Большая украинская стена Авакова

Большая украинская стена Авакова

Четверг, 21 мая 2020, 16:30 -
фото из открытых источников
В начале войны правительство пообещало за четыре года построить стену на границе между Украиной и Россией. Почему проект до сих пор не готов, что сделано и как расходуются средства? (укр)

У вересні 2014 року Арсеній Яценюк, який на той час очолював уряд, пообіцяв звести стіну на кордоні між Україною та Російською Федерацією. Необхідність будівництва фізичного кордону виникла через розгортання війни на сході України.

Проєкт "Стіна" передбачав два етапи. Перший – роботи на ділянках поза зоною конфлікту, другий – на територіях, де проходили бойові дії. Завершити проєкт планувалося у 2018 році, згодом дату було перенесено на 2021 рік. Однак 2020 рік наближається до екватора, а будівництву не видно ні кінця ні краю.

За час реалізації проєкт встиг потрапити на сторінки досудового розслідування НАБУ та отримати народну назву "стіна Яценюка" – на честь нереалізованих обіцянок експрем'єра. Утім, це дещо несправедливо стосовно колишнього глави уряду.

З 2015 року бюджетні кошти на проєкт витрачає Державна прикордонна служба (ДПС), підконтрольна МВС. Уже шість років це відомство очолює Арсен Аваков. За даними ДПС, реалізацію проєкту "Стіна" планується перенести ще на чотири роки і завершити до 2025 року. Загальна очікувана вартість проекту сягне 4,1 млрд грн.

За словами прикордонників, необхідність продовження термінів облаштування кордону зумовлене зменшенням фінансування та зростанням вартості робіт. Як же будувалася славнозвісна "Стіна" та про які результати звітували чиновники?

Влітку 2019 року роботи були виконані на 30%. Недавно ДПС повідомила, що до початку 2020 року кошти, передбачені на будівництво споруд на українсько-російському кордоні у 2015-2019 роках, були витрачені на 85% за бюджетною програмою "Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону".

Такий показник пояснюється тим, що на цей період з держбюджету було виділено 2 млрд грн, а використано 1,7 млрд грн. Причина – скорочення розміру фінансування у 2017 році з 500 млн грн до 200 млн грн. Витрати за роками розподілили так: 2015 рік – 400 млн грн, 2016 рік – 200 млн грн, 2017 рік – 200 млн грн, 2018 рік – 500 млн грн, 2019 рік – 400 млн грн. На 2020 рік на проєкт виділили ще 400 млн грн.

Протягом 2015-2019 років було передбачено влаштування 634 км інженерних загороджень та прокладання 341 км рокадних доріг. За цей період було облаштовано 546 км загороджень та 316 км доріг. Тобто якщо вірити прикордонникам, вказані роботи проєкту "Стіна" були виконані на 86% та на 93% відповідно. Що ж тоді захисники кордону планують добудовувати протягом наступних п'яти років?

Обсяги робіт та їх вартість в розрахунку на кожен рік чітко визначені бюджетною програмою "Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону". Проте порівняння річних паспортів цієї бюджетної програми та звітів про їх виконання показало, що між запланованими та виконаними показниками в усіх випадках є істотна різниця.

Наприклад, протяжність облаштованих у 2017 році протитанкових ровів і траншей повинна була становити 110,3 км, однак показники виконання становлять 5%, тобто за рік було викопано 5,2 км протитанкових ровів і траншей. На виконання цього завдання було витрачено 1,6 млн грн замість запланованих 30,1 млн грн.

У 2016 році обсяг виділених коштів на будівництво "Стіни" скоротився удвічі порівняно з попереднім роком до 200 млн грн. Відповідно, кількість запланованих робіт також скоротилася. Однак показники виконаних робіт не відповідають плану.

Для прикладу, паспортом бюджетної програми передбачалося виділення з держбюджету 82,3 млн грн на облаштування 97 км рокадної дороги. З передбачених 82,3 млн грн було використано 79 млн грн, хоча протяжність рокадної дороги у 2016 році становила всього 48,4 км, тобто половину від запланованої довжини.

 

У 2017-2018 роках обсяг прогнозованого фінансування істотно зріс: на "Стіну" держава планувала витратити по 500 млн грн. Проте відповідно до звіту про виконання паспорта бюджетної програми, у 2017 році було витрачено 200 млн грн.

 

У 2018 році "Стіну" все ж було профінансовано на 500 млн грн. До того ж, у звіті про виконання запланованих на 2018 рік робіт, на відміну від звіту за попередній рік, з'являється графа "пояснення щодо причин відхилення між касовими видатками (наданими кредитами) та затвердженими в паспорті бюджетної програми".

Як видно на графіці нижче, показники ефективності використання бюджетних коштів у цьому разі хоч і не ідеальні, проте набагато вищі, ніж в попередні роки.

У той же час видатки на деякі роботи збільшені, хоча фактичний результат менший, ніж запланований. Наприклад, роботи з прокладання переходів рокадної дороги через складні або нестандартні ділянки місцевості коштували державі 119,7 млн грн замість 103,6 млн грн, проте за рік ці роботи були виконані лише на 85%.

 

Подібна ситуація склалася і в 2019 році. Загальний обсяг видатків становив 400 млн грн. Роботи з прокладення дороги були виконані на 105%, водночас витрати зросли на 47,9 млн грн. На ці роботи витрачено 133,4 млн грн замість запланованих 85,5 млн грн. Таким чином, обсяг виконаних робіт зріс на 5%, обсяг фінансування — на 56%.

 

Загалом аналіз виконання бюджетної програми "Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону" показав велику заплутаність в показниках. Річні звіти містять різні назви однакових робіт, що значно ускладнює як державний фінансовий, так і цивільний контроль за облаштуванням "Стіни" на українсько-російському кордоні.

Аномально низький рівень виконання одних робіт та значне збільшення витрат на виконання деяких інших робіт свідчать про проблеми в плануванні роботи ДПС. При цьому не можна сказати, що прикордонна служба надто постраждала від скорочення видатків, адже зменшення витрат відбулося лише у 2017 році.

У самому відомстві в звітах про реалізацію проєкту за 2018-2019 роки проблеми з перенесенням строків завершення пояснюють подорожчанням робіт та матеріалів, зменшенням обсягу виділених коштів, затримкою в розробці проєктної документації, складнощами з доставкою матеріалів та виконанням робіт у прив'язці до місцевості.

Очевидно, що під час планування порядку реалізації наступних робіт слід забезпечити їх поетапне виконання в межах доступного бюджету протягом року. Звичайно, із застосуванням усіх загальноприйнятих антикорупційних практик.

П'ять років тому фінансування проєкту "Стіна" обґрунтовували нагальними потребами національної безпеки. Нині цей проєкт ризикує розтягнутися на десять років і перетворитися на такий собі маленький вітчизняний аналог Великої китайської стіни.

Чинний уряд зобов'язаний завершити його якомога швидше. Тим паче, що відповідальний за проєкт міністр Аваков і в 2020 році зберіг своє крісло.

Анастасія Химичук, аналітик StateWatch


powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!