Період "затикання дірок" волонтерами проходить, потрібні системні зміни в забезпеченні війська
До війни Маріанна Білик – президентка "Асоціації імплантологів України", хірург-стоматолог, власниця стоматологічної клініки у Львові. Сьогодні клініка працює без неї. Лише один раз на тиждень лікарка долучається до складних операцій.
Останні два роки вона, як волонтер, координує медичний напрям Центру Волонтерства та Захисту (ЦВЗ), який створив її чоловік Андрій Немировський разом з громадськими діячами та бізнесменами Львівщини.
Набутий досвід у волонтерстві, постійні виїзди в прифронтові зони та деокуповані території, оцінка там реальної ситуації в медичних потребах – сприяють появі системних рішень, які дозволяють на постійній основі допомагати державі розвʼязувати складні питання медичного забезпечення військових та цивільного населення.
Хто, якщо не ми?
"Є такий момент, що у волонтерство можна зайти, але не можна вийти. Ти вкладаєшся в процес, ти ним живеш. Спочатку це був інстинкт самозбереження. Сьогодні я вже хочу більшого, прагну системних змін", - розпочинає свою розповідь Маріанна Білик.
На початку повномасштабного вторгнення волонтерством займався мало не кожен другий. А допомога надходила в такій кількості і в таких масштабах, що важко було зрозуміти її якість і необхідність. Нам давали все, а ми приймали все…
Але після півтора року війни, системні фонди почали ставити питання донорам: "Для чого воюючій країні, наприклад, вантажні машини захисних масок? В нас війна, в нас не ковід!". Почали пояснювати, що ми не країна третього світу.
Нам не потрібні застаріле неробоче медичне обладнання та протерміновані дороговартісні препарати, які підлягають утилізації. Ми почали розповідати донорам, що це пусті витрати в т.ч. на логістику.
Маріанна згадує, як вона особисто не один раз проводила екскурсію для представників іноземного бізнесу по своїй львівській стоматологічній клініці, де 3D-принтер друкує зубні коронки, а лікарі працюють з сучасними стоматологічними мікроскопами та апаратами КТ.
Маріанна відповідає, що в усіх випадках це було відкриттям для закордонних партнерів, інколи навіть знімали відео, щоб показати техніку своїм лікарям.
Перехід в проєкти
Щоб системно допомагати населенню деокупованих та прифронтових територій, швидко реагувати на потреби, чітко регулювати об’єми замовлень, контролювати доставку, - львівська лікарка вирішила їздити і спілкуватися з місцевими.
Першим виїздом стала Херсонщина.
"Ми вишукували в селах та містечках фельдшерів, медсестер, хоч когось з медичною освітою, адже треба було оперативно проаналізувати потреби, щоб почати доставку допомоги. У прифронтових селах зовсім відсутні аптеки", - згадує Маріанна Білик.
У Фонді ЦВЗ ми започаткували проєкт "Цивільна аптечка", який складається з 63 препаратів вартістю 500 доларів, це прості ліки, які є в аптечці кожної людини. "Аптечка для бабусь" - так ще ми її називаємо тому, що працездатне населення з цих територій виїхало, а залишилося старше покоління, пенсіонери, які мають хронічні хвороби.
Тому вже більше півтора року Фонд системно постачає в усі прифронтові зони ці препарати людям, які не мають доступу до аптек і в яких відсутні кошти на їх придбання.
Як стверджує Маріанна, весь останній рік вона їздить в Донецький регіон, адже він найважчий. Медицина в прифронтових зонах зовсім інша, тут немає окремо цивільних і військових лікарень. Медична допомога надається всім разом.
Зважаючи на цей факт, Фонд почав системно допомагати Краматорській лікарні N2 цивільною медициною, а також реабілітаційним обладнанням.
Разом із партнерами ПриватБанк ЦВЗ відправив у відремонтоване реабілітаційне відділення міської лікарні - реабілітаційне обладнання, яке допомагає пацієнтам швидше відновлюватися та зводитися на ноги після лікування.
З вересня, через збільшення інтенсивності боїв в Запорізькій області, лікарка почала відвідувати медпункти та стабілізаційні пункти цієї області. За словами Маріанни одним із системних напрямів медицини в Фонді залишається проєкт відбудови медичних закладів.
В деокупованих селах є велика потреба в ремонті дахів та потрібні відповідні будівельні та покрівельні матеріали. На сьогодні Фонд фінансує ремонт лікарні в Донецькій області.
Робота в довгу
Сьогодні медичні проєкти Фонду поступово трансформуються. "Багато залежить від того, як розвивається ситуація на фронті", - пояснює Маріанна Білик.
Фонд активно продовжує закривати потреби окремих лікарень в спеціалізованому одязі для поранених, які надходять з бази даних Меддата, яка створена для волонтерів. Є й ситуативна допомога, наприклад після підриву Каховської ГЕС, була нагальна потреба в препаратах для нормалізації роботи ШКТ.
"Водночас ми розуміємо, що будемо системно працювати, надаючи допомогу реабілітаційним обладнанням для Центрів з реабілітації та лікарням, а також інструментами для хірургії.
В цьому є зараз нагальна потреба і вона росте з кожним днем. З крайніх запитів, з яким працював ЦВЗ – постачання в Центральну районну лікарню м. Костянтинівка на Донеччині реанімаційних ліжок з електроприводом. Укрзалізниця допомогла доставити цей контейнер.
Водночас, щоб працювати в довгу, працювати з серйозними проєктами, потрібно розвʼязувати питання операційних витрат. Фонд наразі опрацьовує можливість грантового фінансування.
"Коли повертаюсь з важких виїздів в прифронтові зони, одразу доводиться включатись в операційну роботу в Фонді. Робота співробітників найбільшого волонтерського хабу ЦВЗ має бути оплачуваною", – так вважає лікар Маріанна Білик.
Центр Волонтерства та Захисту (ЦВЗ) принагідно звертається до соціально-відповідального бізнесу, до міжнародних організацій та фондів, приватних медичних закладів в Україні та світі за посильною гуманітарною чи фінансовою допомогою.
Сайт ЦВЗ: https://vdc.in.ua
Соціальні мережі ЦВЗ: https://www.facebook.com/Volunteerandhelpcenter/
Дякуємо за ваші відгуки та співучасть.
Слава Україні та волонтерському руху!
Ця стаття була реалізована БО "Центр волонтерства та захисту" в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США