Геть від Москви і ближче до Фірташа, або Як фермерів перевели на "патріотичний" азот

Геть від Москви і ближче до Фірташа, або Як фермерів перевели на "патріотичний" азот

П'ятниця, 6 квітня 2018, 09:30 -
Ділова столиця
Захищаючи внутрішній ринок азотних добрив, уряд підвищив мита на російську селітру. У ключового гравця ринку Дмитра Фірташа говорять про патріотизм, а фермери бояться монополізації ринку і росту цін.

Останнім часом серед українських чиновників та олігархів усе більшої популярності набувають нові-старі гасла "купуй українське" і "захистимо національного виробника".

Ігор Коломойський, наприклад, мріє про обмеження для імпорту нафтопродуктів з Росії та Білорусі і чекає, чим закінчиться ініційоване його компанією спецрозслідування.

Тимчасом деякі його колеги уже досягли відчутних успіхів.

Так, тиждень тому сталася визначальна подія. Не така помітна, як у випадку з імпортним бензином, але не менш важлива: Україна збільшила мита на російську аміачну селітру.

Це, мабуть, мало б сильно засмутити українських аграріїв та порадувати Дмитра Фірташа, який володіє основними потужностями для виробництва цього продукту.

Йдеться про хімічну сполуку, яка повсюдно використовується в сільському господарстві. Аміачна або азотна селітра — один з основних продуктів, який масово закуповують українські аграрії.

Рішення про запровадження мит ухвалила Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, яка працює при Мінекономрозвитку. Обмеження на цей вид добрив уряд не переглядав з 2014 року до минулого тижня.

ЕП пояснює, що таке ринок добрив в Україні, хто може постраждати від таких заходів, і чому в хімічній імперії Ostchem Фірташа можуть відкорковувати шампанське.

Що за мита

Коротко про суть заходів: для усіх російських експортерів, крім одного, антидемпінгове мито зросло з 36,03% до 42,96%. А мита на продукцію одного з найбільших гравців — російського ПАТ "Дорогобуж" — зросли з 20,51% до 29,25%. Причину слід шукати в обсягах поставок та методиці розрахунку мит, але мова не про те.

Отже, мита уже були, але тепер вони стали більшими. Однак це не все. Насправді раніше росіяни успішно обходили навіть тарифні бар'єри, оскільки завозили селітру під кодами її аналогів. Проте у 2018 році уряд змінив опис товарів, до яких застосовуються вказані антидемпінгові заходи, для недопущення обходу.

Крім того, з травня 2017 року Україна ввела антидемпінгові мита — 31,84% — на інші добрива азотної групи: карбамід та КАС — карбамідно-аміачну суміш.

Що це означає? Загалом частка російських добрив на ринку України значна і відмовитися від російських фосфатних та комплексних добрив вітчизняний агросектор миттю не зможе. Справа у тім, що в Україні нема достатньої кількості виробництв і якісної інфраструктури для імпорту з інших країн. Диверсифікувати поставки навіть за рік не вдасться.

З азотними добривами, до яких належить аміачна селітра, ситуація простіша. Їх в Україні виробляють підприємства групи Ostchem Дмитра Фірташа: "Черкаський азот", "Рівнеазот" та "Сєвєродонецький азот".

Державний Одеський припортовий завод, "Дніпроазот" Ігоря Коломойського та "Черкаський азот" Фірташа можуть виробляти карбамід. Є також кілька малих виробників.

"Навіть не враховуючи потужності концерну "Стирол", який перебуває в зоні бойових дій і з 2014 року вимушено не працює, три заводи Ostchem раніше виробляли і готові виробляти необхідні для українського ринку 4 млн тонн азотних добрив на рік", — запевнили ЕП у компанії Фірташа.

В Ostchem очікують повного ембарго на російські добрива в Україну, мотивуючи це бажанням зберегти хімічну галузь України і робочі місця.

Як виглядає країнський ринок азотних добрив

 

Чому український ринок важливий для росіян

Україна — найбільший ринок збуту на пострадянському просторі для російських виробників добрив. "Частка експорту російських добрив в Україну перевищує 60% від сумарного експорту у країни Східної Європи або 25% у європейські країни загалом", — пояснює директор компанії "Маркер груп" Сергій Пісоцький.

За його словами, в останні роки на українському ринку — одні з найвищих цін в регіоні. Перш за все — в сегменті азотних добрив. Це дозволяло росіянам отримувати більшу маржу порівняно з продажами на міжнародному ринку.

Наприклад, різниця між внутрішньою ціною на українському ринку та ціною на ФОБ Чорне море для аміачної селітри становить 51%, карбаміду — 38%, КАС — 47%. 

Ціни на аміачну селітру на українському і світовому ринках, дол за тонну без ПДВ

 

Рішення Кабміну про підвищення мит було очікуваним, і росіяни до нього підготувалися: завезли на українські склади великі запаси добрив.

"Через затягування з введенням мит з боку Мінекономіки російські імпортери тільки за січень-березень 2018 року завезли понад 300 тис тонн продукції, що вже поставило під загрозу виробництво запланованих до весняної посівної 800 тис тонн продукції", — поавдомили ЕП в компанії Ostchem.

Проте аграрії почуваються неспокійно, бо залишаються наодинці з компанією Фірташа. 

Структура постачальників аміачної селітри на український ринок

 

"Проти" і "за"

В одній з профільних аграрних асоціацій — Всеукраїнській аграрній раді — кажуть, що рішення уряду про збільшення антидемпінгових мит на російські добрива має тільки одну ціль  — збільшити доходи Фірташа. Він, додають у ВАР, позбувається росіян — основного конкурента на українському ринку азотних добрив, а за фермерські гроші в результаті підвищення цін зможе погасити борг — 1 млрд дол — перед російським Газпромбанком.

"Зводи Фірташа продають українцям карбамід по 310 дол, а за кордон — по 230 дол. У нас монополія Фірташа — Льовочкіна — "Газпрому", яку захищає уряд. Щороку аграрії переплачують в кишені українсько-російських олігархів по 250 млн дол", — каже заступник голови іншої аграрної асоціації "Української аграрної асоціації" Мар'ян Заблоцький.

Підвищення мит в сезон внесення азотних добрив критичне для будь-якого аграрного виробника, вважає директор компанії "Лебідь-агро" Денис Сергієнко.

За його даними, мінеральні азотні добрива становлять близько 20% витрат на вирощування аграрних культур, тому будь-яке подорожчання призведе до втрат виробника через збільшення витрат або скорочення потенціалу врожайності.

Частина фермерів, упевнений Сергієнко, буде змушена скоротити обсяги закупівлі добрив.

"Чи має щось спільне із захистом національних інтересів рішення уряду про підвищення мит? Ні, оскільки російський газ становить до 90% у структурі виробництва азотних добрив в Україні. Фірташу не варто прикривати своє бажання заробити на аграріях, прикриваючись лжепатріотизмом", — додає Сергієнко.

Натомість, директор з регуляторної політики Group DF Дмитра Фірташа Ігор Гольченко, відкидає закиди опонентів. За його словами, з 2014 року компанія Ostchem пішла з експортних ринків і переорієнтувалася на внутрішній ринок.

"Заяви про нібито різницю в ціні для внутрішнього і зовнішнього ринків є маніпуляцією. Її навмисно транслюють представники аграрного сектору, російські імпортери та їхні лобісти з метою дискредитувати вітчизняних виробників добрив і повністю витіснити їх з українського ринку", — вважає Гольченко.

Читайте також
Врятувати рядового олігарха: як держава допомагає Фірташу не втратити заводи
Олександр Притика: Користуючись одіозністю прізвища Фірташ, хочуть забрати його бізнес
Адміністрація резидента: кого годує Одеський припортовий завод

За його словами, цінові маніпуляції властиві саме російським виробникам, адже ті пропонують нібито аналогічний українському товар, але за нижчою ціною.

Проте вміст азоту в російський селітрі становить 33%, а в українській — 34%, тож різниця між цінами на добрива з РФ та добривами, виробленими в Україні, — всього 6%.

Однак навіть ця різниця нівелюється тим, каже менеджер, що російської селітри потрібно вносити більше, ніж української, щоб досягти такого самого ефекту.

