Спрощена система оподаткування: "опозиційний" варіант

Спрощена система оподаткування: "опозиційний" варіант

Четвер, 13 травня 2010, 15:21 -
Парадокс в тому, що жоден із законопроектів в нинішньому вигляді не є досконалим, а от при поєднанні прогресивних норм обох документів, дана сфера могла б отримати гарну правову базу, яка б задовольнила і бізнес і владу.

Більш ніж 10 років спрощена система оподаткування, обліку та звітності практично не коригувалася, хоча з часу її запровадження вона обросла численними проблемами, що значно знизили ефективність її функціонування.

Лише завдяки напруженій президентській кампанії 2009-2010 років українська влада звернула увагу на дану проблему. Наразі і опозиція і провладна коаліція розробили аж два законопроекти, що мають на меті удосконалити спрощену систему оподаткування.

Парадокс в тому, що жоден із законопроектів в нинішньому вигляді не є досконалим, а от при поєднанні прогресивних норм обох документів, дана сфера могла б отримати гарну правову базу, яка б задовольнила і бізнес і владу.

Політична боротьба в Україні, порівняно з попередніми роками, в останній час хоч і ненабагато, але все таки стала більш цивілізованою. Ключові політичні сили, принаймні в економічній царині, намагаються запропонувати інтелектуальні відповіді на ключові проблеми економічного розвитку України, що матеріалізується в підготовлених і поданих законопроектах.

Досить гарним сигналом є те, що попри популістські гасла, на кшталт, збереження ставки єдиного податку на нинішньому рівні, чи запровадження податкових канікул, і влада і опозиція запропонувала два системних і реалістичних підходи до вирішення проблем спрощеної системи оподаткування.

Незважаючи на наявність досить спірних окремих положень, вони все ж таки є більш економічними, аніж політичними.

Нині базовим нормативно-правим актом, яким регулюються питання даної сфери, все ще залишається указ президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" №746/99 від 28 червня 1999 року.

Хоча Конституція і закон "Про систему оподаткування" чітко визначають, що податкові платежі до бюджету регулюються виключно законами України про оподаткування.

Реформування податкової системи, яке новий уряд задекларував в переліку своїх пріоритетів, важко уявити без реформування спрощеної системи оподаткування, тому очевидно, що відповідний закон буде прийнятий вже в поточному році.

Через те, що дана сфера зачіпає інтереси 2,6 мільйонів чоловік обидва політичні табори намагаються продемонструвати власну здатність вирішувати проблеми подібного масштабу.

Поки що більш активну позицію зайняли депутати фракції Блоку Юлії Тимошенко, які 6 травня зареєстрували в парламенті оновлений проект Закону "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (№4112), яким пропонують реформувати дану систему відповідно до власного бачення.

Частково таку оперативність можна пояснити досить серйозними напрацюваннями, які були зроблені командою БЮТ минулого року. Тоді Прем'єр-міністр особисто займалася даним питанням, намагаючись поєднати інтереси Ради підприємців і Мінфіну. Фактично нинішній законопроект є дещо модифікованим варіантом попереднього.

Попри опозиційність ініціаторів законопроекту, документ виявися досить збалансованим з точки зору поєднання інтересів держави та бізнесу.

Ним пропонується встановити певні обмеження для малого бізнесу, збільшується фіскальне навантаження, але в той же час запропоновано ряд компенсаторних заходів, які відкриють йому нові можливості. Серед конструктивних нововведень декілька варто відзначити окремо.

Збільшення граничного обсягу виручки від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Очевидним є те, що інфляція знизила не лише реальні доходи бюджету від сплати єдиного податку з фізосіб та фіксованого податку, а й зменшила реальні обороти підприємців. Таким чином, зниження фіскального навантаження компенсувалося звуженням сфери застосування даної системи.

Відповідно до "опозиційного" законопроекту граничний обсяг виручки від реалізації пропонується збільшити для фізичних осіб до 1500 мінімальних заробітних плат (1,3 мільйонів гривень), для юридичних осіб - до 15000 мінімальних заробітних плат (13 мільйонів гривень).

Сьогодні граничні показники встановлені на рівні 500 тисяч та 1 мільйона гривень відповідно. Прив'язка до мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня відповідного року) дозволить створити автоматичний індексатор та в майбутньому не вносити додаткових змін до законодавства, у зв'язку із, наприклад, зростанням рівня інфляції.

Це є досить позитивним нововведенням, оскільки реальні обороти підприємців будуть залишатися стабільними.

Вирішено питання щодо підвищення ставок та запровадження автоматичного механізму їх корекції.

Як і у випадку з індексацією граничної виручки, що дає право на перехід на спрощену систему оподаткування, ставки єдиного податку (для фізосіб та фермерів) прив'язано до мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня відповідного року.

При цьому, законопроектом запропоновано дві ставки єдиного податку для фізичних осіб: у межах 4-40% від мінімальної заробітної плати. Тобто, при отримані виручки до 1000 розмірів мінімальної заробітної плати податок складе від 35 до 348 гривень, та в діапазоні 40-74% мінімальної заробітної плати, якщо обсяг виручки становить понад 1000 до 1500 розмірів мінімальної заробітної плати, що відповідно складе від 348 до 643 гривень.

Для юридичних осіб - платників єдиного податку збережено діючі ставки єдиного податку: 6% зі сплатою ПДВ та 10% від обсягу виручки.

Створення фіскальних стимулів для зацікавленості місцевих органів влади в розвитку малого бізнесу.

На даний момент єдиний податок з малих СПД, що обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності є загальнонаціональним податком, що закріплений за бюджетами органів місцевого самоврядування.

Проблема в тому, що він належить до кошику доходів, що враховуються при визначені розміру міжбюджетних трансфертів. Іншими словами, якщо доходи від сплати податку зростуть, то місцевим бюджетам від цього не буде жодної користі, оскільки на аналогічну величину скоротиться обсяг трансферту з держбюджету.

"Опозиційним" законом передбачається розділити єдиний податок на "єдиний податок з юридичних осіб" та "єдиний податок фізичних осіб - підприємців".

За першим пропонується зберегти статус "загальнодержавного", хоча він залишиться спільним для державного і місцевих бюджетів. А от другий - віднести до місцевих податків.

Цілком можливо, що такі зміни зроблені для того, щоб віднести єдиний податок з фізосіб до кошика доходів місцевого бюджету, що не враховуються при розрахунку міжбюджетних трансфертів, не змінюючи при цьому Бюджетний кодекс України.

Саме місцеві податки автоматично включаються до даного кошику, хоча чисто технічно така ініціатива дещо ускладнить адміністрування даного податку. В той же час, очевидно, що оскільки кошти від єдиного податку залишаться у місцевих бюджетах, то місцеві органи влади будуть зацікавлені в тому, щоб збільшити їх доходи, тобто створити максимально зручні умови для розвитку малого бізнесу.

Зменшено коло платників податку, що дозволить зменшити обсяги мінімізації оподаткування.

Законопроектом пропонується розширити перелік видів діяльності, на які не поширюється спрощена система оподаткування, з метою ліквідації схем мінімізації податкових платежів "над прибутковими" суб'єктами малого підприємництва.

Зокрема, спрощена система оподаткування не буде поширюватися на діяльність, пов'язану з організацією торгівлі та наданням послуг із створення належних умов для здійснення торгівлі фізичними або юридичними особами, наприклад - оренди.

Ринковий збір пропонується взагалі виключити з переліку обов'язкових платежів вітчизняної системи оподаткування. Це дозволить ліквідувати одну із найпоширеніших схем мінімізації оподаткування, коли у великих торгівельних комплексах працює не одна компанія, а десяток "спрощенців", кожен з яких контролює певний павільйон.

Сума єдиних податків, сплачених всіма СПД значно нижча, аніж сума податку з прибутку та ПДВ, який би довелося сплатити компанії, якщо вона б одноосібно вела торгівельну діяльність на загальних умовах оподаткування. Аналогічний механізм часто застосовується на ринках.

Названі ініціативи є досить конструктивними, тому призвели б до позитивних зрушень, якби вони були зафіксовані в кінцевому законі. В той же час, опозиційний варіант даного нормативного-правового акту містить ряд досить суперечливих норм, ефект яких не буде однозначно позитивним, або буде нівелюватися надмірними втратами для однієї із сторін.

Широкий перелік виключень, які звужують базу оподаткування (виручку).

По-перше, дане нововведення ускладнить облік та звітність суб'єктів малого підприємництва. Очевидно, що оскільки є частина доходу яка враховується при визначенні виручки від реалізації, і яка не враховується, то у звітних документах не обхід розподіляти доходи за даним критерієм.

Крім того, СПД, очевидно, необхідно буде підтверджувати обсяг коштів, що надійшли на рахунки, проте не були включені до виручки. Це значно ускладнить документообіг.

По-друге, це створить умови для збільшення обороту суб'єктів малого підприємства за рахунок віднесення частини виручки до суми доходу, яка не враховується при визначені виручки від реалізації.

Модель соціального страхування фізичних осіб-підприємців, що працюють на спрощеній системі оподаткування не відповідає принципам соціальної політики.

Законопроектом пропонується визначити, що фізособа є застрахованою особою у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а от у Пенсійному фонді України лише у разі сплати страхових внесків до ПФУ в сумі, не меншій ніж мінімальний страховий внесок.

Доплати до мінімального страхового внеску в ПФУ є добровільними. Тут відчувається певне електоральне підґрунтя, оскільки дана тема є найбільш болючою для бізнесу.

Водночас, особа може відмовиться від сплати додаткових страхових внесків, керуючись тимчасовими сприятливими обставинами, але вона не може знати чи буде її бізнес успішним в майбутньому, і чи дозволить їй здоров'я вести таку ж активну діяльність.

Чи буде гуманним залишати людину на старості літ без мінімальної пенсії? Система соціального страхування має бути більш цивілізованою і забезпечувати мінімальні гарантії всім громадянам, які працювали протягом життя.

Але якщо право на пенсію буде розширено, то відповідно і мінімальні внески в обов'язковому порядку мають платити в тому числі і фізичні особи, що займаються підприємницькою діяльністю.

Законопроект залишає поза увагою ряд проблемних аспектів.

Зокрема, законопроектом не врегульоване оподаткування більшості самозайнятих осіб, які замаються професійною діяльністю. Крім того, в ньому передбачені досить м'які санкції за порушення законодавства.

Важливою проблемою залишається порушення принципу нейтральності єдиного податку з фізосіб. Очевидно, що попри однакову ставку податку, його обтяжливість для підприємців депресивних територій та міста Києва є вкрай різною.

Загалом, "опозиційний" варіант закону про спрощену систему оподаткування виглядає достатньо виваженим, хоча потребує удосконалень та дискусій стосовно окремих положень.

Ключова проблема полягає в тому, щоб його базові принципи знайшли підтримку в парламенті. Проте коаліція, очевидно, під тиском політичних факторів не буде голосувати за законопроект №4112.

Натомість вона готує свій законопроект, з власними своїми позитивами та недоліками.

Далі буде...

Читайте також:

Єдиний податок: скасувати не можна реформувати

Олексій Молдован, Цент антикризових досліджень