Що буде з економікою України у 2022 році і що це означає для бізнесу та кожного з нас

Що буде з економікою України у 2022 році і що це означає для бізнесу та кожного з нас

Що буде з доларом та інфляцією? Чи можна бізнесу брати кредит та куди звертатися за допомогою? Усі ці питання турбують як підприємців, так і кожного українця не тільки під Новий рік.
Четвер, 16 грудня 2021, 17:45 -

У рамках бізнес-сніданку "Візія розвитку економіки України у 2022 році – експертні міркування тренд-сетерів ринку", організованому компанією HD Partners, експерти з різних галузей підбили підсумки 2021 року та розказали, за якими трендами буде розвиватися українська економіка і до чого готуватися бізнесу.

Економічні підсумки 2021 року

Головна новина – економіка України оговтується після кризи, але повільніше, ніж очікував Нацбанк.

"Протягом коронакризи всі країни застосовували засоби кількісного пом’якшення – друкували гроші, тому інфляція має висхідний тренд", – розповідає перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова.

Інфляція в Україні становить понад 10%, проте планується її зниження до 9,6% наприкінці року, а у 2022 році – до 5%.

У 2021 році Нацбанк кілька разів підвищував облікову ставку. Для бізнесу це означає зростання вартості кредитів у першому півріччі 2022 року.

 
Інфляція в Україні становить понад 10%, проте планується її зниження до 9,6% наприкінці року, а у 2022 році – до 5%

"Наша відсоткова ставка все ще нижча за інфляцію і це стимулює економіку", – говорить Рожкова.

"Це традиційний інструмент. Якщо ти хочеш "роздмухати" двигун економіки, то даєш більше грошей і вони стають дешевшими. Якщо гроші дешеві – усі можуть їх взяти і витратити.

Якщо ви витрачаєте це на послуги, то їх хтось заробив, і таким чином економіка йде далі", – пояснює керівник дирекції з роботи з бізнес-клієнтами Приватбанку Євген Заіграєв.

Кредитний портфель бізнесу зріс до 22%, у Приватбанку ця цифра сягає 35%. У 2022 році кредитні ставки можуть трохи зрости.

"Якщо це відбудеться, то попит на кредитування пригальмується, проте є інші чинники, які можуть допомогти економіці", – говорить Заіграєв.

ВВП України зріс на 3% і, за прогнозами, надалі щороку зростатиме на 4%.

"Щодо балансу імпорту та експорту – Україна більше купує, ніж продає. Добре, що зростають нові галузі, але в цьому балансі немає одного важливого фактора – грошових переказів з-за кордону", – зауважує Заіграєв.

Щороку українці надсилають з-за кордону мільярди гривень. У 2021 році ця цифра сягнула 11 млрд дол.

"Наш експорт зараз у ціні, тож ми маємо валютну виручку. Високі ціни на наші метали та зернові культури – це добре, але це підвищує інфляцію", – говорить Рожкова.

Які прогнози на 2022 рік?

"Ми заходимо в період невизначеності і маємо до цього звикнути", – говорить Рожкова.

Враховуючи високі ціни на енергоносії та важку епідеміологічну ситуацію, НБУ погіршив прогноз розвитку економіки у 2021 році до 3,1%, на 2022 рік закладаються 3,8%.

Найбільшими ризиками, які можуть вплинути на економіку у 2022 році, є потенційна військова загроза з боку РФ, зростання цін на енергетичних ринках та зниження або припинення транзиту російського газу.

Головну роль у розвитку економіки продовжує відігравати фактор пандемії COVID-19.

Дефіцит бюджету цього року буде меншим — і це хороша новина. Адже планувався 5,5%, буде — 3,5%
Дефіцит бюджету у 2021 році буде меншим і це хороша новина. Планувалося 5,5%, буде 3,5%

"Проінфляційних ризиків стало трохи більше. Ми імпортуємо інфляцію, якщо імпортуємо товари.

Якщо гривня міцнішає щодо інших валют, то канал імпорту інфляції звужується і допомагає приборкати інфляцію", – пояснює Рожкова.

Дефіцит бюджету у 2021 році буде меншим і це хороша новина. Планувалося 5,5%, а буде 3,5%.

На жаль, спостерігається відплив іноземних інвесторів. Однак, за словами Рожкової, це світовий тренд: у країни з emergency marketing, крім Китаю, інвестиції зменшуються або взагалі припинилися.

Проте точні прогнози робити складно, адже на економіку впливає багато чинників.

"До прогнозів треба ставитися з часткою скептицизму, бо ніхто ніколи не покаже "чорного" або "білого лебедя". Це все статистика, яка базується на трендах", – говорить Заіграєв.

"Прогноз – це мистецтво, адже є багато невизначеності. Коли очікування, якими ми прагнемо управляти, крихкі, то вони вразливі до всього", – додає Рожкова.

Тренди в роботі з клієнтами

Тренд клієнтоорієнтованості – уже не просто лінія в маркетинговій стратегії кожного бізнесу, це безпосередній чинник впливу на прибуток, а отже, і на економіку загалом.

Тренд №1. Покупець хоче знати, з яких компонентів зроблений продукт і чи чесний з ним бізнес.

 

"Покупець – акціонер свого майбутнього", – говорить власник EPI Group, брендів ЕПІКУР та ЕПІ ХЕПІ Алекс Коваленко.

Люди своїми діями хочуть щось міняти, тому тренд на свідоме споживання, якісний склад продукту і турботу про майбутнє планети залишається.

Тренд №2. Людину не потрібно лікувати, трендом стає здоров’я.

Тренд №3. Технології foodtech будуть просуватися. "Молоко та м’ясо не зникнуть, але планету треба годувати", – запевняє Коваленко.

Тренд №4. Бути IT – модно. Це можуть бути як підходи в бізнес-управлінні, так і диджиталізація виробництва.

Тренд №5. Майбутнє бізнесу – за аутсорсингом, фулфілментом та колаборацією. Легше віддати певні частини бізнес-процесів на аутсорс, щоб рухатися швидше.

Коваленко запевняє: ми маємо розвивати економіку України, а не інших країн.

"Якщо ви купуєте французьке масло, то хороші дороги будуть у Франції, а не в Україні", – говорить підприємець.

Куди бізнесу звертатися за допомогою?

Якщо на економіку країни впливають багато факторів, які можуть не залежати від кожного, то про власний бізнес слід піклуватися самотужки.

В Україні існує організація, покликана допомагати у вирішенні проблем окремих бізнесів та загальних проблем, – Спілка українських підприємців.

 

"СУП – це організація, яка не просто будує нетворкінг-організацію між бізнесами, а допомагає розбудовувати стратегічні бачення.

Аналітичний центр аналізує бізнес-клімат і на основі цього формує ініціативи, які доносить до Верховної Ради у вигляді документів", – розповідає членкиня Ради директорів СУП Соломія Марчук-Зінченко.

Вона представила знакові, на думку СУП, зміни в законодавстві для бізнесу, що відбулися у 2021 році.

Серед них – спрощення приєднання до електромереж, закон "Про Бюро економічної безпеки", індустріальні парки (закон №4416-1), підтримка інвестпроєктів (№3760), медіація (№3504), прозорість Держпраці (№1320).

"Насправді перемог для бізнесу у 2021 році було набагато більше, але не всі перемоги можна вважати такими", – додала Марчук-Зінченко.

Якщо підприємець має проблему, він може звернутися до СУП і, об’єднавшись з колегами, її вирішити.

 

Авторка: Маргарита Рівчаченко