Націоналізація, Дерипаска та ракети

Націоналізація, Дерипаска та ракети

Чи може залишатися осторонь війни бізнес російського мільярдера в Україні, який виробляє сировину для російського озброєння?
Неділя, 3 квітня 2022, 11:35
експерт Офісу Реформ Кабінету міністрів України

Рішення парламенту про можливість націоналізації російської власності в Україні зустріло критику як нібито антиліберальний та антиринковий крок. 

Проте виробник сировини для російських військових кораблів, ракет та бомбардувальників не є поза політикою. 

Тож, санкції проти нього – не є питанням свободи підприємництва, а є питанням національної безпеки.

Верховна Рада на засіданні 1 квітня схвалила закон №7169, що визначає порядок націоналізації майна, яке належить громадянам Росії та українцям, які публічно заперечують російсько-українську війну.

Реклама:

Незважаючи на 8 років війни, таких підприємств чимало.

Термін "націоналізація" зіткнувся з критикою деяких ліберальних оглядачів. Контраргументи відомі: держава – нібито поганий власник, бізнес поза політикою.

В принципі, виходячи з ліберальних (а радше лібертаріанських) позицій, теза "війна окремо, бізнес окремо" має право на існування – у 18-му сторіччі, коли лібералізм винайшли.

Дійсно, тоді війна була радше справою професіоналів. У війнах брали участь та гинули набагато більше військових, аніж цивільних.

Та, на жаль, у 20-му сторіччі з прогресом зброї, все змінилося. Вже понад сто років втрати цивільних у війнах кратно перевищують втрати власне військових.

До того ж, суттєво ускладнилися виробничі ланцюжки. Ураження ракетою "Іскандер" цивільного будинку – це не індивідуальне рішення лейтенанта Іванова, що власне й натиснув кнопку. На відміну від індивідуального удару шаблею в часи Адама Сміта. 

Постріл ракетою — результат праці мільйонів (без перебільшення) людей. Це, окрім власне конструкторів – це хіміки, машинобудівники, працівники кольорової металургії, інженери та працівники космічної промисловості, нафтовидобувачі та нафтопереробники, працівники російської залізниці РЖД, вантажники та оператори портових кранів у Новоросійську та Севастополі – і ще багато тих, хто робив можливим цей постріл. 

Мільйони робітників приватних та державних підприємств Росії.

Щодо конкретно пана Дерипаски, простого аполітичного бізнесмена.

"РусАл" – провідний виробник алюмінію в Росії.

Його актив — Миколаївський глиноземний завод – одне з найбільших у Європі підприємств з видобутку сировини (глинозему) для виробництва алюмінію. Цей завод входить до групи "РусАл". 

У 2021 році підприємство експортувало продукції на 6,5-7 млрд грн. Виручка становила 7 млрд грн, активи оцінювалися 7,4 млрд грн.

Алюміній має стратегічне значення для військової промисловості.

Найбільш популярними сферами використання можна назвати:

  • Авіабудування: фюзеляжі, насоси, двигуни, корпуси та інші елементи;
  • Ракетобудування: корпуси, двигуни, горючий компонент для ракетного палива;
  • Суднобудування: корпуси та палубні надбудови;
  • Електроніка: дроти, кабелі, випрямлячі;
  • Оборонне виробництво: автомати, танки, літаки, різноманітні установки;
  • Залізниця: цистерни для нафтопродуктів, деталі;
  • Автомобілебудування: радіатори, бампери.

В сукупності, продукція шанованого поважним українським діловим виданням аполітичного бізнесмена використовувалася в кожному вбивстві як військових, так і цивільних громадян України.

До речі, розуміючи значення "РусАлу" для ВПК, влада РФ активно допомагала корпорації. Зокрема, величезними кредитами держбанків "ВТБ" та "Сбербанку". А нещодавно корпорація знов заговорила про підтримку під час санкцій.

Тож, протести щодо санкцій проти Дерипаски, сподіваюся, спричинені просто недостатнім рівнем розумінням того, чим відрізняється економіка 21-го сторіччя від 18-го. 

А боротьба з елементами та ланцюжками постачання російської військової промисловості – обґрунтований та своєчасний крок.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: