Про шкідливість міцної гривні

Про шкідливість міцної гривні

Так, від девальвації гривні постраждають українці, які набрали валютних кредитів на придбання житла, землі, авто, але вони самі винні. Ніхто їх не змушував це робити, а ризики валютного кредитування вони зобов'язані були врахувати.
Середа, 17 серпня 2011, 11:02
Юрій Глухов, uriy-gluhov.blogspot.com

Коли проти девальвації національної валюти виступають прості громадяни - це зрозуміло. Вони не знають всіх нюансів ситуації в країні і взагалі основ економіки, але розуміють, що внаслідок девальвації подорожчають імпортні товари.

Небажання можновладців послаблювати гривню теж не викликає запитань.

Віктор Янукович та Микола Азаров розуміють, що через девальвацію стрибне інфляція, людям, які набрали валютних кредитів, стане важче їх обслуговувати, погіршиться ситуація в банківській системі загалом. Відтак, відбудеться подальше зниження їх рейтингів, а то й соціальний бунт, і під ними захитаються крісла.

Однак сумніви економістів щодо шкоди для економіки країни штучно утримуваного курсу гривні при одночасно високій інфляції чути дивно.

Спочатку - маленький економічний лікнеп. Уявімо, що у світі є тільки дві країни: Україну і ще якась держава. Україна продає цій державі продукти, а на виручену від експорту валюту купує за кордоном одяг і побутову техніку.

Припустимо також, що в якомусь році одна гривня коштувала одну грошову одиницю тієї країни. Однак через рік всі українські споживчі товари подорожчали на 10%, а всі закордонні - зросли в ціні у їх валюті всього на 2%. При цьому валютний курс залишився незмінним. Що станеться в такій ситуації?

Природно, жителям іншої держави стане невигідно або менш вигідно купувати українські продукти, які подорожчали на 10%, і вони охочіше купуватимуть продукти власного виробництва, які подорожчали всього на 2%.

У той же час, імпортні одяг і побутова техніка стануть для українців ще доступнішими, ніж дорожчі аналогічні товари вітчизняного виробництва. Отже, український експорт повинен скоротитися, а імпорт - зрости. При цьому валюти від експорту не вистачатиме на збільшені потреби імпортерів.

Аби уникнути перекосу в зовнішній торгівлі і на валютному ринку, слід послабити гривню, зробивши курс 1,08 гривні за одну грошову одиницю сусідньої держави.

Звичайно, в реальності все складніше. Торгує Україна з багатьма державами, а крім споживчих товарів, експортуються-імпортуються також неспоживчі товари та сировина - нафта, метали, зерно, промислове обладнання.

Проте економічний принцип все одно повинен працювати: якщо ціни в Україні ростуть швидше, ніж у США та ЄС, то гривня мусить девальвувати до долара і євро. В іншому випадку імпортні товари заполонять полиці українських магазинів, а вітчизняним виробникам буде складніше продавати свою продукцію за кордоном.

Комфортним для України є валютний курс, при якому обсяг експорту в грошовому вираженні дорівнює або, ще краще, трохи перевищує обсяг імпорту.

Українська ж влада протягом 1995-1998 років, 2000-2008 років і з 2010 року веде помилкову, згубну для вітчизняної економіки політику. В усі ці періоди НБУ утримував стабільний курс гривні, при цьому в Україні річна інфляція у ці періоди становила зазвичай 10-20% і вище, тоді як у США і ЄС вона дорівнювала 2-3% на рік.

Саме тому в Україні майже не залишилося працюючих підприємств, крім тих, які експортують сировину - метал і хімічну продукцію, а на полицях наших магазинів лежать в основному імпортні товари.

Також з цієї причини в країні настільки високе безробіття, а 5-7 мільйонів українців працюють за кордоном. ВВП в Україні дуже малий теж через це, і соціальні стандарти вкрай низькі теж тому.

Саме завдяки потужній девальвації 1998-1999 років економіка країни і доходи українців, починаючи з 2000 року, вперше з моменту здобуття незалежності почали реально зростати. Хіба ж це невідомо чи незрозуміло?

Невже не зрозуміло, що якби в кінці 2008 року з якихось причин гривня значно не девальвувала, а залишилася на рівні 4,7 гривні за долар, то в 2009 році у нас би зупинилися всі підприємства, які працюють на експорт, мільйони робітників опинилися б на вулиці, а ВВП впав би не на 15%, а набагато сильніше?

Твердження, що девальвація гривні на руку лише експортерам, не відповідає дійсності. Девальвація, звичайно, покращує умови для них, але ще й погіршує становище імпортерів, тому вона йде на благо всім національним товаровиробникам.

Тобто вона допомагає всій економіці країни: збільшується випуск продукції, створюються робочі місця, зростають надходження податків і соціальних внесків.

Яскравий приклад - Китай. Саме завдяки політиці слабкого юаня, яка проводиться в цій країні, ВВП там росте щорічно на 9-12% протягом останніх двох десятків років.

Саме тому Піднебесна завалила світ своїми товарами, а розмір золотовалютних резервів перевищив 3 трильйони доларів. І лише коли в черговий раз США погрожують застосуванням санкцій, Китай трошки зміцнює свою національну валюту.

Так, від девальвації гривні постраждають українці, які набрали валютних кредитів на придбання житла, землі, авто, але вони самі винні. Ніхто їх не змушував це робити, а ризики валютного кредитування вони зобов'язані були врахувати.

Втім, ще більше винні банкіри, які видавали тоді валютні кредити всім підряд. Ще сильніше винен Сергій Тігіпко, який, будучи главою НБУ, в 2004 році дозволив банкам таке витворяти. І що - тепер через це утримувати гривню, завдаючи тим самим шкоду економіці країни і, відповідно, 45 мільйонам громадян?

Аргументація щодо сильного подорожчання імпорту і стрибка інфляції від різкої девальвації слабкий. У тому-то й річ, що потрібно не доводити ситуацію до обвалів гривні, як це було в 1998 році і 2008 році, а проводити плавну щорічну девальвацію.

Тоді негатив від повільно зростаючих цін буде мінімізований, зате економіка не потерпатиме від втрати цінової конкурентоспроможності своїх товарів.

Недавно про необхідність плавної девальвації гривні заради уникнення майбутнього обвалу або хоча б для його пом'якшення висловилися екс-керівник Мінфіну Ігор Уманський і директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ Валерій Геєць.

Проте зараз вже надто пізно - треба було починати цей процес влітку 2010 року, коли тільки почало різко зростати негативне сальдо зовнішньої торгівлі України.

Тепер же темпи зростання негативного торгового сальдо досягли високих параметрів. Зовнішньоторговельний баланс за перше півріччя 2011 року становив мінус 1 801 мільйон доларів, тоді як у першому півріччі 2010 року було плюс 634 мільйони доларів, а від'ємне сальдо торгівлі товарами за цей же період 2011 року становило 5 510 мільйонів доларів, що в 2,3 разу перевищує рівень 2010 року.

Крім того, у населення та бізнесу зібралося дуже багато гривневих заощаджень, які сильно натиснуть на курс, коли девальвація стартує.

І вже точно не уникнути потужного обвалу гривні - у півтора-два разу, якщо найближчим часом підтвердиться прогноз президента Світового банку Роберта Зелліка про початок у серпні нової фази світової кризи.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!