Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своїй роботі стикається зі схемами виведення і розкрадання коштів з банків їхніми керівниками та власниками.

Про це йдеться у повідомленні на сайті ФГВФО.

За даними на 28 січня 2019 р. вартість активів усіх банків, що перебувають в управлінні Фонду, за балансовою звітністю складає 538,3 млрд грн, при цьому їхня оціночна вартість менша більш ніж у 5,5 разів і становить 93,9 млрд грн.

Одним із чинників, що безпосередньо впливають на цей показник, є зумисні дії власників і менеджерів банків, які вигадали цілий арсенал схем виведення коштів з банків і продовжують вигадувати нові.

Найпоширеніші п'ять таких схем:

1. Кредитування пов’язаних осіб, надання кредитів неплатоспроможним позичальникам (або без фактичної наявності предметів забезпечення).

За такою схемою діяли посадові особи банків "Фортуна" та "Південкомбанк".

2. Зміна власника за допомогою держреєстраторів і нотаріусів.

Ця схема була застосована щодо банків "Контракт", "Дельта Банк", "Златобанк", "Укрінбанк", "Родовід", "Фінанси та кредит".

3. Купівля "сміттєвих" цінних паперів.

Цією схемою виведення ліквідних активів з банків, що стала однією з найпопулярніших, скористалися банки "Дельта", "Хрещатик", "Форум", "Фінанси та кредит", "Надра".

На балансі банків, що ліквідуються та перебувають в управлінні Фонду гарантування, обліковуються "сміттєві" цінні папери вартістю понад 12,75 млрд грн. Це – майже 70% від обсягу загального портфелю цінних паперів неплатоспроможних банків.

4. Списання коштів з кореспондентських рахунків в іноземних банках

Схема, яку використовували "Київська Русь", "Дельта", "Фінанси та кредит".

У цей спосіб виведено кошти 14 неплатоспроможних українських банків через Meinl Bank AG (Австрія), BANK FRICK AND CO.AG (Ліхтенштейн), East-West United S.A., BANK WINTER & CO.AC – на загальну суму 846,31 млн доларів та 75,69 млн євро.

5. Розкрадання на підставі підроблених SWIFT -повідомлень - так, "Дельта Банк" намагався вивести 43,4 млн доларів на підставі фіктивних SWIFT-повідомлень, надрукованих у Microsoft Word.

У Фонді зазначають, що виведенню коштів – і за наведеними схемами, і в інші способи, про які неодноразово повідомляв Фонд гарантування,– нерідко допомагають абсурдні рішення судів за формальними ознаками. Зокрема, через суди відбувається оскарження договорів поруки, іпотеки, або застави. Ними ж подекуди узаконюються незаконні дії державних реєстраторів.

Станом на 30.01.2019 Фондом гарантування вкладів пред’явлено 31 позовну заяву до пов’язаних осіб 31 неплатоспроможного банку на загальну суму вимог понад 66,3 млрд грн. До переліку відповідачів-пов’язаних осіб включено 594 особи. Цього року планується подати позовні заяви до пов’язаних осіб іще понад 30 неплатоспроможних банків. Окрім того, Фондом гарантування вкладів подано понад 5,4 тис заяв про вчинені кримінальні правопорушення на суму понад 356,3 млрд грн.

Нагадаємо, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в 2018 році погасив боргові зобов'язання перед Національним банком і Міністерством фінансів на загальну суму 7,64 мільярда гривень.