"Укртелеком": свій до свого по своє?

"Укртелеком": свій до свого по своє?

Середа, 30 червня 2010, 13:15 -
Претендентів, яких могла би звабити громіздка державна компанія, більш ніж достатньо: це всі без винятку українські оператори мобільного зв'язку та їхні акціонери, включаючи підприємства Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, російські АФК "Система" та "Альтімо", турецька Turkcell та норвезька Telenor.

Фонд державного майна клянеться, що державного оператора зв'язку компанію "Укртелеком" буде продано 2010 року. На цьому, мовляв, зав'язано весь бюджет, і без "Укртелекому" виконати його дохідну частину неможливо.

Для цього до 15 серпня треба встигнути оголосити конкурс. А значить, уряд повинен встигнути розробити кваліфікаційні вимоги до учасників приватизації і вирішити, чи проводити її відкрито і чесно, чи як завжди.

Кулуарний продаж "Луганськтепловоза" можна було виправдати: реальний покупець у нього справді був єдиний. Але якщо за таким самим сценарієм пройде і приватизація "Укртелекому", яким цікавиться купа іноземних компаній, то це означатиме повну втрату ділової репутації нинішнього Кабінету міністрів.

Росіяни - єдині іноземці?

Претендентів, яких могла би звабити громіздка державна компанія, достатньо: це всі без винятку українські оператори мобільного зв'язку та їхні акціонери, включаючи підприємства Ріната Ахметова та Ігоря Коломойського, російські АФК "Система" та "Альтімо", турецька Turkcell та норвезька Telenor.

Крім того, за словами аналітиків, об'єктом торгів цікавляться російська "Ростелеком", британська Vodafone, австрійська Telecom Austria та іспанська Telefonica.

Однак депутат-нунсівець Олександр Бондар переконаний, що "Укртелеком" продадуть одній наперед визначеній українській або російській компанії, склавши умови конкурсу так, щоб під кваліфікаційні вимоги підпадала тільки ця структура.

Його логіка проста: якщо команда Азарова допустила одну непрозору приватизацію, то можна сподіватися і на другу.

Мрії про чесний конкурс

За оцінками аналітика компанії Concorde Capital Єгора Самусенка, є дві економічні причини, що дозволять локальним або російським інвесторам заплатити більше за національного оператора зв'язку.

"Перша - такі інвестори краще знайомі з регуляторним середовищем і закладають в оцінку менший дисконт за регуляторні ризики, ніж західні компанії. Друга - російські та українські компанії краще знайомі із специфікою ринку, і, відповідно, можуть закладати в оцінку більшу маржу прибутковості, ніж іноземні фірми", - вважає експерт.

Тимчасом західні інвестори можуть дешевше залучити борговий капітал для інвестицій у розвиток "Укртелекому". Отже, вони закладатимуть у власну оцінку менші інвестиційні витрати. "Який з факторів переважить - покаже аукціон", - вважає Самусенко.

Ціна відома наперед

Фонд держмайна хоче продати "Укртелеком" за 10 мільярдів гривень, що дозволить закрити план надходжень від приватизації. На більше голова відомства Олександр Рябченко не сподівається. Може, знає, що в Кабміні не дозволять?

"Зараз 10 мільярдів гривень - це ціна монополіста. Так, справді мало. Колись можна було отримати 5 мільярдів доларів, на той час - 25 мільярдів гривень, але час пішов, і підприємство не в найкращому стані", - казав недавно чиновник.

За його словами, в уряді радяться: оголошувати конкурс чи спробувати оздоровити компанію, щоб потім продати її дорожче. Однак дата продажу - 2010 рік - залишається.

Правда, Бондар сумнівається, що саме це справжня причина тяганини.

"Просто уряд ще не визначився, хто буде реальним покупцем. А від цього залежатимуть і умови конкурсу. Хоча керівництво Фонду держмайна прекрасно розуміє, що тягнути з приватизацією нема куди. Тимчасом Міністерство транспорту і зв'язку намагається залишити при собі це підприємство якомога довше", - заявляє депутат.

Місія: відмарафетити динозавра

Намагання уряду вплинути на капіталізацію компанії помітні. Наприклад, недавно він розв'язав давню проблему інтерконекту. За оцінками аналітиків, це трохи понизило рентабельність "Київстара" та "МТС-України" і збільшило рентабельність "Укртелекома" на 2%.

Хоча, за спостереженнями Самусенка, на котирування цінних паперів держоператора це рішення ніяк не вплинуло.

