Готівка не для всіх

Вівторок, 11 червня 2019, 08:02
Банки тепер зможуть відмовляти у видачі готівки на "нечисті" операції.
молодший юрист компанії з обслуговування інвестицій "Investment Service Ukraine"

На початку червня 2019 року вступила в силу постанова правління Національного Банку України № 62 від 18 квітня 2019 року, яка змінює ведення касових операцій та видачі готівки банками.

Наразі банки при веденні касових операцій з видачі готівки суб’єктам господарювання  будуть застосовувати ризик-орієнтований підхід, який має забезпечити вжиття заходів, спрямованих на вивчення клієнтів.

Так, ризик-орієнтований підхід - це визначена банком система з управління ризиками та вжиття ним відповідних заходів.

Тобто спочатку проводиться оцінка ризику клієнта та його діяльності, заснована на аналізі певних критеріїв, а потім вже банки будуть приймати відповідні заходи нагляду чи відмовляти у здійсненні операцій. 

Зі змісту постанови зрозуміло, що банківські установи при застосовувані ризик-орієнтованого підходу для вивчення клієнта та аналізу його діяльності зобов’язані отримати від суб’єкта господарювання документи, які підтверджують "реальність" операції.

Такими документами можуть бути закупівельний акт, закупівельна відомість. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку. Кредитний договір, договір поставки, договір транспортування чи договір зберігання.

Раніше цей обов’язок був відсутній, що призвело до численних ризикових та фіктивних операцій з використанням готівки.

Сфера державного управління залишається досить привабливою для розкрадання, враховуючи значні обсяги коштів, що виділяються для закупівлі товарів, робіт і послуг.

Розповсюдженим явищем є закупівля товарів, робіт та послуг у підприємств з сумнівною або відсутньою бізнес-репутацією, які не мають ні виробничих потужностей, ні складських приміщень, ні відповідного персоналу.

Присутність таких посередників призводить до завищення витрат на придбання товарів, робіт та послуг за кошти підприємств державної власності.

Одним з прикладів розкрадання бюджетних коштів та отримання їх у готівковій формі є такий кейс.

Службові особи одного із державних підприємств за попередньою змовою із представниками підприємства-резидента під час здійснення закупівлі за наперед обумовленими завищеними цінами продукції в 2015 році заволоділи коштами державного підприємства в розмірі 20,3 млн гривень.

У результаті домовленостей комерційне підприємство з метою легалізації злочинно набутих коштів здійснило їх перерахування на рахунки фіктивних підприємств.

Відтак уклали договори про надання послуг в різних розмірах від 125 тис. грн до 2 млн грн.

Отримані кошти зняли готівкою через касу банку за попередньою домовленістю з його керівництвом.

Операції здійснювались з інтервалом від 1 до 3 днів, сума зняття готівки за одну операцію була однаковою - 299,3 тис. гривень.

Так, банк сприяв відмиванню коштів, отриманих злочинним шляхом, адже у нього не було обов’язку запитувати документи, які б довели фіктивність операції, та санкцій за відповідне порушення, яке полягає у втраті ліцензії на здійснення фінансових операцій.

У разі ж витребування договорів про надання послуг та проведення аналізу на предмет фіктивності підприємств ризик-менеджмент не надав би дозвіл на проведення цих операцій. Відтепер обов’язок банку з перевірки суб’єкта господарювання та витребування документів, які доведуть відсутність ознак фіктивності операцій, лише знизить кількість випадків "відмивання" коштів.

Звісно, це позитивно вплине на бюджет країни та ускладнить привласнення державних коштів.

Однак для надійного суб’єкта господарювання, який працює без ознак фіктивності, посилення вимог матиме негативний характер, адже це додатковий час, який потрібно затратити на бюрократію.