Зачем скоростной интернет в отдаленных селах

Зачем скоростной интернет в отдаленных селах

В 2021 году три тысячи украинских сел будут впервые подключены к скоростному интернету. (укр)
Четверг, 14 января 2021, 17:46
руководитель экспертной группы по развитию фиксированного интернета Минцифры

У бюджеті на 2021 рік передбачено 500 млн грн для підключення закладів соціальної інфраструктури до швидкісного фіксованого інтернету.

Завдяки субвенції у 2021 році близько 1,5 млн українців, що проживають у 3 тис сіл, уперше отримають можливість підключитися до швидкісного інтернету.

Наразі в Україні близько 15,5 тис сіл, де неможливо підключитися до швидкісного фіксованого інтернету. Там проживає близько 3,5 млн українців.

Оператори та інтернет-провайдери вже побудували інфраструктуру в тих містах та селах, де це було вигідно на ринкових умовах.

Вимоги до технологічних рішень

Фінансуватимуться винятково послуги з підключення до інтернету з використанням волоконно-оптичних технологій.

Держава витрачатиме ресурси тільки на сучасні технологічні рішення, які будуть актуальні протягом десятків років. Україна вже має досвід, коли сотні мільйонів гривень витрачалися неефективно, без чітких вимог до технологій.

Які села та заклади соціальної інфраструктури будуть підключені

У 2021 році підключатимуться заклади соціальної інфраструктури у віддалених селах, де відсутнє інтернет-покриття на базі волоконно-оптичних технологій.

Тобто підключення школи чи бібліотеки у віддаленому селі дозволить підключитися до фіксованого інтернету за ринковою ціною й мешканцям.

А соціальні об'єкти в містах?

Ми прагнемо досягти рівних умов для всіх. Стан ринку наразі такий, що саме в невеликих селах взагалі відсутній швидкісний інтернет. Найближчим часом плануємо забезпечити технічну можливість для підключення до швидкісного інтернету віддалених сіл, а вже потім займатися об'єктами в містах.

Крім того, у бюджетах міст значно більше коштів, ніж у бюджетах сіл, тому містам легше побудувати локальні мережі для підключення соціальних об'єктів.

Чому всі села досі не покриті швидкісним інтернетом

Проблема №1: висока вартість оренди електричних опор.

Операційні витрати операторів – це, здебільшого, орендна плата за електроопори, на які вішається оптоволокно. Якщо в селі замала кількість потенційних абонентів, оператору не вигідно будувати там інфраструктуру.

Ми працюємо над тим, щоб мінімізувати вартість оренди електроопор для операторів, готових підключати села. У 2021 році будуть перші результати.

Проблема №2: низький рівень цифрової грамотності.

Існує думка, що швидкісний інтернет не потрібен у селах, де малий попит.

Вважається, що низький рівень цифрової грамотності населення – основна причина відсутності попиту. Зазвичай активні інтернет-користувачі – це молодь та діти. Як правило, велика кількість дорослого та літнього сільського населення не розуміє можливості інтернету і не готова за це платити.

Але як люди зможуть здобути цифрові навички без доступу до інтернету?

Проблема №3: надмірний рівень бюрократії.

Часто оператори не можуть будувати інфраструктуру через незрозумілі та формальні відмови місцевої влади та власників земельних ділянок.

Для вирішення таких проблем ми співпрацюємо із заступниками голів ОДА з цифровізації, щоб налагодити комунікацію з представниками місцевої влади та в найкоротші терміни вирішувати проблеми з доступом до інфраструктури.

Проблема №4: низька фінансова спроможність населення.

Ринкова вартість підключення до волоконно-оптичних мереж у сільській місцевості для фізичних осіб становить 2-3 тис грн. Перш ніж підключити село, оператор збирає попередні заявки, а потім ухвалює рішення про будівництво інфраструктури або відмову від будівництва, якщо таких заявок замало.

Щоб оператор почав будівництво мережі, заявникам необхідно сплатити вартість підключення або, принаймні, надати авансовий платіж. Цими коштами оператор покриває частину своїх витрат на закупівлю мережевого обладнання.

Оскільки для деяких сімей 2-3 тис грн – непідйомна сума, то оператори часто не можуть зібрати достатню кількість заявок та почати будівництво.

Для чого необхідне державне фінансування

Для вирішення зазначених проблем ми будемо ініціювати зміни до нормативно-правової бази, активно комунікувати з місцевою владою, підвищувати цифрові навички населення. Уряд впроваджуватиме реформи для підвищення фінансової спроможності населення.

У разі успішної реалізації зазначених ініціатив буде певна позитивна динаміка підключення сіл до швидкісного інтернету. На жаль, без залучення державного фінансування ми не можемо декларувати жодних цілей та дедлайнів.

Людям у невеликих селах доведеться чекати роками, поки достатня кількість односельчан здобуде належний рівень цифрових навичок, а в сусідів з'явиться можливість фінансово підкріпити заявку на підключення.

Враховуючи те, що цифрові рішення у світі розвиваються шаленими темпами, сучасна людина без якісного інтернету не може бути повноцінним членом суспільства. Уряд не може чекати роками, поки станеться диво, і бізнес самостійно почне будувати інфраструктуру в найменші села.

