Невтішний діагноз корпоративному управлінню від ОЕСР, уряд закрив очі на збитки УЗ: підсумки тижня для держпідприємств

Невтішний діагноз корпоративному управлінню від ОЕСР, уряд закрив очі на збитки УЗ: підсумки тижня для держпідприємств

Субота, 15 травня 2021, 18:58 -
Щотижня команда аналітиків-консультантів з питань корпоративного управління готує для ЕП дайджест про головні події в житті держпідприємств. Що важливого сталося 8-14 травня?

Приватизація

Ще один об’єкт Укрспирту виставили на аукціон. Фонд державного майна України (ФДМУ) виставив на приватизаційний аукціон окреме майно Караванського місця провадження діяльності та зберігання спирту ДП "Укрспирт".

Стартова ціна лоту складає 23,1 млн грн. Проведення онлайн-аукціону заплановано на 7 червня 2021 року.

До об'єкту приватизації входять будівлі та споруди загальною площею 11980,5 м², серед яких: адміністративний корпус, виробничі корпуси, склади, майстерні, вуглекислотний цех, спиртосховища та зерносховища тощо.

Зазначається, що підприємство було засноване в 1837 році і пройшло модернізацію в 2019 році. Активи зосереджені у двох селах Харківської області: Караван та Барчани.

Корпоративне управління

ОЕСР опублікувала огляд корпоративного управління в державних підприємствах України. Цього тижня Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) опублікувала результати свого всебічного огляду корпоративного управління державних підприємств України.

Члени команди SOE Weekly – Андрій Бойцун, Дмитро Яблоновський та Олександр Лисенко пишаються тим, що взяли участь в огляді корпоративного управління як консультанти ОЕСР. 

Робоча група та Комітет з корпоративного управління є органами ОЕСР, які розробили  Керівні принципи ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами. Саме цей документ є найбільш визнаним стандартом корпоративного управління в усьому світі.

ОЕСР у своєму огляді зазначив, що реформи у сфері корпоративного управління перебувають "на початковій стадії" та у "крихкій" формі. Крім того, в ОЕСР зазначили, що незважаючи на досягнутий прогрес, відбулася зміна пріоритетів, яка призвела до "стагнації реформи та невдач". Огляд ОЕСР також містить рекомендації щодо найближчих та довгострокових пріоритетів, необхідних для впровадження реформи корпоративного управління.

Короткострокові пріоритети:

  • Усунення невідповідностей та протиріч у законодавчій та нормативній базі.
  • Продовження реформи корпоративного управління в топ-15 держкомпаній. 
  • Застосування найкращих практик щодо прозорості та розкриття інформації в економічно важливих держкомпаніях, зокрема вдосконалення фінансової та нефінансової звітності.
  • Розроблення комплексної політики власності з чітким обґрунтуваннями державної власності.
  • Забезпечення прозорості та підзвітності при реалізації корпоративного управління держкомпаній.
  • Повернення практики складання річної агрегованої звітності держкомпаній, а також продовження наповнення інформації на платформі ProZvit.
  • Професіоналізація функцій управління державною власністю як засобу боротьби з корупцією, а також уникнення надмірного політичного втручання та втручання в операційну діяльність держкомпаній, з метою підвищення її ефективності та прибутковості.

Довгострокові пріоритети:

  • Створення централізованого органу для реалізації або координації функції власності (орган, який буде відповідати за володіння всіма держкомпаніями або частиною держкомпаній).
  • Забезпечення рівних умов конкуренції для держкомпаній та приватних компаній.
  • Подальше зміцнення антикорупційного регулювання, що застосовується до держкомпаній.
  • Проведення реформи для решти держкомпаній.

Ознайомитися з Оглядом ОЕСР з корпоративного управління в державних підприємствах України можна за цим посиланням.

Гусєв прокоментував законопроект № 3822. В рамках форуму  "Всеукраїнський форум Україна 30 - Безпека країни", який відбувся 13 травня, Генеральний директор Укроборонпрому прокоментував законопроект № 3822.

Щодо функцій Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України в  управлінні Укроборонпромом:

  • Міністерство має пропонувати кандидатів до наглядових рад холдингових компаній, які буде утворено в результаті корпоратизації Укроборонпрому.

