Керуючий відібраними у Дмитра Фірташа титановими комбінатами Руслан Журило рівно за рік перетворився з "людини Ігоря Коломойського" в "менеджера Миколи Мартиненка".

Про це йдеться в сюжеті Аліси Юрченко в програмі "Наші гроші".

Згідно із сюжетом, державний ОГХК, під керівництвом Руслана Журило співпрацює переважно з дружніми йому фірмами, віддаючи їм підряди на закупівлях та експортні контракти.

Як зазначається, у 2008-2012 роках Журило працював заступником гендиректора єдиного урановидобувного підприємства України - державного "Східного гірничо-збагачувального комбінату".

2010-го СхідГЗК брав участь у тендері Новокостянтинівської уранової шахти на поставку гірничошахтного обладнання. Тендерні пропозиції від комбінату підписував Руслан Журило. Держкомбінат під його керівництвом у тендері програв, а виграла приватна фірма - "Техномаш", яка належала Журилу.

Як пише видання, після призначення Журила гендиректором ОГХК на його адресу почали лунати аналогічні звинувачення – системні перемоги наближених фірм у тендерах держкомпанії. 

Так, за даними інтернет-видання "Наші гроші", п’ять компаній з його оточення за рік отримали підряди ОГКХ на понад 1 млрд грн. Це "Гарант Метиз Інвест", "Енерджі трейд групп", "Світ сталі", "Юнітранс оператор" та "Імекс мінералс". Остання фігурує у свіжій кримінальній справі, розпочатій ГПУ. 

"Імекс мінералс" отримала від ОГХК мільйонні замовлення на переміщення ґрунту з родовищ, перевезення руди, буріння, ремонт техніки тощо.

Але й приватна "Імекс мінералс" зі статутним капіталом в тисячу грн. такої техніки не має. Вона лише знаходить субпідрядників. Таким чином, працює як посередник між ОГХК та реальними виконавцями робіт. Керівництво та власників "Імекс мінералс", зареєстрованої наприкінці 2014 року, Журило знає особисто.

Журило називає тісну співпрацю очолюваних ним державних підприємств з компаніями, близькими до нього або його друзів, своєю принциповою позицією.

У сфері продажу продукції ОГХК на зовнішні ринки також з’явився посередник.

Компанія Bollwerk Finanzierungs – und Industriemanagement AG, через яку перепродається левова частка ільменітової руди, що експортується держкомбінатами. Через директора Вольфганга Айбергера фірму пов’язують з Миколою Мартиненком, головою парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, який після звинувачень у корупції пообіцяв піти з ВР.

З ним Руслан Журило познайомився ще 2008 року, коли звернувся по допомогу у поверненні Новокостянтинівської шахти урановому комбінату.