Чому ми проти конвертації позик за "курсом 5"

Понеділок, 11 травня 2015, 13:01
Дивімося правді в очі: при отриманні кредиту позичальники добровільно брали на себе валютний ризик. Це був свідомий вибір, за який треба платити.
Олександр Опанасенко, народний депутат, "Самопоміч"

Недавно Верховна Рада в першому читанні прийняла законопроект 1558-1, який передбачає наступне.

"Кредитори за письмовою заявою позичальників зобов'язані провести реструктуризацію зобов'язань за кредитами за офіційним курсом Національного банку України на дату підписання кредитного договору".

"Протягом двох років з моменту набуття чинності цим законом встановлюється мораторій на звернення стягнення на майно позичальників або їх поручителів, надане для забезпечення виконання зобов'язань за споживчими кредитами".

Іншими словами, це можливість оплачувати валютний кредит за курсом не 22 грн за дол, а 5 грн за дол, як у 2007 році.

Більше того, забрати віддане в заставу майно стане неможливим.

Це нонсенс і смерть для будь-якої фінансової системи, навіть для такої потужної, як у США чи Німеччині, не кажучи про українську.

Проти цього законопроекту проголосували лише два народні депутати - автори даної статті. Ми категорично проти конвертації валютних кредитів за "курсом 5", оскільки вважаємо такий підхід несправедливим і таким, що спричинить погані наслідки для всіх українців.

Ми прекрасно розуміємо: є велика проблема з валютними запозиченнями, які затягли багато порядних людей у боргову яму. Однак проблему валютних запозичень не можна вирішити одним законом.

Більше того, запропоноване рішення збільшить проблеми української банківської системи. Списання буде в основному відбувається за кошти всіх громадян, адже валютні кредити "висять" на банках усіх форм власності.

Валютні кредити фізичним особам, 1 січня 2015 року, млн грн

Банк

Обсяг

"Надра"

15 308

Укрсоцбанк

10 673

"Дельта банк"

5 795

Укрсиббанк

5 675

"Райффайзен банк аваль"

4 658

"ОТП банк"

3 336

"Фінанси та кредит"

3 241

"Універсал банк"

1 603

Приватбанк

1 154

Альфа-банк

1 017

Інші

7 479

Примусове списання валютних позик неминуче призведе до потреби рекапіталізації низки банків або здійснення виплат з Фонду гарантування вкладів. Робитися це буде за бюджетний кошт або за рахунок емісії НБУ, тобто за кошти всіх українців. Частина вкладників втратить свої кошти через банкрутство банків.

Результати такого рефінансування та рекапіталізації банків уже відчув кожен українець. На жаль, це зумовлює лише скачки на валютному ринку. Вважаємо, що повторення цих "американських гірок" для нас небажане.

Близько 13% валютних кредитів видані на купівлю машин. Невже ми будемо фінансувати автомобілі за "курсом 5" за державний кошт? Не кажучи про те, що в законі використовується поняття "споживчі кредити", а це кредити на придбання телевізорів, чайників та мобільних телефонів.

Очевидно, в Україні є більш важливі соціальні та воєнні видатки, ніж айфони, автомобілі та квартири.

Дивімося правді в очі: при отриманні кредиту позичальники добровільно брали на себе валютний ризик. У них був вибір між невеликими відсотками за валютним кредитом і вищими відсотками за гривневим запозиченням. Тоді всі вважали, що в доларах буде дешевше. Це був свідомий вибір, за який треба платити.

 Фото unian.net

Крім того, ризикували втратити свої кошти і вкладники банків, які розміщували там валютні депозити. Не зрозуміло, чому інтереси одних громадян - позичальників - повинні бути важливішими за інтереси інших - вкладників.

Саме тому ми голосували проти даного законопроекту і не будемо підтримувати будь-яку примусову конвертацію за "курсом 5". Найближчим часом автори статті запропонують своє комплексне бачення вирішення даного питання, у тому числі - через процедуру банкрутства фізичної особи.

Миритися з безвідповідальними і популістськими законопроектами, які збільшують несправедливість і погіршують соціально-економічну ситуацію, ми не готові і зробимо все необхідне для недопущення такої хибної практики.

Співавтор тексту - народний депутат Олексій Мушак, БПП

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.