Нацбанк сховав гроші, щоб втримати курс?

Нацбанк сховав гроші, щоб втримати курс?

П'ятниця, 9 вересня 2011, 10:06 -
"У банків нема гривневої ліквідності. Дехто продавав долари для закриття розривів ліквідності, тому вони не зможуть тиснути на курс. Хоча в нинішніх умовах спокуса дуже велика, бо є підозри, що друга хвиля кризи в Україні буде на слабша за першу".

З 8 вересня безготівкових грошей в Україні стало критично мало. Залишки на коррахунках банків упали до антирекорду - 9,8 мільярда гривень.

Щоб зрозуміти суть цієї цифри, наведемо один факт: для нормального проведення розрахунків і більш-менш млявого кредитування банкам потрібно не менше 12 мільярдів гривень.

Точніше, цих грошей було достатньо в 2008 році, а з тих пір розміри економіки все-таки збільшилися.

Це не збіг обставин, і не підступи ворогів. Нацбанк свідомо прибирає гроші з банківської системи. Це незаперечний факт. Крім того, за спостереженнями банкірів, значно погіршується ситуація з готівковою гривнею.

"Її стає мало, тому що люди знову починають збирати гроші під матрац. Є думка, що Нацбанк хоче віддавати готівкову гривню кредитно-фінансовим операторам за окремою угодою", - прокоментував ситуацію заступник голови одного з великих банків.

Виникає питання, навіщо регулятор "виймає" гривню з системи. "Економічна правда" попросила банкірів та експертів висловитися з цього приводу.

Щоб висловлювання були чесними, редакція публікує їх на умовах анонімності. Нинішніх керівників НБУ банкіри бояться ще більше, ніж свого часу боялися Володимира Стельмаха.

Валютна версія

У рейтингу версій перемогла думка, що Нацбанк таким способом намагається не допустити девальвації гривні.

Звучали й інші припущення. Наприклад, про те, що регулятор гасить наростаючу інфляцію або хоче змусити Мінфін погасити ОВДП "живими" грошима, які накопичилися на рахунках у Держказначействі.

"НБУ побоюється і високого попиту на валюту у зв'язку з відсутністю допомоги від МВФ. Щоб захистити від девальвації гривню, він до мінімуму "обмежив" гривню і тим самим спростив собі завдання з утримання курсу", - вважає економіст Олександр Охрименко.

Його слова підтвердили інші експерти.

"НБУ "стискає" ліквідність, оскільки боїться ослаблення гривні. Якщо він дасть більше грошей банкам, вони підуть на валютний ринок. Підвищення курсу вище "8" може призвести до паніки серед населення і тоді без девальвації - вже ніяк", - зазначив аналітик однієї з інвесткомпаній.

"Думаю, йде боротьба із зростанням курсу. Річ не в тім, що НБУ не випускає гривню, а в тім, що Мінфін тримає її на казначейських рахунках. Мабуть, за курсову стабільність відповідають і уряд, і НБУ, і в цьому сенсі вони борються дуже ефективно", - сказав скарбник одного з банків.

Він розповів, що в четвер, 8 вересня, курс виріс на одну копійку (це відчутно. - ЕП), а потім так само швидко почав падати.

"У банків нема гривневої ліквідності. Дехто продавав долари для закриття розривів ліквідності, тому банки не зможуть тиснути на курс. Хоча в нинішніх умовах спокуса дуже велика, бо є підозри, що друга хвиля кризи в Україні буде на слабша за першу", - підкреслив він.

Справді, вважають фінансисти, ризики девальвації на початку вересня стали вищими, ніж весь рік до цього. На думку скарбника одного з великих банків, гривню зараз "качати" особливо не варто, вона і так стоїть на межі обвалу.

"Поки в країні двозначна інфляція, нема власного виробництва товарів, крім продуктів харчування, гривня залежить від динаміки цін на сталь і газ, а також від притоку капіталу. У зв'язку з кризою на світовому фінансовому ринку приплив капіталу в країну через кредити, євробонди та IPO зупиниться, діятимуть тільки договори з МВФ. Якщо ціни на сталь почнуть знижуватися, уникнути девальвації буде складно ", - вважає він.

На підтвердження своїх слів скарбник наводить спостереження, що за останні тижні ціни на українську металопродукцію у світі впали, тож знизилася і виручка експортерів.

У липні експорт товарів скоротився на 13% до 5,5 мільярда доларів, що стало основною причиною збільшення дефіциту поточного балансу. На думку експерта, цей факт повинен, як мінімум, викликати занепокоєння.

До того ж, останнім часом експерти все частіше пророкують проблеми з курсом гривні.

Платіжний баланс України може погіршитися через уповільнення світової економіки та підвищення побоювань з приводу можливості другої хвилі глобальної економічної кризи.

"Це може проявитися у вигляді помірного зниження експорту товарів з країни, а також скорочення притоку валюти на фінансовому рахунку платіжного балансу. НБУ в цьому випадку доведеться використовувати свої резерви для підтримки гривні ", - вважає керівник інформаційно-аналітичного центру Forex Club в Україні Микола Івченко.

