Створення зони вільної торгівлі України з Євросоюзом формує лише передумови вирішення проблем української економіки, але механізми для їх реалізації ще не сформовані.

Таку думку в інтерв'ю ZN.UA висловив доктор економічних наук, професор Анатолій Гальчинський, коментуючи підписання економічної частини Угоди про асоціацію України та ЄС.

"В економічних реаліях завжди присутні плюси і мінуси, позитиви і негативи. Політики зазвичай акцентують увагу лише на якійсь одній стороні, професіонали - намагаються зрозуміти і те, і інше. Про позитиви угоди, а вони досить вагомі, дійсно вже багато сказано, зараз час акцентів на проблемах", - зазначив він.

Економіст підкреслив, що механізми вільної торгівлі можуть діяти симетрично виробничій сфері тільки у випадку взаємодії рівновеликих економік.

"Не слід ховати голову в пісок і замовчувати те, що наш рівень ВВП на душу населення майже у вісім разів менше, ніж у ЄС. Коли країни Східної Європи інтегрувалися в ринкові структури ЄС, цей розрив був набагато меншим. Але суть проблеми навіть не в цьому. Як члени ЄС, відповідні країни мають право користуватися при виникненні економічних колізій структурними субсидіями Євросоюзу. У нас, природно, такої можливості немає", - сказав він.

"Потрібно розуміти й інше: ЗВТ сама по собі не вирішує проблему конкурентоспроможності економіки, залучення іноземних інвестицій. Вона формує економічні передумови вирішення цих проблем, але для їх реалізації необхідні відповідним чином адаптовані механізми, які нам належить ще сформувати", - сказав експерт.

Гальчинський також порадив занадто не радіти відкриттям для українських товарів величезного європейського ринку.

"Потрібні уточнення - ринок ЄС дійсно в 5-6 разів більше російського, але він гранично насичений, в ньому немає розрідженого простору. В освоєнні таких ринків зниження митних бар'єрів і збільшення квот далеко не завжди є визначальним.

Гранично заповнені ринки освоюються якістю, інноваційністю та конкурентністю продукції. Будувати свої стратегічні плани необхідно, виходячи і з цієї реальності. В "технологічну благодійність" грати з нами ніхто не збирається".

Економіст також нагадав ситуацію на кредитному ринку: у країнах ЄС вартість кредитів - 2-3%, в ​​Україні - більше 20%. На 1 червня 2014 ставка рефінансування ЄЦБ становила 0,25% (5 червня вона була знижена до 0,15%. - ред.), НБУ - 9,5%.

Гальчинський також зазначив невизначеність перспектив для української промисловості.

"Відверто кажучи, я не можу собі уявити українську економіку, що спеціалізується в межах ЗВТ головним чином лише на виробництві металу та аграрної продукції. Однак така загроза реально існує", - резюмував Гальчинський.