43 млрд грн экономии в год. Эффект прозрачных закупок для страны

43 млрд грн экономии в год. Эффект прозрачных закупок для страны

В 2020 через Prozorro удалось сэкономить около 43 млрд грн. Что изменилось в системе электронных закупок за последний год? (укр)
Среда, 6 января 2021, 14:35
генеральный директор ГП "Прозорро"

Звичайно, наш мозок зазвичай не ведеться на такі цифри, як 43 млрд грн. Однак це на 43% більше, ніж минулого року. Економія ж рахується від очікуваної вартості, яку державна структура встановлює самостійно, на основі виділених з бюджету коштів. 

Та й що з тією економією? В руках її не потримаєш. Але якщо дивитися на конкретні тендери на Prozorro, то оптика дещо змінюється. 

Наприклад, цього року централізовані закупівлі ліків уперше відбувалися через систему Prozorro. Хоча побоювань з цього приводу було багато.

Але ДП "Медичні закупівлі України" вже перевершили навіть оптимістичні очікування, заощадивши понад 1 млрд грн від минулорічних цін на ліки. 

Реклама:

От взяти хоча б закупівлю трастузумабу — дорогого препарату для лікування раку грудної залози. На тендері була запекла боротьба між корпораціями Pfizer і Merck, і ціну вдалося знизити з 263 до 121 млн грн. 

І ці 54%, або 142 млн грн економії — це не просто цифра, а можливість для держави скерувати заощаджені кошти на інші життєво необхідні препарати.

Натомість "Укрпошта" проводить закупівлі через Prozorro вже чотири роки, але при цьому не перестає бути в державних тендерах піонером у хорошому сенсі цього слова. 

Наведу приклад. Так, купувати авто у лізинг можна поза Prozorro. Але "Укрпошта" відібрала постачальника 500 автомобілів для мобільних відділень саме на тендері. Навіщо? Бо в результаті конкуренції на торгах компанія отримала Fiat зі знижкою у 20% від роздрібної ціни автосалонів. 

Лише ці два приклади демонструють, як аукціони на Prozorro дають змогу заощаджувати колосальні суми коштів.

Нові правила гри

Prozorro — це вже давно не реформа. Але у 2020 році сфера державних тендерів отримала ще один важливий імпульс. Це нова редакція Закону "Про публічні закупівлі", яку ми реалізували навесні.

Вона мала виправити білі плями в попередньому законодавстві, які навчилися обходити спритні ділки, та підвищити ефективність закупівель. Наприкінці цього року ми вже можемо проаналізувати, чи це нам вдалося. 

Зокрема був знижений поріг для обов’язкових закупівель через Prozorro до 50 тисяч гривень. Раніше в рамках допорогових сум (200 тис. грн для товарів і послуг, і 1,5 млн грн для робіт) державні замовники могли спокійно підписувати контракти з обраним ними ж постачальником. 

Про "спалахи" укладання прямих угод по 199 тисяч грн ви напевне всі чули. Зараз з 50 тис. грн замовникам потрібно проводити спрощену закупівлю, на яку може податися будь-який учасник. 

Зниження порогу вже дозволило заощадити 1,7 млрд грн на закупівлях, які б раніше просто віддавалися постачальнику напряму.

Хоча, чесно кажучи, ми очікували побачити у спрощених закупівлях більший рівень конкуренції — половина з них проходила лише з одним учасником.

Змінилася система оскарження закупівель. І цим було завдано удару по такому явищу, як тендерний тролінг. Раніше вартість за подачу скарги в АМКУ була фіксованою: 5 або 15 тис. грн. 

Тепер вона залежить від очікуваної вартості тендеру і може становити від 2 до 170 тис. грн. Тож подача необгрунтованих скарг почала бити по кишені. 

Водночас ми почали повертати кошти бізнесу за задоволені скарги — і повернули підприємцям вже понад 80 млн грн. 

У Prozorro з’явився антидемпінговий інструмент. На жаль, у публічних закупівлях поширеними є випадки, коли компанія різко падає на аукціоні, виграє тендер, а потім відмовляється постачати товар без підвищення цін через додаткові угоди. 

Тепер Prozorro підсвічує аномально низькі пропозиції, які суттєво (на 30-40%) відрізняються від цін конкурентів. 

У такому випадку учасники повинні надати своїм цінам обґрунтування. Якщо ж воно було не достатнім, замовники можуть відхилити їхню пропозицію. І вони вже скористалися цим правом у 1400 закупівлях. 

Ми розвиваємо перший державний онлайн магазин Prozorro Market. Ідея такого електронного каталогу максимально проста — до нього відбирають постачальників найбільш ходових товарів та медвиробів, а далі замовники можуть купувати невеликі партії їхньої продукції в кілька кліків. 

Що ще важливо, електронні каталоги — це не лише про зручність, а й про ринкові ціни, адже все працює за логікою онлайн-магазину. Постачальники дивляться на ціни своїх конкурентів у товарній групі та знижують свої, аби користувачі купували саме їхню продукцію. 

Наприклад, якщо захисні маски державні замовники в середньому закуповують за 4,2 грн, то на Prozorro Market їхня ціна — 2,6 грн. 

У Prozorro Market придбали товари вже на понад 100 млн грн.  Але потенціал електронних каталогів насправді набагато більший — і розкриється на повну вже у лютому 2021 року, коли державні установи будуть проводити там закупівлі і від 50 тис. грн.

Окрім реалізації нового Закону, ми втримали і навіть пришвидшили курс на діджиталізацію закупівель. Інтегрувалися з Держказначейством, щоб уся інформація про оплати була прозорою, а бізнес перевіряв, як той чи інший замовник платить по рахунках. 

З "чорним списком" АМКУ — щоб замовники одразу бачили та відхиляли пропозиції компаній, яких уже покарано за порушення економічної конкуренції на торгах. 

Крім того, почали переведення тендерної документації в електронний формат, щоб постачальники легко орієнтувалися у вимогах та не помилялися при подачі пропозицій. 

Інформацію про критерії доброчесності замовники та бізнес уже вказують в електронних полях системи Prozorro. 

Реальний ефект

За понад 4 роки принцип "всі бачать все" та прозорі аукціони в держзакупівлях стали для України данністю. Але позитивний ефект від Prozorro для української економіки лише зростає. 

Водночас багато проблем у закупівлях не зникли, через що цей ефект не є таким відчутним. Я часто читаю коментарі про те, що тендери куплені, що система Prozorro так і не подолала корупцію і що вона лише заважає купувати якісний товар чи послуги.

Prozorro — це електронна система закупівель, що втілює принцип "Всі бачать все", а не Великий Брат з каральними функціями. 

Хоча й силу прозорості теж не варто недооцінювати. Завдяки розголосу, піднятому громадськістю та медіа, цього року вдалося скасувати не одну скандальну закупівлю. 

Наприклад, в службах "Укравтодору" відмовилися проводити тендер на Toyota Land Cruiser та Volkswagen Touareg. А КМДА все ж не провели закупівлю камер для вимірювання температури за 65 млн грн — під виглядом боротьби з коронавірусом.

Прозора система закупівель може (і має!) слугувати не тільки медіа, а й контролюючим органам як джерело інформації про зловживання. 

Тим паче, що новий Закон передбачив більш суворі покарання за грубі порушення тендерного законодавства — деякі з них передбачають штрафи до 170 тис. грн для керівника установи. 

Зараз ми намагаємося більш тісно взаємодіяти з Державною аудиторською службою, аби контроль у сфері закупівель був більш ефективний. 

Хоча погляди щодо того, що можна вважати ефективним контролем, у нас поки що різняться. 

Насправді державні замовники в публічних закупівлях не стільки крадуть, як просто не зацікавлені заощаджувати кошти. Навпаки, бюджетна сфера зараз побудована так, що головне просто витратити все під нуль до Нового Року. 

Саме тому замовники більше непокояться тим, як провести всі тендери вчасно та "у строгій відповідності до Закону", аніж як купити якісне за найвигіднішою ціною. 

Ідеальну систему публічних закупівель, як і вічний двигун, побудувати дуже складно. Принаймні в Україні, де корупція досі є топ-проблемою для суспільства. 

Тому це завжди буде хиткий баланс між тим, як дати замовнику закупити саме те, що потрібно для його потреб чи для громади, та зменшити при цьому ризики для зловживань. 

В умовах, коли в країні немає довіри до правоохоронної та судової системи, це справді нетривіальне завдання.

І на цьому шляху ми в Prozorro робимо як великі звершення, так і припускаємося помилок.

Так, це ще точно не той ефект, про який всі мріють. Але мабуть і не той, який би хотілося втратити.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: