У НБУ новый глава: стоит ли уже бежать покупать доллары

У НБУ новый глава: стоит ли уже бежать покупать доллары

Четверг, 16 июля 2020, 18:00 -
фото четверта студія
Нацбанк возглавил Кирилл Шевченко. Что известно о новом главе, почему Банковая сделала ставку на него, причем здесь МВФ, и стоит ли ждать кардинальных изменений в НБУ. (укр)

У Нацбанку новий голова. Очільником центробанку країни став керівник державного Укргазбанку Кирило Шевченко, якого ЕП називала одним з вірогідних кандидатів на цю посаду.

Постанову про його призначення президент Володимир Зеленський вніс напередодні пізно ввечері, а вже по обіді Верховна Рада 332 голосами підтримала це рішення.

Процес відбору голови НБУ Офісом президента тримався в таємниці. Усім причетним до процесу чиновникам в ОП заборонили оприлюднювати будь-яку інформацію про хід перемовин з потенційними кандидатами.

Проте liga.net напередодні вдалося отримати потенційний список, над яким розмірковував Зеленський.

Зрештою, дива не сталося: посаду голови Нацбанку отримала найбільш "зручна" для Банкової людина. Саме її співрозмовники ЕП називали вірогідним кандидатом на посаду.

Хто такий Кирило Шевченко, чому саме він очолив НБУ, і чи варто очікувати кардинальних змін у політиці Нацбанку.

 
Кирило Шевченко у Верховній Раді

Деякі факти з минулого

Епізод 1: "Терра банк"

Новому голові НБУ 47 років, більшу частину професійного життя він присвятив банківській справі.

Починав з рядових посад в "Українському кредитному банку" (нинішній А-банк, належить родині Суркісів) у 1994 році. За цей час встиг попрацювати в банках "Аваль", "Фінанси та кредит" та Державній іпотечній установі.

Проявив себе не лише як менеджер, а і як власник.

До 2012 року Шевченко був акціонером "Терра банку". Старшим партнером Шевченка там був Вадим Копилов – колишній голова правління НАК "Нафтогаз України" та ексголова спостережної ради банку "Камбіо".

Крім того, його колишній партнер був першим заступником міністра фінансів, першим заступником міністра економіки та деякий час – в. о. міністра економіки в уряді Миколи Азарова.

Пізніше Копилов та Шевченко продали банк оточенню колишнього президента Віктора Януковича. Акціонером установи став власник фінансово-промислової групи "Метал юніон" Руслан Циплаков. За словами Шевченка, йому та іншому акціонеру запропонували "пристойні гроші", а сама угода пройшла "коректно".

У грудні 2014 року Національний банк відкликав банківську ліцензію у "Терра банку" і вирішив його ліквідувати. Новий очільник НБУ назвав банкрутство "Терра банку" "відповідальністю нових акціонерів".

За словами Шевченка, він втратив частину грошей від продажу "Терра банку" під час банкрутства установи.

Фонд гарантування вкладів заснував на базі "Терра банку" перехідний Кристалбанк, якому була передана частина активів і пасивів "Терра банку".

1 січня 2020 року 50% акцій Кристалбанку належали Марині Ленінг, по 25% – Леоніду та Оксані Гребінським. Цікаво, що Марина Ленінг – дружина Вадима Копилова, якому належав "Терра банк" разом з Шевченком до 2012 року.

Loading...

Епізод 2: Біля керма Укргазбанку

У 2015 році Шевченко очолив Укргазбанк на прозорому конкурсі за участю міжнародних організацій. Правда, його призначення все одно не обійшлося без гучного скандалу.

По-перше, виникли питання щодо процедури конкурсу. Тоді на посаду голови правління держбанку претендували 20 кандидатів. Шевченко каже, що перемогти йому допоміг досвід.

"А чому не я? У мене 20 років стажу. Я керував кількома банками. Крім того, я вже працював в Укргазбанку. Я цей банк знав і всі його "хвороби" також", – заявляв Шевченко в одному з інтерв'ю.

Паралельно в пресі обговорювали законність призначення Шевченка через його минуле. Він був власником "Терра банку", який невдовзі став банкрутом. Згідно з постановою НБУ №357, Шевченко не міг претендувати на посаду голови правління.

Сам Шевченко каже, що перестав бути акціонером банку ще у 2012 році, тому дія постанови НБУ на нього не поширювалася. Він додав, що проти нього велася інформаційна кампанія.

"Мабуть, хтось не хотів, щоб я керував Укргазбанком. Думаю, за цим стоять великі позичальники банку, які оплатили цю кампанію. Вони розуміли, що "солодке життя" і домовленості закінчаться. Зі мною знайти компроміс неможливо", – відрізав Шевченко.

Роботу в Укргазбанку банкір точно може записати собі в актив.

Після його приходу банк переорієнтувався на кредитування об'єктів альтернативної енергетики і приєднався до мережі "зелених" банків Green Banking Network.

Крім того, Укргазбанк – один з небагатьох банків на ринку, який за попередні кілька років більш ніж удвічі наростив портфель позик на тлі низьких темпів кредитування загалом. 

Банк також повинен був стати першим державним банком, власником якого стане іноземний інвестор. Передбачалося, що це буде IFC (Міжнародна фінансова корпорація, частина групи Світового банку). Це повинно було статися до кінця 2020 року.

У межах підписаної в листопаді 2019 року з IFC угоди міжнародна корпорація може отримати 20% акцій Укргазбанку. За угодою, IFC видає Укргазбанку кредит на 30 млн євро на п'ять років.

Чому саме Шевченко

За кілька днів до призначення голови НБУ у Володимира Зеленського була телефонна розмова з головою МВФ Кристаліною Георгієвою. Президент запевнив керівницю фонду, що Нацбанк очолить "технократичний" менеджер.

Проте головне завдання для Офісу президента полягало в іншому: знайти керівника, який буде "тримати дистанцію" з МВФ.

За словами співрозмовника, який співпрацює з ОП, Шевченка обрали саме через "рівновіддаленість" як від українського політикуму, так і від фонду. "Він найбільше підходить. Головне – розуміє, що потрібно для розвитку ринку", – зазначив співрозмовник.

Наразі прибічники Зеленського наголошують, що новий голова НБУ – "зрозумілий банкір для міжнародних фінансових корпорацій".

Крім того, реакція "групи депутатів Ігоря Коломойського" на чолі з Олександром Дубінським ("Слуга народу") на кандидатуру Шевченка начебто повинна свідчити про те, що він є "незручною" фігурою і для колишнього власника Приватбанку.

За останні дні депутат написав кілька критичних постів на адресу Шевченка та звинуватив його в корупційних схемах. Зокрема, він наголошував на незавершених кримінальних справах проти очільника НБУ. Про наявність кримінального провадження проти когось з родичів Шевченка напередодні повідомило й видання Liga.net, посилаючись на власні джерела.

Чи справді новий глава настільки неприйнятна фігура для Коломойського та його оточення?

"Надмірна увага Дубінського до кандидата мала б "підкупити" західних партнерів. Проте це більше схоже на погано зрежисований спектакль. Спочатку Дубінський його (Кирила Шевченка. – ЕП) "зрівняв із землею", а потім наближені до нього депутати дружньо голосували за голову НБУ. Так собі "двоходівка", – зазначив ЕП один з депутатів фінансового комітету.

Чого чекати від нового голови НБУ

Головне питання, яке турбує всіх, чи суттєво зміниться політика Нацбанку. Зокрема, чи буде продовжена співпраця з МВФ, чи не буде неконтрольованої емісії, і чи зміниться склад керівництва установи.

Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк написав у Facebook, що на засіданні профільного комітету поставив кандидату Шевченку кілька запитань та отримав такі відповіді.

— Чи плануються зміни в монетарній політиці НБУ?

— Я не допущу неконтрольованої інфляції або емісії.

— Як ви ставитеся до співпраці з МВФ?

— НБУ повинен продовжити співпрацю з МВФ, вона вкрай важлива. З іншими міжнародними фінансовими організаціями – теж.

— Чи зміниться команда заступників голови НБУ?

— Я буду формувати команду, прошу поставитися з розумінням.

— Які завдання перед вами ставив особисто президент Володимир Зеленський?

— Збереження незалежності Нацбанку.

На думку Железняка, слова Шевченка не дають упевненості, що він не буде вмикати "друкарський верстат".

Які погляди у Шевченка на політику НБУ епохи Гонтаревої-Смолія?

У 2016 році Шевченко підписав відкрите звернення за збереження інституційної та фінансової незалежності Нацбанку.

У зверненні провідні банкіри висловили занепокоєння щодо появи ініціатив, які ставили під сумнів монетарну політику НБУ та пропонували переглянути впровадження чотирирічної програми "Механізм розширеного фінансування", підтриманої МВФ.

"Ми виступаємо за забезпечення інституційної та фінансової незалежності Національного банку. Така незалежність створює необхідні умови для виконання Національним банком його основної функції – забезпечення цінової стабільності", – йшлося у зверненні.

У 2020 році в інтерв'ю ЕП Шевченко висловлював незгоду з окремими рішеннями регулятора щодо зміцнення курсу гривні у 2019 році та повільного зниження облікової ставки.

"У 2019 році Україна поставила два рекорди на світових ринках: найвищий рівень зміцнення національної валюти і найбільша різниця між зафіксованим рівнем інфляції та обліковою ставкою", – сказав Шевченко.

Банкір назвав цю ситуацію "антирекордом". "Така політика призвела до падіння національної валюти на 20% за два місяці і до повного розбалансування показників інфляції та облікової ставки", – заявив Шевченко.

Він пояснив, що центральні банки можуть стати джерелом "довгих" грошей в економіці.

"Що зараз коїться? Федеральна резервна система знижує ставку до нуля. З якою метою? Щоб наповнити місцеву економіку дешевими грошима", – пояснив Шевченко.

"У всіх країнах кредитором другої інстанції є центральний банк. Усі країни світу видають іпотеку на 20-30 років, але в жодній країні світу ви не знайдете депозитний продукт терміном на 20 років. Чому?

Тому що джерелом довгих грошей у разі потреби є центробанк. Банки в разі необхідності можуть звертатися до нього за підтримкою ліквідності", – заявив банкір.

В інтерв'ю ЕП Шевченко висловлював думку, що подальшого зниження ставок за кредитами не буде.

"Зараз банки в конкуренції за ресурси фізичних та юридичних осіб малого та середнього бізнесу почнуть піднімати ставки за депозитами. Відповідно почнуть рости ставки за кредитами. Природно, в умовах падаючого курсу гривні важко розраховувати на стабільну і низьку ставку за гривневим депозитом", – заявив він.

У квітні, в розпал карантину, Шевченко не очікував істотної девальвації гривні.

"З точки зору балансу і пропозиції немає підстав для того, щоб курс зростав далі. Однак є фактори, які не можна прогнозувати. Вони можуть істотно впливати на прогноз. Один з ключових чинників – кількість грошей за межами економіки.

За скромною оцінкою Світового банку, тінізація економіки у нас – 50%. Це означає, що по цій "тіньовій" половині грошей ніхто не може передбачити поведінку", – заявив він.

Шевченко також припустив, що Міністерству фінансів буде складніше залучати ресурси на внутрішньому ринку та акцентував на важливості співпраці з МВФ.

"Інвестори виводять кошти з ринків, що розвиваються. Україна, на жаль, не виняток. Частину цих грошей було виведено з України. У такій ситуації вирішальним фактором стає співпраця країни з міжнародними фінансовими організаціями, особливо з МВФ", – сказав Шевченко.

Як голова держбанку він виступав проти штучних обмежень на придбання готівкової валюти або зняття депозитів.

"Я проти таких обмежень, вони викличуть підвищений попит. Ось введи обмеження на продаж валюти – і завтра всі прийдуть за валютою. 500 дол чи 50 тис дол – неважливо. Це відразу підштовхне попит і викличе нездоровий інтерес", – заявляв Шевченко.

Чи буде він дотримуватися заявлених поглядів, невідомо.

Прибічники президента запевняють, що новий голова НБУ ще всіх приємно здивує. Однак населення ставиться до заяв Зеленського про переоцінену гривню і зміну голови Нацбанку з пересторогою.

На призначення Шевченка ринок відреагував "нервово". Котирування на міжбанку підскочили з ранкових 27,15-27,17 до 27,32-27,34 грн за дол на закритті торгів.


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!