Вертикальные фермы в Украине: что, где и почем

Вертикальные фермы в Украине: что, где и почем

Что такое вертикальные фермы? Сколько стоит это производство и можно ли организовать его дома? (укр)
Четверг, 27 августа 2020, 08:30 -

Технологію ярусного вирощування рослин створили, аби зменшити голод через перенаселення планети. Вертикальні ферми займають менше площі, економлять ресурси, врожаї в них більші і не залежать від погоди.

Як Україна долучається до цієї ідеї? Що вирощують перші tech-аграрії? Яким є обсяг ринку та які суміжні галузі можна розвивати разом з tech-фермами? Скільки коштує таке виробництво та чи можна зробити вертикальну ферму для дому?

Аби відповісти на ці питання, авторка побувала на фермі під Києвом, де зелень, огірки, помідори і навіть кущі ожини ростуть з пластикових труб. Розпитала про технологію та перечитала звіти кількох аналітичних компаній.

Що таке вертикальна ферма

Це теплиця з багатоярусним розташуванням рослин. Вона "нафарширована" високими технологіями, які контролюють клімат, воду та освітлення. Такі ферми можна розмістити не тільки на землі, а й на даху та в підвалі. Їх розмір – від метрової шафи чи вантажного контейнера до великого тепличного комплексу.

Головні переваги – економне використання площі й води, незалежність від погоди, прискорене дозрівання культур та можливість збирати врожаї цілий рік. Рослини ростуть не в ґрунті, їх вирощують методами гідропоніки й аеропоніки. Пестициди не застосовуються, завдяки чому продукція екологічно чиста.

Гідропоніка – метод вирощування рослин, при якому коріння перебуває в пористому середовищі, через яке постійно циркулює водний розчин. Як субстрат використовують торф, аграрну вату, щебінь, гравій.

Аеропоніка – один із видів гідропоніки, при якому коріння висить у трубах. Із заданою періодичністю насос обприскує його "живильним" розчином.

Які бувають "ярусні" ферми

За 20 років розвитку технології вертикальні ферми набули різних форм.

Шафи-холодильники. Їх встановлюють вдома, в офісах, ресторанах і навіть супермаркетах. У таких теплицях вирощують переважно зелень, рідше – овочі. У світі популярні модулі німецького виробника Infarm. Його шафи-холодильники встановлені в Канаді, США, Європі.

Вертикальні шафи Infarm в супермаркетах
Вертикальні шафи Infarm в супермаркетах

Морські контейнери. Цю ідею втілив у бренд Square Roots Кімбал Маск (брат Ілона Маска, "батька" Tesla та SpaceX). Першу установку він розмістив у Нью-Йорку. Підприємець має амбітну мету: він хоче поставити ферми-контейнери для вирощування зелені, овочів та полуниці в усіх містах США.

Вертикальні модулі в підвалах, кімнатах чи дахах.

Великі ферми-теплиці.

Морські контейнери Square Roots
Морські контейнери Square Roots

Loading...

Технології та найдорожчі стартапи

Головний недолік вертикальних ферм – їх висока вартість.

На сайті британської компанії Cambridge Hok, яка проєктує автоматизовані вертикальні ферми, вказані такі ціни. До 500 кв м – 1,3 тис дол за кв м, ручні поливання й збирання врожаю. 500-2000 кв м – майже 2 тис дол за кв м, автоматичні поливання та вирощування, сівба і збирання врожаю – ручні. 2-10 тис кв м – майже 4 тис дол за кв м, весь процес автоматичний.

Вертикальні ферми Plenty та AeroFarms
Вертикальні ферми Plenty та AeroFarms

Попри високу ціну, аграрні стартапи ростуть в усьому світі.

Один з найбільш "дорогих" проєктів – Plenty. У нього інвестували власник Amazon Джефф Безос та японський SoftBank. За останні чотири роки Plenty отримав 400 млн дол інвестицій. Ще один "вертикальний гігант" – AeroFarms, у який вклали 238 млн дол. Серед інвесторів – інвестиційний центр з ОАЕ ADIO.

Вертикальні ферми в Україні

Аби зрозуміти, як вертикальні ферми розвиваються в Україні, авторка поспілкувалася з керівниками компаній "Грін гарден груп" і "Щастя здоров'я".

 

Екскурсія в "Грін гарден груп"

Село Фасова Макарівського району на Київщині. З одного боку дороги – житлові будинки, з іншого – тепличний комплекс "Грін гарден груп".

Це перша в Україні вертикальна ферма, що вирощує рослини методом аеропоніки. Комплекс – три теплиці по 500 кв м та будинок, де розмістилися офіс, цех фасування та інші господарські кімнати – стоїть на 30 сотках землі.

Керівник ТОВ
Керівник ТОВ "Грін гарден груп" Вадим Цураль

Уздовж теплиці – п'ятикутні пластикові труби у три яруси. У них – отвори для горняток з рослинами. Всередині труб – чисте коріння. Раптово ввімкнувся водяний насос і почалося обприскування коріння. Так працює аеропоніка. У теплицях висять лампи, однак їх вмикають лише в "похмурі" сезони.

"Коли ми починали, в Україні не було обладнання для такої технології, а закордонне – дуже дороге і розраховане на великі виробництва. Тож все проєктували самі: труби, світло, полив і навіть горнятка для рослин.

Багато часу, фінансів і сил забрало створення комп'ютерної програми, яка автоматизує процес: стежить за кліматом, вмикає насос. Найбільш схожий аналог у ЄС коштував близько 100 тис дол. Нам же програма обійшлася у 30 тис дол", – розповідає керівник вертикальної ферми Вадим Цураль.

Фермер готовий продавати обладнання, але попит малий: технологія все ще дорога й окуповується лише у великих комплексах. Утім, одну франшизу вже продали: партнери збудували комплекс у селі Нові Петрівці під Києвом.

Що росте в теплицях

Вадим Цураль проводить екскурсію теплицею, де росте гігантська ожина
Вадим Цураль проводить екскурсію теплицею, де росте гігантська ожина

Перша теплиця – найбільш екзотична. Тут у трубах ростуть кущі ожини. На деяких висять величезні ягоди. Решта кущів "сплять" до холодів.

"Для нас зараз не сезон. Ягід та овочів вдосталь на городах, тож поки обрізали кущі, щоб "відпочивали". Як стане холодніше, очікуємо врожаїв. Узимку ціна ожини – 800 грн за кг. Ринок збуту є. Сподіваємося, що цього року заробимо на ягоді, весь минулий рік експериментували з культурою", – розповідає бізнесмен.

У цій же теплиці ростуть огірки й помідори, але їх вирощування теж відклали.

Екзотичні рослини в теплицях
Екзотичні рослини в теплицях "Грін гарден груп"

Біля входу в теплицю – справжня екзотика: банани, лимони та інжир з плодами.

"Це ми так розважаємося", – сміється фермер. У другій і третій теплицях ростуть салати, петрушка, м'ята, капуста кале та буряк мангольд. Є й базилік, його не тільки продають пучками, а й переробляють на соус "Песто".

Так росте зелень у трубах без ґрунту
Так росте зелень у трубах без ґрунту

Де продають tech-городину

"Грін гарден груп" не співпрацює з мережами супермаркетів. За словами бізнесмена, це невигідно. Продукцію збувають через 15 фермерських міні-магазинів, розташованих у двох мікрорайонах столиці. Інший канал збуту – групи у вайбері та інстаграмі. Замовлення клієнтам розвозять додому.

"Карантин на нас не вплинув, хіба пришвидшив вихід із супермаркетів. Адресна доставка стала ще популярніша", – говорить фермер.

Гроші та інвестиції

За словами Цураля, будівництво схожого тепличного комплексу коштує 700 тис дол. Це без вартості землі та підведення електроенергії. Такий комплекс може обслуговувати до 1 тис постійних клієнтів, які замовляють зелень раз на тиждень. За таких умов теплиця окупиться за 40 місяців.

Будувати одну теплицю за такою схемою невигідно. Аби окупити витрати на землю й будинок-цех, треба хоча б три. Найбільша стаття видатків підприємства – заробітна плата працівників. У "Грін гарден груп" їх дев'ять, усі місцеві. Взимку додається ще одна "велика трата" – електроенергія.

Дівчата-фасувальниці
Дівчата-фасувальниці

Вертикальна ферма "Щастя здоров'я"

"Бізнес починався як експеримент: нічого не прораховували, тренди не вивчали. Мій товариш був аграрним ентузіастом. Взимку в квартирі вирощував полуницю й кавуни, тож мав досвід "нетрадиційного" рослинництва. Я працював бізнес-радником, консультував аграрні холдинги", – розповів про зародження бренду співзасновник київської tech-ферми "Щастя здоров'я" Максим Кірічко.

На фермі
На фермі "Щастя здоров'я"

Дослідження тривали близько року: у підвалі вирощували рослини без ґрунту. Так з'явилися перші результати. Спочатку в проєкт вкладали свої кошти, а за три роки знайшли інвестора. Обладнання проєктували самі: автоматизували контроль клімату і подачу живлення. Сонце замінили LED-лампами.

Що вирощують

У теплицях ростуть салати, базилік, шпинат, щавель, м'ята. Усі культури вирощують у традиційному та baby-розмірі. Асортимент постійно розширюють.

"Технічно виростити за методом гідропоніки можна що завгодно, однак не все вигідно. Ще років десять тому навіть зелень була неприбутковою через невисоку енергоефективність LED-ламп. Здешевлення світла запустило аграрні технології. Тепер з 1 кв м збираємо до ста разів більше продукції, ніж можна було виростити традиційним способом", – пояснив власник ферми.

Де продають зелень

 

"Щастя здоров'я" обрало більш традиційну стратегію збуту. Спочатку продавали зелень ресторанам, а з квітня 2020 року – через мережі супермаркетів. Моно-салати і baby-суміші з вертикальної ферми доступні в кожному великому місті.

"Ми цілеспрямовано відходили від сектору HoReCa. Налагоджували фасувальні лінії, змінювалися. Закриття закладів харчування через Covid-2019 прискорило процес. Тепер наш продукт є в половині мереж супермаркетів", – каже Кірічко.

Скільки коштує

"Це дорога технологія. Щоб заробляти на ній, треба інвестувати хоча б 150 тис дол", – вважає tech-фермер. "Щастя здоров'я" не продає обладнання.

Працюють за іншою схемою: шукають партнера, який готовий оплатити комплекс. Фермери беруть на себе управління процесом та реалізацію продукції. Інвестор отримує обумовлену частину прибутку. Такий партнер уже є в Києві. Нову ферму планують запустити наприкінці серпня.

Надалі tech-фермери хочуть "рости" в західній і центральній Україні й експортувати зелень у Східну Європу.

Ферма-контейнер у центрі Києва

Фото з фейсбуку Сергія Нікіфорова
Фото з фейсбуку Сергія Нікіфорова

Вертикальну ферму можна створити й у центрі міста. Так наприкінці 2019 року вчинив підприємець Сергій Нікіфоров у Києві. Його ферма – це морський контейнер, схожий на той, що в США у Кімбала Маска.

В інтерв'ю liga.net Нікіфоров розповів, що ферма коштувала йому шестизначної суми. Вирощує зелень за технологією гідропоніки, продає в ресторани.

За даними журналістів видання BiologicalCapital, у Брукліні один контейнер-ферма Маска коштує 80 тис дол.

Міні-ферми для дому

Бажання мати здорову їжу вдома у 2009 році відчули естонці. Стартап Click&Grow розробив "розумні" кошики та шафи для вирощування зелені, трав, томатів. Перші кошти він "підняв" на краудфандинговій платформі Kickstarter.

 

Про клієнтів, які в Україні купують "розумні" кошики, розповів маркетинг-директор офіційного представника бренду в Україні Сергій Опанюк. "Покупці – це найчастіше ІТ-спеціалісти. Для них ці шафи – не про рослини, а про ґаджети. Це спосіб диджиталізувати те, що ще таким не було", – каже він.

Це складова іншого популярного тренду – "розумний дім". Ціна ґаджета залежить від його розміру: кошики – 150 дол, шафи – 2,5-3,5 тис дол. У світі шафи-грядки випускають гіганти – Fibonacci, LG. Візуально вони схожі на холодильники. Вартість міні-ферм першого бренду – 625-7500 дол.

Як відкрити вертикальну ферму

Вартість ферми залежить від технології, потужності комплексу, обладнання, регіону. При відкритті tech-ферми слід враховувати такі витрати.

Приміщення. Відкриття ферми в селі вимагає детальних розрахунків. Потрібні дорога, світло, вода. Під Києвом земля коштує 10-15 тис дол.

Електроенергія. Комплекс з трьох теплиць, як у "Грін гарден груп", споживає 25 кВт електроенергії. Варто подумати про генератори, які врятують рослини у випадку аварійних відключень. Якщо ферма не в теплиці, а в закритому боксі, можна встановити сонячні панелі. Такі є на деяких контейнерах Square Roots.

Технологія. За даними NASA, аеропоніка на 20% ефективніша за гідропоніку, однак обладнання коштує дорожче. Крім того, якщо система обприскування вийде з ладу або вимкнеться світло, то рослини можуть загинути впродовж кількох годин. Отже, варто подбати про резервні способи живлення.

Обладнання. Потрібні труби, насоси, лампи та програма, яка контролюватиме процес. Найдорожчий варіант – замовити європейські чи американські комплекси. На різних умовах можна придбати розробки українських фермерів.

Аграрні технології активно розвиває Китай. На ринку є модулі з вбудованими насосами та лампами для домашніх установок і для бізнесу. За словами менеджерки з продажу модулів для вертикальних ферм Сари Цао, найчастіше їх купують клієнти з Європи, США, Канади та Австралії.

Гарантія такого обладнання – рік. Вартість однієї секції на 36 рослин з доставкою в Україну – близько 400 дол. Мінімально можна замовити десять штук. Яскравих прикладів створення великих ферм з цих модулів поки нема.

Культура. Зелень – найперспективніша культура для вирощування в теплицях. Вона займає велику частину раціону вегетаріанців та веганів, а їх стає все більше. Попит підігріває мода на суперфуди – мангольду чи капусту кейл.

В Україні вирощують мало зелені, особливо взимку. У магазинах продається переважно імпортна зелень. Господарств, які вирощують її весь рік, – одиниці.

Собівартість салату низька, особливо в теплицях. Ціна – близько 20 грн за кущ або 25-35 грн за 100 г при фасуванні у вакуумі. Базилік ще дорожчий. Ціни рівняються на закордонну зелень, у вартість якої закладена доставка в Україну.

Ще одна перспективна культура – ягоди, але вони більш примхливі і потребують потужнішого обладнання для дозрівання.

Потенціал ринку та супутніх галузей

Аналітики прогнозують, що в найближчі роки ринок вертикальних ферм і пов'язаних з ним технологій буде рости. Мова йде про потужне, але економне освітлення, 3D-принтери, аналіз даних, IT, добрива та насіння.

 

Прогнози різних аналітичних фірм щодо розвитку галузі відрізняються.

Global Market Insights вважає, що капіталізація всіх ферм сягне 13 млрд дол у 2024 році, однак 70% коштів візьмуть на себе AeroFarms та Plenty.

Verified Market Research говорить про 16,8 млрд дол у 2027 році. Щорічний приріст – 20,3%. Отже, зростатиме й ринок технологій для вертикальних ферм.

ООН називає професію city-фермера однією з найбільш затребуваних у найближчі кілька десятиліть.

Тимчасом в Україні випробовують добрива для аеропоніки. Для цього в Інституті здоров'я рослин компанії UKRAVIT працює вертикальна ферма-лабораторія. Там вирощують томати, перець, салати, базилік, цибулю, картоплю, огірки, лікарські рослини. Окремо експериментують з квітами.

"Добриво для вирощування методом аеропоніки безпечне. Це розчинні макро-, мезо- та мікроелементи, які використовують при традиційному землеробстві. У цих добривах немає важких металів та нітратів.

Зараз експериментуємо з добривами власного виробництва, плануємо завойовувати ринок збуту", – розповів начальник агробіологічної лабораторії інституту, кандидат біологічних наук Володимир Конограй.

Володимир Конограй
Володимир Конограй
Фото cropcare.institute

Головні переваги вертикального фермерства – екологічність, швидкі врожаї та близькість до покупця. Про порятунок світу від голоду не йдеться, це ще дорого, тож традиційні аграрії не підуть з ринку, але з часом перекваліфікуються.

Пандемія Covid-2019 відкрила ще одну перевагу техноферм. Вони локальні, тож можуть частково вирішити питання продовольчої безпеки, коли сполучення між регіонами обмежене, але для цього їх мусить стати більше.

Наталія Найдюк, журналіст


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!