Ремонт та будівництво у регіонах. Як розподілили кошти ДФРР у 2021 році?

Понеділок, 7 червня 2021, 13:11
У 2021 році на фінансування інфраструктурних проєктів передбачено 4,5 млрд грн від Державного фонду регіонального розвитку. Які області отримали найбільше коштів та на що вони будуть спрямовані?
аналітик, Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління КШЕ

12 квітня 2021 року Уряд затвердив розподіл коштів державного бюджету на фінансування проєктів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР). 

Цього року на фінансування інвестиційних регіональних проєктів у Державному бюджеті передбачено 4,5 млрд грн, із них розподілено наразі 4,3 млрд грн.

Інструмент фінансування інвестиційних проєктів за рахунок коштів ДФРР використовується у системі публічних фінансів України з 2012 року і сьогодні є одним із найпрозоріших механізмів розподілу коштів держбюджету для фінансування регіонального розвитку. 

Відповідно до Бюджетного кодексу, обсяг ДФРР має становити не менше 1% доходів загального фонду держбюджету на відповідний рік — у 2021 році це 9,3 млрд грн. 

Однак під час розгляду бюджету на 2021 рік обсяг ДФРР зменшили до 4,5 млрд гривень, а решту коштів перерозподілили на фінансування непрозорих та політично мотивованих соціально-економічних субвенцій.

Проєкти, які претендують на фінансування з ДФРР, подаються в Фонд областями та попередньо схвалюються міжвідомчою комісією. 

"Подарунки" депутатам в мільярдах: як припинити розподіл коштів на неефективну субвенцію

За результатами відбору, який проходив протягом 2020 року, обласні комісії подали комісії 294 проєктні заявки (станом на 18 лютого), які були проаналізовані на засіданнях комісії відповідно 18 лютого та 4 березня 2021 року. Результати відбору представлені на рис. 1 та детальніше в табл.

Рисунок 1. Результати розподілу коштів ДФРР міжвідомчою комісією у березні 2021 року.

Який порядок підготовки та відбору проєктів ДФРР?

Процес підготовки та відбору проєктів на ДФРР регулюється Бюджетним кодексом України та відповідним Порядком:

  • Обласні державні адміністрації (ОДА) та Київська і Севастопольська МДА (а також Рада міністрів АРК) утворюють регіональні комісії з відбору проєктів. До складу таких комісій включаються представники ОДА (МДА), органів місцевого самоврядування (ОМС), територіальних відділів ЦОВВ, профільних асоціацій, наукових установ, ГО, а також представників експертного середовища.
  • ОДА та КМДА (а також Севастопольська МДА та Рада міністрів АРК) розміщують оголошення про конкурсний відбір проєктів на наступний плановий рік до 15 квітня.
  • Далі подаються заявки. Серед заявників можуть бути – органи виконавчої влади (їхні територіальні відділи), органи місцевого самоврядування та агенції регіонального розвитку. 

Подання для проведення конкурсного відбору інвестиційних програм і проєктів закінчується 15 червня.

  • Оцінка та попередній конкурсний відбір інвестиційних програм і проєктів закінчується не пізніше 1 серпня. До цього дня регіональні комісії передають узагальнені переліки попередньо відібраних проєктів Мінрегіону.
  • Для оцінки та відбору проєктів Мінрегіон утворює комісію, не менше 50% якої становлять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. 

Комісія проводить оцінку відповідності вимогам законодавства проведених регіональними комісіями оцінки та попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проєктів.

  • За результатами висновків комісії, Мінрегіон до 15 грудня надає Кабміну для затвердження пропозиції з розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку разом із переліком інвестиційних програм і проєктів (у попередні роки дедлайн за цим етапом був визначений до 1 серпня, тобто у момент, коли немає ще навіть проєкту держбюджету).
  • Розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проєктами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у двомісячний строк з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.

Рекомендований комісією та затверджений Урядом розподіл ДФРР між регіонами, тис. грн.

Регіон

Згідно з розподілом коштів Державного фонду регіонального розвитку області передбачено

після першого засідання комісії (18 лютого)

Затверджений розподіл

пропонується до фінансування

Відсоток розподілених коштів

Затверджено до фінансування

Відсоток розподілених коштів

К-сть

сума

К-сть

сума

Вінницька

132 439,23

13

131 839,23

99,55%

13

131 839,23

99,55%

Волинська

154 024,97

7

154 024,97

100,00%

7

154 024,97

100,00%

Дніпропетровська

272 168,09

5

190517,661

70,00%

6

272 168,09

100,00%

Донецька

561 997,45

17

561 997,45

100,00%

17

561 997,45

100,00%

Житомирська

186 666,02

-

-

-

16

177 017,01

94,83%

Закарпатська

164 639,02

9

155 265,67

94,31%

9

155 265,67

94,31%

Запорізька

144 424,66

12

144 424,66

100,00%

12

144 424,66

100,00%

Івано-Франківська

202 315,76

14

202 315,76

100,00%

14

202 315,76

100,00%

Київська

154 524,85

11

154 524,85

100,00%

11

154 524,85

100,00%

Кіровоградська

79 761,21

10

79 761,21

100,00%

10

79 761,21

100,00%

Луганська

221 465,51

19

177 465,51

80,13%

19

177 465,51

80,13%

Львівська

216 108,27

-

-

-

16

213 455,27

98,77%

Миколаївська

96 006,86

9

96 006,86

100,00%

9

96 006,86

100,00%

Одеська

204 854,41

3

65 018,37

31,74%

10

204 854,41

100,00%

Полтавська

118 830,60

6

100 830,60

84,85%

6

100 830,60

84,85%

Рівненська

160 614,12

7

160 614,122

100,00%

7

160 614,12

100,00%

Сумська

165 109,85

4

45 773,96

27,72%

16

131 067,14

79,38%

Тернопільська

142 170,14

23

136 170,14

95,78%

24

142 170,14

100,00%

Харківська

228 075,30

7

228 075,30

100,00%

6

228 075,30

100,00%

Херсонська

147 553,59

13

147 553,59

100,00%

14

147 553,59

100,00%

Хмельницька

189 244,77

-

-

-

9

189 244,77

100,00%

Черкаська

102 102,55

8

8 251,01

8,08%

19

95 196,59

93,24%

Чернівецька

114 111,31

16

111 111,31

97,37%

16

111 111,31

97,37%

Чернігівська

84 688,63

4

48 686,58

57,49%

5

52 846,59

62,40%

м. Київ

256 102,83

4

256 102,83

100,00%

4

256 102,83

100,00%

Разом

4 500 000,00

221

3 356 331,63

74,59%

295

4 339 933,92

96,44%

Джерело: Постанова КМУ №297, Протокол міжвідомчої комісії, розрахунки Центру

Які ж критерії розподілу коштів?

Розподіл між областями

Розподіл загальної суми між регіонами врегульовано Бюджетним кодексом України:

  • 80% коштів — відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;
  • 20% коштів — з урахуванням валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75 відсотків середнього показника по Україні).

Середній розмір проєктів у розрізі областей у 2021 році, тис. грн.

Регіон

Затверджено до фінансування

у середньому на проєкт

Кількість

Сума

м. Київ

4

256 102,83

64 025,71

Дніпропетровська

6

272 168,09

45 361,35

Харківська

6

228 075,30

38 012,55

Донецька

17

561 997,45

33 058,67

Рівненська

7

160 614,12

22 944,87

Волинська

7

154 024,97

22 003,57

Хмельницька

9

189 244,77

21 027,20

Одеська

10

204 854,41

20 485,44

Закарпатська

9

155 265,67

17 251,74

Полтавська

6

100 830,60

16 805,10

Івано-Франківська

14

202 315,76

14 451,13

Київська

11

154 524,85

14 047,71

Львівська

16

213 455,27

13 340,95

Запорізька

12

144 424,66

12 035,39

Житомирська

16

177 017,01

11 063,56

Миколаївська

9

96 006,86

10 667,43

Чернігівська

5

52 846,59

10 569,32

Херсонська

14

147 553,59

10 539,54

Вінницька

13

131 839,23

10 141,48

Луганська

19

177 465,51

9 340,29

Сумська

16

131 067,14

8 191,70

Кіровоградська

10

79 761,21

7 976,12

Чернівецька

16

111 111,31

6 944,46

Тернопільська

24

142 170,14

5 923,76

Черкаська

19

95 196,59

5 010,35

Разом

295

4 339 933,92

14 711,64

Джерело: Постанова КМУ №297, розрахунки Центру

Розподіл між проєктами

Умовами спрямування коштів ДФРР є фінансування інвестиційних програм і проєктів, що мають на меті розвиток регіонів і відповідають пріоритетам визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних регіональних стратегіях розвитку, а також таким критеріям:

