Реформа пенсійної системи: складні часи вимагають системних рішень

П'ятниця, 12 травня 2023, 08:17
Чому зміни до законодавства про пенсійну систему актуальні саме зараз та яку проблему має вирішити новий закон?
народний депутат України 9-го скликання


Інновації в дії

Нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону 9212 "Про накопичувальне пенсійне забезпечення", наразі він опрацьовується профільним комітетом ВРУ.

Сама поява в законодавчому й інформаційному полі законопроєкту, який стосується реформування пенсійної системи, як правило, викликає не просто велику кількість обговорень, а й спекуляції, міфи, домисли… 

Зміни потрібні зараз

Норма про запровадження обов'язкової накопичувальної системи з'явилася в українському пенсійному законодавстві ще у 2004 році, тобто майже 20 років тому. Проте всі ці роки реформа була "не на часі". 

Відкладати "на потім" – найпростіший спосіб політиків-популістів відкупитись незначним підвищенням пенсій напередодні виборів, не вдаючись до трансформації системи загалом.

Велика війна в Україні змінила ситуацію, спровокувавши та прискоривши болючі процеси в економіці країни: 

  • значно погіршилась демографічна ситуація: людські втрати, виїзд українців за кордон, від’їзд найбільш активної й освіченої частини населення, збільшення кількості осіб з інвалідністю… 

За даними ООН, Україна входить в топ-15 країн світу з найшвидшими темпами скорочення населення. У найближчі десятиріччя скорочення населення відбуватиметься майже виключно за рахунок населення працездатного віку. 

За умови збереження поточних показників народжуваності, смертності та міграцій, ООН прогнозує зменшення чисельності населення України до 2050 р. на 28%. Водночас частка осіб віком 60 років і старше зросте до 32%.

  • через зменшення кількості працюючих, які сплачують ЄСВ, страхові внески в солідарну систему (без врахування військових) зменшились на 25%;
  • за статистичними спостереженнями 2022р., економічна активність знизилась на 30%;
  • співвідношення застрахованих осіб до пенсіонерів складає 1:1. Тобто один працюючий українець, який сплачує ЄСВ, фактично утримує одного пенсіонера. Через міграцію таке співвідношення може погіршуватись, що негативно відобразиться на фінансуванні солідарних пенсій;
  • середній розмір пенсії на сьогодні (4623 грн) часто не покриває базових потреб людини і є найнижчим в Європі;
  • коефіцієнт заміщення (відсоток від зарплати, який людина може отримувати в якості пенсії) складає близько 30%, це означає, що при виході на пенсію доходи людини зменшуються втричі.

Кожен з факторів збільшує вірогідність негативних для пенсійної системи та кожного українця наслідків. 

За таких умов виникає ризик недостатнього фінансування пенсійної системи за рахунок сплати страхових внесків. 

Це може призвести до вимушеного перегляду параметрів страхової системи (підвищення пенсійного віку, збільшення страхових внесків тощо) або до зменшення параметрів, які впливають на розмір пенсії. Як наслідок, – подальше зменшення коефіцієнту заміщення та падіння рівня життя пенсіонерів.

Консервування такої ситуації, – більше, ніж безвідповідальність. Відкладати вирішення проблеми Україна не може дозволити собі. Складні часи вимагають важливих і системних рішень.

Накопичення як додаткове джерело доходів

Серед найрозповсюдженіших міфів про накопичувальну пенсійну систему – хибне уявлення про те, що держава прагне скасувати солідарну систему, щоби повністю перекласти відповідальність за власну пенсію на громадян. Це не так.

Чотири виклики успішної пенсійної реформи

Впровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення як додаткового елемента пенсійної системи (т.зв. другого рівня) має на меті надати громадянам України можливість сформувати і отримувати в майбутньому додаткові – до пенсій із солідарної системи – пенсійні виплати. Тобто дозволить суттєво змінити рівень пенсій, що виплачуються громадянам.

Що стосується відповідальності держави, то одночасно з роботодав­цями, держава також співфінансуватиме внески громадян. Кошти з державного бюджету перераховуватимуться на паритетних засадах на індивідуальні пенсійні рахунки протягом усього періоду накопичень. 

При цьому кошти на пенсійних рахунках є власністю громадян і можуть бути, наприклад, передані у спадок.

Запровадження 2-го рівня пенсійного забезпечення не є ноу-хау для України, більшість європейських країн вже пройшли цей шлях раніше. При цьому в Україні поширений ще один міф: начебто накопичувальні системи в інших країнах часто були "провальні". Це також не відповідає дійсності.

Багато країн в Східній Європі стикались з проблемами в реалізації обов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення, але ці проблеми були зумовлені вадами дизайну реформ. Майже всі країни винесли уроки з своїх помилок і перезапустили реформу. 

Наразі лише дві країни в Європі не змогли цього зробити і згорнули пенсійну реформу - Російська Федерація та Угорщина. 

Обговорення законопроєкту №9212, скоріш за все, також викличе немало баталій у стінах Верховної Ради. 

Проте хочу наголосити: запровадження накопичувальної пенсійної системи додатково до солідарної наразі є найоптимальнішим варіантом відповіді на виклики, перед якими стоїть країна.

Відкладати реформу далі неможливо, але її введення має бути продуманим і планомірним. Взявши за основу законопроєкт №9212, депутатський корпус, Мінсоцполітики, інші стейкхолдери мають напрацювати пропозиції для вибудування найкращої конфігурації майбутньої системи. Долучайтесь.