Україна - країна незалежності

Цього тижня країна відсвяткувала двадцяту річницю незалежності. Цього разу, як ніколи, прийшов час підбивати підсумки та аналізувати пройдений шлях.

Однак більшість експертів та громадян в цілому негативно оцінюють роки незалежності, особливо в економічному плані.

Але страшно помиляються ті, хто кажуть, що Україна не відбулася. Ми спробуємо довести, що хоч Україна в цілому втратила свій потенціал, від цього можуть виграти і виграють її мешканці, правда, не всі.

В будь-якому випадку ці суперечливі особливості нашої держави і свідчать про те, що в неї є майбутнє, у яке варто вірити.

Адже завдяки нашій жадібності, безвідповідальності і ліні на карті світу з'явилася унікальна країна. Країна, в якій існує незалежність від законів - юридичних і людських.

Як водиться, кращий аргумент - це факт. Щоб нас не вважали філософами, наведемо яскраві і соковиті факти.

Отже, тільки в Україні можна:

... перестати купувати газ по п'ять доларів за прямим контрактом, аби купувати його через посередників за п'ятдесят. А потім купити газ за п'ятсот доларів за кубометр, пояснюючи, що тепер ми його будемо купувати на пряму.

... оголошувати тотальну епідемію і "ганяти" дітей на щеплення, аби краще виглядати в очах виборців.

... ставши прем'єром, списати власні борги з податків. Стати віце-прем'єром і вибивати дотації своїм підприємствам. Можна навіть назвати закупівлі для своїх підприємств проектом національної важливості.

... домовитися з депутатами Верховної ради, які спишуть зі своїх підприємств мільярди заборгованості.

... продати найбільшу компанію потрібній людині, а потім сказати, що її все одно ніхто не хотів купувати. А потім не помітити, як покупець одразу ж порушив інвестиційні зобов'язання.

... роками не повертати ПДВ реально працюючим підприємствам, і день в день видавати мільярди фірмам-"прокладкам".

... змушувати пенсіонерів працювати ще п'ять років, аби не перекривати офшорні схеми і розкрадання бюджету.

... влаштовувати легалізацію, аби люди не отримували зарплату в конвертах. Але автор цієї легалізації може продати банк і жодних податків не заплатити. А потім продати свою партію.

... садити за крадіжку десяти гривень, але спокійно "ділити" бюджет на мільярди.

... зробити імпортні машини непристойно дорогими, аби продавати трохи дешевше мотлох власного виробництва.

... заявляти про чесність митниці і в сусідньому кабінеті виставляти цінники на провезення контрабанди.

... прийти на підприємство і домовлятися, скільки штрафів воно повинно заплатити.

... звільнити свої підприємства від проходження тендерів, а всіх інших змусити платити "відкати" 10%.

... вдвічі завищувати кошторис будівництва для бюджету, щоб отримати "відкат" 60% від ціни об'єкта, який ніколи не буде побудований.

... красти до останнього моменту, бо в останній момент всю відповідальність на себе візьме МВФ, і можна буде продовжити красти далі.

... опустити курс майже в два рази і перетворити половину країни в злісних неплатників, щоб власники кількох банків заробили мільярди.

... продавати квартири дорожче, ніж у Німеччині. При цьому будинок роками може не вводитися в експлуатацію, а рівень сервісу залишається нижче плінтуса.

... добувати нафту і вугілля десятки років, не маючи ліцензії.

... допускати, щоб препарати в аптеці за два роки подорожчали в чотири рази, а найбільший прибуток на цьому отримали чиновники МОЗ.

... бути монополістом, але не вважатися монополістом. І можна вважатися монополістом, хоча і не бути монополістом.

... вкрасти мільярди гривень вкладників банку, і після цього спокійно "відпочивати" на волі. А можна просто не виплачувати мільярди і не виконувати рішення суду, не пояснюючи причин.

... продати всю землю, хоча офіційно продаж заборонено.

... називати інвестиціями і захищати гроші, до цього вкрадені та виведені в офшор.

... перекрити експорт зерна, щоб дати заробити "своїй" компанії. Можна рішенням суду звільнити від сплати мита на нафтопродукти, аби дати заробити "правильній" компанії. Після цього можна розводити руками і говорити, що не вдалося з'ясувати, на кого працюють ці компанії.

... забрати собі державні підприємства, не сплачуючи за них гроші. Можна не забирати ці підприємства, а просто відібрати у них все обладнання. Теж безкоштовно.

... продати зброю зі складу, а потім залишки випадково підривати протягом місяця.

..."непомітно" виламати двері в Держстандарті, і протягом декількох годин серед білого дня виносити звідти сервери з інформацією.

... дозволити собі будувати мости в кілька разів дорожче, ніж в Європі. Можна модернізувати стадіон, і вже перестати рахувати, скільки разів збільшувалася ціна модернізації.

... готуватися до чемпіонату Європи з футболу, і звільняти від ввізного мита батоги і бичачу сперму.

... якщо ви "банк", відібрати бізнес у клієнта. Якщо ви клієнт, не платити банку за кредитом.

... влаштувати нафтову, цукрову, гречану, хлібну, вугільну кризи. Винних ніколи не знаходять, а ціни зростають в рази.

... за рік влаштувати подорожчання ключових товарів у два рази, а офіційну інфляцію вважати нижче 10%. На наступний рік - ще в два рази, а інфляцію знову вдається утримати.

... найбільші статки робити не в бізнесі, а на вмінні взяти гроші з держбюджету. Або вкрасти.

... роками виділяти з бюджету мільярди на програми та об'єкти, які існують тільки на папері.

... винагороду за використання авторських прав віддавати не їх власникам, а хлопцям, які називають себе захисниками авторських прав.

... за допомогою держави захопити завод. Можна навіть зупинити обіг акцій по всій Україні. Уряд скаже, що все законно.

... на папері годувати в'язнів м'ясом, а реально навіть не лікувати їх від епідемії туберкульозу.

На цьому тлі якось необразливо виглядають пустощі звичайних громадян.

Їм в Україні можна:

... жодного разу не бути на парах, але здобути вищу освіту, а потім отримати кандидата і доктора наук. Якщо ви поважна людина, то і "проффесора" отримаєте порівняно непомітно.

... не ходити до армії. "Не можуть знайти мене в документах. Знають, що мені потрібно йти до армії, але не можуть мене знайти".

... не платити податки. Можна платити, але тоді потрібно добре людям пояснити, що робите це для того, щоб ще більше не платити.

... два рази сидіти у в'язниці, а потім стати президентом. Можна не платити податки з торгівлі газом, і стати прем'єром. Можна бути бандитом, і очолити боротьбу зі злочинністю. Можна займатися бджолами і не робити свою пряму роботу і рахуватися президентом.

... влаштуватися на роботу і взагалі не працювати. А можна багато працювати і бути безробітним.

... змушувати все місто стояти в тисняві, щоб з вітерцем прокотити чиюсь особливо важливу дупу.

Нарешті, тільки в Україні не вводиться в дію база номерів мобільних телефонів, бо вся Верховна рада купила собі iPhone і не хоче платити 10 доларів, щоб зареєструвати їх у базі даних.

Тільки в Україні при зменшенні надою молока може збільшуватися виробництво сирів та їх експорт у Росію.

Тільки в Україні вас може зупинити ДАІ-шник, а ви йому розповісте, що нічого не порушували, а потім дасте 100 гривень, щоб він не виписував штраф на 250 гривень.

Тільки в Україну чиновник середньої ланки їздить на Mercedes, а його начальник - на Bentley. Їх приїжджає перевіряти працівник міліції на Audi, якого за людину не вважає СБУ-шник на Porsche.

Офіційна зарплата у всіх цих персонажів не більше 500 доларів. Податківці, що спостерігають за ними, тихо паркують свої Volvo за рогом, поряд з Maybach районного судді.

Ми повинні пишатися Україною. За двадцять років вона перетворилася в країну безмежних можливостей. Такого нема ніде в світі.

Тільки тут, якщо людина має наполегливість і знає, чого хоче, можна в найкоротші терміни стати ким завгодно.

Можна стати мільярдером, президентом або міністром внутрішніх справ. А можна мати блискучі перспективи, але залишитися двірником, бо не треба бути занадто правильним.

Донедавна щастя було практично абсолютним, бо наших громадян не укладали обличчям в асфальт, як у Росії чи Білорусі.

Але часи змінюються, і нові власники країни сильно стиснули свободу особистості. Хоч мільярдером все ще можна стати.

Будьмо!