Спрощене оподаткування: реформа на користь уряду

Спрощене оподаткування: реформа на користь уряду

П'ятниця, 18 червня 2010, 12:28 -
Для переходу на спрощену систему фізичним особам необхідно пропрацювати на загальній системі оподаткування протягом року з доходом не більше 500 тисяч гривень і кількістю працівників, яка не перевищує десяти осіб. Можливо, це колізія.

Запропонована в урядовому проекті Податкового кодексу реформа спрощеної системи оподаткування різко зменшить інтерес підприємців до її застосування.

У разі прийняття таких змін, даний податковий режим виявиться цікавим лише для дрібних виробників та суб'єктів, що займаються кустарним виробництвом.

З точки зору державних інтересів, урядовий варіант спрощеної системи є прийнятним, оскільки перекриє ключові схеми мінімізації оподаткування, але він порушує баланс інтересів між державою і бізнесом, оскільки не запропонував останньому нових можливостей, які б компенсували негативні наслідки звуження сфери та масштабу застосування спрощеної системи оподаткування.

Урядовий варіант реформи виявився надмірно асиметричним. Відчувається, що в процесі розробки проекту кодексу домінувала позиція податківців, які вказують, що спрощена система є ключовим інструментом мінімізації оподаткування.

[B]

Водночас, замість вирішення проблем певного податкового режиму, зручнішим видається його скасування або обмеження до тих меж, за якими він втрачає свою суть. У цьому контексті варто згадати СЕЗ і ТПР, фіскальна ефективність яких була підвищена, але за рахунок фактичного знищення даних податкових режимів.

Аналогічний підхід зараз застосовується до спрощеної системи оподаткування. При формальному збереженні даного інституту уряд створив такі обмеження, які роблять його недоступним і нецікавим для підприємців, що займаються бізнесом, а не наданням дрібних побутових послуг.

Очевидно, що уряд в умовах кризи керувався, передусім, фіскальним пріоритетом. З метою перекриття схем мінімізації оподаткування у проекті Податкового кодексу запроваджені наступні заходи.

1. Звужено сферу застосування спрощеної системи оподаткування. Окремі категорії самозайнятих осіб - аудитори, бухгалтери, юристи, консультанти - втратили право на застосування даного режиму.

Крім того, до переліку видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування, додано оптову торгівлю, торгівлю через інтернет, діяльність у сфері розваг, виробництво, експорт, імпорт та продаж підакцизних товарів, продаж пального, крім роздрібного продажу пально-мастильних матеріалів у ємностях до 10 літрів, видобуток та виробництво дорогоцінних металів і каміння.

2. Запроваджено "випробувальний" термін для нових суб'єктів підприємницької діяльності, які мають намір перейти на спрощену систему оподаткування.

Документ визначає, що платниками податку є фізичні особи-підприємці, які протягом чотирьох кварталів, що передують періоду переходу на спрощену систему оподаткування, відповідають сукупності визначених критеріїв.

Таким чином, для переходу на спрощену систему фізичним особам необхідно пропрацювати на загальній системі оподаткування протягом року з доходом не більше 500 тисяч гривень і кількістю працівників, яка не перевищує десяти осіб. Можливо, це колізія, а можливо, це має запобігти створенню одноденних фірм.

3. Виключено із сфери застосування спрощеної системи діяльність, пов'язану з організацією торгівлі на ринках або у торгівельних об'єктах. На думку розробників, це дозволить ліквідувати одну із найпоширеніших схем мінімізації оподаткування.

4. Обмежено право на реєстрацію платником ПДВ. В урядовому варіанті кодексу зазначається, що СПД, що обрали спрощену систему оподаткування, не є платником податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України.

Також для юридичних осіб встановлюється ставка єдиного податку у розмірі 6% бази оподаткування замість двох ставок - 10% з включенням ПДВ та 6% плюс ПДВ.

Імовірно, так уряд намагається зменшити обсяги мінімізації сплати ПДВ за рахунок розширення податкового кредиту на підставі видачі податкових накладних СПД, що працюють на спрощеній системі і зареєстровані платниками ПДВ.

Звертають на себе увагу інші цікаві норми. Платники єдиного податку не є платниками більшості обов'язкових платежів, в тому числі земельного податку і збору за воду, але із зауваженням, що ця норма діє з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2015 року. Отже, з 2016 року ці податки виведуть із складу єдиного.

Названі обмеження для спрощеної системи обґрунтовані. Вони знайшли б підтримку у суспільстві, якби їх запровадження компенсувалося збільшенням граничних меж виручки, яка би дозволяла підприємцям розвивати власний бізнес.

Проте уряд відмовився розширювати ці межі. Проектом кодексу передбачається встановити такі граничні рівні річного доходу: для фізичних осіб залишити на рівні 500 тисяч гривень, для юридичних осіб - збільшити удвічі до 2 тисяч гривень.

Це рішення різко дисонує з деклараціями уряду про підтримку малого і середнього бізнесу. Починаючи з 1998 року, коли була запроваджена спрощена система оподаткування, ІСЦ зріс у 5,5 разу, мінімальна зарплата - у 20 разів.

Попри стабільність граничної межі виручки, яка дає можливість застосовувати спрощену систему оподаткування, висока інфляція знизила реальний допустимий показник більш ніж у п'ять разів.

Парадоксально, але в період економічного зростання, у 2000-2008 роках, суб'єкти малого бізнесу в умовах стрімкого зростання оплати праці мали скорочувати свої реальні обороти, щоб залишатися на спрощеній системі. Фактично, вона наразі відіграє дестимулюючу роль у розвитку та укріпленні малого бізнесу.

Слабкою втіхою стало те, що уряд відмовився від підвищення фіскального навантаження. Для фізосіб-підприємців зберігається нинішній діапазон ставок, а для юридичних осіб ставка знижується до 6% з включенням до неї ПДВ.

Крім того, з 2011 року по 2014 рік введені податкові канікули для фізичних осіб, річний дохід яких не перевищуватиме 300 тисяч гривень на рік і які надають населенню побутові послуги, а також запроваджено нульову ставку для юридичних осіб, обсяг доходу яких не перевищує 100 тисяч гривень.

Ця норма виглядає формальною відпискою уряду, щоб згодом задекларувати виконання свої зобов'язань. З обмеженням доходу до 100 тисяч гривень можна займатися хіба що наданням дрібних послуг без залучення найманих працівників.

Крім того, проект Податкового кодексу залишив низку невирішених проблем.

1. Фіскальна ефективність єдиного податку не лише не підвищується, а навіть знижується через звільнення від оподаткування та зниження ставок єдиного податку для юридичних осіб.

Крім того, враховуючи, що єдиний податок є закріпленим податком дохідної частини бюджетів місцевого самоврядування, таким рішенням уряд додатково звузить фінансову базу громад, що суперечить іншому пріоритету його роботи - формуванню фінансово потужних регіонів.

2. Гранична виручка, яка дозволяє застосовувати спрощену систему, підвищена асиметрично відносно динаміки ІСЦ за останні десять років.

Починаючи з 1998 року, коли була запроваджена ця система оподаткування, обліку та звітності, ІСЦ зріс у 5,5 разу. Проектом ПКУ пропонується залишити  граничний показник виручки фізосіб і лише у два рази збільшити для юридичних осіб.

3. Зберігається ручний механізм визначення ключових параметрів спрощеної системи. Встановлення граничного обсягу виручки і діапазону податків у твердих величинах автоматично збільшує ризик нестабільності. Через високу динаміку інфляції питання про перегляд показників буде порушено найближчим часом.

Загалом даний розділ проекту Податкового кодексу залишає враження, що поспіх, з яким влада проштовхує ключовий нормативний документ, невиправданий.

Було б доцільно провести якщо не громадську дискусію стосовно найбільш актуальних аспектів податкової реформи, то хоча б вузькоспеціалізовану з урахуванням позицій тих, чиї інтереси зачіпаються у контексті урядових ініціатив.

Далі буде...

Читайте також:

Диференціація ставок ПДВ: за і проти

ПДВ: реформувати не можна скасувати

Спрощена система оподаткування: "опозиційний" варіант

Єдиний податок: скасувати не можна реформувати

Податкова і бізнес: кредит довіри вичерпано?

Бізнес душать, а він міцнішає?

Олексій Молдован, Центр антикризових досліджень