Світанкові ризики. Які підводні камені містить ухвалений держбюджет

Світанкові ризики. Які підводні камені містить ухвалений держбюджет

П'ятниця, 23 листопада 2018, 12:30 -
Укрінформ
23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Так рано бюджет ще не ухвалювався. Утім, в ухваленому законі є низка ризикованих показників.

23 листопада о 6 ранку Верховна Рада прийняла проект кошторису на 2019 рік. Це рекордна дата в бюджетній історії. Так рано бюджет ще не ухвалювався. За законодавством, бюджет повинен бути схвалений до 1 грудня, але в українських реаліях це завжди відбувалося пізніше.

Проте поламати вдалося не всі традиції. Ухвалення закону супроводжувалося кулуарними перемовинами, нічними консультаціями у комітетах та бюджетною ніччю з політичними торгами за точкові поправки в обмін на голоси.

 

Нічна варта

В процесі підготовки до першого читання депутати внесли до проекту кошторису понад 2 тис поправок вартістю 2,2 трлн грн. Більшість з них було відхилено, але частина увійшла у перелік "доручень уряду" — Кабмін повинен був визначитися, чи є можливість врахувати ці поправки.

Можливості знайшлися. Між першим і другим читаннями уряд ініціював підвищення деяких податкових ставок, що дозволило збільшити доходи і видатки бюджету-2019 на 17,7 млрд грн.

Нові параметри такі. Доходи — 1,026 трлн грн, видатки — 1,112 трлн грн. Дефіцит при цьому залишився незмінним — 90 млрд грн.

Мінфін запланував зібрати на 2,9 млрд грн більше податку на прибуток, на 9 млрд грн більше ренти на газ завдяки підвищенню цін на нього на 23%. Ще 1,4 млрд грн планується отримати від власних надходжень бюджетних установ.

Важлива зміна — Мінфін врахував пропозицію депутатів збільшити кошти, що переказуються Нацбанком, на 2 млрд грн до 47,6 млрд грн.

Додатковий ресурс очікується від точкового підвищення різних видів рент: за використання лісових ресурсів, видобуток нафти, газового конденсату та залізної руди. Сумарний ефект — додаткові 1,03 млрд грн. Надходження від екологічного податку зростуть на 1,42 млрд грн, від акцизів — на 2,5 млрд грн.

Парламентарі відклали до 1 липня 2019 року додаткову 9-відсоткову індексацію акцизів на тютюнові вироби, що зменшило доходи бюджету на 6,6 млрд грн.

"В середньому сигарети подорожчають на 5 грн за пачку після першого підвищення акцизів у січні та ще на 2-3 грн — після додаткового підвищення у липні", — повідомили ЕП у компанії Philip Morris Ukraine. Втім, ринок залишається конкурентним, тому спрогнозувати дії всіх учасників неможливо.

Напередодні ухвалення бюджету пікові дискусії щодо доходів розгорталися в комітеті з питань податкової та митної політики. Зокрема, йшлося про законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу.

Поправки надходили до останнього моменту. Склалася ситуація, коли комітет уже схвалив проект бюджету до другого читання та зміни до Бюджетного кодексу, а з дохідною частиною ясності не було. Останні рішення щодо доходів ухвалювалися в закритому режимі у приймальні голови комітету Ніни Южаніної.

Головні лінії конфлікту — оподаткування посилок, підвищення ставок екологічного податку та ренти на лісові ресурси, плани щодо введення автоматизованої системи контролю за обігом пального.

Вночі черговий виток дискусій розгорівся навколо різних комбінацій правок. Усі вони точкові та переслідують окремі бізнес-інтереси. Зрештою, парламентарі віддали свої голоси, підтримавши такі зміни.

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва сільськогосподарських об'єктів.

З 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року до ставки рентної плати на залізну руду застосовується коефіцієнт 1,1.

Встановлюються нульові митні ставки для деяких видів полімерів із в'язкістю 78 мл/г і більше.

Продовжується пільговий режим ввезення електрокарів — без сплати ПДВ — до 2022 року.

Звільняються від оподаткування рентою уранові корисні копалини на стадії геологічного вивчення на підставі дозволів, отриманих після 1 січня 2018 року.

"На доходи державного бюджету впливу від цих точкових пільг не буде", — стверджує Маркарова.

 
Україна Молода

Як змінилися видатки

Бюджетний комітет теж ухвалював рішення вночі. Опрацювання поправок до бюджету та Бюджетного кодексу депутати завершили 22 листопада близько п'ятої ранку. Фінальний етап перемовин також вівся у приймальні голови комітету Андрія Павелка в закритому режимі. Втім, аврального формату розгляду поправок в бюджетну ніч у бюджетному комітеті не було.

Додаткові кошти планується витратити на оборону, освіту, медицину, деякі соціальні програми. Основні видаткові зміни такі.

З'явилася субвенція на соціально-економічний розвиток у розмірі 4,9 млрд грн.

Спершу планувалося, що це станеться завдяки зменшенню ресурсу на державний фонд регіонального розвитку, однак депутати винайшли свій велосипед. Парламентарі скоротили видатки на підтримку аграріїв та ремонт доріг — по 1 млрд грн за кожним напрямком — і спрямували ресурс у ДФРР.

Депутати уточнили розподіл низки субвенцій та дотацій між населеними пунктами. Також Мінфін опублікував дані про розрахунок реверсної та базової дотацій. Раніше Рахункова палата розкритикувала Мінфін за відсутність розподілу 15 з 37 трансфертів для населених пунктів. Обсяг освітньої субвенції зменшився на 1,4 млрд грн через зменшення нерозподіленого залишку.

Народні обранці передумали перекладати утримання закладів третього-четвертого рівнів акредитації на місцеві органи влади. Їх фінансуватиме державний бюджет. У бюджеті не це додатково передбачено 400 млн грн.

Депутати також передбачили нове джерело доходів на придбання сканерів для ДФС. На це піде 10% коштів від перевиконання плану з митних платежів.

Парламент виділив 20 млрд грн із запланованих 55,1 млрд грн на монетизацію субсидій — на їх виплату "живими" грошима. Як пояснив у розмові з ЕП міністр соціальної політики Андрій Рева, монетизація відбуватиметься через Ощадбанк і торкнеться нових отримувачів субсидій, які оформлять їх у 2019 році.

 
"Щас всьо будєт", — запевняв Парубія Гройсман, коли депутати в десятий раз не підтримували чергову комбінацію правок до Податкового кодексу
Укрінформ

"Отримувачі субсидій не зможуть спрямовувати кошти на інші цілі — Ощадбанк переказуватиме їх лише на конкретні рахунки. Якщо за результатами опалювального сезону у людини залишився невикористаний залишок, його можна буде зняти і витратити за власним бажанням", — пояснив Рева.

За його словами, нормативні акти, які визначають правила монетизації, уряд планує опублікувати в найближчі дні.

Депутати виділили додаткові 1,5 млрд грн на реалізацію заходів з підвищення якості освіти, 1 млрд грн — у фонд президента на розвиток наукових програм для молоді, 472 млн грн — на оновлення матеріально-технічної бази вузів.

У сфері охорони здоров'я депутати збільшили видатки на 300 млн грн на лікування людей за кордоном. Ще 473 млн грн виділено на експериментальне лікування та діагностику у закладах МОЗ та Національної академії медичних наук, 626 млн грн — на медичні заходи за окремими державними програмами.

За підсумками першого півріччя 2019 року уряд планує підготувати зміни до бюджету щодо збільшення освітньої і медичної субвенцій місцевим бюджетам.

Ще одне завдання — розглянути можливість надавання "Укргідроенерго" державних гарантії на будівництво Дністровської гідро-акумулюючої станції. Мова йде про пільгові умови — без зобов'язання забезпечувати гарантії майном та сплачувати до бюджету плату за надання державних гарантій.

Міноборони додатково отримало 1 млрд грн на підтримку арсеналів і складів, МВС — 400 млн грн на оплату праці та капітальні видатки.

"Укрпошта" отримала 500 млн грн на доставку пенсій. Керівник компанії Ігор Смілянський наполягав на підвищенні цього тарифу з 0,79% до 1,78% від суми пенсійних виплат у містах та з 1,56% до 2,56% — у селах. В іншому випадку доставка пенсій могла опинитися під загрозою.

Нові старі ризики

В ухваленому законі про державний бюджет є низка ризикованих показників.

Перший — доходи від НБУ. Заплановані 47,6 млрд грн — це на 12,7 млрд грн більше від розрахунків. Нацбанк переказує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту і чи будуть вони, стане зрозуміло після його проведення.

Читайте також
Бюджетний вал. Податку на виведений капітал не буде, інші податки зростуть
Бюджет без гарантій. Що Верховна Рада ухвалила в першому читанні
Перший драфт бюджету: яким уряд бачить 2019 рік для України

Другий — пов'язаний з потребою додаткового ресурсу на утримання нових відомств.

У бюджеті закладені кошти на створення агентства з управління державним боргом, однак напередодні ухвалення кошторису Верховна Рада призначила міністра у справах ветеранів Ірину Фріз.

Кошти на це відомство у бюджеті не передбачені.

За словами Маркарової, у бюджеті-2019 закладена можливість виділення додаткового ресурсу, коли Фріз почне організовувати роботу міністерства та визначиться із структурою нового відомства.

Третій — "євробляхи". У фінплані-2019 закладено 1 млрд грн доходів від їх легалізації, але, за словами Маркарової, все залежить від поведінки водіїв.

"Ми провели певні розрахунки, але насправді все залежить від того, як відреагують люди. У нас є певне уявлення про кількість автомобілів з єврономерами, але ми не можемо напевне сказати, чи будуть власники авто розмитнювати машини. Ці кошти підуть Пенсійному фонду", — пояснила вона.

Четвертий — стосується фінансування дефіциту державного бюджету і полягає у виконанні плану з приватизації. У рік подвійних виборів ймовірність розпродажу державного майна на заплановані 17,1 млрд грн украй низька.


powered by lun.ua