Незалежно від цінової політики імпортерів, каже Гольченко, Ostchem не планує підвищувати ціни. Основне завдання компанії — запустити заводи і забезпечити певний рівень завантаження, що дозволить утримати ціну на нинішньому рівні.

"Основне зростання цін на добрива спостерігалося під час зупинки підприємств Ostchem, коли російські виробники, користуючись відсутністю конкуренції, монопольно піднімали ціну", — додає директор з регуляторної політики Group DF.

Аграрники недолюблюють Ostchem ще через один факт. На їх пам'яті — зупинка заводів групи з березня до червня 2017 року. "Нафтогаз" тоді припинив постачати газ на заводи Фірташа через відсутність коштів на попередню оплату. Заручниками стали селяни та агрохімічні сервісні компанії, які, за даними профільних асоціацій, внесли на рахунки Ostchem 2 млрд грн передоплати за добрива.

"Нам вдалося скоротити борг перед аграріями приблизно на 25%. Ostchem постійно веде переговори з усіма бізнес-партнерами і планомірно погашає заборгованість, що виникла в результаті затягування Мінекономіки з введенням захисних заходів щодо російських добрив", — прокоментували в компанії.

Рятувальний жилет — Аграрний фонд

Відновити роботу заводів Фірташа вдалося також завдяки зусиллям уряду. Кабмін законтрактував через Аграрний фонд добрив на 1 млрд грн.

"Оскільки хімзаводи обтяжені багатомільйонними боргами, контрактантом з боку Ostchem виступила новостворена компанія "Статус трейд". Добрива купувалися через цю компанію", — зазначили у прес-службі Аграрного фонду.

Всього протягом 2017 року ПАТ "Аграрний фонд" закупило близько 220 тис тонн мінеральних добрив виробництва ПАТ "Азот", Черкаси, та ПАТ "Рівнеазот". З них 60 тис тонн були реалізовані під час осінньої сівби 2017 року. Решта товару реалізується зараз. 

Із вказаних 2 млрд грн боргу перед аграріями свої кошти вдалося повернути компанії Олега Бахматюка "Укрлендфармінг". Бізнесмен зазначив, що восени Ostchem погасила через Аграрний фонд заборгованість з попередньої плати за мінеральні добрива, повернувши орієнтовно 200 млн грн.

Хоча незрозуміло, чому один з найбільших аграрних холдингів України  отримав кошти одним з перших, а інші аграрні виробники досі чекають. 

Що далі

За словами комерційного директора агрохімічної компанії Grossdorf Сергія Рубана, навесні 2018 року обмеження не призведуть до кризи на ринку добрив. Можливо, темпи зниження ціни уповільняться, але тенденція здешевлення азотних добрив залишиться. Позитивний баланс спостерігається на ринку селітри і карбаміду.

Щоб забезпечити агарний сектор доступними добривами в потрібній кількості у другому півріччі і далі, треба розвивати конкурентний ринок.

Ознаки диверсифікації вже помітні. Замість дев'яти експортерів селітри в Україну у 2016 році, з яких лише четверо були неросійського походження, у 2017 році на ринку працювали 15 експортерів, з яких юрисдикцію РФ мали лише три. Обсяги селітри, відвантажені неросійськими постачальниками, зросли майже уп'ятеро.

Однак це лише половина справи. Без повноцінного партнерства з українськими виробниками азотних добрив досягнути стабільності на ринку буде важко. Після підвищення мит на російську селітру дочірня компанія EuroChem Group AG "Агроцентр Україна" планує розвивати альтернативні канали постачання добрив.

"Ми імпортуємо продукцію з 15 країн, займаємося дистрибуцією добрив українських виробників, маємо виробництво високотехнологічних добрив на Тернопільщині", — пояснив директор компанії Андрій Приходько.

Генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Тарас Висоцький вважає, що для повної відмови від російських добрив держава передусім повинна здійснити прозору приватизацію Одеського припортового заводу. Це дозволило б створити конкурентний ринок добрив в Україні.

Потрібно інвестувати в логістику. Добрива можна завозити з Китаю, ЄС і Близького Сходу. Питання в тому, чи вийде їх везти залізницею і розвантажувати в портах.


powered by lun.ua