Шість років у "Нафтогазі": погляд збоку

Шість років у "Нафтогазі": погляд збоку

Внутрішня кухня та корупційні схеми в одній з найбільших державних компаній.
Понеділок, 25 травня 2020, 08:22
директор ДК "Газ України", директор з проблемної заборгованості, газорозподільних систем та роздрібного газопостачання НАК "Нафтогаз України" у 2014-2020 роках

Недавно я звільнився з Нафтогазу. Запис в трудовій книжці – "за згодою сторін".

Шість років роботи в НАК – мабуть, невеликий, але і не малий період часу, який дозволяє оцінити досягнення і недоліки в діяльності державної компанії.

Нижче я наведу кілька прикладів з життя ключового гравця на ринку природного газу, монополіста та бюджетоутворюючого підприємства, яким є "Нафтогаз".

Почнімо з позитиву.

"Корупційна рента" для хіміків дешевша, ніж банківські проценти

Для хімічних підприємств газ – основна сировина для виробництва добрив.

У 2014 році, коли я почав працювати в ДК "Газ України", саме вони були основними боржниками "Нафтогазу". Найбільшим був борг групи Ostchem Дмитра Фірташа – близько 3 млрд грн.

Пізніше за допомоги уряду, народних депутатів та завдяки високопрофесійній роботі команди ДК на активи боржників вдалося накласти арешт. За рішенням судів 3 млрд грн повернули компанії –"живими" грошима на рахунки компанії.

Ці кошти стали суттєвою підтримкою не тільки для НАК, а й для держбюджету в той непростий для країни час. Тобто сталося те, чого нікому і ніколи в історії України не вдавалося зробити: змусити олігарха повернути державі борги.

Більше того, стягнуті 56 квартир у Горішніх Плавнях та Києві були передані МВС для потреб учасників АТО, частину отримали співробітники Нацполіції.

"Нафтогаз" фактично не контролював свою компанію

НАК як акціонер "облгазів" – операторів газорозподільних мереж, на жаль, завжди був неефективним. Приклад – ПАТ "Кіровоградгаз". Хоча у "Нафтогазу" і був контрольний пакет компанії, 51%, її держкомпанія не контролювала.

Понад десять років посади вищого менеджменту тут обіймали винятково представники міноритарних акціонерів. Загальні збори не проводилися з 2005 року. Результати діяльності товариства були не найкращими.

Проте це вже в минулому. За короткий час нам вдалося організувати і провести загальні збори "Кіровоградгазу", змінити склад наглядової ради та правління товариства, узяти підприємство під повний контроль.

Нова команда ПАТ виявила чимало зловживань. Чого тільки вартують "схеми" з кілька сотнями "мертвих душ", тобто неіснуючими споживачами природного газу, завдяки яким певним ділкам "Кіровоградгазу" та їх покровителям вдавалося красти в держави десятки тисяч кубометрів природного газу.

Як частка держави в "Черкасигазі" "схудла" до 10%

Досі не вирішене питання щодо повернення під контроль "Нафтогазу" ПАТ "Черкасигаз", у якому раніше НАК мав контрольний пакет. Через корупцію і зловживання, у тому числі попереднього менеджменту, частку "Нафтогазу" в підприємстві "розмили" з 51% до менш ніж 10% акцій.

Ми ініціювали службове розслідування. Про результати повідомили Кабінету міністрів як акціонеру, а також звернулися до правоохоронних органів. Наразі відповідне досудове провадження здійснює НАБУ.

При цьому двічі робилася спроба закрити кримінальне провадження. Команді і патріотично налаштованим депутатам вдалося скасувати ці рішення. Сподіваюся, НАК відновить контроль над цим підприємством.

Про нову модель реалізації газу

Борги облгазів та пов'язаних з ними збутових підприємств перед "Нафтогазом" невпинно зростали. Компанія стрімко втрачала позиції на ринку реалізації газу промисловим споживачам і не постачала газ населенню. Так було раніше.

За участю ДК "Газ України" рекордно швидко були створені три газопостачальні компанії. Вони успішно вийшли на ринок постачання газу населенню в Кіровоградській області. За два місяці роботи ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" різко збільшила свою присутність на ринку реалізації природного газу промисловим споживачам – з 2-3% до 17%.

Основним джерелом корупції в "Нафтогазі" були держзакупівлі

З цим, як мінімум, вдалось розібратися у так званому верхньому ешелоні. Корупція на середньому і нижчому рівнях, на жаль, залишалася.

Так, в "Укртрансгазі" та "Укргазвидобуванні" навчилися успішно обходити вимоги технічних процедур, підганяючи під "потрібних" постачальників або продавців тендерні умови. Усе виглядало майже бездоганно з точки зору відповідності законодавству. Утім, з цим також вдалось впоратися.

У групі "Нафтогаз" ми створили "систему конфліктних комісій". В апараті "Нафтогазу" це була Центральна конфліктна комісія (ЦКК), яка працювала на громадських засадах. ЦКК стала авторитетним органом серед постачальників і продавців товарів та послуг для потреб групи "Нафтогаз", оскільки оперативно й об'єктивно розглядала їх скарги та пропозиції і головне – вживала заходи.

За висновками незалежних авторитетних досліджень, проведених, зокрема, GfK Ukraine за методикою GfK BBR (Business-Brand Relationship), саме ЦКК отримала найвищий рейтинг довіри в групі "Нафтогаз" (43%).

Про "кулуарні домовленості" між "Нафтогазом" та облгазами

У НАК був створений окремий підрозділ для роботи із стягнення "проблемної" заборгованості не тільки в рамках "Нафтогазу", але і загалом по групі підприємств. Він укомплектований найкращими юристами-адвокатами.

На рахунку департаменту десятки виграних справ та сотні мільйонів. Для розуміння: юридичний підрозділ "Нафтогазу" за 2016-2017 роки та дев'ять місяців 2018 року в примусовому порядку стягнув 21 млн грн, а новоутворений департамент – 331 млн грн лише за 2019 рік. Проте це не все.

Наразі сума боргу облгазів перед "Нафтогазом" сягає 4 млрд грн, перед АТ "Укртрансгаз" – близько 44 млрд грн. Саме тому облгази зараз ведуть перемовини щодо укладення мирових угод з "Нафтогазом" та "Укртрансгазом".

Передбачається, що заборгованість облгазів перед НАК, 2,2 млрд грн, планується розстрочити на п'ять років і сплатити із сум відшкодування, які закладені наприкінці 2019 року НКРЕКП в нових тарифах на розподіл газу операторам ГРМ ("втрати за минулий період"), тобто коштом населення.

Суми штрафів і пені, які повинні бути сплачені "Нафтогазу", близько 1,3 млрд грн, планується списати, очевидно, за рішенням правління або наглядової ради.

У відносинах з "Укртрансгазом" облгазам вигідно повернути борг шляхом передавання відповідних обсягів природного газу замість розрахунків "живими" коштами. Однак ціна природного газу зараз не та, за якою повинні були розрахуватися облгази на момент, коли такі борги виникли.

Крім того, реалізація такої "схеми" розрахунків призведе до того, що всі штрафи і нарахована облгазам пеня взагалі будуть "прощені".

Отже, такі "кулуарні домовленості" між "Нафтогазом" та облгазами можуть мати вкрай негативні наслідки не тільки для НАК як прямі збитки, але і для держбюджету, оскільки левова частка цих коштів могла б піти в бюджет. Ці кошти можна було б використати в тому числі для боротьби з пандемією.

Питання про мирові угоди повинен взяти на контроль уряд як акціонер компанії.

Держава зазнає збитків, а облгази безплатно використовують мережі

Йдеться про газорозподільні системи або їх складові, які належать державі. Тривалий час вони перебували в користуванні "Нафтогазу", а фактично – у безплатному користуванні облгазів, власниками яких є переважно олігархи.

Я ініціював скасування постанови уряду №707, яка передавала державні мережі в безплатне користування приватним операторам. Потім з депутатом Олександром Ксенжуком вдалося внести в закон "Про ринок природного газу" зміни, які скасували можливість безплатного використання державних ГРС.

Пізніше ми ініціювали підготовку проєкту рішення уряду щодо порядку використання приватними операторами державних газорозподільних систем. Лише через півтора року після набуття законом "Про ринок природного газу" чинності (1 жовтня 2015 року) Кабмін спромігся ухвалити зазначену постанову.

Правда, зараз ця постанова виконується лише трьома облгазами, і держбюджет продовжує зазнавати збитків у вигляді недоотриманих доходів.

У 2019 році розглядався проєкт закону "Про оренду державного та комунального майна". У ньому вдалося провести поправки до другого читання, які визначають особливості передавання в оренду відповідних мереж.

Йдеться про державні газорозподільні системи і мережі, що перебувають на балансі НАК "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств. При сумарній залишковій вартості активів понад 5 млрд грн держава може отримати від передавання в оренду зазначених ГРС понад 500 млн грн.

Як понад 350 тис українців можуть отримати доступ до газу

Йдеться про недобудовані підвідні газопроводи, які можуть забезпечити доступ 350 тис громадян до газу.

Ще у 2009 році уряд доручив "Нафтогазу" профінансувати добудову газопроводів у більшості областей, проте понад 100 об'єктів досі недобудовані, з них близько 20 – з високим ступенем готовності.

Є чимало сіл, у яких громадяни за власні кошти чи кошти територіальних громад збудували внутрішні газові мережі, але через відсутність 3-7 км недобудованого підвідного газопроводу до села не можуть отримати газ.

За відсутності політичної волі, насамперед, на урядовому рівні і рівні профільного міністерства, це важливе питання залишається невирішеним.

Чому заблокували Метрологічний центр

У Боярці повинен був з'явитися метрологічний центр "Нафтогазу". Цей унікальний об'єкт повинен був стати центром європейського рівня, який би вимірював природний газ на всіх рівнях розподілення та споживання: від магістрального газопроводу до кінцевого споживача.

"Нафтогаз" виділив на його будівництво понад 60 млн євро. Частково будівництво фінансувалося за кошти Єврокомісії, обсяг гранту – 9 млн євро. Проєкт врахував досвід провідних метрологічних центрів країн Євросоюзу. На жаль, Держархбудінспекція блокує введення об'єкта в експлуатацію.

Метрологічний центр для України – це не тільки сотні мільйонів зекономлених коштів на повірці і калібруванні лічильників природного газу. Це ще базова установа для формування балансу природного газу в Україні.

Шкода, що деяким чиновникам не вистачає державницького розуміння цієї проблеми. А може, комусь вигідно, щоб ситуація не мінялася.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua
Підпишіться на наші повідомлення!