Новая программа МВФ: какие обязательства взяла на себя Украина

Новая программа МВФ: какие обязательства взяла на себя Украина

Среда, 24 октября 2018, 10:00 -
Чего следует ожидать после получения первого транша, и какие вызовы для страны приготовила новая программа с МВФ. (укр)

Українська влада здатна ухвалювати непопулярні рішення з блискавичною швидкістю, коли це необхідно. Доведено траншами МВФ.

Ухвалити бюджет у першому читанні в жовтні, зібратися на екстрене засідання уряду і підвищити ціну на газ для населення, домовитися з МВФ про нову кредитну програму на 3,9 млрд дол і почати підготовку до виходу на зовнішні ринки — Верховній Раді і Кабміну вдалося це зробити за чотири доби.

Усі ці події, безумовно, вплинуть на систему державних фінансів і життя кожного українця.

Чого саме слід очікувати, і які виклики для країни приготувала нова програма з МВФ, пояснює ЕП.

Хронічне недовиконання

Останні три роки Україна отримувала гроші від Міжнародного валютного фонду в рамках програми EFF.

Програма EFF (Extended Fund Facility, механізм розширеного фінансування) виділяється країнам з повільним економічним ростом та слабким платіжним балансом. Вона передбачає реалізацію комплексних реформ та структурних змін протягом тривалого періоду.

Україна не виконала на 100% відповідну програму, підписану у березні 2015 року. За її умовами, Київ отримав чотири транші — 8,7 млрд дол з можливих 17,5 млрд дол або 48%. Останній, четвертий транш, Україна отримала з великою затримкою і труднощами у квітні 2017 року.

Якщо порівнювати з попередньою програмою, то результат непоганий. У 2010 році Україна погодила з МВФ програму stand by на 15,1 млрд дол, але вона була провалена — країна отримала лише два транші на 3,4 млрд долл.

Україна з перемінним успіхом виконувала пункти програми EFF, допоки справа не дійшла до ухвалення закону про Антикорупційний суд та підвищення тарифів на газ для населення.

Виконання цих пунктів затягнулося на півтора року і супроводжувалося політичним протистоянням між президентом та прем’єром. Градус напруги підвищувала перспектива подвійних виборів у 2019 році.

Пізніше стало зрозуміло, що Україна не виконає програму повністю, оскільки вона передбачає продовження реформ, а перед виборами це складне завдання. Саме тому сторони зробили ставку на другий варіант: домовитися про нову, коротшу, програму співпраці stand by.

Програма stand-by була заснована у 1952 році. Її цілі — подолання кризових явищ, задоволення потреб країни у швидкому фінансуванні, вирішення проблеми з проведенням платежів. Максимальна тривалість програми — 36 місяців.

Протягом періоду перемовин з українською владою МВФ до останнього тримав оборону в антикорупційному і тарифному питаннях: наполягав на ухваленні закону про Антикорупційний суд в узгодженій редакції та підвищенні ціни на газ до "імпортного паритету". У цьому випадку газ для населення подорожчав би до 11 тис грн за тис куб м.

Напередодні прем’єр Володимир Гройсман запевнив, що в подальшому підвищення тарифів на газ для населення не плануєтьсяПроте, як стало відомо ЕП від співрозмовника, ознайомленого з позицією МВФ, думка кредитора не змінилася: ціна на газ повинна відповідати "імпортному паритету".

Проте фонд пішов на певний маневр: якщо раніше йшлося про разове підвищення тарифів, то зараз те саме пропонується зробити кількома етапами. Україна має на це рікЧому кредитор погодився з цим?

По-перше, кажуть джерела, в МВФ упевнені, що не виконати такі "пільгові" умови підвищення ціни на газ Україна не зможе.

По-друге, є проблеми у державних фінансах. У перші сім місяців бюджет не виконувався за доходами. У серпні його несподівано вдалося звести з профіцитом, але не завдяки покращенню ситуації. Причина в тому, що були зупинені деякі видатки, закрема — на розвиток регіонів.

Поряд з цим у 2018 році уряд не виконав план із зовнішніх запозичень, через що доводилося залучати великий обсяг коштів на внутрішньому ринку і "висмоктувати" звідти ліквідність.

За даними казначейства, план зовнішніх запозичень до загального фонду держбюджету у січні-серпні виконано на 35%: з 56 млрд грн вдалося залучити лише 19,4 млрд грн.

В останні місяці Мінфін активно залучав кошти на внутрішньому ринку через розміщення ОВДП: 7 серпня понад 10 млрд грн, 3 жовтня 2,8 млрд грн, 16 жовтня 1,1 млрд грн. 17 жовтня Мінфін запропонував ринку валютні ОВДП і залучив рекордну суму — 241,76 млн дол.

Отже, нова програма МВФ, з одного боку, дозволить уряду не думати про секвестр бюджету, а з іншого створює сприятливий фон для виходу України на зовнішні ринки.

Фактично нова програма дозволить країні прожити у фінансовому спокої мінімум до весни. Потім перед урядом постануть нові виклики, які потребуватимуть непопулярних рішень і від виконання яких залежить подальша співпраця з кредитором.

Програма МВФ: нові виклики

Зростання тарифів. З 1 листопада ціна на газ для населення зросте на 23,5%, що передбачає підвищення тарифів на теплопостачання. Тарифи порахують регулятор (НКРЕ) та місцеві органи влади.

Утім, як уже зазначалося, це не кінцеве підвищення. Програма співпраці з кредитором передбачає доведення ціни на газ до ринкової, а це означає, що вирости ціна повинна ще на 40%.

Що таке "ринкова ціна"?

Ціна розраховується на базі "імпортного паритету" — середньої ціни на імпортний газ за певний період. Ця складова у структурі ціни на газ для споживачів найбільша. Вона включає прогнозну ціну на німецькому газовому торговому майданчику (хаб NCG) та вартість транспортування газу від NCG до західного кордону України через Німеччину, Чехію та Словаччину.

За іданими джерел ЕП, кредитор чекає на чергове підвищення ціни навесні 2019 року на 15%, а потім — восени 2019 року. Яким буде крок підвищення, залежатиме від ситуації на світових сировинних ринках.

"Поки що ми не бачимо стійкої тенденції до зростання цін на світових ринках, але зараз європейська ціна вища, ніж ціна для потреб населення в Україні", заявив ЕП головний комерційний директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Прибутковість "Нафтогазу". За інформацією джерел видання, частина меморандуму з МВФ щодо змін в енергетичному секторі була однією з найбільш спірних.

Найбільш гострі дискусії з МВФ точилися щодо формату PSO, за яким НАК постачає газ за пільговими цінами збутовим посередникам газзбутам.

PSO (Public Service Obligation) — це своєрідний договір між державою та підприємствами про надання послуг певним категоріям споживачів за спеціальними цінами. У країнах ЄС PSO практикуються в різних сферах — енергетиці, транспорті, сфері поштових послуг.

"Нафтогаз" наполягає на варіанті, за яким зможе продавати газ усім постачальникам на оптовому ринку, у тому числі газзбутам, на рівних умовах. Наразі газзбути, які переважно входять у сферу впливу Дмитра Фірташа, єдині, через кого газ продається населенню.

Керівництво НАК не раз заявляло, що газзбути не надають точну інформацію про те, кому постачають газ, та є майданчиком для корупції. Раніше у держкомпанії також розповідали, як планують замінити посередників на свої дочірні компанії.

Зараз НАК очікує на постанову уряду щодо PSO, яка повинна визначити правила поставок та відобразити останні домовленості з МВФ. В компанії наголошують: якщо посередники залишаться, це може негативно вплинути на її фінансовий результат у 2019 році.

Загальна сума запланованих надходжень до бюджету від "Нафтогазу" у 2019 році становить близько 130 млрд грн.

"Без вирішення питання із збитками від газзбутів і PSO операційний дефіцит "Нафтогазу" очікується у розмірі 45 млрд грн. "Нафтогаз" не зможе виконати запланований на 2019 рік рівень сплати податків та дивідендів", заявив голова НАК Андрій Коболєв.

"У випадку виникнення цей дефіцит доведеться чимось покривати. Варіантів два: збільшувати видатки на субсидії (видатки бюджету на субсидії підтримують баланс взаємних розрахунків між усіма контрагентами газопостачання. — ЕП) або закладати в бюджеті пряме фінансування", зазначає співрозмовник ЕП в "Нафтогазі".

Видатки на субсидії. Через підвищення тарифів зростають видатки держбюджету на субсидії. Напередодні уряд знову змінив їх критерії, що начебто повинно зробити цей вид допомоги більш адресним.

Утім, щодо видатків остаточного консенсусу ще нема. За словами співрозмовників ЕП у Мінфіні, закладених у проекті бюджету 55,1 млрд грн на субсидії поки достатньо.

Представники Мінсоцполітики також вважають, що в бюджеті вистачить коштів на покриття субсидій.

"У 2018 році на субсидії передбачено 71 млрд грн, але варто враховувати, що 1 січня 2018 року сума простроченої заборгованості за пільгами і субсидіями становила майже 18 млрд грн. Коштами з бюджету 2018 року ми гасили минулорічні борги перед підприємствами, що надають послуги.

Якщо відняти борги, то в проекті бюджету-2019 видатки на субсидії закладені на рівні 2018 року. Для початку цієї суми достатньо", заявив ЕП гендиректор Директорату сім'ї та соціальної підтримки Мінсоцполітики Віталій Музиченко.

Однак після підвищення тарифів з 1 листопада ця цифра може бути скоригована. Як саме — незрозуміло. Одна з причин — ще не всі оформили субсидії і неможливо спрогнозувати, якою буде кількість субсидіантів.

Петро Порошенко заявив, що поставив перед урядом "дуже жорстку вимогу — захистити людей і розширити програму субсидій". Зважаючи на ці фактори, видатки на субсидії з великою імовірністю можуть бути збільшені.

Реформа ДФС. Нова програма співпраці України з МВФ передбачає чергову реформу Державної фіскальної служби — створення на центральному рівні окремих юридичних осіб за податковим та митним напрямками.

Антикорупційна реформа. Програма МВФ передбачає комплектацію Антикорупційного суду фаховими незалежними суддями та надання НАБУ повноважень з розширеного доступу до перевірки електронних декларацій.

Вихід на зовнішні ринки

Кошти, які надійдуть від МВФ, не допоможуть уряду вирішити бюджетні проблеми, бо ці гроші будуть зараховані до золотовалютних резервів. Проте вони відкриють дорогу іншому фінансуванню від міжнародних партнерів України, дозволять вийти на ринки зовнішніх запозичень та отримати фінансування від ЄС та Світового банку.

Аналітик американського центру Atlantic Council Андерс Аслунд вважає, що Україна, крім коштів від МВФ, може залучити не менше 6 млрд дол.

"Тепер Україна, ймовірно, отримає 2 млрд дол від МВФ, 2 млрд дол від ЄС та Світового банку. Уряд України, ймовірно, розмістить єврооблігації на 2 млрд дол, а державні компанії розмістять євробонди ще на 2 млрд дол чи навіть більше", зауважив Аслунд.

Уряд уже почав підготовку до виходу на зовнішні ринки. 23-24 жовтня в. о. міністра фінансів Оксана Маркарова разом з уповноваженим з питань держборгу Юрієм Буцою, представниками Мінекономіки та НБУ зустрічається з інвесторами у Лондоні, Нью-Йорку та Бостоні в рамках road show.

До організації зустрічей з інвесторами залучені BNP Paribas, J.P. Morgan, Goldman Sachs та Citi. Фінансовим радником Мінфіну виступає Rothschild.

За словами джерел ЕП у Кабміні, Україна планує залучити через розміщення облігацій мінімум 1,2 млрд дол. Завдання-максимум близько 2 млрд дол.

Співрозмовники в Мінфіні наголошують, що головним фактором в цьому процесі буде не вартість грошей, а їх наявність на ринках для України.

З початку 2018 року на ринках зросла дохідність американських облігацій, почалися проблеми в Аргентині і сталася турецька криза. Ці події стали ключовими факторами падіння попиту на євробонди України, оскільки інвестори почали виводити кошти у менш ризиковані активи.

"Ситуація на світових ринках наразі не на користь країн, що розвиваються. Український ризик залишається на високому рівні", підтверджує старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович.

За його словами, не варто очікувати, що завдяки рішенню про нову програму МВФ суттєво зменшиться надбавка за ризик. Причина — зростання дохідності американських облігацій. Наразі дохідність US Treasuries — 3%, тоді як очікувана дохідність українських бондів — 9-10%, але вони більш ризиковані.

"Новини про нову програму співпраці з МВФ є тим позитивним моментом, який дозволяє зберегти оцінку інвесторами нашого ризику на рівні, близькому до поточного. Премія за український ризик трохи розширилася, а ціни почали знижуватися, що є типовим для періоду road show, але без особливого розпродажу. Без заяви МВФ ми могли б мати зараз значно гіршу ситуацію", — додає він.

Якщо у 2017 році Україні вдалося залучити кошти під 7,3%, то зараз варто очікувати ставку в межах 9-10% річних. За словами Котовича, можна очікувати на п'ятирічний або десятирічний випуск бондів, хоча можлива і їхня комбінація.

Щодо дохідності нових випусків прогнози аналітиків збігаються: орієнтовно 9-9,5% залежно від терміну погашення. Сьогодні п'ятирічні облігації торгуються на рівні 8,4%, дев'ятирічні — 9,1%.

"Із збільшенням розпродажу старих випусків дохідність може додатково зрости. Крім того, важливу роль відіграватиме і дохідність казначейських зобов'язань США. 23 жовтня зранку вони знижувалися, стримуючи дохідність українських єврооблігацій, але, повернувшись до зростання, вони можуть підняти дохідність нових запозичень", — резюмує Котович.

Коли буде транш

Сума першого траншу і терміни його отримання поки невідомі. Відомо лише, що це відбудеться у грудні після ухвалення збалансованого держбюджету, чого вимагає МВФ, та перерахунку тарифів на теплопостачання для населення.

Зазвичай після позитивного рішення Ради МВФ щодо виділення траншу країні кошти надходять протягом кількох днів.


powered by lun.ua