"Наступна зима буде не менш складною, ніж попередня" – такі заяви почали лунати від представників різних рівнів влади ще з літа. Тоді ж почали закликати українців готуватися до зими та можливих відключень.
У жовтні Міністерство внутрішніх справ затвердило план дій на випадок довготривалих відключень електроенергії.
МВС вбачає своєю функцією не лише посилене патрулювання груп поліції, але й забезпечення генераторами медичних закладів та об’єктів критичної інфраструктури, функціонування Пунктів незламності тощо.
Для України традиційним ресурсом є газ. Хоч нині газ має фіксовану ціну, на ринку ЄС ціни все ще залишаються високими. Саме тому для країни, громади важливо диверсифіковувати джерела теплопостачання, які не залежатимуть від імпортного ресурсу, чи у випадку пошкодження газопроводів не страждатимуть споживачі, оскільки можна буде використовувати альтернативне джерело.
Допомагають Україні пережити ще одну зиму під обстрілами також і міжнародні партнери. До прикладу, уряд Німеччини та ЄС профінансував будівництво шести енергонезалежних лікарень у шістьох областях. Для кожної лікарні збудовані автономні сонячні електричні станції зі встановленою потужністю 70 кВт.
У складі сонячної станції також є резервні накопичувачі електричного живлення потужністю 50 кВт, встановлені в модульних лікарнях, гібридні та мережеві інвертори, програмне забезпечення для роботи станцій у режимі онлайн.
Крім загальної підготовки на державному рівні, місцева влада або й самі мешканці окремих населених пунктів також намагаються підготуватися до важкої зими.
Наприклад, на Черкащині громада готується до можливого блекауту і розпочинає виробництво паливних пелет, якими можна опалювати об’єкти соціально важливої інфраструктури.
У місті Тальне Черкаської області вирішили підготуватися до можливого блекауту і розпочали виробництво паливних гранул, якими в разі відключення електроенергії можна буде опалювати об’єкти соціальної сфери.
Паливні гранули для теплогенерувального котла роблять на місцевому підприємстві. Як сировину використовують тріску – подрібнені маленькі гілки дерев.
За словами голови Тальнівської міської ради Василя Сідька, раніше ця сама тріска були проблемою для громади, адже комунальникам доводилося збирати її і вивозити на звалище. Відповідно, на це потрібно було виділяти кошти громади.
"Оскільки громада на 90% була газифікована, паливній деревині не приділялось великого значення. Тобто вона росла і накопичувалась роками. У селах кількість населення меншало, хати пустіли, а кущі, дерева росли. Перед громадою стоїть завдання вичистити території сіл і міст від порослі, саморослих дерев. Це і не дешево, бо необхідна відповідна техніка, людський ресурс, тобто додаткові витрати. Але, якщо використати деревину як паливний матеріал для опалення шкіл, садочків, ФАПів, – ситуація значно покращується", – наголосили у Тальнівській міській раді.
Якщо ж спалюють такі маленькі гілочки дерев у відкритому просторі, це призведе до великого викиду вуглекислого газу. Натомість у складі пелет немає жодних хімічних сполук. Таке паливо є екологічно чистим та, на відміну від газу, не є вибухонебезпечним.
Окрім цього, пелети добре зберігаються, не підгнивають, порівняно з тріскою чи дровами, і, відповідно, не втрачають здатність горіти.
Якщо очищення від порослі території – це благоустрій і прямі завдання громади, то вироблення пелетів із щепи – це можливість налагодити виробництво.
Так і виникла ідея партнерства громади і бізнесу, щоб поєднати інтереси обох сторін. З боку бізнесу виступила компанія Kolvi Green Energy, засновники якої самі родом з Черкащини.
"Розвивати на Тальнівщині ми плануємо не лише це виробництво, а й сонячну та вітрову енергетику, а, можливо, ще й буде завод з біопереробки палива і водню. Ми обрали для реалізації саме цю громаду, адже це моя Батьківщина, я родом із села Тальянки", – зазначив представник інвестора Олександр Крошка.
Для будівництва ділянки з переробки відходів виділили "непривабливу земельну ділянку за містом", яка є джерелом сировини.
Приміщення будувала Тальнівська міська рада, а обладнання і виробництво налагоджувала комерційна організація. Громада також придбала 2 трактори на 3 щепорізи різної потужності для заготівлі сировини.
Співпрацю влаштували на договірних умовах – міська рада поставляє щепу і передає в оренду приміщення, а Kolvi Green Energy виробляє та продає на аукціонних торгах пелети.
Продавати пелети громаді мають за ринковою ціною, але підприємство зобов’язується купувати у громади всю щепу.
Договір оренди приміщення підписали на 49 років. У міськраді зазначили, що такий довготривалий термін передбачає довгострокові інвестиції підприємства у роботу із розвитком зеленої енергетики на території Тальнівської територіальної громади.
Інвестор планує вкласти у громаду понад 200 мільйонів гривень протягом 5 років у виробництво паливних гранул, а також сонячні та вітрові потужності.
Наразі котел для опалення гранулами вже встановили у територіальному центрі, де перебувають літні люди, які потребують стороннього догляду. За словами міського голови, такі котли планують встановлювати у школах та садочках.
За одну годину на підприємстві можна виготовити 400 кілограм пелети, відповідно за 8-годинну робочу зміну – 3,2 тонни.
1 тонна пелети приблизно дорівнює 5 мВт теплової продукції. Середньостатистичні садочок та школа в опалювальний період при від'ємних температурних режимах з 1 тонни пелет може опалюватись 50 годин.
Якщо ж порівнювати з газом, то 2 тонни пелети орієнтовно заміщують 1 тис. метрів кубічних природного газу.
"Ми будемо працювати і надалі, залучати ще більше інвестицій, щоб розвинути цей проєкт. Для нас також цікаво продемонструвати українцям, що партнерство бізнесу і громад може розвивати громади, досягаючи множинного ефекту, як соціально-значимого, так і економічно-доцільного, як можливо побудувати спільно на партнерських умовах таке підприємство", – зазначив Олександр Крошка.
Окрім покриття локальних потреб, Kolvi Green Energy розраховує вийти і на ринки Європейського Союзу, адже там є неабиякий попит на енергоефективні проєкти та рішення.
Близько 70% європейського опалення припадає на природний газ і електроенергію, а внаслідок різкого скорочення постачання з Росії деревина, яку вже використовують близько 40 мільйонів людей для опалення, стала популярним товаром.
Цьогоріч ризик дефіциту газу в Європі низький, якщо тільки не станеться якихось серйозних незапланованих перебоїв у постачанні або тривалих похолодань, які вразять Європу і Азію одночасно.
Наразі Kolvi вже має домовленості і підписані контракти з Італією на експорт паливних гранул, тому такі невеликі і локальні, на перший погляд, кроки бізнесу та територіальної громади, мають ще й загальнодержавне значення з погляду виходу нашої продукції на зовнішні ринки, відновлення економіки та зменшення дефіциту платіжного балансу.