Якщо завтра дефолт. Що буде, коли Штати перестануть платити за боргами

Четвер, 25 травня 2023, 08:30 -
Якщо республіканці та демократи не домовляться про підняття "боргової стелі", США може зазнати першого у своїй історії дефолту. Які наслідки це може мати для американців, світу та України?


Що відбувається?
Що таке "боргова стеля"?
Який розмір держборгу США?
Що буде з економікою США у випадку дефолту?
Що буде із світовою економікою?
Що буде з доларом?
Чому американські політики не можуть домовитися?
Які є нестандартні рішення боргової проблеми?

Що відбувається?

В американських парламентарів залишається менше тижня, аби ухвалити закон про збільшення "боргової стелі". Він дозволить уряду США здійснювати нові запозичення, необхідні для покриття дефіциту та виконання всіх державних видатків, зокрема обслуговування попередніх боргів.

Наразі між обидвома партіями тривають інтенсивні переговори. Участь у них беруть президент Джо Байден (демократ) та спікер Палати представників Кевін МакКарті (республіканець).

Хоча представники обох партій заявляють про певний прогрес у переговорах, проте остаточної угоди, яка дозволить підняти "боргову стелю", політики не досягли.

За розрахунками голови американського Мінфіну Джанет Єллен, якщо закон не набуде чинності до 1 червня 2023 року, то США можуть увійти в перший у своїй історії дефолт, пропустивши виплати за деякими зобов’язаннями.

Що таке "боргова стеля"?

На відміну від більшості країн, у США існує законодавчо встановлене обмеження щодо загального розміру державного боргу. Це обмеження називають "борговою стелею" (debt ceiling).

Простими словами, "боргова стеля" – це максимально дозволена сума державних запозичень, які може здійснити уряд США. Її існування пов’язане з американською Конституцією, яка визначає, що всі державні запозичення має погоджувати Конгрес.

У 20 столітті, коли обсяги запозичень США суттєво зросли, американці вирішили запровадити "стелю" запозичень, аби не погоджувати кожну позику, яку здійснює їхній Мінфін. Уперше Конгрес запровадив "боргову стелю" у 1917 році і з того часу її переглядали близько сотні разів. Лише за останні 45 років відбувся 61 перегляд.

Як правило, такі рішення технічні, проте в останні роки доля боргу США часто опиняється в заручниках політичних баталій між демократами та республіканцями. Під час цих суперечок кожна партія намагається отримати якомога більше політичних дивідендів або змінити вектор руху економіки США.

Востаннє "стелю" встановили у 2021 році на рівні 31,4 трлн дол. Цієї межі держборг досяг у січні 2023 року. З того часу Мінфін намагався фінансувати видатки, не збільшуючи запозичення.

Наприклад, уряд обмежив деякі інвестиційні проєкти і почав перерозподіляти наявні залишки коштів на пріоритетні видатки, зокрема на погашення держборгу.

Однак можливості США жити без нових запозичень вичерпуються. 1 червня в уряду можуть закінчитися гроші. Це означає, що профінансувати навіть пріоритетні видатки може бути нічим.

Який розмір держборгу США?

Поточна "стеля" держборгу США становить 31,4 трлн дол. Коли мова йде про трильйони, людський мозок не розуміє, багато це чи мало. Для кращого розуміння існують відносні показники держборгу.

Наприклад – у розрахунку на душу населення. У США, де за останніми даними проживають 334 млн осіб, цей показник перевищує 94 тис дол. Аби виплатити цю суму, кожному американцю потрібно працювати в середньому півтора року, віддаючи всю зарплату для покриття державних запозичень.

Якби американці захотіли повернути свій державний борг готівкою банкнотами по 100 дол, загальна маса "кешу" становила б 314 тис тонн. Якби всю цю готівку склали в одну стопку, то її висота становила б 13 456 км – на 5,6% більше, ніж діаметр Землі.

Ще один показник – співвідношення між боргом та ВВП. Наразі держборг США становить близько 123,4% економіки країни. За цим показником Сполучені Штати поступаються лише десятьом країнам світу. Це притому, що економіка США є найбільшою у світі за обсягом ВВП.

Що буде з економікою США у випадку дефолту?

Наслідки потенційного дефолту для економіки США спрогнозувати складно, адже такої події ніколи не було. Імовірно, це буде фінансова катастрофа, яка призведе до масштабної економічної кризи.

За розрахунками Moody’s, економіка США зазнає значного удару, навіть якщо уряд допустить коротку затримку з виплатою боргів. ВВП скоротиться на 0,7%, а без роботи залишаться 1,5 млн осіб. За більш тривалої затримки ВВП впаде на 4,6%, а без роботи залишаться 8 млн людей.

Проте навіть ці цифри не описують усього хаосу на фінансових ринках.

Казначейські зобов’язання США – один з найпопулярніших консервативних фінансових інструментів у світі, у який вкладають кошти банки, страхові компанії, пенсійні та інвестиційні фонди. Їх ще називають "тихою гаванню", у яку інвестори вкладають кошти в часи криз.

Якщо навіть казначейські зобов’язання США стануть ненадійним інструментом, то це змінить підвалини, на яких тримається світова фінансова система. Імовірно, це будуть не найкращі зміни.

Проблеми з виплатами за державним боргом США призведуть до того, що казначейські облігації в портфелях інвесторів суттєво знеціняться. Це призведе до багатомільярдних збитків для пенсійних фондів та втрати мільйонами американців своїх накопичень.

"Дефолт США спричинить хаос на фінансових ринках і повну невизначеність в економіці. Економіка увійде в жорстку рецесію", – вважає керівний економіст Moody’s Analytics Марк Занді.

В історії США був не один випадок, коли демократи та республіканці домовлялися про підняття "стелі" в останній момент. У 2011 році затяжні політичні переговори призвели до масштабного падіння на фондових ринках. Зокрема, вартість 500 найбільших компаній США впала на 17%.

Події 2011 року призвели до того, що одна з трьох провідних рейтингових агенцій світу – S&P – знизила кредитний рейтинг США з найвищого ААА до АА+. Як відомо, падіння кредитного рейтингу США через проблеми з обслуговуванням боргу – це ще один суттєвий наслідок для економіки, адже чим вищий рейтинг, тим нижча вартість запозичень.

Ріст ставок за державними позиками впливає на кредитні ставки в економіці. Тобто брати іпотеку чи купувати речі в кредит для американців стане дорожче. Здорожчання кредитування призведе до ще більшого уповільнення зростання чи навіть падіння найбільшої економіки світу.

Малоймовірно, що це станеться 1 червня. Якщо на той момент ще не буде рішення про підняття "стелі", то уряд США, імовірно, затримуватиме фінансування решти видатків (зарплати держслужбовцям або утримання армії), але виконуватиме зобов’язання за облігаціями.

Так Штати зможуть протриматися до липня, що дає ще трохи часу для переговорів між партіями.

Що буде із світовою економікою?

Казначейські зобов’язання США популярні і всередині країни, і за кордоном. Знецінення цього інструменту через проблеми з обслуговуванням матиме катастрофічні наслідки для світу.

"Наслідки (мало)імовірного дефолту США ніхто передбачити не може. Тут велике поле для фантазій, які навряд чи матимуть щось спільне з дійсністю. Імовірно, це буде нова ера в глобальній фінансовій системі", – говорить керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій.

Інвестиції в облігації США роблять не лише приватні інвестори. У цих цінних паперах зберігаються міжнародні резерви більшості центральних банків планети.

На долар та облігації США припадають близько 58% міжнародних резервів країн світу. Друге місце за євро – 20%. У юані зберігаються лише 3% золотовалютних резервів центробанків.

Наслідком технічного чи повноцінного дефолту США може стати радикальне знецінення більшої частини цих резервів. Центральні банки втратять один з ключових інструментів впливу на валютні політики у своїх країнах. Це стосується й України. За даними Нацбанку, 79,2% золотовалютних резервів України – це долари або доларові цінні папери.

Близько половини міжнародних резервів – цінні папери з найвищими інвестиційними рейтингами. Проте в НБУ відмовилися повідомити, якою є частка американських боргових облігацій.

Якщо США допустять дефолт, то більша частина резервів України знеціниться. Ці резерви потрібні для погашення попиту на валюту, який створюють імпортери. Якщо такої можливості в НБУ не буде, то він девальвуватиме гривню. Проте в разі дефолту США це буде, мабуть, найменшою проблемою.

Хоча американські політики не вперше грають з вогнем, у Нацбанку впевнені, що ця ситуація не створює ризиків для України. "Сценарій дефолту США наразі не розглядається", – зазначають там.

Що буде з доларом?

Попри невизначеність навколо підвищення "стелі" американська валюта почувається впевнено.

Індекс долара, який вимірює вартість "зеленого" відносно кошика з шести валют країн – торговельних партнерів США (євро, єна, фунт стерлінгів, канадський долар, шведська крона та швейцарський франк), перебуває на тому рівні, на якому він був на початку 2023 року.

Останнім часом американська валюта навіть дещо подорожчала. Імовірна причина – інвестори віддають перевагу долару перед американськими облігаціями. У разі дефолту долар може втратити статус світової валюти через падіння впевненості інвесторів у платоспроможності США.

Прогнозувати, яким може бути просідання долара, неможливо. Однак потенційний дефолт США може викликати хаос не лише на фінансових, а й на інших ринках, зокрема сировинних.

У доларах здійснюється більша частина світової торгівлі та вимірюється вартість сировини, тож його просідання викличе зростання волатильності на ринках і негативно вплине на інфляцію у світі.

На Україну падіння вартості долара вплине безпосередньо, адже курс гривні прив’язаний до курсу американської валюти. Поки що на тлі зміцнення долара українська гривня теж зростає. Проте в разі його падіння вартість гривні щодо інших валют (зокрема євро) піде донизу.

Попри такий ризик НБУ не збирається переглядати свою валютну політику. Там кажуть, що прив’язка до долара зумовлена тим, що більша частина міжнародної торгівлі України здійснюється в цій валюті, як і переважна більшість операцій на міжбанківському та готівковому валютних ринках.

"Переприв’язування в умовах високого рівня невизначеності може призвести до зростання волатильності на валютному ринку, а отже, і до посилення інфляційного тиску. Зважаючи на це, НБУ не бачить підстав для зміни валюти прив’язки обмінного курсу", – відповідають у регуляторі.

Чому американські політики не можуть домовитися?

Суперечки, які не дозволяють підняти "боргову стелю", точаться навколо державних видатків США.

Демократ Байден анонсував багатомільярдні програми підтримки та розвитку економіки після пандемії. Зокрема – програми з реконструкції інфраструктури (своєрідне "Велике будівництво"), пільги та дотації для виробників чипів та "зеленої" енергетики.

Ці програми мають зробити США більш незалежними від Китаю, стимулювати зростання економіки і створення робочих місць. Зрозуміло, що їх реалізація позитивно вплине на виборців.

Республіканці ж вимагають, аби США жили відповідно до своїх можливостей і скорочували видатки.

"Є певні речі, які нас розділяють. Ви не можете витрачати більше грошей у наступному році, ніж ви витратили цього року, це ж ясно як день", – заявив спікер Палати представників Кевін МакКарті.

Президент США Джо Байден і спікер Палати представників Кевін МакКарті
getty images

Ціль Республіканської партії – не дати демократам "піаритися" на масштабних державних видатках.

Якими б запеклими не були суперечки двох партій, жоден їх представник не допускає можливості дефолту. І не лише вони. Наприклад, опитування JPMorgan Chase показало, що лише 2% його клієнтів допускають технічний дефолт, а 94% очікують досягнення домовленості в останній момент.

Та й вартість кредитно-дефолтних свопів США (страховка від дефолту) на початку травня коливалася на рівні 4% – приблизно так само, як під час затяжних переговорів у 2011 і 2013 роках.

"Ні уряд, ні американська опозиція не зацікавлені в дефолті. Ніхто з політиків не хоче увійти в історію як людина, що посприяла першому в історії дефолту США", – вважає Паращій.

"Напередодні року президентських та парламентських (частково) виборів у США небажання йти на компроміс може негативно вплинути на рейтинги і демократів, і республіканців, тому шанси на розв’язання цієї проблеми достатньо високі", – погоджується головний менеджер з макроекономічного аналізу "Райффайзен банку" Сергій Колодій.

Хай там як, а час для пошуку компромісу спливає. За нього ще мають проголосувати дві палати американського парламенту, а сам закон повинен підписати Байден.

Які є нестандартні рішення боргової проблеми?

Хоча ймовірність настання дефолту США через відсутність компромісу навколо "боргової стелі" виглядає низькою, аналітики почали вигадувати нестандартні способи вирішення кризи.

Один з них – випуск Мінфіном США монети номіналом 1 трлн дол. Відомство має право випускати колекційні монети необмеженої номінальної вартості, які є платіжним засобом.

Прихильники цієї ідеї вважають, що, випустивши таку монету, Мінфін покладе її на рахунок у ФРС і зможе розпоряджатися цими коштами, поки політики не домовляться про чергове підняття "стелі".

Ідея "трильйонної" монети з’явилася у 2011 році під час чергової кризи навколо підняття "стелі". Її навіть підтримав колишній голова Банкнотно-монетного двору США Філіп Діль. Проте в Мінфіні не раз відхрещувалися від цієї пропозиції, оскільки вона підірве незалежність ФРС.

Менш екзотична ідея – оскарження існування "боргової стелі". 14-та поправка до Конституції США стверджує, що здатність країни обслуговувати борги не може бути поставлена під сумнів.

Багато юристів вважають, що існування "стелі" неконституційне, як і настання дефолту, і США можуть запозичувати кошти навіть понад ліміт. Однак законність нових урядових облігацій доведеться доводити в судах. Чи прочитають американські судді Конституцію саме так, не відомо.

Найпростішим варіантом є ухвалення компромісного рішення демократами та республіканцями. Імовірно, так і станеться. Питання лише в тому, до якої міри цю "стелю" піднімуть.

Є ймовірність, що вона зросте так, аби уряд міг безперешкодно позичати кошти ще рік. Тоді нова політична криза навколо боргу в США може розгорітися напередодні президентських виборів. За таких умов знайти компроміс у поляризованому американському суспільстві буде набагато важче.