Старший аналітик ІК "Тройка капітал" Пітер Келлер пояснює, що ціна на папери компанії не дуже чутлива до оголошень про підвищення рентабельності. Це фактор, який поступово покращується і вже очікується ринком.

Проте більшість проблем оператора, за оцінками Бондаря, вирішити за такий короткий термін нереально.

"Уряд давно говорить про реформи у галузі. Саме під них "Укртелеком" і набрав кредити, за які зараз розплачується. Це і зв'язок третього покоління, і виокремлення компанії, що надає спецзв'язок... Зараз це зробити фізично неможливо, доведеться давати майбутньому власнику ліцензію на таку діяльність", - бідкається депутат.

Прибутковість "Укртелекому" збільшило б урізання його соціальних зобов'язань. Для цього парламент давно намагається запровадити Фонд універсальних послуг. Туди оператори сплачували б певний відсоток прибутку, і за цей рахунок можна було б надавати зв'язок малозабезпеченим.

"Новий власник "Укртелекому" не захоче продовжувати збиткову діяльність без отримання компенсації, тому Верховна рада має створити фонд. Ми бачимо ознаки, що коаліція готова схвалити цей закон до початку приватизації", - переконаний Келлер.

Однак парламентарі навряд чи це зроблять. "Законопроект про фонд готовий, проголосувати можна за кілька тижнів. Основна причина затримки - лобіювання мобільних операторів. Торгуються за те, віддавати 1% чи 3%", - говорить Самусенко.

Кредити з'їдають прибутки

Міністр транспорту і зв'язку Костянтин Єфименко намагається створити навколо "Укртелекому" райдужний ореол. Наприклад, він пообіцяв, що, незважаючи на збитки  першого кварталу 2010 року, півріччя компанія закінчить з прибутком. Мовляв, інвесторам доведеться готувати більше грошей.

Бондар припускає таку нетривалу прибутковість, але вважає, що потенційних інвесторів все одно лякатиме кредитний тягар "Укртелекому". Аналітик NETTON CG Роман Хіміч додає: за відсутності дієвої системи управління компанією і достовірної інформації про її роботу менеджмент має можливість маніпулювати звітністю у дуже широких межах.

Самусенко згоден з прогнозами міністра, адже, за його словами, "Укртелеком" виплачує основну частину відсотків за кредитами у першому та третьому кварталах.

"У другому кварталі на цю статтю піде на 80 мільйонів гривень менше, ніж у першому. Якщо припустити, що інші фінансові статі залишаться такими, як у першому кварталі, то тільки це дозволить показати близько 40 мільйонів гривень прибутку за другий квартал або 5 мільйонів гривень прибутку за півріччя", - розраховує аналітик.

Скільки "Укртелеком" виплачує за кредитами, мільйони гривень

 Джерело: Concorde Capital

Крім того, за оцінками Келлера, решта прибутків компанії також зростає повільно.

"Збільшення рентабельності пояснюється ефективним скороченням витрат і ростом доходів від нових послуг, що динамічно розвиваються, хоча ще й не займають велику частку у загальних доходах. Це широкосмуговий доступ до інтернету і послуги мобільного зв'язку. За нашими оцінками, нові послуги 2008 року складали 9% усіх доходів "Укртелекому", 2009 року - 14%, а 2010 року - 22% від усіх доходів", - зазначає аналітик.

Яких собак навішати на "Укртелеком"

Зрештою, якщо продавати "Укртелеком" у нинішньому вигляді, то вигадати дискримінаційні кваліфікаційні умови буде ще легше, ніж після реорганізації.

Однією з умов може стати досвід роботи на ринку послуг для соціально захищених категорій населення або досвід співпраці з українським оператором спецзв'язку.

"Умови можуть бути максимально цинічними. Коли вперше продавали "Криворіжсталь", то ввели умову, що покупець повинен постачати певний обсяг коксівного вугілля вітчизняного виробництва. Цій умові відповідали тільки СКМ та ІСД. Так і тут: введуть умову, що до участі допускаються компанії, які мають мільйон або більше абонентів стільникового зв'язку в Україні. І це відсіє іноземних інвесторів", - припускає Бондар.

Хіміч же припускає, що однією з кваліфікаційних умов може бути досвід роботи у пострадянських країнах. "Ще можуть встановити неадекватно стислі строки для подачі документів або відмовити у наданні важливої інформації щодо стану справ у компанії. Великі фірми зазвичай уникають надто ризикованих ситуацій", - підсумовує експерт.