Податок на викиди для експортерів: як Україні підготуватися до нових правил

Четвер, 11 травня 2023, 08:13
Що можна зробити для утримання позицій українського бізнесу на ринках ЄС.
Razom We Stand


Інновації в дії

18 квітня Європарламент схвалив у першому читанні CBAM – механізм вуглецевого коригування на кордоні і реформу системи торгівлі квотами на викиди.

З 1 жовтня 2023 року імпортери до ЄС починають звітувати за викиди парникових газів, а оплата вуглецевого податку почнеться з 2026 року.

Цей механізм стосуватиметься більшої частини українського промислового експорту.

Ухвалення інструменту CBAM Європарламентом у першому читанні стало холодним душем для українського бізнесу.

Мало хто сприймав серйозно наміри ЄС запровадити оподаткування вуглецевих викидів з третіх країн, де не проводяться заходи з декарбонізації.

Це чіткий сигнал усім, що війна росії проти України не гальмує кліматичні політики, а прискорює їх, як і перехід на відновлювані джерела енергії.

Також це свідчення того, що заходи з декарбонізації – це не забаганка окремих країн, а обов'язкова вимога для всіх, хто бачить ЄС своїм торговим партнером.

Що передбачають CBAM та реформа Системи торгівлі викидами

CBAM охоплює залізо, сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію, водень, а також непрямі викиди за певних умов. Імпортери цих товарів повинні будуть сплатити будь-яку різницю між ціною за викиди, сплаченою в країні виробництва, і ціною в системі торгівлі квотами на викиди (СТВ) ЄС.

CBAM буде поступово вводитися з 2026 року до 2034 року. З тією ж швидкістю вилучатимуться безкоштовні квоти в СТВ ЄС, щоб викиди парникових газів у секторах СТВ скоротилися на 62% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року.

СТВ ЄС буде розширена й охопить пальне для автотранспорту та сектору будівель. Вона встановить ціну на викиди парникових газів у цих секторах у 2027 році або 2028 році, якщо ціни на енергоносії будуть надзвичайно високі.

Європарламент також включив до СТВ викиди парникових газів у морському та авіаційному секторах, що сприятиме використанню екологічно чистого палива.

Що CBAM означає для України

56 і 57 статті документа говорять про те, що треті країни, які експортують електроенергію до ЄС, можуть бути тимчасово звільнені від сплати CBAM за умови розробки карти декарбонізації з механізмом ціноутворення на викиди вуглецю, який передбачає ціну, еквівалентну СТВ ЄС.

Треті країни повинні взяти на себе зобов’язання досягти вуглецевої нейтральності не пізніше 2050 року, а також узгодитися із законодавством ЄС у сферах навколишнього середовища, клімату, конкуренції та енергетики.

Більше того, такий відступ ЄС може скасувати в будь-який час, якщо є підстави вважати, що країна не виконує своїх зобов’язань або якщо вона не прийняла до 2030 року систему торгівлі викидами, еквівалентну СТВ ЄС.

Для українського бізнесу це важливі тенденції з огляду на те, що ЄС минулоріч став основним торговим партнером промислових товарів через зміну логістики.

Відновити і модернізувати знищені заводи: якою може бути "зелена" промислова революція в Україні

Це означає, що енергетичний сектор надзвичайно зацікавлений у запровадженні СТВ в Україні до 2030 року. Щобільше, у документі вказано, що система СТВ в третіх країнах має бути еквівалентною або частиною СТВ ЄС.

Тобто "вітчизняні" системи СТВ з непрозорим дизайном системи та низькою ціною на квоти можуть бути не визнані на рівні ЄС і різницю між українською та європейською ціною на викиди вуглецю доведеться сплатити в ЄС.

У тексті СВАМ-регламенту відсутні положення, які б дозволяли тимчасове виключення із сфери дії СВАМ інших секторів, крім електроенергетики.

Тому промисловість може бути зацікавлена в запровадженні СТВ з 2026 року, коли почнеться сплата вуглецевого податку, вважає старший координатор проєкту "Підтримка встановлення схеми торгівлі викидами парникових газів в Україні", що виконується GIZ за дорученням уряду Німеччини, Павло Масюков.

Коли запрацює СТВ в Україні – невідомо. Терміни, які були вказані в угоді про асоціацію з ЄС щодо запровадження СТВ, уже спливли і з того часу не переглядалися, жодного законопроєкту щодо СТВ в Україні не існує.

Реформа моніторингу, звітності та верифікації парникових газів (МЗВ), яка передбачала щорічне звітування всіх підприємств та створення єдиного реєстру для обліку парникових газів та реєстрації установок, працює частково.

Аудит Рахункової палати встановив, що з липня по грудень 2021 року офіційно на розгляд БУ "НЦО" – національного центру обліку викидів парникових газів від Міндовкілля – передано 264 плани моніторингу. За приблизними даними, це становить близько 15% установок, з яких здійснюються викиди парникових газів.

За результатами розгляду БУ "НЦО" до Міндовкілля направлена 201 рекомендація з оцінками ризиків. З них 165 містять висновок не затверджувати план моніторингу з описом недоліків та невідповідностей і лише 36 містять висновок про можливість затвердження плану моніторингу.

У звіті Рахункової палати зазначається, що великі хімзаводи (ПАТ "Черкаське хімволокно", ПАТ "Азот", ПрАТ "Рівнеазот", ПрАТ "Сєвєродонецьке об’єднання "Азот", ПАТ "Сумихімпром") та більшість коксохімічних заводів (Криворізький, Маріупольський, Харківський, Андріївський) ігнорували вимоги законодавства.

До кінця війни навряд чи вдасться налагодити систему МЗВ, але це не означає, що без цього впровадження СТВ неможливе.

Ще суворіша кліматична звітність для всього бізнесу

Іншим регулюванням є схвалення наприкінці 2022 року директиви ЄС щодо корпоративної звітності про сталий розвиток (CSRD). Вона передбачає розкриття сотень цільових показників про вплив бізнесу на довкілля.

Під дію директиви підпадають компанії з країн, що не є членами ЄС, але які мають дочірні підприємства, що працюють в ЄС або котируються на біржах ЄС.

Стандарт біорізноманіття GRI (Global Reporting Initiative), який використовуватиметься платформою CDP (Carbon Disclosure Project), найбільшою корпоративною базою щодо викидів парникових газів, та системою TNFD (Taskforce on Nature-related Financial Disclosures), системою розкриття фінансової інформації щодо ризиків, пов’язаних з природою, мають переглянути відповідно до директиви корпоративного звітування про сталий розвиток.

Стандарт GRI має містити дані про весь ланцюжок постачання, враховуючи, що багато впливів на біорізноманіття виходять за межі діяльності компанії. Він також має містити відомості про причини втрати біорізноманіття, включаючи зміну клімату, забруднення та надмірну експлуатацію ресурсів.

Стандарт акцентуватиме увагу на місця розташування, щоб забезпечити прозорість компаній щодо місць, де відбувається їх вплив на біорізноманіття.

З 1 січня 2024 року організації з ЄС зі штатом понад 500 співробітників мають подати перші звіти відповідно до директиви. З 1 січня 2026 року це мають робити компанії за межами ЄС, цінні папери яких котируються на ринках ЄС.

З 1 січня 2028 року до них приєднаються компанії поза ЄС з річним оборотом 150 млн євро, які мають дочірню компанію в ЄС або філію в ЄС, річний чистий оборот яких перевищив 40 млн євро в попередньому фінансовому році.

Як українському бізнесу залишитися на ринку ЄС

Перша рекомендація стосується основного: запровадження GHG-протоколу. Для того, щоб скорочувати викиди парникових газів, їх потрібно спершу порахувати. Для цього існує GHG-протокол – методики та платформа корпоративного обліку та звітності щодо викидів парникових газів у світі.

До викидів згідно з GHG-протоколом належать сім категорій парникових газів, кожен з яких має потенціал глобального потепління. Він дає змогу порахувати прямі та непрямі викиди, враховуючи вплив на ланцюг постачання компанії.

Друга порада – розробити карту декарбонізації відповідно до секторальних рекомендацій та сценарію 1,5 градуса згідно з Паризькою угодою.

Для цього варто звернутися до ініціативи SBTi, яка заохочує компанії заповнити лист-зобов’язання щодо встановлення науково обґрунтованих кліматичних цілей, за 24 місяці встановити їх і безкоштовно пройти валідацію.

Екологія на кону: як влада і олігархи ведуть війну за довкілля

1 200 компаній, які представляють п'яту частину світової економіки з понад 50 секторів, уже мають підтверджені науково обгрунтовані цілі.

Вони покривають тисячу мегатонн річних викидів парникових газів, що еквівалентно приблизно 308 вугільним електростанціям. Покрокова інструкція щодо впровадження GHG-протоколу та подання на ініціативу SBTi – тут.

Третя рекомендація – заповнити звіт про вплив на довкілля в базі CDP, яка є "золотим стандартом" екологічної звітності з найбагатшим та найповнішим набором даних для компаній та міст.

Це дозволить отримати свій рейтинг відповідно до інших компаній сфери та уявлення, яких даних не вистачає і яку звітність варто запровадити, щоб відповідати директиві щодо корпоративної звітності про сталий розвиток.

Четверта порада – готуватися до імплементації в законодавство України директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, яка ґрунтується на найкращих доступних технологіях та методах управління в промисловості (НДТМ) і забезпечує високий рівень захисту здоров’я людей та довкілля.

Екологічний комітет парламенту вже схвалив законопроєкт 6004-Д. Директива встановлює обмеження на викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю і пропонує операторам промислових установок шляхи для їх зменшення.

Питанню енергоефективності присвячений довідковий документ з найкращих доступних методів (BREF) щодо енергоефективності. Він стосується підвищення енергоефективності промислових установок і надає загальні рекомендації щодо того, як оцінювати, впроваджувати та вирішувати питання, пов’язані з енергоефективністю, разом з відповідними дозволами та процедурами нагляду.

Це важливо ще й тому, що Єврокомісія ухвалила план дій "Назустріч нульовому забрудненню повітря, води та ґрунту" – ключовий документ для виконання "Зеленого курсу". Нові правила обмежать забруднення повітря, що дозволить зменшити передчасні смерті на 55% і врятувати 150 тис життів до 2030 року.

Ці зобов'язання, які довели ефективність в ЄС, мають запрацювати в Україні. Доступ українського бізнесу до ринків ЄС є ключовою умовою для того, щоб Україна відбулася як незалежна держава серед країн ЄС після нашої перемоги.