Чому українці так засмучені новими тарифами на електроенергію

Чому українці так засмучені новими тарифами на електроенергію

Головне питання: чи змінить різка критика RAB-тарифів їх механізм і чи відкладе їх запровадження?
Середа, 7 березня 2018, 09:50
старший науковий співробітник аналітичного центру Atlantic Council

Тарифи на енергію викликають серйозну стурбованість в Україні. До Євромайдану 2014 року ціни на газ були надто низькими і коштували уряду 8% ВВП у вигляді субсидій.

Більше того — велика їх частина дісталася кільком привілейованим газовим трейдерам.

Низькі тарифи на електроенергію не залишили власникам генеруючих і розподільних компаній стимулів для інвестицій.

За 2014-2017 роки тарифи на газ різко зросли, хоча Міжнародний валютний фонд і нарікає, що ціни на газ для домашніх господарств досі дуже низькі.

Останнім часом пересічні громадяни скаржаться, що тарифи на електроенергію занадто високі і на них припадає значна частина витрат домашніх господарств.

Нинішній галас пов'язаний з плановим підвищенням тарифів на розподіл електроенергії з 1 квітня.

Експерт з енергетики Андрій Герус підрахував, що перехід буде збільшувати тарифи на електроенергію приблизно на 30 млрд грн на рік, трохи більше 1% відсотка від ВВП.

Що таке RAB-тарифи і чому вони вплинуть на життя мільйонів українців

Ідея в тому, що Україна повинна ввести новий тип тарифу (RAB-тариф. — ЕП) — нормативну базу активів, який широко використовується на Заході. Потім регіональні розподільчі компанії можуть підвищити свої тарифи на 12,5% від вартості активів.

Це може здатися розумним, але це не так.

Майже всі розподільчі компанії були приватизовані за цінами, значно меншими за фактичну вартість їх активів. Зараз Фонд держмайна оцінює свої активи, як правило, в кілька разів вище від закупівельних цін.

Таким чином, нинішні власники двічі виграють від своїх успішних покупок, в той час як звичайні українці будуть стикатися з черговим зростанням тарифів на розподіл електроенергії.

Тарифи RAB також не стимулюватимуть власників регіональних розподільних компаній до модернізації або підвищення їх ефективності.

Члени енергетичного комітету українського парламенту, зокрема Ольга Белькова і Наталія Кацер-Бучковська, на цих підставах виступають проти тарифів RAB.

Замість цього вони підтримують більш високий тариф на нові інвестиції в розмірі 14,5% і нижчий тариф для старих мереж — 2,5%. Вони звертають увагу на успішну модернізацію мереж Румунією, виступаючи саме за нові інвестиції.

Зараз тарифи на розподіл встановлюються відповідно до старого принципу "витрати плюс". Це дозволяє власникам з прибутком 3% перевищувати витрати і заохочує їх максимізувати витрати, але не інвестувати і не зменшувати збитки.

Вони зберігають тарифи низькими, хоча українські мережі сильно потребують модернізації. Середня тривалість експлуатації української мережі становить сорок років, а 60-85% інфраструктури вважається зношеною. Дуже високий ризик серйозних відключень.

Державний орган України, який регулюює ціни на енергоносії, Національна комісія з регулювання енергетичних і комунальних послуг, формально незалежна, але багато хто вважає її підконтрольною Адміністрації президента.

10 січня НКРЕКП опублікувала указ про запровадження тарифів RAB з 1 квітня. Раніше її голова Дмитро Вовк не раз запевняв громадськість, що в найближчому майбутньому тарифи RAB не з'являться.

В Україні діють 24 регіональні розподільчі компанії плюс "Київенерго", яка також є генеруючою компанією. Оскільки обленерго були приватизовані на ранній стадії, вони переважно належать бізнесменам, чиї статки значно зменшилися.

Тільки шість з них — українські мажоритарні власники. Решта належить двом іншим групам.

Костянтин Григоришин, росіянин, який став громадянином України у 2016 році, володіє великими частками десяти обленерго, а група російських бізнесменів на чолі з Олександром Бабаковим володіє великими частками одинадцяти обленерго.

Бабаков є членом Ради Федерації РФ, колишнім віце-спікером Держдуми РФ, колишнім лідером російської націоналістичної партії "Родина". Він також підпадає під санкції США та ЄС через голосування за анексію Криму.

НКРЕКП повинна схвалити перехід кожної регіональної розподільчої компанії на тарифи RAB, і перші чотири схвалені рішення про перехід викликали стурбованість.

Дві з цих компаній, "Прикарпаттяобленерго" і "Львівобленерго", належать українському бізнесменові Ігорю Суркісу, ще дві, "Сумиобленерго" і "Чернігівобленерго", — Костянтину Григоришину та українському олігарху Ігорю Коломойському. Ніхто з них не вносив великих капіталовкладень у модернізацію.

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман очолює опозицію RAB-тарифами, підкреслюючи, що він поважає виняткове право НКРЕКП. Гройсман не виступає проти тарифів RAB, але вимагає перегляду, щоб стимулювати заощадження і модернізацію.

Парламентський комітет з енергетики також проти нинішньої пропозиції з тих же причин.

Хоча МВФ відіграв важливу роль у формуванні тарифів на газ, у цю дискусію він, схоже, не втручається.

Питання в тому, чи змінить різка критика тарифів RAB їх механізм і чи відкладе їх введення.

Вовк сумнівається в тому, що розподільчі компанії готові до цього переходу. І доопрацювання їх механізму, і відкладення будуть схвалені.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

powered by lun.ua