Щодо більшості незалежних членів та можливості іноземців займати посади у наглядовій раді корпоратизованого Укроборонпрому:

  • Гусєв зазначив, що в різних країнах оборонні компанії мають різну практику у питанні формування наглядової ради.
  • На його думку іноземці могли би бути членами наглядової ради майбутніх холдингових оборонних компаній, зауваживши, що це питання є дискусійними і має бути вирішено профільним комітетом Верховної Ради.       

Також Гусєв зазначив, що ключовим для Укроборонпрому є корпоратизація та створення ефективної системи  корпоративного управління.  

[Згідно Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, держава повинна відокремити свою функцію як власника від функції розробника політики. Оскільки Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості є розробником політики у сфері оборонного-промислового комплексу, входження представників цього міністерства до складу наглядової ради корпоратизованого Уроборонпрому може призводити до конфлікту інтересів у таких членів наглядової ради.

Керівними принципами ОЕСР визначено, що склад наглядової ради держкомпанії має забезпечувати незалежність судження цього органу. На практиці цей принцип загалом реалізується через забезпечення у складі наглядової ради більшості незалежних членів. – SOE Weekly]

Докладний огляд останніх подій навколо Нафтогазу читайте у випусках SOE Weekly № 25 та № 26.

Вітренко розповів, які завдання президент і прем'єр-міністр доручили йому на посаді голови правління "Нафтогазу". Юрій Вітренко розповів, що президент та прем'єр-міністр дали йому завдання організувати роботу "Укргазвидобування" таким чином, щоб забезпечити задоволення потреб населення України у газі за рахунок власного видобутку.

За словами Вітренка, ще до збільшення видобутку газу і реалізації ресурсного потенціалу України він отримав завдання забезпечити прибутковість і стабільність роботи "Нафтогазу". Голова правління "Нафтогазу" додав, що компанія має брати активну участь у вирішенні проблем, які виникають по всьому ланцюгу газових поставок.

Вітренко також прокоментував значні борги регіональних розподільчих компаній, більшість з яких контролює олігарх Дмитро Фірташ. Він заявив, що з такими компаніями, в тому числі із тими, що належать Фірташу, питання слід вирішувати в судовому порядку. У свою чергу, якщо вони не можуть оплатити борги, тоді ці компанії повинні перейти у власність держави у порядку, передбаченому законодавством.

Вітренко висловив занепокоєння тим, що міжнародні партнери можуть знов запропонувати піти на політичний компроміс у питанні призначення нової наглядової ради "Нафтогазу", як це було у випадку попередньої наглядової ради. У результаті, замість професійного конкурсного відбору відповідно до стандартів ОЕСР, вони просто запропонують до наглядової ради "Нафтогазу" своїх представників.

Вітренко також повідомив, що на порядку денному лежить питання конкурсного відбору нового голови правління "Укрнафти", мажоритарним власником якої є "Нафтогаз". Цей конкурс потрібен, щоби менеджмент компанії не залежав від міноритарних акціонерів [групи "Приват", пов’язаної з Ігорем Коломойським]. Також розглядається питання розподілу активів "Укрнафти" між "Нафтогазом" та цими міноритарними акціонерами.

Наглядовій раді "Нафтогазу" запропонували тимчасово залишатися на посаді. Голова Офісу Президента Андрій Єрмак запропонував наглядовій раді "Нафтогазу" залишатися працювати до завершення нового прозорого конкурсу.

Єрмак також повідомив, що 13 травня було підписано однорічний контракт з новим головою правління "Нафтогазу" Юрієм Вітренком, а наступного керівника обиратимуть на прозорому конкурсі, який розпочнеться через півроку.

Єрмак зазначив, що наразі триває підготовка проекту закону про вдосконалення корпоративного управління юридичними особами, акціонером яких є держава.

[Звертаємо увагу, що 19 квітня Мінекономіки опублікувало на своєму сайті довгоочікуваний проект змін до законодавства про корпоративне управління держкомпаній. Цим законопроектом пропонується залишити за Кабміном всі існуючі повноваження щодо призначення та звільнення керівників держкомпаній. – SOE Weekly.]

Заступниця керівника Офісу президента Юлія Свириденко зазначила, що є мета більш чітко розмежувати функції держави як акціонера та передбачити прозорі критерії оцінки наглядових рад.

Пізніше ЗМІ повідомляли, що Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розслідує питання дотримання вимог законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів при призначенні Юрія Вітренка головою правління "Нафтогазу".

Як ми повідомляли раніше, 30 квітня кілька членів наглядової ради "Нафтогазу" повідомили про дострокове припинення своїх повноважень. Як стало відомо пізніше з опублікованої пізніше на сайті "Нафтогазу" інформації, заяви про дострокове припинення своїх повноважень подали всі члени наглядової ради компанії, крім Роберта Бенша.

[Конкурсного відбору цього складу "Нафтогазу" не проводилося, його було обрано в результаті прямого діалогу між урядом Гройсмана із представниками міжнародної спільноти. – SOE Weekly.]

Прем’єр міністр прокоментува кадрові зміни в "Нафтогазі". Цього тижня прем'єр-міністр Денис Шмигаль дав інтерв'ю РБК. Ключові тези інтерв’ю:

Щодо реформи корпоративного управління:

  • "Ми не мали і не маємо наміру зупиняти чи ламати корпоративну реформу [реформу корпоративного управління – SOE Weekly]. Уряд представляє державу Україна, яка є акціонером "Нафтогазу". Відповідно, як представник акціонера – народу України, уряд вживає заходів, щоб підприємство було ефективним. І це все в межах діючого законодавства. Я впевнений в тому, що це були коректні рішення."
  • "З цього приводу ми говорили з нашими партнерами, які допомагали нам реалізовувати корпоративну та інші реформи, які інвестували в це свої капітали, щоб Україна рухалася вперед. Наприклад, під час зустрічі з очільником Держдепу США, на зустрічах з окремими послами держав G7 ми обговорювали продовження реформи. Ключові меседжі – прізвища керівників не грають ролі, роль грає дотримання законодавства, процедур і продовження корпоративної реформи. Ці вектори взагалі збігаються у нас на 100%."

Чи зміг уряд переконати міжнародних партнерів, що звільнили Коболєва в рамках законодавства і корпоративної реформи?

  • "Ми не зобов'язані переконувати наших партнерів в законності наших рішень. Якщо в когось є сумніви в законності, для цього є суд. Звичайно, ми розуміємо, що діємо в рамках законів."

Чи має це рішення наслідки для перемовин с кредиторами?

  • "Не має. Вплив на кредиторів і наших партнерів можуть мати рішення, які будуть ламати принципи корпоративної реформи, як і інших реформ, які реалізовуються в Україні. Жоден принцип корпоративної реформи ми ламати не збиралися і не збираємося."
  • "Стосовно реалізації реформ, наших партнерів більше хвилює продовження і завершення реформи правосуддя, антикорупційної системи – НАБУ, НАЗК та інше антикорупційне законодавство. Я думаю, що десь третій-четвертий пріоритет – це розвиток реформи корпоративного управління, але в комплексі з великою приватизацією та іншими реформами. І Коболєв, і Вітренко сприймаються західними партнерами як топ-менеджери-реформатори. Дослівна фраза наших партнерів: прізвище не грає ролі."

Пізніше цього тижня, посли G7 знову висловили свою стурбованість тим, що уряд України як акціонер "Нафтогазу" і наглядова рада компанії ще не досягли узгодженого рішення, яке дозволить поточній раді продовжувати виконувати свої обов'язки незалежно. Вони закликали уряд швидко вирішити це питання таким чином, щоб продемонструвати свою прихильність міжнародним стандартам корпоративного управління.

[Конкурсного відбору цього складу "Нафтогазу" не проводилося, його було обрано в результаті прямого діалогу між урядом Гройсмана із представниками міжнародної спільноти. – SOE Weekly.]

Бориспіль шукає нового генерального директора. Наглядова рада Міжнародного аеропорту "Бориспіль" оголосила конкурсний відбір на посаду генерального директора компанії. Посада стала вакантною після того, як попереднього гендиректора Павла Рябікіна було призначено головою Держмитслужби.

Заявки на конкурсний відбір приймаються з 12 по 25 травня 2021 року. Результати конкурсу мають бути оголошені до 7 липня 2021 року.

До призначення нового керівника обов'язки очільника аеропорту виконує Олег Струк.

Уряд закрив очі на мільярдні збитки "Укрзалізниці" у 2020 році. Як ми повідомляли в SOE Weekly раніше, на річних загальних зборах акціонерів "Укрзалізниці" від 21 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України як акціонер "Укрзалізниці" затвердив результати діяльності компанії у 2019 році. Зокрема, на цих загальних зборах Кабмін затверджено річний звіт "Укрзалізниці", включаючи фінансову звітність, а також звіти наглядової ради та правління за 2019 рік.

[Як ми зазначали у SOE Weekly раніше, тут не було друкарської помилки. Вищезазначенні рішення Кабміну було затверджено за підсумками 2019 року, а не 2020 року. – SOE Weekly.]

При цьому, наразі відсутня інформація, яка б свідчила, що Кабмін розглянув річний звіт, фінансову звітність, звіти наглядової ради та правління, а також прийняв рішення про розподіл прибутків "Укрзалізниці" за підсумками 2020 року.

[Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" затвердження річної звітності та прийняття рішення про розподіл прибутку належить до питань, які обов’язково повинні розглядатися на річних загальних зборах акціонерів. – SOE Weekly.]

Як ми повідомляли у SOE Weekly, за результатами 2020 року "Укрзалізниця" отримала чистий збиток у розмірі 11,9 млрд грн. До сьогодні Уряд не робив жодних заяв щодо таких результатів діяльності компанії.

Також раніше ми повідомляли, що Кабмін оцінив діяльність наглядової ради та правління "Нафтогазу" як незадовільну через збитки компанії за підсумками 2020 року, які склали 19 млрд грн. Внаслідок цього уряд прийняв рішення припинити наглядової ради та правління. У той же час Кабмін також визнав незадовільною діяльність наглядової ради та правління "Укргідроенерго", незважаючи на отримання компанією чистого прибутку у розмірі 4,1 млрд грн (дивись наступну новину), але у цьому випадку не звільнив ані наглядову раду, ані гендиректора.

Уряд визнав роботу наглядової ради та гендиректора "Укргідроенерго" у 2020 році незадовільною, наглядова рада не згодна. 28 квітня Кабінет Міністрів України, розглянувши звіти наглядової ради та виконавчого органу "Укргідроенерго" за підсумками 2020 року, визнав їх незадовільною. Наглядова рада не погодилась з такою оцінкою Кабміну.

Наглядова рада закликала уряд до конструктивного і відкритого діалогу в інтересах "Укргідроенерго", який би базувався на Керівних принципах ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємств, яким слідує Україна.

Наглядова рада підкреслила, що у 2020 році компанія отримала чистий прибуток, який був у 4,7 рази вище запланованого, повністю реалізувала інвестиційну програму та спрямувала на 52% більше коштів до державного бюджету, ніж передбачалось – загалом 3,5 млрд грн. Наглядова рада також заявила, що активи компанії зросли на 18,2% у 2020 році, тоді як очікувалося, що вони зростуть лише на 3%.

У наглядовій раді також повідомили, що її представників ніколи не запрошували для обговорення результатів діяльності компанії з урядом як акціонером "Укргідроенерго".

Енергетичний сектор 

За перший квартал 2021 року "Центренерго" отримало 800 мільйонів збитку. За даними ЗМІ "Центренерго" втратило 794,7 млн грн у першому кварталі 2021 року. Для порівняння, у першому кварталі 2020 року компанія повідомила про збитки у розмірі 163 млн грн.

За даними ЗМІ, у першому кварталі 2021 року чистий дохід "Центренерго" від реалізації продукції склав 2,98 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він становив 4,27 млрд грн. Собівартість реалізованої продукції склала 3,64 млрд грн (проти 4,32 млрд грн за той самий період минулого року).

[78,3% акцій "Центренерго" належать Фонду державного майна України (ФДМУ). Наразі немає офіційних повідомлень від ФДМУ або "Центренерго", зокрема коментарів про те, що саме спричинило ці збитки.

У першому кварталі 2021 року ФДМУ повідомив про дохід від малої приватизації (здебільшого, продажу таких активів, як спиртзаводи та нерухомість) у розмірі майже 1 млрд грн. Звертаємо увагу, що втрати одного "Центренерго" за перший квартал майже знівелювали цей дохід.

Крім того, ФДМУ протягом багатьох років утримує у своєму портфоліо багато інших великих державних підприємств. На невідомі фінансові результати за сукупним портфелем підприємств, яким володіє ФДМУ. Усі підприємства, які передаються Фонду держмайна, передаються йому з метою приватизації. – SOE Weekly.]

Як повідомлялося в SOE Weekly раніше, ТОВ "Укрвуглезбагачення", яке нібито має відношення до Ігоря Коломойського, заробило 120 мільйонів гривень шляхом перепродажу державного вугілля "Центренерго", а 250 мільйонів гривень заборгувало шахтам. За даними журналістів, у січні-лютому 2021 року "Укрвуглезбагачення" продало "Центренерго" близько 400 000 тонн вугілля.

Посередник купував це вугілля у вугільних шахт в середньому за 1200 грн / т і перепродавав його "Центренерго" за середньою ціною 1640 грн / т. З урахуванням вартості збагачення купленого вугілля, орієнтовний прибуток "Укрвуглезбагачення" лише за два місяці склав 120 млн грн. Водночас, за даними джерел журналістів-розслідувачів у Міненерго, "Укрвуглезбагачення" все ще заборгувало шахтам близько 250 млн грн за поставлене вугілля. Якщо врахувати цю непогашену заборгованість, загалом "Укрвуглезбагачення" "заробило" 370 млн грн.

Інфраструктура

"Автомобільні дороги України" отримали 130 млн збитків. Згідно з результатами 2020 року, опублікованими ЗМІ, державна компанія "Автомобільні дороги України" повідомила про чисті збитки у розмірі 130 млн грн.

За підсумками 2019 року, "Автомобільні дороги" повідомили про збитки на суму 443,2 млн грн. У 2018 році фінансовий звіт виявив збиток у розмірі 314,7 млн ​​грн. Збиток за 2017 рік склав 82 млн грн.

[Засновником та власником 100% акцій "Aвтомобільних доріг України" є держава в особі "Укравтодору" (Державної служби автомобільних доріг України).

Наразі немає обґрунтування того, чому держава володіє таким держпідприємством як "Автомобільні дороги України". Це також суперечить заявленим урядом Основним засадам політики державної власності. Оскільки послуги, які надає компанія, є легко доступними від приватних постачальників на конкурентному ринку, "Автомобільні дороги України" слід приватизувати або ліквідувати.

Також присутній конфлікт інтересів у тому, що "Укравтодор" одночасно є власником "Автомобільних доріг України", регулятором галузі та головним замовником будівництва та ремонту доріг в Україні. – SOE Weekly.]

"Укрпошта" оголосила тендер на 50 мільйонів доларів. "Укрпошта" оголосила тендер на будівництво автоматизованого сортувального центру в Київській області. Очікувана вартість проекту складає 50 мільйонів доларів.

За словами генерального директора компанії Ігоря Смілянського, за кілька років "Укрпошта" планує мати шість-сім таких центрів та приблизно 60 і більше нових депо.

Він додав, що існує два варіанти контракту: інвестиційний договір або довгострокова оренда з можливістю викупу "Укрпоштою".

Кінцевий термін подання пропозицій – 6 червня 2021 року.

Події

Круглий стіл про корпоративне управління Укроборонпрому. 13 травня відбувся круглий стіл "Державна оборонна промисловість: на шляху до перезавантаження".

Під час круглого столу обговорювався стан реформи корпоративного управління в "Укроборонпромі", включаючи законопроект про його трансформацію (законопроект № 3822). У заході взяв участь Андрій Бойцун, член команди SOE Weekly.

Серед інших учасників: Юрій Гусєв (гендиректор "Укроборонпрому"); Олександр Завітневич (голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки); Роман Бондар (перший заступник гендиректора "Укроборонпрому"); Юрій Пащенко (директор КП "Іскра", підприємства "Укроборонпрому"); Олена Трегуб (генеральний секретар НАКО); Гліб Канєвський (голова StateWatch).

Бойцун заявив, що поточна редакція законопроекту № 3822 не відповідає Керівним принципам ОЕСР щодо корпоративного управління державними підприємствами. Зокрема, нинішня редакція законопроекту:

  • закріплює конфліктуючі ролі держави як власника, нормотворця та регулятора, оскільки відкриває можливості для втручання політиків, у тому числі з боку профільного міністерства;
  • залишає можливості для політичного втручання та корупції, оскільки не гарантує незалежність наглядової ради від власника та нормотворця.

Бойцун також сказав, що парламенту варто скоригувати законопроект з метою усунення цих недоліків. Він додав, що нещодавні події у корпоративному управлінні українських держпідприємств яскраво продемонстрували, що прийняття компромісної версії або половинчасті рішення можуть скомпрометувати реформу корпоративного управління в "Укроборопромі".

[14 травня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки одноголосно підтримав проект № 3822 та рекомендував парламенту прийняти документ у другому читанні. – SOE Weekly.]


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!