1) для проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) — наявність затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації;

2) для проєктів будівництва (крім проєктів нового будівництва) — дотримання комплексного підходу під час проєктування та фінансування об’єкта будівництва (здійснення комплексу відповідних робіт та заходів у будинку, будівлі, споруді будь-якого призначення в цілому);

3) календарний план реалізації проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) повинен становити від одного до трьох років. 

Для проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) загальною кошторисною вартістю від 50 тис. до 100 млн гривень, фінансування яких здійснювалося із залученням коштів ДФРР у попередніх роках та які за об’єктивних причин не було введено в експлуатацію відповідно до календарних планів їх реалізації, за рішенням регіональної комісії строк реалізації може бути продовжений до чотирьох років за умови, що такі проєкти буде реалізовано у поточному році. 

Для проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) вартістю понад 100 млн гривень строк реалізації може бути продовжений до п’яти років за таких же умов;

4) співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі не менше 10%;

5) спроможність суб’єктів, на фінансування об’єктів яких залучаються кошти ДФРР, забезпечувати подальше власне фінансування та їх утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел не заборонених законодавством;

6) загальна кошторисна вартість проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) понад 10 млн гривень, а для інших проєктів — понад 1 млн гривень. 

Як розподілили кошти? 

Уряд розподілив 4,34 млрд грн із передбачених у держбюджеті 4,5 млрд грн. 

Повністю розподілено запланований обсяг ДФРР у 15 областях. Ще у п’яти областях розподілено понад 90% коштів. Загальний нерозподілений залишок коштів у 10 областях становить 160 млн грн. 

Майже у всіх нерозподілені суми є незначними, за винятком Луганської (44 млн грн — 20% передбаченого обсягу), Сумської (34 млн грн, 21%) та Чернігівської областей (31,8 млн грн, 37,6%). 

Це несе додаткові ризики майбутнього невиконання плану через пізніший початок необхідних процедур (підготовка документації, тендери і т.д.).

Цікаво, що розміри проєктів суттєво відрізняються в різних регіонах. Якщо у Києві середній розмір проєкту 64 млн грн, у Дніпропетровській області 45,3 млн грн, то на Тернопільщині всього 5,9 млн грн, а на Черкащині лише трохи більше 5 млн грн (рис. 2).

Середньоукраїнське значення – 14,7 млн грн. Дорожчими за середнє є проєкти у Харківській, Донецькій, Рівненській, Волинській, Хмельницькій, Одеській, Закарпатській та Полтавській областях. Тернопільщина є лідером за кількістю проєктів – 24, а Донеччина за загальним обсягом фінансування — 562 млн грн.

Рисунок 2. Середній розмір (млн грн) та кількість проєктів за областями

За напрямами, найбільше проєктів стосуються освітніх закладів (переважно заклади середньої та дошкільної освіти) – 132 проєкти, спорту (59 проєктів) та медицини (37 проєктів). Найменше проєктів розвиткового спрямування – на підвищення ділової активності (наприклад, підтримки індустріальних парків) – лише 4. 

На реалізацію проєктів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток регіонів у частині розвитку спортивної інфраструктури, законодавчо передбачається не менше 10% коштів ДФРР (хоча фактично ця норма не дотримується). 

Серед цьогорічних переможців — переважно капітальний ремонт та реконструкція загальноосвітніх шкіл, дитячих садочків та лікарень. Також поширеними проєктами є будівництво та ремонт спортивних залів та басейнів. 

У цілому, ДФРР використовують на дороговартісні (для масштабу відповідного місцевого бюджету), але водночас необхідні проєкти, серед яких система зрошення, будівництво магістральних водогонів чи очисних споруд. 

Є й інші цікаві ідеї, як-от розвиток пішохідно-трекінгової та велосипедної інфраструктури або такі, що мають на меті надати поштовху до розвитку регіону — наприклад, будівництво інженерно-транспортної інфраструктури ділянки індустріального парку в м. Кам’янка-Бузька, на яке виділяється майже 10 млн грн. 

Рисунок 3. Напрями відібраних проєктів ДФРР, кількість проєктів
Джерело: постанови урядів про розподіл коштів ДФРР

Що змінилось у порівнянні з минулим роком?

Минулого року, згідно з розпорядженням КМУ №211-р за пропозиціями обласних та Київської міської держадміністрацій, між проєктами та програмами було розподілено 4,7 млрд гривень Державного фонду регіонального розвитку (на перше читання на фінансування ДФРР пропонували надати 9,4 млрд грн, але до другого читання відновили соціально-економічні субвенції та виділили на ДФРР лише 7,5 млрд грн). 

У період урізання статей видатків для створення ковід-фонду у квітні 2020 року навколо ДФРР довго тривали дискусії. У першій версії змін до бюджету для цілей ковід-фонду ДФРР пропонували прибрати взагалі (всі 7,5 млрд), але зрештою розподілені на той час суми таки залишили Фонду. У підсумку, з ДФРР до ковід-фонду перейшов лише нерозподілений залишок – 2,74 млрд грн.

Розподіл за напрямами у 2020 не надто відрізнявся від цьогорічних пропорцій – найбільша частка на освіту, на другому місці проєкти пов’язані зі спортом, а третьою є медицина. 

Як фактично уряд фінансує розвиткові проєкти?

Фінансування видатків ДФРР у 2020 році було на рівні 89,7% – асигнувань було відкрито згідно з планом (4,87 млрд грн), а касові видатки досягли лише 4,37 млрд грн. Рівень виконання з кожним роком зростає (рис. 4).

Рисунок 4. Рівень використання коштів ДФРР, млрд грн
Джерело: сайт ДФРР, звіти Казначейства

Однак, у 2020 році ситуація із виконанням плану у різних областях була різною – найменше було профінансовано у Сумській області – лише 70,34% від передбаченого обсягу, у Кіровоградській трохи більше – 73,22%. Найвищий показник на Полтавщині – 98,92% та Львівщині – 97,97% (рис. 5).

Рисунок 5. Використання коштів ДФРР у 2020 році

Використання коштів Державного фонду регіонального розвитку у 2020 році, тис. грн.

Область

Обсяг фінансування, передбачений розпорядженням 

Спрямовано асигнувань 

Касові видатки 

% виконання

Вінницька

143 524,50

143 524,50

138 415,13

96,44%

Волинська

190 294,71

190 294,71

162 624,81

85,46%

Дніпропетровська

292 364,41

292 364,41

240 272,23

82,18%

Донецька

461 695,41

461 695,41

441 507,58

95,63%

Житомирська

216 823,73

216 823,73

201 951,03

93,14%

Закарпатська

184 636,30

184 636,30

169 080,00

91,57%

Запорізька

157 801,33

157 801,33

143 681,52

91,05%

Івано-Франківська

220 350,85

220 350,85

210 958,18

95,74%

Київська

166 638,43

166 638,43

145 155,40

87,11%

Кіровоградська

87 241,82

87 241,82

63 874,90

73,22%

Луганська

226 796,92

226 796,92

205 456,88

90,59%

Львівська

235 030,93

235 030,93

230 264,38

97,97%

Миколаївська

104 751,10

104 751,10

95 758,56

91,42%

Одеська

219 961,82

219 961,82

191 448,42

87,04%

Полтавська

129 727,87

129 727,87

128 332,85

98,92%

Рівненська

186 586,36

186 586,36

176 732,56

94,72%

Сумська

202 236,93

202 236,93

142 252,90

70,34%

Тернопільська

174 835,70

174 835,70

150 632,26

86,16%

Харківська

247 674,31

247 674,31

228 164,31

92,12%

Херсонська

183 703,35

183 703,35

159 173,48

86,65%

Хмельницька

216 172,50

216 172,50

204 895,86

94,78%

Черкаська

111 440,89

111 440,89

96 415,19

86,52%

Чернівецька

144 976,65

144 976,65

132 714,68

91,54%

Чернігівська

92 683,78

92 683,78

89 166,97

96,21%

м. Київ

274 963,37

274 963,37

221 963,47

80,72%

Разом

4 872 913,96

4 872 913,96

4 370 893,54

89,70%

Джерело: дані ДКСУ, розрахунки Центру

Висновки

ДФРР є достатньо прозорим інструментом розподілу коштів Державного бюджету України на виконання регіональних проєктів капітального характеру. 

На сайті ДФРР представлена детальна інформація про подані та профінансовані проєкти. Інші інструменти або припинили своє існування ("інфраструктурна субвенція") або залишаються занадто вразливими до впливу народних депутатів (як субвенція на соціально-економічний розвиток), що виливається у несправедливий розподіл фінансового ресурсу. 

Разом із тим, тривають дискусії, як далі вдосконалити ДФРР, аби зробити його більш результативним для досягнення стратегічних цілей областей та громад.

8 жовтня 2020 року Кабмін подав до ВРУ проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо підвищення ефективності використання коштів ДФРР, який пропонує дещо змінити Порядок відбору інвестиційних проєктів. 

Частину із цих змін вдалося проголосувати разом з іншими змінами до БКУ 15 грудня 2020 року.

Зокрема, було  змінено ключові кінцеві терміни деяких етапів – відтепер оцінка та попередній конкурсний відбір інвестиційних програм і проєктів має закінчуватись не пізніше 1 серпня року, що передує плановому (раніше було 1 травня). 

А до 15 грудня Мінрегіон має подати на Кабмін перелік проєктів на підставі рішення міжвідомчої комісії (раніше було 1 серпня). Далі Кабмін має два місяці (замість трьох), щоб затвердити перелік остаточно. 

Ці зміни можна вважати позитивними, оскільки вони дозволять краще спрогнозувати ситуацію в наступному бюджетному році (на цей час уже є показники не лише макропрогнозу, а й ухвалений держбюджет), а також самим конкурсантам краще розуміти свої потреби та можливості у наступних бюджетних періодах. 

Швидше остаточне затвердження Урядом переліку проєктів дозволить раніше розпочати процедури виконання проєктів (зокрема, тендери), що в подальшому повинно зменшити ймовірність появи довгобудів.

Ще частина планових змін була затверджена Постановою КМУ від 05.04.2021 № 299. Так, для великих проєктів будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) вартістю понад 100 млн гривень строк реалізації може бути продовжений до п'яти років (раніше максимально було чотири). 

Це дозволить більш гнучко планувати бюджет довгострокових проєктів, а також зменшити кількість потенційних довгобудів.

Проєкт будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) буде вважатися великим, якщо його загальна кошторисна вартість становить понад 10 млн гривень (раніше було 5 млн грн). 

Збільшення нижньої межі вартості теж повинно сприяти зниженню ймовірності появи довгобудів, оскільки дозволить запланувати кошти з необхідними резервами потенційних ризиків.

Але інша частина змін, передбачена законопроєктом №4200, все ще залишаються на обговоренні в комітетах. Наприклад, обговорюється ідея про поступове збільшення обсягу ДФРР до "не менше 3% доходів загального фонду ДБ" (у 2021 – 1%, з 2022 – 2%, з 2023 – 3%). 

Також законопроєкт пропонує дозволити зараховувати до ДФРР кошти, які надходять до спеціального фонду державного бюджету в рамках підтримки іноземних партнерів. 

Потребують змін і вимоги щодо строків публікації протоколів після засідання комісій, трансляцій засідання комісії та ін. 

Адже поки що існують проблеми з публікацією протоколів засідань, переліків відібраних об’єктів, обставин дискусій та деталі оцінок. А це знижує довіру до цього інструменту з боку певних громад, і може демотивувати авторів потенційно хороших проєктів подавати свої пропозиції до участі в конкурсі на отримання фінансування. 

Стаття надана Вокс Україна.