Парламентський тиждень: про "суму" і про тюрму

Парламентський тиждень: про "суму" і про тюрму

Понеділок, 10 жовтня 2011, 14:17 -
Депутатам замало депутатської недоторканості - їм потрібна довічна недоторканість, за яку вони готові навіть заплатити. Хоча платити будуть не вони, а прості підприємці. Іншими словами, Кримінальний кодекс - на допомогу Податковому.

Актом тижня можна назвати прийняті у першому читанні зміни до деяких законів щодо гуманізації відповідальності за господарські правопорушення.

Ініціатором законопроекту став президент, "хрещеним батьком" - радник президента, екс-бютівець Андрій Портнов.

Цікаво, що саме його юридичні фірми часто фігурують у пресі в контексті рейдерських схем. Отже, кому, як не Портнову, розбиратися у потенційно небезпечних для бізнесу правових наслідках тих чи інших дій?

Основними запропонованими змінами є декриміналізація 17 складів злочинів. Серед них, зокрема, фіктивне банкрутство, злочини у сфері приватизації державного майна, незаконна приватизація, шахрайство з фінансовими ресурсами.

Реклама:

Схоже, депутатам замало депутатської недоторканості - їм потрібна довічна недоторканість, за яку вони готові навіть заплатити. Хоча платити будуть не вони, а прості підприємці. Іншими словами, Кримінальний кодекс - на допомогу Податковому.

Законопроект передбачає заставу: за нетяжкі злочини - 5-17 тисяч гривень, за тяжкі - 17-76 тисяч гривень, за особливо важкі - 76-300 тисяч гривень. До речі, 1 січня 2011 року в місцях ув'язнення в Україні перебувало 154,1 тисячі осіб, що майже на 10 тисяч більше, ніж у 2009 році.

З розділу "Злочини у сфері господарської діяльності" Кримінального кодексу депутати вилучили 16 статей з одночасним встановленням адміністративної відповідальності за діяння, передбачені цими статтями.

На думку Головного науково-експертного управління парламенту, окремі зміни, запропоновані проектом, не тільки не пом'якшують відповідальність за вказані категорії злочинів, а навіть посилюють її.

Альтернативні законопроекти опозиції більшість традиційно відкинула.

Не обійшли увагою депутати і бюджет України на 2011 рік. Зокрема, для покриття дефіциту оборотних коштів народні обранці підкинули грошей авіабудівникам. На думку депутатів, додаткове фінансування дозволить у 2011-2012 роках завершити цикли з виробництва уже замовлених низкою країн літаків.

У 2011-2012 роках авіапром планує збільшити річний випуск продукції на 11,2 мільярда гривень, що дасть змогу у 2012 році збільшити надходження до бюджету від авіаційної галузі у 2,4 разу.

Наповнювати ж фінансовий план країни будуть прості громадяни і середній бізнес.

Так, відтепер до загального фонду держбюджету буде спрямовуватися плата за надання адміністративних послуг, кошти, одержані від продажу контрольних марок, збори за підготовку до державної реєстрації авторського права та надходження від видачі деяких дозволів.

За усталеною практикою грошовим донором державної скарбниці залишили НБУ. Запропоновано продовжити на 2012 рік існуючий порядок перерахування прибутку Нацбанку до держбюджету України.

Також для полегшення тиску на підприємців органи державної влади звільнені від сплати судового збору при їх зверненні до суду для захисту інтересів держави.

Депутати внесли й інші зміни до бюджету. На 2011 рік було заплановано надання державних гарантій для позик на 15 мільярдів гривень за чіткими напрямками. Тепер цей список вилучено, і Кабмін роздаватиме фінансові гарантії на власний розсуд.

На даний час уряд уже надав державних гарантій на 15 мільярдів гривень, з них на 11,5 мільярда гривень підписані гарантійні угоди. На папері частина коштів піде на "Євро-2012" і космос, насправді - у чорні діри газонів майбутнього чемпіонату.

Небачений патріотизм проявили депутати під час голосування про скасування експортного мита на пшеницю і кукурудзу. Мито на експорт ячменю залишається до січня 2012 року.

Це несподіване рішення, адже за логікою влади слід було не тільки залишити вивізне мито на зерно, але й запровадити такий же збір на експорт металу. Український уряд давно живе за гаслом: прокинувся - думай: що я ще не зробив для Росії?

З початку 2011 року обсяги експорту зерна в Росії уп'ятеро перевищують відповідні українські показники: 4,4 мільйона тонн з Росії і 0,9 мільйона тонн - з України. Київ втратив значну кількість ринків і зіпсував імідж надійного партнера.

Українці збиралися за 2011-2012 маркетинговий рік заробити на зерні 4 мільярди доларів до бюджету, але за січень-липень отримали лише 30 мільйонів доларів.

Більше того, за вересень обсяг золотовалютних резервів України скоротився на 3,2 мільярда доларів. Тут вже не до експортного мита - валюти в країні все менше. Депутатам буде про що подумати, коли Володимир Путін в черговий раз кликатиме Україну до "зернового ОПЕК".

Для розширення можливостей розвитку альтернативної енергетики депутати змінили закон "Про електроенергетику". Вони дозволили застосовувати "зелений" тариф при виробництві струму з тваринної біомаси, біогазу з біомаси рослинного і тваринного походження, біогазу з біомаси сміттєвих звалищ або каналізаційних стоків.

Змін зазнав і закон "Про цінні папери та фондовий ринок". Президент наклав на нього вето і вніс пропозиції. Зокрема, учасники ринку зможуть створювати закордонні філії.

Також встановлені жорсткіші умови для отримання ліцензії та здійснення професійної діяльності на фондовому ринку: необхідна відсутність володіння значною часткою у статутному капіталі професійних учасників фондового ринку особами, які мають непогашену та не зняту судимості за злочини у фінансовій та службовій сферах.

За пропозицією президента із закону вилучена норма, що передбачала зобов'язання для фізособи, яка прямо чи опосередковано володіє акціями професійного учасника фондового ринку, протягом 60 днів після набрання законної сили обвинувальним вироком відчужити належні їй акції професійного учасника фондового ринку.

Також депутати ратифікували Проект з енергоефективності між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Проект спрямує фінансування на поліпшення ефективності енергоспоживання українських підприємств та скорочення питомої ваги традиційних енергоносіїв у структурі витрат реального сектора.

Проект передбачає залучення Укрексімбанком позики МБРР на 200 мільйонів доларів під гарантії України на 30 років з шестирічним пільговим періодом.

В межах проекту заплановано надання українським підприємствам, в тому числі постачальникам комунальних послуг, середньострокового і довгострокового фінансування виробничих потреб.

Реклама: