Зброя Тимошенко проти кризи

Четвер, 23 жовтня 2008, 11:00 -
Скільки коштуватиме Україні подолання фінансової кризи – підрахувати неможливо. А пакет антикризових заходів, який напередодні затвердив уряд і найближчим часом розгляне парламент, лише розписує, кому доведеться заплатити більше, а кому менше.

В урядовому законопроекті "Про мінімізацію впливу світової фінансової кризи на економіку України" важко знайти щось принципово нове. Більшість його положень були озвучені ще в понеділок на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Решта так чи інакше лунала й раніше з вуст політиків, банкірів чи економічних експертів.

Заслуга уряду - в тому, що більшість пропозицій він звів у єдиний пакет змін до законодавства, який і розглядатимуть народні обранці.

Головна суть антикризових заходів - пошук додаткових коштів для наповнення бюджету. Адже мета - і кризу побороти, і соціальні пільги зберегти, і бюджет виконати без дефіциту.

На традиційні ж джерела наповнення кошторису годі сподіватись. Так, МВФ на наступний рік прогнозує зростання українського ВВП на рівні лише 2,5%. Це означає, що надходження від Податкової автоматично впадуть. Те ж станеться і з перерахуваннями від Митниці.

Хоча нинішнього року відомство Хорошковського і зуміло виконати річний план на квартал раніше, але вже цього місяця імпорт впав більш як на 40% і до подолання кризи в світі на його збільшення сподіватися не варто.

За таких умов уникнути дефіциту бюджету, на чому наполягають, і Прем'єр, і Президент, можна лише завдяки жорсткій економії. В першу чергу, за планом уряду, слід скоротити адміністративні видатки. Вже з першого листопада їх обіцяють зменшити на 20%. Зокрема, чиновникам заборонять зайвий раз користуватися службовими авто.

Соціальні ж виплати Прем'єр Тимошенко пообіцяла не урізати. Тільки накласти мораторій на введення нових пільг. Тож пенсіонери, інваліди та молоді матері можуть сподіватися на підвищення виплат лише на рівень інфляції.

Левову частку надходжень уряд планує отримати завдяки змінам в оподаткуванні. Так, акцизом обкладуть продавців нафтопродуктів, а підприємствам, що видобувають газ для комерційних потреб, підвищать рентні платежі.

Отримані таким чином прибутки уряд планує відправити на будівництво мостів та доріг. А разом з тим - зменшити податки будівельникам, чим скоротити собівартість зведення нових будинків та прокладання шляхів на 30-50%.

Крім того, пакетом заходів заплановано спростити виділення землі під забудову, а також урегулювати питання вилучення ділянок на суспільні потреби.

Розрахунок простий: якщо запрацює будівництво, то запрацюють і всі галузі, які постачають відповідні матеріали, наприклад, металургія. А це - не лише забезпечення зайнятості, а і зменшення залежності від зовнішніх ринків.

Ще одна новація - податок на "багатство", спрямований на підтримку місцевих бюджетів. Сплачувати його змусять власників великих будинків та маєтків.

"Там, де люди живуть розкішно, зараз є всі підстави ввести даний податок на таке майно і поповнити місцеві бюджети, де люди мусять мати стабільні доходи для нормального функціонування місцевих громад", - заявила Юлія Тимошенко, представляючи журналістам антикризові заходи.

Сподіваються міністри заробити і на продажі держпідприємств. А для цього - розблокувати приватизацію. За словами голови уряду, законодавчі зміни, що має розглянути Рада, передбачають зняття тіньових процесів з приватизаційних дій і проведення "відкритих, чесних, прозорих аукціонів".

Гроші ж від приватизації спрямують до Стабілізаційного фонду, який буде створено спеціально для запобігання впливам світової фінансової кризи на Україну. Туди ж направлятимуться і зовнішні запозичення та допомога міжнародних фінустанов. Головна мета стабфонду - підтримання внутрішнього ринку.

Заходи із стабілізації банківської системи - окремий пункт антикризової програми уряду. І бюджетні кошти, і фінансова допомога МВФ (отримання якої залежатиме від схвалення парламентом антикризових заходів), використовуватимуться для збільшення статутних капіталів банків.

При цьому державна допомога банківській системі зводитиметься до викупу акцій додаткової емісії. До того ж найближчі два роки банки не зможуть розподіляти дивиденди, а всі прибутки спрямовуватимуть на збільшення капіталізації.

Особливо прийняття парламентом антикризових заходів повинно сподобатися грошовитим вкладникам. Адже їм з 50 до 100 тисяч гривень збільшать розмір гарантованого державою депозиту.

Втім, єдиної думки щодо запропонованих антикризових заходів немає, ані серед політиків, ані серед експертів. Серед найбільш суперечливих - питання бездефіцитності бюджету та необхідності позики МВФ як такої.

Так, за словами заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічної політики Ірини Акімової, в нинішніх умовах не можна казати про бездефіцитний бюджет хоча б тому, що наступного року потрібне буде значне збільшення видатків для виплати допомоги з безробіття. Адже криза неодмінно призведе до втрати багатьма людьми робочих місць.

Народний депутат Анатолій Семинога (БЮТ) також не вірить у досягнення бездефіцитного бюджету наступного року. Хоча, на його переконання, навіть семивідсотковий дефіцит є нормальним явищем для молодої економіки, якою є Україна, і не загрожує дестабілізацією.

Що ж до кредиту МВФ, то, за словами керівника групи радників голови Національного банку Валерія Литвицького, зараз у ньому немає нагальної потреби. Адже, і девальвація гривні незначна, і валютних резервів досить багато. А якщо уряд і Нацбанк не хочуть скорочувати валютні резерви, вони можуть піти на більшу гнучкість курсу.

Врешті, це краще, ніж працювати під тиском МВФ.