В "Укроборонпромі" "зрада": чистий дохід зріс на 9 мільярдів

В "Укроборонпромі" "зрада": чистий дохід зріс на 9 мільярдів

Витрати на собівартість продукції державного концерну справді зросли на 44% порівняно з попереднім роком. Розповім про причини.
Понеділок, 19 серпня 2019, 18:07
радник генерального директора ДК "Укроборонпром"

Після виходу новини з коментарем голови експертної організації StateWatch Гліба Канєвського про звищені витрати ДК "Укоробронпром" до редакції ЕП звернулись представники держкомпанії з проханням надати їм можливість висловити свою позицію з цього приводу. Нижче колонка радника генерального директора ДК "Укроборонпром" з їхніми аргументами.

Недавно інформаційний простір країни збагатився коментарем члена організації StateWatch Гліба Каневського щодо економічних показників ДК "Укроборонпром".

Він пояснив зростання витрат держконцерну на собівартість продукції на 44% єдиною причиною: завищенням цін на запчастини у три-чотири рази.

"Причина того, що витрати на собівартість товарів "Укроборонпрому" синхронно зростають з доходами, може критися у штучному завищенні цін у три-чотири рази на запчастини до відремонтованої техніки, про що були численні журналістські розслідування", — наголосив Каневський.

Реклама:

Така оцінка необґрунтована і суперечить дійсності. "Укроборонпром" у 2018 році отримав 37,6 млрд грн чистого доходу від реалізації продукції, виробленої на своїх підприємствах. Цей показник в середньому на 32%, 9,2 млрд грн, перевищує досягнення 2017 року. В окремих дивізіонах зростання перевищувало 100%.

Приміром, чиста виручка виробників високоточної зброї та боєприпасів збільшилася з 2,7 млрд грн до 5,8 млрд грн, а підприємств РЛС, радіозв'язку та спеціального приладобудування — з 2,3 млрд грн до 3,4 млрд грн.

Витрати на собівартість продукції справді зросли в середньому на 44% порівняно з попереднім роком. Причини очевидні. Найбільший відсоток у собівартості мають витрати на сировину, матеріали, деталі та напівфабрикати (31,5% у 2018 році), а також поточний ремонт та утримання споруд (49% у 2018 році).

Аби усвідомити природу й амплітуду цінових стрибків, приміром, на сировину, наведу дві позиції. У грудні 2018 року маріупольський виробник сталі марки "71", яку споживають бронетанкові підприємства "Укроборонпрому", підняв ціну на 77%.

А на заводі з Лозової (ЛКМЗ) з квітня 2017 року до квітня 2018 року збільшили вартість звареного корпусу БТР на 56%. Загальновиробничі витрати концерну щороку зростають з огляду на фізичну зношеність підприємств.

Доводиться витрачатися на оновлення й модернізацію верстатного парку. Цьому сприяє недостатня завантаженість заводів в рамках державного оборонного замовлення, яким Міноборони не тішить заводи "Укроборонпрому".

Візьмемо іншу статтю видатків: зарплату персоналу та оплату енергоносіїв. За даними Держстату, середня зарплата у 2018 році зросла на 20,5%. На підприємствах "Укроборонпрому" платити фахівцям стали більше, ніж в середньому по країні, — на 25% порівняно з попереднім роком.

Тарифи на електроенергію та газ у 2018 році зросли відповідно на 14% та 43,6%. Ці та інші витрати і вплинули на зростання у 2018 році собівартості продукції "Укроборонпрому". Працівникам підвищують зарплату, у партнерів купують деталі, цехи й устаткування ремонтують, приміщення освітлюють та опалюють.

Єдиний аргумент Гліба Каневського про так зване підвищення концерном цін на запчастини для Міноборони юридично нікчемне і не витримує критики.

Військове приймання Міноборони затверджує кожен етап виконаних робіт і куплених запчастин. З огляду на не найкращі взаємини концерну з цією інституцією, там за жодних умов не підвищили б ціни в озвучених масштабах.

Прикро, але 99% ЗМІ поширили саме таку інформацію, не намагаючись її перевірити чи хоча б отримати коментар "Укроборонпрому". Ми відкриті до співпраці, адже зацікавлені, аби діяльність стратегічної для держави галузі, де працюють до 100 тис спеціалістів, коментували справжні експерти з достатнім рівнем знань. Аби згодом не доводилося спростовувати чергові fake-news.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: