Українська правда
Економічна правда

Чи потрібне уряду аграрне ФБР

Дмитро Дєнков — Понеділок, 18 серпня 2014, 10:09
Версія для друку Коментарі 3
Ігор Швайка

Недавно на Кіровоградщині представники МВС затримали чергового державного службовця за хабарництво.

На "гарячому" зловили Ігоря Немировського - заступника голови Державної інспекції сільського господарства, якого призначили на цю посаду лише 23 квітня.

За інформацією правоохоронців у липні 2014 року чиновник вимагав і отримав хабар у розмірі 357 тис грн.

Такою була плата за надання дозволу на зняття 51 га родючого шару ґрунту для підприємства, яке займається видобутком корисних копалин.

Затримання Немировського наробило чимало галасу, бо відбувалося воно у кращих традиціях гостросюжетних голлівудських стрічок.

Як розповів радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, під час операції правоохоронці начебто оточували Немировського і блокували його автомобіль. Проте він все одно спромігся втекти. Більше того, тікаючи, чиновник виїхав на пішохідну доріжку, мало не задавивши людей.

Потім чиновник позбувся грошей, змінив свій позашляховик "Лексус 350" на авто товариша і попрямував до Києва, ймовірно, сподіваючись вирішити проблему у високих кабінетах. Утім, на шляху до столиці він був затриманий на трасі представниками одного з постів ДАІ.

Тепер Немировського, у разі доведення його вини, чекає позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскація майна.

Загалом, і без цього випадку Держсільгоспінспекцію давно переслідує погана слава. У 2011 році відомство стало виконувати функції так званої хлібної інспекції, яка має 90-річну історію і є явним рудиментом радянських часів.

Інспекція була створена 1923 року постановою ради народних комісарів СРСР для контролю за ринком зерна шляхом видавання сертифіката якості. Істинне ж призначення інспекції було трохи іншим - впроваджувати у селах колективізацію і розкуркулювати селян. Свій внесок представники інспекції зробили і в голодомор.

Відомство продовжило жити разом з іншими радянськими пережитками у незалежній Україні. В результаті адміністративної "реформи" Януковича у грудні 2010 року орган перетворився на ще більш потужну Держсільгоспінспекцію.

Прикриваючись благими намірами, попередня влада створила відомство з міліцейськими функціями, яке отримало колосальні повноваження.

Також інспекція дублювала функції численних органів - Державного агентства земельних ресурсів, Державної ветеринарної і фітосанітарної служби, Державної санітарно-епідеміологічної служби, Державної екологічної інспекції.

 Джерело: проект "Агроінвест" USAID. Натисніть для збільшення 

Отже, донедавна ДСІ була найбільш впливовим контролером в аграрному секторі та ідеальним інструментом для збирання "податі" з підприємств. ЕП уже писала, що "схеми", налагоджені через Держсільгоспінспекцію, "вимивали" лише з зернового ринку до 100 млн дол, які осідали у кишенях чиновників.

Зокрема, аграрні інспектори брали з бізнесу "додаткову плату" за надання сертифікатів якості зерносховищ та сертифікатів якості зерна.

Правда, після зміни влади аграрні лобісти зуміли домогтися скасування сертифікації. Інша їх перемога - скасування обов'язкового технічного огляду сільськогосподарської техніки, який так само контролювався ДСІ.

То чи потрібна ця інспекція? Думки різні: одні аграрії вимагають ліквідації, інші - якісної трансформації. Бачення глави Мінагропроду Ігоря Швайки зовсім інше.

У пошуках потоків

Після Євромайдану у роботі інспекції мало що змінилося. Втрата "зернових" потоків призвела до появи нових лазівок.

У травні ДСІ розробила нову методику занесення зернових складів до Реєстру складських документів. Інспекція також затвердила нову форму договору, який визначає процедуру занесення об'єктів у державний Реєстр зернових складів.

Як зазначив ЕП один з учасників ринку, цей документ дав можливість установі продовжити "стригти" власників елеваторів і зерносховищ.

Річ у тім, що договір передбачає обов'язкове отримання спеціального висновку від Держсільгоспінспекції, без якого занесення елеватора до реєстру неможливе. Чим загрожує бізнесмену відсутність його зерносховища у реєстрі?

Це не лише механізм державного контролю, а й можливість для аграріїв отримувати кредити під заставу зерна на основі складських документів. Без такого забезпечення позику отримати неможливо. За словами співрозмовника ЕП, отримання такого папірця коштувало бізнесу 2 дол за тонну потужності об'єкта.

До слова, загальні обсяги зберігання зерна в Україні оцінюються 33 млн тонн.

У Держпідприємництві повідомляють, що досі надходять скарги від аграріїв на необґрунтовані перевірки територіальних органів Держсільгоспінспекції. Зрештою, кадрові призначення свідчать, що в уряді та Мінагропроді, яке опікується діяльністю ДСІ, не надто й хотіли кардинальних змін у даному сегменті.

Про це свідчить хоча б те, що до керівництва Держсільгоспінспекції повернули Миколу Поєдинка, який наказом Януковича у 2010 році уже призначався на цю посаду. Незмінний і перший заступник голови Юрій Марчук. Його вважають ідеологом створення ДСІ.

 Джерело: проект "Агроінвест" USAID. Натисніть для збільшення  

Армія "смотрящих"

Скорочення органів контролю - головний тренд сезону, але наразі він існує лише у заявах, нехай і з вуст перших осіб держави. Про такі плани, зокрема, не раз говорив президент.

Теми чисельності контрольних органів у сільському господарстві місяць тому торкався і голова уряду Арсеній Яценюк під час Аграрного форуму.

"Я не знаю точну кількість інспекцій, але їх, здається, точно більше, ніж виробників. Тому, пане міністре, не тримайтеся за кількість інспекцій. Це те саме, що триматися за крісло", - сказав він, звертаючись до Швайки.

За словами президента Української зернової конфедерації Леоніда Козаченка, у центральних і регіональних профільних державних органах налічується близько 100 тис людей. Працює ж у сільському господарстві 650 тис осіб. "У нас виходить на шість працюючих один "смотрящий" від держави", - наголошує він.

Втім, поки що в уряді ніхто не стверджував, що Держсільгоспінспекція - зайва.

Скільки взагалі коштує платникам податків така структура? У бюджеті-2014 передбачалося виділити на її утримання 267 млн грн. Втім, після останніх змін до бюджету ця сума зменшилася до 203 млн грн.

Держсільгоспінспекція надає платні адміністративні послуги, але вони ніколи не покривали її витрат. У 2013 році ДСІ заробила 117 млн грн. Це доходи переважно від сертифікації на зерновому ринку, яку скасував парламент.

Пропозиції Української аграрної асоціації щодо оптимізації витрат у секторі

  Джерело: УАА 

Міністр проти трейдерів

Ігор Швайка у перші місяці своєї роботи на посаді міністра дав зрозуміти, що ДСІ залишиться на аграрному ринку, але відомство буде реформоване. Він обіцяв зробити із Держсільгоспінспекції такого собі досконалого контролера.

"Перед органом будуть стояти нові завдання та функціональні обов'язки. Держсільгоспінспекція може бути своєрідним "аграрним ФБР" у системі Мінагропроду, основною функцією якого буде попередження порушення закону у сфері якості та безпечності сільськогосподарської продукції", - казав міністр.

У міністерстві не хотіли, щоб їх орган втратив повноваження. Голова Мінагропроду намагався переконати депутатів не голосувати за скасування сертифікатів щодо якості зерна і зерносховищ. Утім, це, як відомо, йому не вдалося.

В інтерв'ю ЕП, коли ДСІ почала втрачати повноваження, Швайка запевняв: ліквідація контрольних органів "розбестить" бізнес і призведе до катастрофи. Він також наполягав на необхідності зберегти добровільну або обов'язкову сертифікацію. Міністр пропонував, аби ДСІ вибірково перевіряла експорт.

 Уривок інтерв'ю з Ігорем Швайкою. Натисніть для збільшення 

Пізніше Мінагропрод запропонував ще один варіант трансформації ДСІ, але він більше нагадував легкий косметичний ремонт. На розгляд уряду виносився акт, у якому пропонувалося зменшити чисельність територіальних органів ДСІ з 4 950 осіб до 4 350 осіб. Проте в міністерстві не збиралися їх скорочувати.

Передбачалося, що така ж кількість людей знадобиться для укомплектування державних лабораторій експертизи сільгосппродукції, які Мінагропрод збирався створити майже у кожному обласному центрі.

За задумом, ці лабораторії мали б визначати показники якості і безпечності продукції. Надавати такі послуги планувалося підприємствам та фізособам, зацікавленим в отриманні аналізу. Однак ця ідея не була втілена в життя.

Натомість аграрні асоціації, які переймаються майбутнім ДСІ не менше, ніж аграрний міністр, пропонують скоротити повноваження установи. Ще один їх варіант - ліквідація інспекції з передаванням її функцій іншим органам. Профільні асоціації разом з Держпідприємництва підготували відповідний законопроект.

Вони стверджують, що після скасування сертифікації якості зерна та елеваторів діяльність Держсільгоспінспекції є ще більш збитковою, адже послуги з надання цих сертифікатів були основним джерелом доходів держструктури.

На думку авторів проекту, більшість функцій потрібно ліквідувати або передати, щоб зменшити навантаження на держбюджет.

Кому і які функції Держсільгоспінспекції пропонується передати

Держгірпромнагляду

за додержанням законодавства з охорони праці

Держветфітослужбі

за додержанням вимог стандартів і технічних умов, пов'язаних з якістю та безпечністю продукції, наглядом і координацією виконання цільових програм і заходів, спрямованих на виробництво радіологічно безпечної сільськогосподарської продукції, контролем вмісту у ній радіонуклідів

Держслужбі з надзвичайних ситуацій

за здійсненням контролю на підприємствах та організаціях агропромислового виробництва всіх форм власності за пожежною безпекою

Держспоживінспекції

за виконанням законодавства у сфері захисту прав споживачів

ДАІ

за здійсненням контролю на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового виробництва всіх форм власності за безпекою дорожнього руху

Міносвіти

щодо здійснення перевірок закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів

Держекоінспекції та Держсанепідслужбі

щодо проведення лабораторних аналізів стану забруднення земель, у тому числі радіоактивного, у зонах впливу викидів і скидів підприємствами забруднюючих речовин, а також у разі виникнення аварій

Мінекономрозвитку

щодо здійснення метрологічного нагляду та контролю за додержанням вимог стандартів і нормативних документів, метрологічного забезпечення радіаційного та дозиметричного контролю при виробництві і переробці сільськогосподарської продукції у встановлених зонах контролю

Джерело: концепція реформування Держсільгоспінспекції, проект агентства США з міжнародного розвитку USAID "Агроінвест"

Передбачалося, що за ДСІ залишаться функції захисту прав на сорти рослин, контроль за дотриманням земельного законодавства щодо сільськогосподарських земель або виробництвом виноробної продукції. Втім, зараз у середовищі профільних асоціацій вирують інші настрої.

За словами співрозмовника ЕП у Кабміні, збереження інспекції підтримує хіба що Аграрний союз України. Інші профільні асоціації, які представляють великий бізнес, наполягають на ліквідації "монстра". Такий сценарій імовірний, оскільки дане питання почали обговорювати уряд та АП.

На початку серпня була сформована робоча група щодо оптимізації контрольних органів, яку очолив віце-прем'єр Володимир Гройсман. До її складу увійшли представники міністерств та контролюючих органів.

До цього процесу також долучилися представники Адміністрації президента, зокрема, колишній гендиректор "Майкрософт-Україна" Дмитро Шимків.

Завдання робочої групи - зменшити на 70% витрати на утримання контролюючих органів. Раніше Гройсман казав про скорочення їх кількості до 20. Зараз експерти групи говорять про скорочення з 79-ти до 32-х відомств.

Матеріали робочої групи, з якими ознайомилася ЕП, свідчать, що у Гройсмана налаштовані ліквідувати інспекцію. Більшість її функцій планується закріпити за новим відомством, яке об'єдна повноваження ще кількох інспекцій, в тому числі і Держвефіослужби. За словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, зробити це буде неймовірно важко.

Виявляється, ліквідувати ДСІ можна лише шляхом прийняття окремого закону, а за такі питання депутати голосують неохоче.

Хто напише такий законопроект? Мінагропрод навряд чи захоче. Це може зробити віце-прем'єр, але у профільному міністерстві з цим не погодяться. Відтак, проект готують аграрні асоціації. Забловський припускає, що це питання вирішиться тільки після перевиборів парламенту і зміни уряду.

Ігор Швайка, міністр аграрної політики та продовольства

- Держсільгоспінспекція буде виконувати функції, які потрібні країні. Розмов навколо неї багато. Якщо люди, котрі не заробили у своєму житті і тисячі гривень, починають керувати країною, яка коштує мільярди чи трильйони, це неправильно.

Є робочі групи, які ухвалюють рішення з урахуванням інтересів держави, думки незалежних експертів та виробників. За скасування або ліквідацію інспекції сільського господарства виступають, в першу чергу, експортери зерна.

Їм Держсільгоспінспекція заважає працювати, бо вона перевіряє якість. Під виглядом фуражного зерна не можна вивозити продовольче.

Не треба асоціювати інспекцію з чимось "волохатим" корупційним. Звичайний виробник, починаючи від фермера, у якого є 100-200 га, до підприємств, у яких є 5-10 тис га землі, кажуть, що нам без цього регулятора буде важко працювати.

Я виходжу з того, що я запропонував робочій групі, яку очолює віце-прем'єр. Ми не повинні говорити про кількість інспекцій. Ми також не повинні думати, скільки заробить інспекція. Вона не має такого завдання. Її головна функція - усувати нечесних суб'єктів господарювання від свідомих порушень.

Микола Верницький, директор інформаційної компанії "ПроАгро"

- Коли пишуть, що щось треба зруйнувати, я хочу бачити, що буде натомість. Справді, орган був дуже корупційний, дуже багато людей на ринку через нього постраждало. Але так теж не можна, він виконував певні функції.

Може, ми приберемо корупційну складову, і вже тоді будемо відповідати на питання, потрібен цей орган чи ні. Я за те, щоб лікувати, а не видаляти.

Сертифікація в будь-якому випадку буде потрібна. Рано чи пізно ми повернемося до цього питання, бо проблем не уникнути. Без незалежного арбітра не обійтися.

Як правило, експортери користуються послугами іноземних компаній для підтвердження якості зерна. Проте є ще внутрішня торгівля.

Є думка, що сертифікацією може займатися будь-хто, кого виберуть покупець і продавець. У нас на ринку цим займається кілька іноземних компаній, які можна перерахувати на пальцях однієї руки. Чи готова держава делегувати їм такі повноваження? Чому ніхто не говорить фермерам, скільки коштують їх послуги?

Звичайно, можна делегувати тим іноземним компаніям функції сертифікації. Однак тут теж не обійтися без держави, бо їх діяльність треба регулювати. Інакше ми створимо чергового монополіста на внутрішньому ринку.

Коментарі — 3

Vladolf Putler _ 01.09.2014 02:49
IP: .---
Надо еще словить пару сотен обосцаных элитных десантников их педерастии и провести их маршем позора без штанов по Киеву, а потом отпустить к мамке назад в педерастию
Vasya Vasechkin _ 19.08.2014 15:54
IP: 96.47.226.---
Кстати, удивительное дело с регистрацией на "Украинской правде" (лучше, наверное, слово "правда" в кавычках написать :-)). С учётом того, как здесь баны раздаются, и блокируется возможность общения на форуме, к честной жураналистике данное издание не имеет вообще никакого отношения. Причём, судя по содержанию некоторых публикаций, довольно давно....
haiduk _ 18.08.2014 11:53
IP: 46.30.167.---
И половине этих ведомств не место здесь. У нас более 500 га, но с этими инспекторами дело не хочется иметь, чистый рэкет. Пусть поищут себе другую работу.


Також у розділі

Авторизація





Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте
Яндекс.Метрика