Бюджетный кризис ноября: миф или реальность?

Бюджетный кризис ноября: миф или реальность?

Три мифа о задержках бюджетных расходов. Действительно ли в бюджете нет денег. (укр)
Вторник, 8 декабря 2020, 13:24
советник главы Счетной палаты

Другий тиждень поспіль колишні та теперішні високопосадовці піднімають питання виконання державного бюджету. 

Представники експертного середовища, "лідери громадської думки" та журналісти активно долучаються до цього обговорення. 

Із загальної дискусії можна виокремити три тези, які найчастіше звучали:

1) сума неоплачених фінансових зобов’язань Казначейства найбільша з початку року, вона становить 15 млрд грн, з них 6,5 млрд грн — захищені видатки. Це означає, що Казначейство не здійснює видатки;

2) Казначейство зупинило фінансування усіх незахищених видатків;

3) Казначейство здійснює виплати із значною затримкою.

Для того, щоб бути коректним, варто зазначити, що для аналізу використані дані про видатки держбюджету за листопад. 

Проаналізувавши понад 3 млн платежів Казначейства, з яких до видатків державного бюджету відносяться 572 тисячі, можна виокремити кілька тез.

Міф перший: Сума неоплачених фінансових зобов’язань зростає з початку року

Теза про збільшення суми неоплачених зобов’язань коректна. Проте, висновок, зроблений авторами жвавої дискусії, — маніпулятивний. Фактично, відбулася підміна понять. 

Реальність

По-перше, ініціатори дискусії нівелюють примітки до даних Казначейства. Зокрема, щодо 6,5 млрд грн неоплачених фінансових зобов'язань за захищеними статтями: "зареєстровані фінансові зобов'язання за захищеними статтями видатків ДБ, на які не подані до органів Казначейства платіжні доручення".

Що це означає? Те, що в Казначействі відсутні підстави для проведення оплати за товари або послуги оскільки в них немає платіжного доручення.

Чому так відбувається?

Неоплачені фінансові зобов’язання розраховуються:

1) Міністерство здійснює закупівлі в рамках наявних в них коштів на рік. Після визначення переможця укладається з ним договір, який реєструється в Казначействі. Саме в цей момент, з’являються фінансові зобов’язання оплатити цей товар (збільшується загальна сума);

2) сума за всіма договорами додається (розраховується сума грошей, яку потрібно оплатити);

3) від цієї суми віднімаються платежі, які уже здійсненні за цими договорами.

Фактично існування неоплачених зобов’язань відбувається через те, що існує проміжок часу між датою укладання договору, його реєстрацією в Казначействі, поставкою товару та оплатою за товар. Цей проміжок часу може буде декілька місяців.

Натомість зобов’язання у звітності Казначейства виникають у момент реєстрації договору в Казначействі одразу на всю суму. Проте, автори дискусії ігнорують цю особливість.

На найяскравішому прикладі поясню, чому так відбувається. ДП "Медичні закупівлі України" на початку місяця здійснило з Фонду COVID-19 закупівлю 82 комп’ютерних томографи на загальну суму 1,153 млрд грн. 

Відповідно до умов договору, оплата за цей товар проводиться протягом 30 днів після його поставки (термін поставки до 31 грудня). 

Після підписання договорів та реєстрації їх у Казначействі в звітності сума неоплачених фінансових зобов’язань збільшилася на 1,153 млрд грн. 

13 листопада Казначейство здійснює часткову оплату за товар на суму 318 млн грн (платіжне доручення від 12 листопада) і в кінці дня сума цих зобов’язань зменшується.

У результаті в звітності Казначейства на кінець місяця рахується 835 млн грн неоплачених фінансових зобов’язань за договорами поставки томографів.

З червня ДП "Медичні закупівлі України" завершило 229 тендерів на загальну суму 7,1 млрд грн (за оперативними даними, середня економія на закупівлях сягає до 0,4 млрд грн пропоную 400 млн грн), з яких оплатило тільки 0,7 млн грн.

На початок грудня, 6,4 млрд грн неоплачених фінансових зобов’язань ДП "Медичні закупівлі України" не можна вважати такими, які не були оплачені Казначейством.

Використовувати цей показник для ідентифікації суми неоплачених платежів Казначейством некоректно.

У листопаді були оплачені видатки за договорами попередніх місяців. На рисунку 1 зображено дати укладання договорів та відповідні суми коштів за цими договорами, які оплатили з державного бюджету розпорядники бюджетних коштів. Як видно, найбільші платежі у листопаді здійсненні відповідно до договорів липня.

 

Міф другий: Казначейство не здійснює видатки за незахищеними статтями

Що таке захищені статті видатків?

У першу чергу, це видатки на виплату заробітної плати, усі соціальні видатки, видатки на оплату комунальних послуг, продуктів харчування, медикаментів, а також видатки на здійснення окремих програмних заходів (стаття 55 Бюджетного кодексу).

Як розраховувалися незахищені видатки?

З усіх платежів за листопад виокремлено видатки державного бюджету, які додатково розподілені на дві категорії, — захищені та незахищені (відповідно до інформації Казначейства про структуру видатків). 

Для спрощення термін був розподілений на три періоди:

  • оперативно – до одного дня;
  • з невеликою затримкою – від двох до п’яти днів;
  • із значною затримкою – більше шести днів.

Реальність

Якщо коротко – абсолютно некоректне твердження. З початку листопада не було жодного дня, щоби Казначейство не здійснювало видатки за незахищеними статтями видатків з державного бюджету.

Як видно з рисунку, найменша частка незахищених видатків оплачена 6 листопада. Вона в цей день становила 16%, і це при тому, що в грошовому еквіваленті це дорівнювало 1 млрд грн. Загалом у цей день з державного бюджету сплачено видатків на 6,3 млрд грн.

Значні видатки у ці дні можна пояснити виплатами заробітної плати працівникам бюджетної сфери, виплатами пенсій і не тільки.

 

Міф третій: Казначейство здійснює видатки із значною затримкою

Щоб оцінити рівень затримки Казначейством платежів, слід порівняти дві дати. Перша — дата складання платіжного доручення. Друга — дата оплата Казначейством цього платіжного доручення.

Реальність

Оплата захищених статей видатків здійснювалася оперативно. Як видно з рисунку 3, практично всі платежі за захищеними статтями Казначейство здійснювало протягом одного дня з дати складання платіжного доручення. 

Виключення становлять 16 та 23 листопада. У ці дні здійснювалися виплати, платіжні доручення яких складені у попередні дні (до 5 днів). 

Це, в першу чергу, пов’язано з тим, що в попередній робочий день здійснювалася виплата заробітної плати та грошового забезпечення на загальну суму 2,3 млрд грн та 1,4 млрд грн відповідно.

Окрім цього, у листопаді було декілька максимальних значень обсягу видатків. Найбільші значення становлять 8,3 млрд грн (5 листопада) та 4,4 млрд грн (27 листопада).

 

Оплата незахищених статей видатків має схожу тенденцію, проте більші часові терміни сплати платіжних доручень (рисунок 4). Більшість платіжних доручень сплачуються протягом 5 днів з дати їх створення.

 

Всього за місяць, третина (32%) всієї суми платежів сплачується в середньому від 3 до 5 днів, водночас протягом одного дня сплачуються 65% платежів. Тільки 2,6% всієї суми сплачується із затримкою більше 6 днів.

Із графіку видно, що з 9 листопада значно знизилася частка платежів, які сплачуються Казначейством протягом одного дня. Окрім цього, після 16 числа розпочинається оплата платіжних доручень з терміном оплати більше 6 днів, і цей показник 19 листопада досягнув максимального значення у 12%.

Замість висновків

Говорити про бюджет необхідно виключно мовою цифр, а не емоцій, та з максимальною незаангажованістю.

Необхідно зазначити, що Уряд оплачує з державного бюджету видатки як за захищеними, так і за незахищеними статтями. Нещодавні публічні заяви щодо неоплати Казначейством незахищених статей є некоректними.

Сплата видатків за захищеними статтями Казначейством протягом листопада відбувалася оперативно протягом одного дня з дати формування платіжного доручення. Натомість, спостерігається незначна затримка (більшість платежів сплачуються протягом 5 днів) з оплати платежів за незахищеними статтями. 

Збільшення терміну оплати платежів за незахищеними статтями спостерігається після 9 листопада, коли Казначейство сплатило різноманітних капітальних видатків на 1,4 млрд грн (або 26% всіх платежів).

Станом на 1 грудня на Єдиному казначейському рахунку перебуває 19,7 млрд грн. Окрім цього, в НБУ на валютному рахунку також зберігаються кошти Уряду.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!