Після створення Українського культурного фонду (УКФ), збільшення фінансування Держкіно, успіхів українських підприємців на платформах колективного фінансування, на порядку денному постали відносно невідомі для нас питання: хто повинен та може фінансувати культуру чи загалом креативні індустрії.

Водночас фінанси — це одна з ключових частин екосистеми підприємництва поряд з: локаціями/подіями, інкубаторами/акселераторами, освітою/менторством і т.д.

Креативні індустрії тут теж не виключення. Для їхнього розвитку потрібна спроможна фінансова підсистема.

Найперше — потрібно зрозуміти мотивацію, потреби самих креативних індустрій (від музею до бренду одягу) та потреби надавачів фінансових ресурсів (від внескодавця на платформі колективного фінансування до інвестиційного фонду).

Без її розуміння важко вибудувати моделі взаємодії, які влаштовують обидві сторони.

Відповіді на ці питання шукали експерти агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks в рамках проєкту "Фінансування креативних індустрій" за підтримки УКФ.

В ході дослідження експерти проєкту розробили матрицю мотивації надавачів фінансування у їхньому бажанні підтримувати креативні індустрії.

Вона включає найбільш типові мотиви надавачів фінансування, які наша команда систематизувала у чотири рівні фінансової та соціальної мотивації.

Щоб спростити та врахувати більшу множинність варіантів, у цій моделі не включено репутаційну мотивацію, адже вона не властива усім надавачам коштів.

Матриця мотивації у фінансуванні креативних індустрій

Для збільшення натисніть на зображення

Надавачі коштів можуть мати різний рівень фінансової мотивації:

- Кошти не повертаються — інвестування без очікування повернення капіталу. Надавач фінансування не очікує ані повернення інвестицій, ані гарантованого збереження проєкту чи команди.

У 2016 році Максим і Юлія Волошини відкрили Voloshyn Gallery, що спеціалізується на сучасному мистецтві. Проєкт фокусується на художниках на початкових етапах кар'єри, що мають високий потенціал розвитку.

- Кошти збережуться — (інвестування задля збереження проєкту, але без повернення капіталу) — надавач фінансування очікує на збереження проєкту, але не надіється на отриманий дохід від нього.

Український фонд стартапів (Ukrainian Startup Fund) — це загальнодержавна інвестиційна програма, яка надає фінансування  українським підприємцям.

Одним з перших реципієнтів Фонду у 2020 році став бренд жіночого одягу Framiore, що має власне швейне виробництво та R&D центр.

- Кошти збережуться та принесуть дохід — надавач фінансування прагне зберегти проєкт, як власний актив та отримати дохід від його реалізації.

Видавництво Старого Лева заснували у 2001 році. Упродовж 7 років воно повільно розвивалося до кризи 2009.

Тоді інвестором видавництва став львівський "!Fest", який повернув вкладені кошти з відсотками та залишається у статутному капіталі.

- Примноження капіталу — надавач фінансування очікує, що профінансований ним проєкт збережеться та сподівається, що в майбутньому поверне примножений вкладений капітал.

Промприлад.Реновація — інноваційний центр на базі старого заводу, який працює на перетині 4 напрямків розвитку регіону: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти.

Це проєкт зі сфери імпакт-інвестування, де інвестори одночасно вкладають в соціальний вплив на регіон та отримують повернення інвестицій у вигляді дивідендів.

Водночас ті самі надавачі коштів мають соціальну мотивацію, горизонт впливу якого вони хочуть досягти своїми коштами:

- Добрий проєкт / продукт — коли надавачу коштів імпонує конкретний культурний проєкт або продукт креативного підприємства. Вона/він хоче надати кошти, щоб втілити саме цей проєкт / продукт, аби він з’явився на ринку.

Спільнокошт — це українська платформа краудфандингу, де окремі проєкти та команди можуть отримати фінансування від багатьох окремих внескодавців — бекерів.

У 2019 році відбулася прем'єра  фільму "Черкаси". Загальний бюджет — приблизно 40 млн грн, з яких 17,3 млн — підтримка Держкіно. Решта суми — це кошти меценатів, у тому числі бекерів на платформі Спільнокошт.

- Добра команда — мотивація надавача коштів фокусується на людях (підтримати добру команду, світлих людей), не так на проєкті чи продукті, яким вони займаються.

Благодійний фонд Zagoriy Foundation з 2016 року підтримує Центр Анни Київської (фр. Centre Anne de Kyiv), що неподалік Парижа. Це неурядова організація, яка має на меті налагодження культурного діалогу між Україною та Європою.

- Добре для громади — вищий рівень мотивації. У цьому випадку, надавачів фінансування цікавить саме запит та потреба громади / спільноти (на рівні міста, області, країни), а не пропозиція конкретного проєкту чи продукту.

"Тепле Місто" — платформа, що об’єднує людей і бізнеси задля сталого розвитку Івано-Франківська. На базі платформи діють кілька постійних проєктів, з них: Multimedia lab, Urban Space Radio та Urban Space 100.

- Добре для світу — найвищий рівень соціальної мотивації надавачів фінансування. Надавач фінансування потенційно хоче бачити вплив цих проєктів на більш глобальному (світовому) рівні.

Український інститут — це державна установа, яка представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном.

У серпні 2019  року український мураліст Віталій Агапєєв, за підтримки Українського інституту, взяв участь у австрійському фестивалі вуличного мистецтва — Calle Libre.

Визначення рівнів фінансової чи соціальної мотивації — це умовний процес.

Добрий продукт може змінити світ, а кошти, які вкладались у потенційно збитковий проєкт, можуть повернутися з високим мультиплікатором (потроїтись, наприклад). Ключове — це первинна мотивація надавача коштів.

Наголосимо, що матриця не зачіпає ставлення надавача коштів до ризику, — одного з визначників мотивації.

Для подальшого розвитку креативних індустрій нам треба краще орієнтуватись на місцевості — розуміти ландшафт фінансування.

Культурним менеджерам та креативним підприємцям важливо розуміти, що очікують надавачі фінансування, яка в них фінансова та соціальна мотивація.

Надавачам фінансування варто зрозуміти, якою може бути їхня мотивація у підтримці культури та креативних індустрій.

Першим, другим та органам влади потрібно розуміти  — хто є на ринку, на відповідальному полі матриці фінансування.