Як допомогти ізолювати російський бізнес: інструкція

Як допомогти ізолювати російський бізнес: інструкція

Як ефективно бойкотувати компанії, які мають зв’язки з країною-агресором. Інструкція для українців.
Середа, 2 березня 2022, 09:20
ГО "Українська природоохоронна група"

Війна – це гроші, до того ж величезні. Лише одна ракета "Калібр", якими бомблять Харків та інші міста, коштує мільйон доларів США. 

Путіну потрібно десь брати ці гроші, і більша їх частина – це експорт товарів з Росії. 

У 2021 році обсяг російського експорту склав більше 500 мільярдів доларів США. Основний споживач російських товарів – це Китай. 

Але мільярдні обсяги експорту – це також торгівля з країнами цивілізованого світу, такими як країни ЄС, США, Канада, Велика Британія, Японія, Південна Корея тощо.

Реклама:

Значна частка російського експорту припадає на продукцію паливно-енергетичного комплексу, видобувної промисловості та металургії. 

Але при цьому Росія експортує зернових на 32 мільярди, на 14 мільярдів – деревини та продукції деревообробної промисловості, на 4 мільярди – рослинної олії, на 3 мільярди – риби тощо. Це те, що після переробки опиняється на полицях магазинів. 

Декілька днів тому ЄС оголосив про санкції проти Білорусі, які стосуються найбільш важливих галузей її експорту – деревини, цементу, сталі, палива. Аналогічні санкції проти Росії й досі відсутні, хоча остання експортує набагато більше. 

Багато міжнародних компаній – тютюнові, рітейлери, автомобілебудівні, деревообробні, видобувні – мають дочірні підприємства в Росії і роблять там великі гроші. 

Жахлива агресія Росії потроху відкриває очі західному бізнесу, але бажання продовжувати заробляти гроші у багатьох переважає. 

Лише окремі компанії публічно заявили про обмеження чи припинення бізнесу з Росією. Низка інших вже починає шукати шляхи подальшої співпраці в умовах банківських обмежень.

Перелік компаній, які мають зв’язки з Росією – величезний. З найвідоміших це IKEA, Nestle, Volkswagen, Metro, Bosch, Vodafone, Auchan, Bayer, L'Oréal, Danone, Philip Morris, Leroy Merlin, Samsung, PepsiCo і так далі.

Кожен рубль податків, заплачених в Росії іноземним бізнесом, кожний долар, євро чи йена конвертується у "Гради", "Іскандери", "Калібри", якими вбивають українців. 

І поки українські дипломати роблять все можливе зі свого боку, варто їм допомогти – зокрема засобами народної дипломатії. 

Чимало українців зараз за кордоном. Ще більше мають закордонні зв’язки й контакти. Нарешті, майже усі мають доступ в інтернет. Цього більш ніж досить, щоб:

1. Звертатись до компаній, які імпортують або продають російські товари з вимогою відмовитись від імпорту. Щодо компаній, які мають дочірні підрозділи в Росії – вимагати їх закриття. У випадку відмови – бойкотувати. Найкраще робити це наступним чином:

- тегати компанії в соцмережах та залишати коментарі на їхніх сторінках. Те ж саме стосується сторінок керівництва компаній;

- проводити акції біля їхніх магазинів та офісів;

- залишати відгуки на сервісах на кшталт Гугл-карт.

2. Чимало компаній виробляють продукції в своїх країнах, але з російської сировини. З’ясувати це непросто, але для імпорту сировини часто необхідні певні сертифікати. 

Для деревної продукції це сертифікати FSC (Forest Stewardship Council) та PEFC (Programme for the Endorsement of Forest Certification), для морської продукції – MSC (Marine Stewardship Council). 

Якщо ці організації заберуть сертифікати в російських та білоруських компаній, то останні моментально матимуть величезні проблеми з експортом. Тож варто написати про це у соцмережах FSC, PEFC та MSC 

3. Агітувати іноземців активно підтримувати дії з пункту 1, а також бойкотувати російські товари. Для цього чудово підходять як заклики в соцмережах (особливо – з використанням візуальних матеріалів), так і прямі контакти. 

У багатьох країнах є громадські організації чи ініціативи, які з радістю підтримають подібні дії.

Треба чітко пояснити –хто продовжує вкладати гроші в російську економіку, той підтримує війну.

Автори: Петро Тєстов, Єгор Гриник ГО "Українська природоохоронна група"

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: