Золотий час девелопменту

Сьогодні ситуація на ринку нерухомості - це сценарій дев'ятирічної давності. Якби ми у 2001 році знали, що всі вкладені у нерухомість ресурси у 2008 році додадуть у ціні мінімум 1000%, країна перетворилася б на суцільний будмайданчик, не давши заробити шалені гроші щасливчикам, які вступили у велику гру раніше, ніж інші.

Яскравий приклад - торгівельна нерухомість Києва. Золотими девелоперами України стали інвестори проектів 2001-2004 років. Торгові центри "Глобус", "Аладін", "Городок", "Альта-Центр" - лідери з примноження свого капіталу.

Першими відкрилися, стрімко розвинулися і дорого продалися - ось основні ознаки успіху ранніх проектів. До 2006 року у девелопменті уже були всі промислові групи, а кредит на зведення житла або торгових центрів можна отримати без проблем.

В Україні настала ера тотального девелопменту, будували всі і все. Мало кого хвилювало, що нерухомість, затребувана в Україні через недостатню насиченість ринку, може чекати криза. Такого не очікували і не провіщали.

Ніхто навіть не замислювався про продаж готового бізнесу на другому-третьому роках його існування. Всі, хто починали у 2005-2008 роках, планували дорого продаватися у 2013-2014 роках.

Перша криза української нерухомості не повинна була стати настільки жорсткою. Просто світова депресія збіглася з періодом становлення нашого ринку. Саме тому все, що відбувається, не можна називати кризою вітчизняної нерухомості.

Ми ще у 2008 році говорили клієнтам, які вирішили розвивати комерційну нерухомість, що зростання орендних ставок сповільниться і почнеться їх падіння.

Коли ринок обвалився, ми намагалися всіляко допомагати партнерам, пристосовуючи концепції, планувальні рішення, а іноді і профіль уже розпочатих проектів до нових реалій ринку і нових фінансових моделей.

Український девелопмент пережив дуже важкі часи. Криза, крім низки розчарувань, дала країні два великі плюси.

Перший - будувати лиш через наявність грошей ніхто вже не буде. Тільки грамотна концепція, детальний маркетинг і твереза оцінка даватимуть старт проектам.

Другий - через відтік іноземних грошей на материнські ринки Україна зберегла для вітчизняного капіталу такий вид бізнесу як девелопмент.

Бурхлива участь іноземних коштів майже повністю знищила словосполучення "польський девелопер" або "румунський інвестор у нерухомість".

У цих країнах, а також у Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії та Греції розвиток нерухомості на 95-99% належить іноземним компаніям, які й на гарматний постріл не підпускають домашніх бізнесменів "знімати вершки".

У 2010 році Україна на 95% будує за свої гроші. Криза подарувала можливість українським девелоперам, рітейлерам і всім супровідним компаніям розвиватися в умовах відсутності тотальної конкуренції з боку потужних іноземних структур.

Дуже важливо, що в момент пожвавлення ринків українські компанії зможуть зміцніти, заробити капітал, створити сильні бренди і в майбутньому повноцінно конкурувати з провідними світовими гравцями.

Сьогоднішній обсяг замовлень на нові концепції об'єктів нерухомості свідчить, що наші партнери правильно оцінюють ситуацію на ринку. Не варто чекати, поки всі зрозуміють: у секторі все добре. Потрібно бути першим. Тоді ймовірність, що саме ваш проект буде реалізований і почне успішно працювати, стане більшою.

Нерухомість знову стає модною інвестицією. Той, хто у 2010 році увійде або повернеться в гру, нехай навіть з мінімальними для себе прибутками, на піку ринку диктуватиме свої умови. Основа успіху - сміливість, чітка стратегія, грамотний консультант, а головне - розуміння, що кращий час почався, але швидко мине.

Нинішній ризик завтра дорого викуплять іноземці, щоб опинитися попереду своїх основних конкурентів, які увійшли в Україну раніше. Світова практика показує, що капітал, який працює у ризикований час, незмінно отримує найбільші нагороди.

За моїми багаторічними спостереженнями, провідним у бізнесі, особливо у девелопменті, є "принцип піраміди". Перші - починають, залучаючи інших. Вони ж більше за всіх заробляють. Аутсайдери просто не поміщаються на олімпі.