Міжнародний валютний фонд називає нереформовану українську судову систему одним з факторів, які негативно впливають на залучення іноземних інвестицій в країну.

Судової реформи в обмін на надання макрофінансової допомоги вимагає від України і ЄС.

Про те, що незавершеність цієї реформи є найбільшою перешкодою для економічного зростання України, неодноразово заявляли і представники дипломатичних відомств США.

Останні події навколо Конституційного суду показують, як суди можуть впливати навіть на зовнішньополітичний курс країни.

Міжнародні фінансові інституції недаремно стільки уваги приділяють саме судовій реформі. Це позначається не лише на рейтингах країни, а й безпосередньо впливає на інвесторів, які багато років працюють в Україні.

З початку 2020 року українські суди ухвалили кілька рішень, які можуть коштувати іноземним інвесторам понад 2,3 млрд грн. Останній випадок – шведський виробник вантажівок Scania, який входить у концерн Volkswagen.

Напередодні до ЕП звернулися представники шведської компанії і розповіли свою історію відносин з українськими судами. Що це за кейс та як з іноземного інвестора можуть стягнути 123 млн грн?

Позов на 123 мільйони

В Україні шведський виробник вантажівок Scania працює через дилерську мережу, до якої входять локальні компанії-партнери. Останні ремонтують автомобілі Scania і продають нові та вживані вантажівки.

Таких центрів в Україні 11. Частина з них є незалежними партнерами, а частина належить дистриб'ютору. Як зазначають у компанії, з 1993 року Scania інвестувала у будівництво сервісних станцій в Україні, обладнання та навчання персоналу понад 40 млн євро.

"Scania здійснювала інвестиції в розбудову сервісних станцій, купівлю інструментів, надавала безвідсоткові кредити, фінансову допомогу", – пояснює ЕП головний юрист та член дирекції ТОВ "Сканія Україна" Сергій Замула.

За його словами, у 2012 році керівництво "Сканія Україна" дізналося, що один із дилерів – ТОВ "Журавлина" з міста Сарн Рівненської області – замість оригінальних нових запчастин продає дешеві аналоги та вживані деталі.

"Вони продавали їх за готівку та не оформляли це документально, тому зловити їх та притягнути до відповідальності не було змоги. Через це ми вирішили розірвати партнерські відносини з цією компанією", – каже Замула.

Із "Журавлиною" у Scania були укладені дві угоди.

Перша, підписана в 1999 році, передбачала надання "Журавлині" права ремонту автомобілів, використання вивіски і торгової марки Scania. Тобто рівненський дилер працював як сервісний центр: купував у Scania запчастини з певною знижкою і встановлював їх на автомобілі.

Друга угода, укладена у 2005 році, передбачала виконання рівненською компанією повноважень дилера. "Журавлині" надавалося право продажу автомобілів у п'яти областях: Волинській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернівецькій. Проте це право не було ексклюзивним: "Сканія Україна" могла напряму продавати продукцію в цих областях.

Дилер купував автомобіль і продавав його з маржею 6-8%. За агентські послуги з пошуку покупця, якому "Сканія Україна" напряму продавала автомобіль, "Журавлина" отримувала 2% від угоди.

Де-факто відносини між ТОВ "Сканія Україна" і ТОВ "Журавлина" були припинені у 2012 році. Проте юридично позови про розірвання угод шведська компанія направила до суду лише восени 2015 року. Рішення про розірвання було ухвалене лише у 2017 році.

У 2019 році "Журавлина" подала на "Сканія Україна" кілька позовів до суду, серед яких – вимога стягнути 123 млн грн втраченого прибутку, розрахованого за період з 2012 року по 2017 рік включно. Позовні вимоги були сформовані на підставі втрат від надання послуг з обслуговування автомобілів Scania та їх продажу в п'яти областях.

"На основі листів від сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ, таблиць від "Журавлини", які вони складали самостійно, суд ухвалив рішення із сумою копійка в копійку на їхню користь. Ми підозрюємо, що на це рішення вплинула корупційна складова", – зазначив у коментарі ЕП Замула.

ЕП також звернулася до ТОВ "Журавлина". Засновник компанії Олег Політило відмовився від коментарів по телефону, наполягаючи на персональній зустрічі в місті Сарнах. Сарненський район Рівненської області розташований у "помаранчевій" карантинній зоні.

Річний обсяг інвестицій

Фінансовий директор ТОВ "Сканія Україна" Інтс Крастінс зазначив, що компанія подала апеляційну скаргу та чекає її розгляду. "Ми будемо оскаржувати це рішення у вищих інстанціях – аж до Верховного суду", – зазначив він.

123 млн грн – значна сума навіть для компанії з іноземними інвестиціями. Вона дорівнює річному обсягу інвестицій, які шведська компанія робить в Україну. У випадку невдалої апеляції та оскарження у Верховному суді "Сканія Україна" розглядає варіант подання позову до України як держави, яка допустила таку ситуацію.

"На ці гроші можна збудувати невеликий сервіс для обслуговування однієї області із створенням близько тридцяти робочих місць", – підкреслює Крастінс.

Утім, компанія поки не розглядає можливості скорочення інвестицій чи виходу з ринку.

"Ми сподіваємося на апеляцію. Сподіваємося, що ситуація повернеться в правове русло і буде ухвалене справедливе рішення. Так само ми не розглядаємо можливості збільшення інвестицій, бо розуміємо, що є ризик втратити кошти", – підкреслює він.

Протягом 1998-2020 років "Сканія Україна" сплатила в бюджет України майже 100 млн євро податків. Частка ринку Scania в Україні серед західних виробників великовагової техніки в сегменті понад 16 тонн у 2019 році становила 23%.

Китайська історія

Випадки, коли іноземні інвестори втрачають кошти за рішенням українських судів, не поодинокі.

У квітні 2020 року Дніпровський районний суд Києва під час розгляду кримінальної справи застосував спеціальну конфіскацію та передав у власність держави нерухоме майно яке, як пізніше виявилося, перебувало в іпотеці китайської автомобільної корпорації Geely.

Йдеться про конфіскацію понад 60 об'єктів нерухомості, оціночна вартість яких становить 2,2 млрд грн.

Ця справа взагалі не стосувалася китайської компанії. Стороною не був навіть дистриб'ютор Geely в Україні, який, заборгувавши китайській компанії кошти за поставлені автомобілі, передав десятки об'єктів нерухомості в заставу (іпотеку).

Справа стосувалася двох осіб, які визнали себе винними в шахрайстві та привласнені 1,1 млрд грн. Саме таку суму дистриб'ютор взяв у кредит в комерційному банку. Чому необхідно було конфісковувати майно, яке не належало винним особам, невідомо.

Після розгляду справи Верховним судом її було направлено на розгляд апеляційної інстанції. Дтальніше про цю справу можна прочитати у колонках на ЕП.

Ситуація з ArcelorMittal

Прикладом того, з якими труднощами в Україні стикаються іноземні інвестори, є історія компанії "ArcelorMittal Кривий Ріг".

У липні 2019 року в компанію прибули працівники СБУ. Вони провели обшуки та заблокували запуск обладнання для безперервного лиття заготовок. Найбільшу металургійну компанію України звинуватили у несплаті близько 9 млрд грн податків та погіршенні екологічної ситуації в регіоні.

На підприємстві всі звинувачення відкидали та заявляли про політичний тиск і фінансові втрати через зупинку виробництва. До критики "ArcelorMittal Кривий Ріг" за невчасне невиконання зобов'язань щодо поліпшення екологічної ситуації долучився президент Володимир Зеленський.

Однак правоохоронці не змогли довести причетність "ArcelorMittal Кривий Ріг" до несплати податків. У справу втрутився Офіс президента: глава держави наполіг, щоби підприємство взяло на себе соціальні зобов'язання.

Компанія пообіцяла збудувати у Кривому Розі онкоцентр за 400 млн грн. За кілька місяців, у жовтні 2019 року, стало відомо, що компанія вперше з 2007 року виводить з України 11 млрд грн дивідендів.