Він також прогнозує, що до кінця 2011 року курс буде у межах 8-8,25 гривні за долар.

Інші коментатори пророкують обвал гривні. "Кому вигідна девальвація? Можливо, тим, хто хоче послабити позиції правлячої еліти", - міркує аналітик інвесткомпанії.

Чи збудуться похмурі прогнози, стане зрозуміло в найближчі два тижні.

"Я згоден з колегами: зараз дефіцит гривні спрямований на стримування стрибкоподібної девальвації. Найближчі дні визначать тенденцію. Потрібно відстежити динаміку попиту-пропозиції з точки зору того, чи створить вона тренд істотної витрати резервів", - розповів керівник одного з невеликих банків.

За його словами, обвал гривні може спровокувати не тільки спекуляції на міжбанку - дуже важливо, як поводитиме себе населення. Тут позитивну роль відіграє те, що після 2008 року люди не тримають депозити в доларах і до певного часу - навіть при зростанні курсу до 8,25-8,3 гривні за долар - панікувати не будуть, вважає він.

Позиція Нацбанку відома.

"Щодо долара ми свою валюту не девальвуємо і не збираємося цього робити, щоб не провокувати непотрібну паніку серед населення. Це чітка позиція Нацбанку, яку він не збирається міняти", - сказав голова правління НБУ Сергій Арбузов.

Інші версії

Існує ще кілька версій, які пояснюють дії Нацбанку. Одна з них пов'язана з цінами.

"Мені здається, що, оскільки НБУ несе основну відповідальність за інфляцію, він стримує грошову масу і знижує вплив грошових агрегатів на зростання інфляції", - вважає заступник голови одного з середніх банків.

Політична версія, висунута іншим фінансистом, звучить так: "Влаштовуючи грошовий голод, намагаються прибрати Миколу Азарова у вересні".

Ще одну версію висловило джерело, близьке до Мінфіну.

"Нацбанк хоче змусити Азарова погашати ОВДП, і не дає йому можливості зробити рефінансування за рахунок нових випусків. Мовляв, є 30 мільярдів на казначейському рахунку - платіть. А найближче погашення великих випусків намічено вже у вересні", - зазначив він.

На перший погляд, версія звучить переконливо, оскільки у вересні справді повинні відбутися погашення великого обсягу старих випусків. Однак банкіри стверджують, що це пояснення надумане.

"Про внутрішні відносини між НБУ та Азаровим мені не відомо. Однак логіка, яку ви привели, мені не до кінця зрозуміла. У поточній ситуації човен краще не хитати, і запас на коррахунку при невиконаному плані запозичень та проблемах на світовому фінансовому ринку необхідний", - вважає аналітик інвесткомпанії.

Його здивування розділили інші експерти.

"Придбання Нацбанком ОВДП - це реалізація політики, яка в цивілізованому світі називається QE (Quantitative easing, кількісне пом'якшення - політика "накачування" економіки грошима за рахунок емісії. - ЕП), яку впроваджують і ФРС, і ЄЦБ, і Банк Японії", - вважає помічник керуючого активами інвестиційних та пенсійних фондів ВАТ "Кінто" Микола М'який.

За його словами, відбувається ця операція за рахунок звичайної емісії, тому нема різниці, надрукує НБУ більше чи менше. Якщо Мінфін погасить перед НБУ борг, це буде означати вилучення грошей з обігу, іншими словами - скорочення грошової маси.

"До чого зараз така операція монетарного посилення, мені не зрозуміло", - додав він.

Один з банкірів висловив зустрічне припущення.

"Я міг би ще повірити, що НБУ хоче перестати викуповувати ОВДП, які випускає Мінфін. Адже що виходить? НБУ, якщо викуповує ОВДП, фактично робить емісію гривні. За це він відповідає за законом, і отримує по шапці. А Мінфін замість того, аби реально розміщувати ОВДП на ринку і ставити реальні відсотки, знову вимагає від НБУ викуповувати ОВДП", - зазначив один з експертів.

За його словами, в серпні Мінфін провалив аукціони з розміщення ОВДП.

По-перше, у банків не було вільних грошей.

По-друге, ставки були дуже маленькими, і нерезиденти не хотіли купувати папери уряду.

По-третє, Нацбанк не викуповував облігації.

М'який також зазначив, що донедавна весь "новий" держборг із задоволенням викуповували комерційні банки, оскільки кредитувати не було кого, а ліквідності від припливу депозитів було більш ніж достатньо.

Але як тільки впали ставки за ОВДП, а частка державних облігацій в активах банків досягла певного ліміту, банки втратили інтерес до паперів, що й проявилося в провальних аукціонах в останні місяці.

"Напевно, це і змушує Азарова знову йти до НБУ як до кредитора останньої інстанції, оскільки ставки підвищувати він не особливо хоче", - припускає експерт.

Таким чином, ключовим для Нацбанку є питання, чи доведеться йому знову вмикати "друкарський верстат", щоб фінансувати витрати уряду.


powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!