Вільні прайси, безкоштовні обіди і плани з розширення. Як малий бізнес повертає до життя Ірпінь

Вільні прайси, безкоштовні обіди і плани з розширення. Як малий бізнес повертає до життя Ірпінь

Історії підприємців, які повернулися у звільнені міста і відновлюють власну справу.
Четвер, 12 травня 2022, 10:30 -
фото ярослава вінокурова

Понад місяць тому армія РФ відступила з передмість столиці.

За цей час в Ірпені, Бучі, Гостомелі, Ворзелі почали з'являтися електроенергія, вода, газ та зв'язок. З вулиць зникли обгорілі уламки російської техніки, а до понівечених війною будинків повертаються люди, у тому числі підприємці.

Напередодні про відновлення роботи в Ірпені повідомили "Нова пошта" і "Розетка", відкрилися деякі супермаркети. Почали працювати кав'ярні, перукарні, СТО, приватні клініки та інші малі бізнеси.

Ледь не кожен підприємець в Ірпені працює на межі бізнесу та благодійності, підтримуючи постраждалих. Декому це допомагає завойовувати нових клієнтів та створювати плацдарм для майбутнього розширення.

Реклама:

ЕП поспілкувалася з чотирма підприємцями з Ірпеня, які попри невизначеність, страх та руйнування вирішили відновити власну справу.

Coffeeman. Безкоштовна кава для поліції і тероборони

Одним з перших закладів, які відкрилися в Ірпені після звільнення міста, стала невеличка кав’ярня Coffeeman, яка орендує приміщення в будівлі "Укрпошти" в центрі міста.

Coffeeman – сімейний бізнес. Він відкрився в розпал пандемії, тож і формат його роботи власники обрали відповідний: кава на винос.

За два роки Coffeeman навіть розширився. Другу точку відкрили на місцевому залізничому вокзалі. На жаль, її понівечила війна, розповідає ЕП співвласниця кавʼярні Анна.

"Друга кав’ярня пробита осколками. Техніка, яка там залишилася, не підлягає ремонту. Думаю, ту кав’ярню відреставрувати не вийде, бо там все в таких дірочках маленьких, як решето", – каже вона.

Перша кав’ярня від війни не постраждала, попри те, що ворожий снаряд пробив дірку в стіні на другому поверсі і вибив усі вікна у відділенні "Укрпошти".

"Це сталося вже після того, як ми поїхали. Здається, 8 березня, – згадує підприємиця. – До 5 березня ми ще працювали, але як? У нас під кав’ярнею бомбосховище, у ньому було дуже багато людей.

Оскільки в нас були деякі запаси продуктів, кави, чаю, хот-догів, сендвічів, то ми вибігали наверх, брали щось поїсти і зносили людям униз. Роздавали безкоштовно".

 
Cпіввласниця Coffeeman Анна

Після загострення ситуації в місті подружжя вирішило призупинити бізнес і перебратися на Закарпаття.

Там вони навіть встигли знайти роботу і попрацювати в місцевій кав’ярні в Мукачевому. Коли стало відомо, що Ірпінь остаточно звільнений від окупантів, подружжя вирішило повертатися.

"Першим повернувся чоловік – 10 квітня. Тоді в Ірпені не було ні світла, ні води, нічого, але тут якимось чудом світло було. Він приніс сюди розкладачку, жив тут і прибирав, а 13-14 квітня вирішив запустити кав’ярню", – каже Анна.

На початку роботи водою та продуктами заклад забезпечували волонтери. Натомість у Coffeeman робили безкоштовні каву і чай для тероборони, поліцейських та комунальників, які прибирали місто. Ця практика збереглася досі.

У перші дні після відновлення роботи Coffeeman обслуговував навіть більше клієнтів, ніж до війни. Протягом дня там робили до 500 чашок кави, у довоєнні часи – не більше 350. Тоді це була чи не єдина кав’ярня в місті, що працювала.

Хочо щодня до міста повертається дедалі більше мешканців, місцеві кав’ярні зіткнулися з післявоєнними проблемами: постачальники досі бояться їхати до Ірпеня. За продуктами доводиться їздити самостійно на склади до Києва.

"Ми вже трохи втомилися працювати – місяць без вихідних. Люди, які на нас працювали, ще не повернулися. Якщо все буде добре, повернуться нам на підміну", – каже Анна.

Зі своїми двома працівниками власники Coffeeman після виїзду з міста підтримували зв'язок та притримували для них робочі місця, попри численні запити від відвідувачів, які повернулися в Ірпінь, проте не змогли працевлаштуватися.

Попри втому та невизначеність, власники налаштовані оптимістично і навіть обережно обдумують плани щодо розширення. "Хоч ми і втомилися, але краще працювати, ніж щодня читати новини", – додає жінка.

Barbershop Garage. Вільний прайс для клієнтів

Після звільнення Ірпеня питання виживання для жителів перестало стояти гостро, тож люди почали задумуватися про свій зовнішній вигляд. Перші перукарні містяни відкривали вдома, стрижучи людей задарма або за символічну плату.

Однак до міста щодня поверталося дедалі більше ірпінчан, тож потреба в повноцінних перукарнях лише зростала. Одним з перших таких закладів став Barbershop Garage, розташований неподалік міськради.

"24 лютого я ще працював. У мене клієнти були розписані на весь день", – ділиться власник закладу Євген.

У той день щогодини ситуація в місті ставала дедалі загрозливішою, надворі лунали вибухи. Працювати в таких умовах стало важко. Підприємець закрив заклад, скасувавши більшість записів.

"Я підстриг трьох чоловіків з десяти, які записалися на той день, а потім почав обдзвонювати клієнтів та скасовувати записи. Були такі, які не розуміли мого рішення і казали: "Що ти там говориш про ту війну? Стрижи мене!". Були й такі, які самі скасували записи, бо вже були у військкоматі", – пригадує Євген.

Під час вимушеної евакуації Євген перебував на Хмельниччині, де намагався влаштуватися на роботу в місцеві барбершопи, однак вакансій не було. Тож щойно стало відомо, що Ірпінь звільнений від окупантів, повернувся.

Роботу Barbershop Garage відновив 29 квітня, через кілька днів після того, як у будівлі з'явилося світло. Для відвідувачів встановили систему "вільний прайс".

"Це означає, що хто скільки може дати, стільки й дає. Буває, стрижемо безкоштовно або за символічну суму", – каже Євген.

 
Власник Barbershop Garage Євген

Можливо, через "вільний прайс", а можливо, через те, що Garage наразі чи не єдиний барбершоп у місті, кожен день у закладі повністю розписаний. Проте клієнтів суттєво більше не стало.

"У нас удвічі менше майстрів, ніж до вторгнення, – пояснює власник. – На початку ми навіть взяли на роботу одного нового майстра. Сигналів від старих працівників про повернення ще не отримував".

Заклад планує працювати за системою "вільний прайс" і надалі. Усе залежатиме від ситуації в місті: якщо людей повертатиметься більше, а життя налагоджуватиметься, то барбершоп поверне довоєнні ціни.

"Ветцентр". Лікування покинутих тварин

Фото Анастасії, яка намагалася вивезти з Ірпеня собак, облетіло весь світ і стало символом людяності.

На жаль, багато мешканців прифронтових міст не могли вивезти своїх улюбленців. Багатьох тварин люди залишили на вулицях Ірпеня, які обстрілювали окупанти із сусідньої Бучі.

"Перший тиждень-два після повернення ми працювали переважно із зневодненими і пораненими тваринами. Хтось привозив сусідських тварин, хтось – прямо з вулиці", – розповідає Степан, власник ветеринарної клініки "Ветцентр".

 
Власник ветеринарної клініки "Ветцентр" Степан

До міста він повернувся одним з перших, ще 4 квітня, й одразу приступив до роботи в державній ветеринарній клініці.

Бізнес Степана – це дві приватні клініки в Ірпені. Та, що розташована неподалік від державної, постраждала від пожежі: у будинку згоріли дах та каналізація. Наразі там немає світла, приміщення працює в режимі чергування.

"24 лютого я ще кілька операцій зробив під шум літаків, які бомбили Гостомель. Їх було добре чути. 25-го ми виїхали. Сенс тут працювати? Люди виїжджали з телевізорами, з усім. Навіть дзвінків від людей не було", – пригадує Степан.

Потік клієнтів до клініки ще не відновився, хоча дехто привозить своїх улюбленців на операцію аж з Польщі. "Кажуть, що в нас вже перевірено, а там невідомо як зроблять. Хоча в Польщі їм пропонували безкоштовну операцію", – додає лікар.

До війни у "Ветцентрі" працювали девʼять осіб. Не всі з них повернулися з евакуації, та й потреби в додаткових руках наразі немає.

Як і багато інших бізнесів в Ірпені, після відновлення роботи клініка Степана зіштовхнулася з логістичними труднощами. "Постачальники працюють здебільшого з волонтерами, а нам завести корми стало набагато важче", – ділиться власник.

Наразі бізнес Степана не отримує прибутку. "Працюємо, щоб допомогти тваринам та утримати постійних клієнтів. Прибутку зараз не може бути", – зазначає він.

Попри все, підприємець планує відновити пошкоджену війною клініку і хоче відкрити ще одну, в іншому районі Ірпеня. Однак це буде залежати від того, чи повертатимуться до міста люди, а разом з ними – їхні домашні тварини.

Безкоштовні обіди в центрі міста

Під час активних бойових дій багато бізнесів в Ірпені перетворилися на невеликі гуманітарні штаби, що забезпечували мешканців їжею. Один з них – гастробар "Кутовий". У перші тижні війни там годували всіх охочих обідами.

"До 7 березня ми на "Кутовому" готували обіди. Коли ситуація почала загострюватися, довелося тимчасово припинити це робити і вивезти персонал", – пригадує адміністратор мережі закладів в Ірпені Олег.

 

"Кутовий" – один з перших закладів, який відкрився в місті після звільнення від окупантів. Це сталося 5 квітня. Зусиллями персоналу та волонтерів його перетворили на гуманітарний штаб.

"Волонтери привозили нам переважно напівфабрикати, а ми готували з них супи, каші, тушили м'ясо.

Звісно, ми могли дати людині просто пачку макаронів, але що б вона з ними робила? Ні світла, ні газу, ні води в місті не було. Щодня ми роздавали по 500-600 порцій безкоштовних обідів", – зазначає Олег.

Війна завдала збитків й іншим бізнесам, якими керує чоловік.

Зокрема, у відомій серед місцевих мешканців "Реберні", розташованій у центральному парку міста, снаряд розбив дах. Скляні стіни кав'ярні "Тераса" розбили осколки ворожої міни. Попри це, заклади мінімережі продовжують відкриватися.

"Наше головне завдання зараз – не заробити, а відновити решту точок, які постраждали від війни. У першу чергу – заради гостей, багато з яких є нашими постійними клієнтами.

Також ми робимо це заради нашого персоналу. Чим швидше відновимо роботу, тим більше робочих місць зможемо дати", – додає Олег.

За словами підприємця, доходи його бізнесу після деокупації скоротилися у два-три рази, однак ціни він поки що не переглядатиме.

Усі фото Ярослава Вінокурова

Реклама: