, за якими відбувається відбір. Проте це не означає, що відбір повинен бути відкритим і що повинна розкриватися конфіденційна інформація про проміжні етапи відбору.

Наглядова рада Приватбанку повинна пояснити, як вона організовує конкурс, і показати прозорість процедур відбору, бо саме вони гарантують досягнення кінцевої мети: отримання найбільш ефективного керівника банку.

Андрій Бойцун, Дмитро Яблоновський, SOE, експерти з корпоративного управління Київської школи економіки

Фото на головній: ua.depositphotos.com


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!