Соціально-економічний ефект

За дослідженнями Світового банку, зростання проникнення швидкісного інтернету на 10% приводить до росту ВВП країни на 1-2%. Ми не можемо чітко спрогнозувати вплив субвенції на економіку, але вважаємо, що за кілька років 500 млн грн повернуться в бюджет у вигляді податків, які сплатять оператори.

Сільська молодь отримає нові можливості, школярі – безліч переваг у навчанні, бібліотеки стануть повноцінними хабами для здобуття цифрових навичок.

Який підхід застосує Мінцифри для підключення

Ми розуміємо, що централізований підхід однієї національної закупівлі призведе не тільки до надмірних витрат бюджету, а й до монополізації ринку великим бізнесом, тому закупівлі проходитимуть на місцевому рівні. У них зможе взяти участь будь-який учасник ринку, який виконає всі умови тендеру.

При цьому буде кілька умов. Одна з них – наявність інформації від оператора у системі звітності НКРЗІ. Детальні умови опублікуємо в січні.

Як розраховуватимуть орієнтовну вартість підключення

У кожному регіоні – різні особливості ринку. Ми розуміємо, де зосереджена найближча оптична інфраструктура операторів, тому в нас є попередній розрахунок їх витрат при підключенні кожного села.

Уряд не буде фінансувати повну вартість будівництва мережі. Враховуючи, що мережі залишаться у власності операторів, розраховуватимуться мінімальні розміри державного фінансування, щоб створити належні умови для бізнесу, тобто звести період повернення інвестицій операторів до прийнятного рівня.

Пріоритетність підключення сіл

У 2021 році бюджет обмежений. 500 млн грн буде розподілено по всіх регіонах за пропорційним принципом. Ми прагнемо підключити якомога більшу кількість сіл. Крім того, для визначення пріоритетності врахуємо соціальний ефект (кількість шкіл, інших закладів соціальної інфраструктури, учнів у школах).

Протягом січня ми надішлемо електронну форму учасникам ринку для попереднього моніторингу цінових пропозицій. Такі пропозиції ми будемо порівнювати з нашими попередніми розрахунками щодо кожного населеного пункту та з пропозиціями інших учасників ринку.

Якщо в одному регіоні оператор буде готовий підключити село, де проживає 500 людей, за 30 тис грн, а в іншому регіоні село з таким самим населенням інший оператор буде готовий підключити за 25 тис грн, то менша пропозиція матиме вищий пріоритет у загальнонаціональному масштабі.

Тобто найдорожчі пропозиції операторів матимуть найнижчий пріоритет навіть у тому разі, коли такі пропозиції надходитимуть з різних куточків країни. Ми вважаємо, що це ефективний стримувальний фактор, який дозволить забезпечити максимальну ефективність використання субвенції.

Два роки інтернету для соціальних закладів – без абонплати

Оскільки інфраструктура після закупівлі залишається у власності оператора, ми просимо забезпечити послугу без абонплати з швидкістю 100 Мбіт/с для кожного соціального закладу протягом двох років після підключення.

Так ми виключимо випадки, коли держава витратила десятки тисяч гривень на підключення, а в місцевому бюджеті відсутні кошти для абонентської плати.

Якісні дані – базова складова для ефективного розподілу субвенції

Під час дослідження рівня інтернет-покриття ми застосовували велику кількість джерел. У світі основне джерело таких даних – офіційна інформація від учасників ринку. Ми попросили колег з НКРЗІ надіслати запит до суб'єктів ринку щодо стану покриття в розрізі кожної адміністративно-територіальної одиниці.

НКРЗІ вже відправляла такий запит навесні, але тоді інформацію надали трохи більше 50% учасників ринку. Закликаємо всіх учасників ринку до середини січня надати інформацію відповідно до запиту в електронній системі звітності НКРЗІ.

Для тих операторів та провайдерів, які надавали відповідь навесні, зараз необхідно відмітити лише ті села, які були покриті за останні пів року. Детальну інформацію стосовно запиту можна знайти за посиланням.

Для чого фінансувати підключення сіл, у яких є покриття мобільним інтернетом

Твердження про те, що за наявності мобільного інтернету фіксований інтернет не потрібний, хибне. Частіше його можна почути від людей, які живуть у селах, де є покриття волоконно-оптичними мережами.

Пояснюється це просто: наявність волоконно-оптичних мереж у населеному пункті значно впливає на якість мобільного інтернету.

По-перше, за загальним підходом, базові станції мобільних операторів теж підключаються до волоконно-оптичних мереж. Станції, підключені через радіоканал, мають значно гірші показники пропускної здатності, тому абоненти в радіусі дії такої базової станції мають гіршу якість мобільного інтернету.

По-друге, за відсутності хоча б одного оператора фіксованого інтернету всі абоненти в радіусі дії базової станції користуються мобільним інтернетом навіть для завантаження об'ємного контенту, що спричиняє надмірні навантаження на базові станції мобільних операторів.

По-третє, мобільний інтернет не може задовольнити потреби вимогливих інтернет-користувачів, оскільки швидкість мобільного інтернету, затримка та обмеження в споживанні трафіку не дають змоги абонентам користуватися об'ємним контентом та послугами, які потребують низького рівня затримки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!