Чому насправді ІТ-ринок України вже не дожене навіть Польщу

Чому насправді ІТ-ринок України вже не дожене навіть Польщу

Ринок інформаційних технологій Польщі майже втричі перевищує ринок України.
Понеділок, 4 листопада 2019, 09:04
IT-бізнесмен, експерт з кібербезпеки, голова наглядової ради "Октава Капітал"

На днях наштовхнувся на аналіз ІТ-ринку Польщі. Звернув увагу на кілька показників, які вказують на аномальну динаміку росту. Польща вже попереду нас в IT.

Країна, яка ніколи не вирізнялася особливими успіхами в цій індустрії, за доволі короткий період не тільки впритул наблизилася до показників України, а й перевищила їх.

І це в той час, коли ми з вами продовжуємо слухати гучні заяви вітчизняних політиків та експертів, які ставлять нас у п'ятірку ІТ-лідерів світу. Смішно. Так само смішно чути звіти уряду про щорічний приріст галузі на 20%.

Порівняймо лише цифри. У нас експорт ІТ-послуг приносить до 5 млрд доларів на рік валютної виручки. Додамо ще 2 млрд доларів внутрішнього ринку. Кількість фахівців Польщі, за різними даними, корелюється з українськими.

Реклама:

Звідси питання: чому оцінка ринку інформаційних технологій Польщі у майже втричі перевищує ринок України? Близько 19 млрд доларів порівняно з нашими скромними 7 млрд доларів.

Важливо розуміти, що на цьому етапі розвитку галузі вітчизняний ІТ-ринок переважно працює на аутсорсі. Тобто надає послуги іноземним компаніям і не надто поспішає у створенні власних технологічних компаній.

Натомість в Польщі дохід на ІТ-спеціаліста практично втричі перевищує аналогічний показник в Україні. Все через те, що там продаються готові продукти та послуги, а у вітчизняних аутсорсингових реаліях висококласні "раби на галерах".

Аутсорс-компанії можуть існувати і активно розвиватися навіть без інституційної спроможності держави та належної інфраструктури. А для виникнення у нас чогось на зразок "Кремнієвої долини", з глобальними технологічними гігантами, цього очевидно недостатньо.

Тут не йдеться про створення додаткової бюрократії з боку держави як у вигляді окремого міністерства, так і через адресні дотації.

Першочергово необхідно встановити єдині правила на ринку, забезпечити відкритий доступ до ринків капіталу та забезпечити рівність у доступі до правосуддя через незалежність органів юстиції.

Саме через невирішеність цих завдань український ринок інформаційних технологій і націлений на аутсорс. Про перехід на етап створення власних технологічних гігантів можна буде говорити тільки після вирішення цих базових завдань.

Саме через нерозвиненість у нас компаній, які програмують для власних продуктів, та відсутність технологічних дослідницьких центрів оцінка вітчизняного ІТ-ринку така низька. Адже основну додану вартість продукту створюють компанії з R&D офісами в Україні.

Натомість в Польщі відкрили свої науково-дослідницькі центри такі технологічні гіганти як Google, Amazon i Microsoft. Такі центри рекрутують найкращих спеціалістів нашого регіону.

Окрім цього, Польща член Європейського Союзу. А це забезпечує доступ польським ІТ-компаніям до європейських інвестиційних фондів, які покривають до 85% державних витрат на індустрію. До слова, фінансування ІТ-галузі у Польщі складає майже 2% від ВВП. Членство в ЄС - конкурентна перевага поляків не лише в доступі до інвестфондів.

Важливою є уніфікація стандартів інтелектуального права, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, правової системи з усіма членами ЄС.

Ці переваги дали можливість Польщі створити власні технологічні парки та ІТ-кластери. Держава сприяє розвитку галузі через пільгове кредитування та допомогу в просуванні ІТ-продуктів за кордоном.

Позитивним трендом для Польщі стала й міграція висококваліфікованої робочої сили з України. Наші реалії у фонді заробітної плати не сильно відрізняються від польських.

Проте міграційні потоки кваліфікованих ІТ-спеціалістів з України не зменшуються. Забезпечення соціальних стандартів та встановлення однакових правил гри приваблює велику кількість українських програмістів, які продовжують свою роботу вже у наших сусідів.

Через це завданням української влади є реалізація базових завдань держави: доступ до якісних освітніх та медичних послуг, безпека та доступ до справедливого правосуддя.

За роки відсутності будь-якої підтримки з боку держави вітчизняний ІТ-сектор продемонстрував свою конкурентоздатність з колегами в інших країнах.

Якщо українська економіка зростатиме хоча б на половину від росту ІТ-галузі (20% в 2018 році), тоді питання еміграції вітчизняних айтішників не стоятиме так гостро, як сьогодні.

А приплив іноземних інвестицій сприятиме динамічному розвитку галузі, що неодмінно стимулюватиме виникнення українських технологічних гігантів світового масштабу.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: