Не стреляйте себе в ногу, реформаторы!

Не стреляйте себе в ногу, реформаторы!

В парламенте зарегистрировали законопроект, который позволит затягивать процесс банкротства и сделает его максимально выгодным нечестному должнику. (укр)
Вторник, 17 декабря 2019, 14:27
глава Совета Независимой ассоциации банков Украины

Найближчими днями комітет Верховної Ради з питань економічної політики розглядатиме у другому читанні законопроект №2290, яким пропонується розглядати справи, порушені до введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, за нормами закону, що втратив чинність 21.10.2019 з початком дії Кодексу.

Отже, якщо парламент все-таки прийме законопроект № 2290, ми матимемо такий собі зомбі-закон, який певний час був мертвий, тепер оживе і ще протягом якогось періоду регулюватиме низку процедур.

Але не тільки правова невизначеність лякає (бо у випадку "реанімації" закону в Україні діятиме 3 нормативних документа, що регулюють провадження у справах про банкрутство) – страшить перспектива повернення старих схем та можливостей для зловживань, які ліквідовані з початком дії Кодексу.

Більшість фахівців погоджується, що Кодекс не дозволяє затягувати процес банкрутства, натомість закон має безліч варіантів, як зробити банкрутство максимально вигідним нечесному боржнику.

Так, закон відводить на процедуру розпорядження майном до 115 днів. Однак суд міг продовжити цей строк, що у випадку недобросовісного банкрутства робилося неодноразово, а касаційні або апеляційні скарги лише збільшували ці терміни.

Навіть коли суд відмовлявся продовжувати строк  процедури розпорядження майном, то в такому випадку суд не переходив до іншої судової процедури, а  зобов’язував арбітражного керуючого виконувати функції розпорядника майна.

На сьогодні є значна кількість прикладів справ у яких така процедура розпорядження тривала  від 3 років та навіть більше 6 (!!!) років (справи №923/701/16, № 908/936/15-г та №5016/3029/2012(11/50) тощо. 

Loading...
При цьому увесь цей час діяв мораторій, кредитори стягувати борги не могли, а активи банкрута в цей час нормально працюють, генеруючи дохід своєму бенефіціару!

Кодекс чітко обмежив строк процедури розпорядження майном – 170 календарних днів без права продовження.

Якщо господарський суд протягом 170 календарних днів не визнав боржника банкрутом або не перейшов до санації – дія мораторію припиняється автоматично і кредитори можуть примусово стягувати борги.

Більше того, справу неможливо зупинити ні апеляційною, ні касаційною скаргами.

То що, завдяки законопроекту № 2290 – "до побачення 170 днів мораторію – і знову вітаємо мораторій forever"?

Новий кодекс про банкрутство запрацював: що він змінює для власників, топменеджерів і фізосіб

Не забуваємо, що Кодекс містить важливу норму, якої не було у старому законі та яка сприятиме підвищенню рівня відповідальності менеджменту підприємства-боржника за не вжиті заходи для попередження банкрутства.

Так, відповідно Кодексу керівник боржника несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів в тому випадку, якщо він своєчасно не повідомив про неплатоспроможність підприємства.

Якщо частину процедур повернуть під дію старого закону, то відповідно, притягнути менеджмент банкрута до відповідальності не можна, оскільки закон такої норми не містив.

Кодекс збільшив у 3 рази строк для визнання недійсними правочинів боржника, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам – Кодекс передбачає, що перевірка таких правочинів можлива за 3 роки, що передували банкрутству, а закон надавав кредиторам чи арбітражному керуючому таке право лише за 1 попередній рік.

Тобто у випадку прийняття законопроекту  №2290 кредитори втрачають право переглянути правочини боржника за 3 попередні роки  по справах, які порушені до набрання дії Кодексом!!!

На відміну від закону, Кодекс суттєво обмежив можливості щодо контрольованих банкрутств за рахунок чіткого визначення поняття пов’язаних з боржником кредиторів та неврахування їх голосів при прийнятті рішень комітетом і зборами кредиторів.

Поки діяв закон, недобросовісний банкрут міг створити штучну заборгованість перед дружніми кредиторами, які, як правило, й ініціювали  порушення справи про банкрутство.

Банкрут з "дружнім" кредитором визначають необхідну суму кредиторських вимог, які складуть більше 50% голосів кредиторів.

Тому, маючи в справі про банкрутство контрольну кількість голосів в комітеті кредиторів, перед банкрутом знову (завдяки законопроекту №2290) відкриваються прекрасні перспективи для подальшого вирішення долі своїх активів, а також затягування банкрутства на невизначений термін із існуючим мораторієм на задоволення вимог кредиторів.

Законопроект №2290 поверне процедури, яких немає у Кодексі та які несуть значні ризики, оскільки часто застосовувались переважно для зловживань та ухилення від погашення боргів.

Зокрема, процедури санації боржника його керівником; банкрутства боржника, що ліквідується власником; банкрутство фізичних осіб – підприємців.

На практиці за час проведення санації боржника його керівником боржник остаточно втрачав можливість відновити платоспроможність та позбавлявся активів шляхом  зменшення дебіторської заборгованості, відчуження активів, передача майна третім особам і т. д.  

У цій процедурі  кредитори не мають дієвих механізмів контролю над керівником боржника, який відповідає лише перед власниками боржника (на відміну від арбітражного керуючого).

Так, маємо приклад санації керівником боржника - ТОВ "Кам’янець-Подільський птахокомбінат", який має заборгованість перед державним банком.

Санація триває з 2014 року і жодних ефективних результатів не дала, заборгованість перед держбанком не погашена.

У банкрутствах боржника, що ліквідується власником, кредитори також не мають жодних дієвих механізмів контролю над керівником боржника, який відповідає лише перед власниками боржника.

Закон не передбачає в таких випадках скликання зборів та створення комітету кредиторів.

Відсутність контролю та участі кредиторів веде до зловживань, зокрема, невжиття необхідних заходів для формування ліквідаційної маси:  витребування майна боржника, оскарження правочинів, повернення дебіторської заборгованості тощо.

Щодо банкрутства ФОПів, то на відміну від Кодексу, процедура за старим законом  не передбачає розкриття фізичною особою свого майнового стану.

У процедурі банкрутства ФОП за старим законом дуже часто відчужувалось майно, яке не використовувалось в діяльності ФОП (як правило іпотека по споживчим кредитам); і для цього використовувались різноманітні  висновки "спеціалістів"  про використання цього майна у підприємницькій діяльності.

Також в процедурі за старим законом  заявлялись надумані "аліментні вимоги" для їх погашення позачергово, в тому числі від продажу іпотеки.

Усі зазначені вище схеми можуть бути застосовані до процедур, порушених до введення в дію Кодексу, у випадку прийняття парламентом законопроекту №2290!

Тому сьогодні ми чітко ставимо питання перед парламентом: якщо державі потрібне відновлення кредитування, припиніть створювати підґрунтя для повернення старих махінацій у банкрутство.

Бо якщо парламент зробить помилку і все ж таки прийме законопроект №2290 та реанімує можливість застосування закону до низки процедур, ми будемо слідкувати за справами, які намагатимуться протягнути за старими правилами.

Ми будемо виносити у публічну площину кожен випадок порушення прав кредиторів. А репутаційну відповідальність за кожен такий випадок нестиме парламент!

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Подпишитесь на наши уведомления!